ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу...
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
***
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Магдалена, мій Ріґел Зонофон (Procol Harum)
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
* * *
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Чужина - Матимачуха --- український блюз
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Геть традиційну поезію!
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
Михайло Коцюбинський
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.

М Менянин
2025.09.17 02:36
година зухвалого нечестя
Прийшла ця година,
за Отче, за Сина
зайшло в Україну
звести в домовину,
почавши з Стефана
несе смертні рани
як пік благочестя
зухвале нечестя.

Ярослав Чорногуз
2025.09.17 00:22
Відлуння імення кохання
О життя ти мойого -- світання,
Чарівливе таке, осяйне.
І любов на цім світі остання --
Хай ніколи вона не мине.

Феєричне небес розгортання --
Спалах ніжності, світлості дня.
І обіймів палких огортання,

Федір Паламар
2025.09.16 23:55
Канцона
Ты могла бы наконец
Уступить – и под венец,
Но, как донне подобает,
Говоришь: какой наглец!
Убиваешь без пощады –
Кавалеры только рады.

Я унижен – спору нет!

Борис Костиря
2025.09.16 22:19
Дощі
Дощі йдуть і змивають усе,
роблячи землю безликою.
Дощі йдуть, ніби вселенські сльози
вилилися в один момент.
Дощі змивають пам'ять,
змивають здобутки
творчого духу,
любов і ненависть,

Іван Потьомкін
2025.09.16 21:05
УВАЖЕНИЕ К ЛЮДЯМ (История из Талмуда)
Рабби Шимон бен Элазар в молодости ушел из своего родного города и много лет изучал Тору в иешиве. Со временем он стал большим мудрецом и получил право обучать Закону других. Решил однажды рабби Шимон Бен Элазар поехать в свой родной город навестить род

Юхим Семеняко
2025.09.16 16:00
Минулось
Під сувору музику Шопена
Скаже хтось услід:
«Не повезло».
Ось і налаштовує геєна
Янголу-хранителю на зло
Печі, казани, вогненні плити,
Паливо, трійчата і багри,
Щоб мене у смолах кип’ятити,

Світлана Пирогова
2025.09.16 14:47
Плекає осінь
Причепурила осінь землю
жоржинами у теплих кольорах,
хоча трава втрачає зелень,
смарагдовий наряд гаїв побляк,
але леліє айстр паради
і чорнобривців барви неспроста,
щоб берегли, - дає пораду,-
красу земну, - без неї суєта,

Віктор Кучерук
2025.09.16 07:42
* * *
Перекреслений стежками
Викошений луг, -
Перечесаний вітрами
Верболіз навкруг.
Поруділі та вологі,
Стебла і листки, -
Обмочили звично ноги
І усі стежки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Різдвяне

 Львівська версія різдвяного романсу, за Й. Бродським
Образ твору З імли сумного снігопаду
забутим вихором осіннім
пливе трамвай удовж фасаду
корабликом у склі вітриннім.
І тануть вогники червоні
на жовтім гроні винограду,
на ватяному підвіконні
блиск зорепаду.

Пливуть сніжини над астральним
блідого ліхтаря горінням,
за силуетами - пухнавим
новоріздвяним провидінням,
вбирають вії у красуні
у блиски неземного жалю,
мов не оці зіниці юні
глядять печаллю.

Кружляє в танку заметілі
у вабі заблукала пара,
блукають пальці побілілі
і побіліла в них гітара.
І стугонять про Нову радість
за спинами дахів похилих
врочисті дзвони - нам і замість
душ одлетілих.

І ділять хміль на трьох, і ніжне
розчулене різноголосся
волхви місцеві під неспішне
даяння дива, що збулося,
і нелукава колискова
звучить на Отчому порозі,
з колись освяченого кола
зійти не в змозі.


