ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
розенкранци не схильні страждать
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
* * *
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 1)
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Книга субот (King Crimson)
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Малюю
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
* 206 *
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Коли місто стихає…
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
"Виховані"
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.

Борис Костиря
2026.09.18 13:32
Пошуки
Я хочу прийти, та закриті ворота.
Шукаю я вихід до інших світів.
Шукаю я тіні кота Бегемота,
Шукаю до Іншого точних мостів.

Шукаю я стежку лихого безумства,
Шляхи в невідомість, безодню, туман.
Шукаю я шифри книжок богохульства,

Володимир Бойко
2026.09.18 12:09
Кручені думки
Брешуть завжди, а правду кажуть тоді, коли вигідно. Для законослухняних закони, а для всіх інших - підзаконні акти. Чесні судді здебільшого є малочесними і малочисельними. Фіговий листок запровадили, аби захиститися від голої правди. У панібра

Вячеслав Руденко
2026.09.18 09:52
Ховеркрафт нерукотворний
У кістки, що вище лоба,
Б’ють талановиті духи
Заповідного етеру,
Залучивши потеруху
З тих, хто твердь хита небесну
Чи глибоке синє море
В час непевний, невід’ємний,
Як ритмічне справжнє горе

Ірина Вовк
2026.09.18 07:05
«Помпеї: За мить до Вічності»
сюжетів з життя мешканців римського міста, навіяних знаменитим полотном КАРЛА БРЮЛЛОВА «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» ПЕРЕДСЛОВО: Заклинання тіней (задум авторки) Коли ми дивимося на величне і трагічне полотно Карла Брюллова «Останній день Помпеї», нас з

Віктор Кучерук
2026.09.18 05:57
* * *
Вже осінню пахнуть тумани,
І впоює землю роса, -
І річка виблискує тьмяно,
І сонце зарано згаса.
І никнуть гаї в безгомінні
На схилах пологих Дніпра, -
І душу проймає осіння
Холодна та тиха жура.

хома дідим
2026.09.17 23:52
* 205 *
атож до чого ми прийшли
чого сягнули ми
в пасивному замилуванні
чи що рятує восени
від безпробудної війни
крізь плин
і неможливості
і нереальності так само

Галина Кучеренко
2026.09.17 21:49
***
Ти моя спрага -
Весь час пульсує, тріпоче стиха…
Ти моя втіха,
Щоб щемна спрага не всохла з лиха…
Як прохолодний
Ковток живильний
До насолоди
І божевілля...

Віктор Насипаний
2026.09.17 19:28
Осіннє
Ти йдеш в осінню світлу казку ранку,
Складаєш сонця пазли залюбки.
А красень – день під руку, як панянку,
Веде у танець неба нешвидкий.

Танцюють клени вальс тепла останній.
Каламчить дзвоник пташки десь вгорі.
Ця осінь – чарівна, привітна пані.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Татчин / Вірші

