ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.

С М
2025.10.13 06:56
світанок помер і
день услід
мене вітає сам-один
місяць-оксамит
власну самотність осягну в цей день
що трохи більше аніж досить
щоби кинути все й кинутися геть
палай північний

Юрій Лазірко
2025.10.13 04:09
Привіт усім приятелям і приятелькам!
Ідея цього Альбому - озвучити деякі мої тексти в стилі із присмаком іспанських ритмів.
Я вибрав 10-ть з них і помістив в одному відео. Надіюсь, що вони принесуть естетичне задоволення...
Відео просте, лише для перес

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 не лю

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-07 20:41:32
Переглядів сторінки твору 17981
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.319 / 5.75  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.298 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:47:32 ]
Чому не лю, не зна, не сни...я ще розумію. Але чому ж вже не хо...так категорично (це вже кудись не туди вітер дме). Сергію, вірш - легкий і привабливий, а тому рекомендований до вживання, смакування, цитування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 20:51:15 ]
не хо, бо не лю, а як лю, то й хо, тут же мова не про мо:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:56:16 ]
А що хо, тільки коли лю? (питання риторичне і може навіть не до автора, а до ліричного героя,чи може навпаки. Аж сама заплуталась). Цікаво, що б було, якби всі хо, тільки коли лю...(так, весна дається взнаки, треба щось робити).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:02:48 ]
ти, Олено, мене не заплутаєш:) мова йде не про взагалі (спасиісохрани!), а конкретно - усьо ж ясно, бо коли надоїдає сам предмет (наприклад, конкретний вид шоколаду з конкретним іменем) - то його й не хо, а ти вперто не помічаєш: таки весна дається взнаки:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 21:05:49 ]
Таки не вдалося заплутати, головне,що вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:28:18 ]
сенкьюверіматч! дякую аж підскакую (сам крутить головою на всі боки - де тут самі великі запаси солодкого?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:57:14 ]
а не знудить від такої кількості? :) І потім, якщо вже відому чоколядку загорнути в нову обгорточку... то й ехфект новий може бути, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:58:16 ]
не занудить - в дитинстві переїв, маю іммунітет:)
а якщо під новою обгорткою вгадається знайомий присмак, то це може бути дуже гірким розчаруванням і відбити охоту до солодкого на... скажімо, кілька днів:( краще не експериментувати - он яка велика цукерня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 21:29:29 ]
З твого дозволу, маю маленьке питання.
"з центру Вінниці до Бару". Що за Бар мається на увазі? Часом не місто-порт у Чорногорії?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:40:58 ]
то є районний центр недалеко од Вінниці. он як! але твоя версія теж гарна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 22:41:04 ]
Про Вінницький Бар до цього чути не доводилось, але якщо уявити Чорногорський Бар, то наскільки ж розширюється географія весни... :о))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:54:42 ]
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80_%28%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%29
якщо скопіювати отаку величезну адресу, то у вікпедії можна взнати про Бар:) а звідси і про локалізацію розполовиненої весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 23:17:30 ]
Ого, яка багата історія. Посміхнувсі від назви району - "Барський". Це ж як там мешканці звуться - "бари"? :о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:22:04 ]
а самі маленькі мешканці - баренята... або барята (славниє рєбята)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 18:49:48 ]
Незабаром - це про той самий український Бар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 23:31:18 ]
Криє і накочує вже без міри, пісня ллється рікою (незалежно від доречності і настрою глядачів), виконавицю нарешті пробиває на танці, щоправда пристойних вона не знає...але це аж ніяк не заважає їй співати улюблену пісню:

"В красавицу Мэри всем сердцем влюблен
К отцу с этой вестью направился Джон:
"Отец раздели мою радость со мной -
Назвать собираюсь я Мэри женой!"
У ю-уно-оши взо-ор не-ежной страстью горит,
Но сы-ыну-у со вздо-охом отец говорит:
"За матерью Мэри лет 20 назад
Ухаживал я, сознаюсь, виноват.
Ты свадебных планов, сыночек, не строй -
Тебе, ведь, приходится Мэри сестрой."

Ужасным известьем таким поражен
Два месяца был в огорчении Джон.
Но Клару увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
С весе-олы-ым лицо-ом он прихо-одит к отцу:
"С люби-имо-аю Кла-арой иду я к венцу!"
"Опять неудача", - ответствует тот.
"Пошел уж с тех пор 19-й год.
Короче, открыть мою тайну пора:
И Клара, увы, тебе тоже сестра."

Ужасным известьем таким поражен
Полгода от девушек прятался Джон.
Но Кэт он увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
Одна лишь забота тревожит его:
Вдруг снова отыщет папаша родство!
И матери все рассказав про отца
"Так что же мне делать?!" - вскричал он в сердцах,
Ужели бежать из родного села?""

Сыночек расстроен, а мать весела:
"Женись на ком хочешь, сынок, ничего.
Не слушай отца, ты, ведь, сын не его!"

(зал скандує: "пси-хі-а-тра!!! пси-хі-а-тра!!!"; хлопчики-статисти нервово збирають по сцені розкиданий одяг виконавиці; а вона тим часом кланяється і майже рівними зигзагами несе за сцену свої чесно зароблені 7 кілограмів помідорів...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:49:50 ]
(нервово гризе нігті, ламає пальці) так...кланяється... без одягу!?...чи майже без одягу!?...де ж це краще зайняти місце: чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені... (що ж це робити? в голові гупає, наступає проствілення) прикидується психіатром і біжить за сцену - типу, по роботі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-08 00:49:49 ]
поява на сцені психіатра дещо спрантеличує виконавицю, проте, придивившись до нього уважніше, вона заобачливо роздає рештки одягу на сувеніри і прикидається щиро і задавнено хворою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 09:05:12 ]
Гарно, щиро і просто)))
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 10:34:18 ]
Цікаве освідчення..!


1   2   3   Переглянути все