XІІ.2005

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2005-12-30 16:42:38
Переглядів сторінки твору 7889
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.389 / 6  (5.192 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.385 / 6  (5.200 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Різдвяна поезія (для дорослих)
Автор востаннє на сайті 2025.09.16 15:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-30 17:22:48 ]
Здається, що залишилась невирішеною проблема останньої строфи?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Андрій Зланіч (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-30 19:01:29 ]
Мені видається, що остання строфа - не проблєма, навпаки - родзинка цього мелодійного твору, що, наче крижинки, кружляє й кружляє, на хвильку зупиняючись саме на останній строфі, втім лише з тим, аби знову крутнутись у вирі танку.
Особисто мій "рєспєкт" наступній влучній кулі автора, яка гризнула щось таке особисте в моєму внутрішньому: "Кружляє в танку заметілі
в стосунках заблукала пара".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-30 20:36:39 ]
Сподіваючись на більш строгу критику, дякую, Вам, за гуманне відношення. Скажу по правді, - початково взятий рівень звучання для мене виявився не під силу, бажання достойно дописати цей вірш наштовхувалося на дріб'язковість як мого існування останніх днів (алкоголь і важке прокидання ближче до обіду), так і дивного життя в ці дні міста Львова, і сніг розтанув, і суєта будівельно-ремонтна, - та найгірше, що мій рівень виявився для цієї штуки недостатнім. Відчуваю проблему нутром, а вдіяти нічого не можу - тонкощів недостає, операційних...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2005-12-31 01:09:42 ]
Пане Володимире. Але ж це - абсолютно "бродський різдвяний" вірш: за тематикою і будовою. Принаймні, таке стійке враження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2005-12-31 16:39:58 ]
У тому і справа, пане Сергію. Це додатковий фактор - колишній переклад відомого вірша Йосифа Бродського, вплив перекладу, тобою здійсненого. Але ж ніхто з нас ніщо початково не створює у цьому світі, чи не так? Отож форма і тема нікому крім Всевишнього не належать, - важливо, як впоратись з цим усім, - Бродським я задоволений, собою - ні. Принаймні, поки що...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2005-12-31 16:50:13 ]
Погоджуюсь із паном Андрієм щодо "родзинок". Кожна строфа даного твору - це таємниця, що не пов"язана логічно (але тільки за внутрішнім настроєм)із наступним фрагментом. То, як життя, до останньої строфи потрібно ще дожити і дійти. Куди поспішати?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2005-12-31 17:44:18 ]
Пане Володимире. В такому баченні - я з вами згоден. І якщо ви Бродським задоволені, а собою ні, то я вдоволений і ним, і вами.
З Новим роком! З святами!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-01-19 17:02:31 ]
Дякую, пане Сергію, пані Тетяно, пане Андрію! І всім небайдужим, особливо пану Майстру! Ось і дійшов я до останньої строфи. Власне, шановний Майстер вірно відчув нюанс - я хотів завершити незавершену Йосифом Бродським ідею, якщо ця річ, себто ідея, має таку здатність і тому остання строфа мала би піти трохи далі мого кружляння, чи плиття у Бродського. Звичайно, закінчення вірша у Бродського прекрасно-самодостатнє, чого в більшій мірі бракувало моїй строфі,
І ділять хміль на трьох, на ніжне
зворушливе різноголосся
волхви місцеві під неспішне
звучання дива, що збулося
і наче тиха колискова
звучить при Отчому порозі,
з колись освяченого кола
зійти не в змозі.

Після виправлення, зараз, думаю, все трохи краще...
Всім вдячний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2006-01-20 11:11:49 ]
"Проблема останньої строфи..." - тепер її не існує, як і не існує багато чого іншого. Чи не так, пане Майстре? Вибачайте, що змушена повторюватись, але ви маєте рідкісний дар - бачити те основне, зерно. Бачити і розуміти, розуміти... Може через те, що такий образ гарний, і певне тому хочу запитати у вас як у Майстра: але ж "Рукописи не горять..." - так було сказано колись іншому "Майстру" в іншому тексті, тексті Булгакова. Вибачайте за таку алюзійність. Але ж вони не горять. Але... якби не та ваша репліка, то може б і не було інших текстів, інших роздумів. Отже, добре, що найперший небайдужий - то ви.
Пане Володимире, справді, ви дійшли до останньої строфи. Ви до неї тільки дійшли... Але якщо говорити про конкретний вірш, то він дійсно став кращим: струнким, гармонійним. Проте - прибрати дисгармонію у вірші - це одне, а як же зняти енгармонійність у собі? Де ж ви справжній? Ось цей красивий, самодостатній - я не вірю, що це ви. Я пам"ятаю ту іншу строфу - вона була і спраді "іншою", але не можу сказати, що гіршою. Це, знаєте, так буває, коли вирішую про манеру власного письма - чорним по білому, чи білим по чорному. Отже, вирішила вам писати, як пише Тетяна МЕльник (чорним по білому), оскільки білим по чорному ви не сприймаєте. От і ви - спочатку захотіли написати як Володимир Ляшкевич, але передумали і написали як написав би Бродський чи... головний редактор - а вони обидва занадто самодостатні, щоб потребувати чиїхось коментарів або реплік.
І знову ж таки - важко віддати перевагу - який же варіант вірша кращий? Від Володимира чи... від головного редактора? Перший - то як та троянда з колючками (вибачте, що краду ваше порівняння)- на такий дивишся з бажанням зірвати, але в останній момент передумуєш і даруєш шанс на життя. Другий -троянда без колючок, навіть і зачепитись немає за що, отож позковзаєшся якийсь час по гладенькому стеблу, а потім зірвавши, полюбуєшся кілька днів та й викинеш, назавжди забувши, що була така. А та, колюча, буде жити, як перший варіант вашого вірша, примушуючи думати, боротись, не погоджуватись, підсвідомо наслідуючи того, хто її створив. Бо ж і ви самі ідете за голосом Творця, чи не так?
Нехай це беде мій останній коментар. НЕ знаю, хто з вас буде його читати. У будь-якому випадку хочу сказати - обидва варіанти вірша гарні, але ваша остання строфа (ви ж самі використали мою репліку) - ще буде...бо "рукописи не горять".