 не лю
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-05-07 20:41:32
Переглядів сторінки твору 20282
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.320 / 5.75  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.298 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:47:32 ]
Чому не лю, не зна, не сни...я ще розумію. Але чому ж вже не хо...так категорично (це вже кудись не туди вітер дме). Сергію, вірш - легкий і привабливий, а тому рекомендований до вживання, смакування, цитування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 20:51:15 ]
не хо, бо не лю, а як лю, то й хо, тут же мова не про мо:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:56:16 ]
А що хо, тільки коли лю? (питання риторичне і може навіть не до автора, а до ліричного героя,чи може навпаки. Аж сама заплуталась). Цікаво, що б було, якби всі хо, тільки коли лю...(так, весна дається взнаки, треба щось робити).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:02:48 ]
ти, Олено, мене не заплутаєш:) мова йде не про взагалі (спасиісохрани!), а конкретно - усьо ж ясно, бо коли надоїдає сам предмет (наприклад, конкретний вид шоколаду з конкретним іменем) - то його й не хо, а ти вперто не помічаєш: таки весна дається взнаки:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 21:05:49 ]
Таки не вдалося заплутати, головне,що вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:28:18 ]
сенкьюверіматч! дякую аж підскакую (сам крутить головою на всі боки - де тут самі великі запаси солодкого?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:57:14 ]
а не знудить від такої кількості? :) І потім, якщо вже відому чоколядку загорнути в нову обгорточку... то й ехфект новий може бути, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:58:16 ]
не занудить - в дитинстві переїв, маю іммунітет:)
а якщо під новою обгорткою вгадається знайомий присмак, то це може бути дуже гірким розчаруванням і відбити охоту до солодкого на... скажімо, кілька днів:( краще не експериментувати - он яка велика цукерня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 21:29:29 ]
З твого дозволу, маю маленьке питання.
"з центру Вінниці до Бару". Що за Бар мається на увазі? Часом не місто-порт у Чорногорії?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:40:58 ]
то є районний центр недалеко од Вінниці. он як! але твоя версія теж гарна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 22:41:04 ]
Про Вінницький Бар до цього чути не доводилось, але якщо уявити Чорногорський Бар, то наскільки ж розширюється географія весни... :о))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:54:42 ]
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80_%28%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%29
якщо скопіювати отаку величезну адресу, то у вікпедії можна взнати про Бар:) а звідси і про локалізацію розполовиненої весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 23:17:30 ]
Ого, яка багата історія. Посміхнувсі від назви району - "Барський". Це ж як там мешканці звуться - "бари"? :о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:22:04 ]
а самі маленькі мешканці - баренята... або барята (славниє рєбята)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 18:49:48 ]
Незабаром - це про той самий український Бар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 23:31:18 ]
Криє і накочує вже без міри, пісня ллється рікою (незалежно від доречності і настрою глядачів), виконавицю нарешті пробиває на танці, щоправда пристойних вона не знає...але це аж ніяк не заважає їй співати улюблену пісню:

"В красавицу Мэри всем сердцем влюблен
К отцу с этой вестью направился Джон:
"Отец раздели мою радость со мной -
Назвать собираюсь я Мэри женой!"
У ю-уно-оши взо-ор не-ежной страстью горит,
Но сы-ыну-у со вздо-охом отец говорит:
"За матерью Мэри лет 20 назад
Ухаживал я, сознаюсь, виноват.
Ты свадебных планов, сыночек, не строй -
Тебе, ведь, приходится Мэри сестрой."

Ужасным известьем таким поражен
Два месяца был в огорчении Джон.
Но Клару увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
С весе-олы-ым лицо-ом он прихо-одит к отцу:
"С люби-имо-аю Кла-арой иду я к венцу!"
"Опять неудача", - ответствует тот.
"Пошел уж с тех пор 19-й год.
Короче, открыть мою тайну пора:
И Клара, увы, тебе тоже сестра."

Ужасным известьем таким поражен
Полгода от девушек прятался Джон.
Но Кэт он увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
Одна лишь забота тревожит его:
Вдруг снова отыщет папаша родство!
И матери все рассказав про отца
"Так что же мне делать?!" - вскричал он в сердцах,
Ужели бежать из родного села?""

Сыночек расстроен, а мать весела:
"Женись на ком хочешь, сынок, ничего.
Не слушай отца, ты, ведь, сын не его!"

(зал скандує: "пси-хі-а-тра!!! пси-хі-а-тра!!!"; хлопчики-статисти нервово збирають по сцені розкиданий одяг виконавиці; а вона тим часом кланяється і майже рівними зигзагами несе за сцену свої чесно зароблені 7 кілограмів помідорів...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:49:50 ]
(нервово гризе нігті, ламає пальці) так...кланяється... без одягу!?...чи майже без одягу!?...де ж це краще зайняти місце: чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені... (що ж це робити? в голові гупає, наступає проствілення) прикидується психіатром і біжить за сцену - типу, по роботі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-08 00:49:49 ]
поява на сцені психіатра дещо спрантеличує виконавицю, проте, придивившись до нього уважніше, вона заобачливо роздає рештки одягу на сувеніри і прикидається щиро і задавнено хворою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 09:05:12 ]
Гарно, щиро і просто)))
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 10:34:18 ]
Цікаве освідчення..!


1   2   3   Переглянути все