ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча

Вячеслав Руденко
2026.05.05 10:16
Можливо десь за вісім днів до свят
Тут Фіміам кадив задорого у ямі -
На шиї каганець, на вигляд як архат*
На грудях золото, в долонях оригамі.

В китайських косах бігали дівки
І…, ніби у записаному стрімі
Лимонний сік, бамбук і огірки

Тетяна Левицька
2026.05.05 08:36
Цвіла магнолія, бузок
схиляв додолу віти.
В кишені загубивсь квиток
на потяг «Інтерсіті».

Не встигла сісти у вагон —
спіткнулась, то й не варто.
Давно згорів пустий перон

Віктор Кучерук
2026.05.05 05:47
Передпокій літа - травень духовитий
І мрійливий дуже, і ледь-ледь хмільний, -
Сонечком південним лагідно зігрітий,
За собою двері щільно зачинив.
Потепліло різко, заквітчало всюди,
Вигляду ясного світу надало, -
Ніби відбулося дивовижне чудо,
Ніби

Кока Черкаський
2026.05.04 23:35
Дражнити ведмедя погано,
Не варто дражнити ведмедя.
Дражнив якось ведмедя Фєдя-
Ну і де тепер цей ваш Фєдя?

Дражніть краще власну дружину,
Або назвіть тещу "мамо!",
Але дражнити ведмедя-

Артур Курдіновський
2026.05.04 22:00
Не витримує кишка
Сатиричну штангу.
А зате мої прогнози -
Як у баби Ванги!

Татьяна Квашенко
2026.05.04 21:14
Ще трішки, і засвітиться каштан,
Свічки запалить білі в канделябрах.
Між іншими каштан - ошатний пан,
Що живиться у потаємних надрах.

Шипи у квітах настовбурчив глід -
Дивись, перестраховуйся як слід!

хома дідим
2026.05.04 21:13
смак має значення однак
естетики христові рани
хтось каравани дерибанить
красиво та не аби-як
уп’явся снайпер у приціл
утримуючи зброю рівно
і реагуючи підшкірно
полює вишукану ціль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 не лю

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-07 20:41:32
Переглядів сторінки твору 18943
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.320 / 5.75  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.298 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:47:32 ]
Чому не лю, не зна, не сни...я ще розумію. Але чому ж вже не хо...так категорично (це вже кудись не туди вітер дме). Сергію, вірш - легкий і привабливий, а тому рекомендований до вживання, смакування, цитування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 20:51:15 ]
не хо, бо не лю, а як лю, то й хо, тут же мова не про мо:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:56:16 ]
А що хо, тільки коли лю? (питання риторичне і може навіть не до автора, а до ліричного героя,чи може навпаки. Аж сама заплуталась). Цікаво, що б було, якби всі хо, тільки коли лю...(так, весна дається взнаки, треба щось робити).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:02:48 ]
ти, Олено, мене не заплутаєш:) мова йде не про взагалі (спасиісохрани!), а конкретно - усьо ж ясно, бо коли надоїдає сам предмет (наприклад, конкретний вид шоколаду з конкретним іменем) - то його й не хо, а ти вперто не помічаєш: таки весна дається взнаки:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 21:05:49 ]
Таки не вдалося заплутати, головне,що вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:28:18 ]
сенкьюверіматч! дякую аж підскакую (сам крутить головою на всі боки - де тут самі великі запаси солодкого?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:57:14 ]
а не знудить від такої кількості? :) І потім, якщо вже відому чоколядку загорнути в нову обгорточку... то й ехфект новий може бути, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:58:16 ]
не занудить - в дитинстві переїв, маю іммунітет:)
а якщо під новою обгорткою вгадається знайомий присмак, то це може бути дуже гірким розчаруванням і відбити охоту до солодкого на... скажімо, кілька днів:( краще не експериментувати - он яка велика цукерня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 21:29:29 ]
З твого дозволу, маю маленьке питання.
"з центру Вінниці до Бару". Що за Бар мається на увазі? Часом не місто-порт у Чорногорії?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:40:58 ]
то є районний центр недалеко од Вінниці. он як! але твоя версія теж гарна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 22:41:04 ]
Про Вінницький Бар до цього чути не доводилось, але якщо уявити Чорногорський Бар, то наскільки ж розширюється географія весни... :о))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:54:42 ]
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80_%28%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%29
якщо скопіювати отаку величезну адресу, то у вікпедії можна взнати про Бар:) а звідси і про локалізацію розполовиненої весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 23:17:30 ]
Ого, яка багата історія. Посміхнувсі від назви району - "Барський". Це ж як там мешканці звуться - "бари"? :о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:22:04 ]
а самі маленькі мешканці - баренята... або барята (славниє рєбята)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 18:49:48 ]
Незабаром - це про той самий український Бар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 23:31:18 ]
Криє і накочує вже без міри, пісня ллється рікою (незалежно від доречності і настрою глядачів), виконавицю нарешті пробиває на танці, щоправда пристойних вона не знає...але це аж ніяк не заважає їй співати улюблену пісню:

"В красавицу Мэри всем сердцем влюблен
К отцу с этой вестью направился Джон:
"Отец раздели мою радость со мной -
Назвать собираюсь я Мэри женой!"
У ю-уно-оши взо-ор не-ежной страстью горит,
Но сы-ыну-у со вздо-охом отец говорит:
"За матерью Мэри лет 20 назад
Ухаживал я, сознаюсь, виноват.
Ты свадебных планов, сыночек, не строй -
Тебе, ведь, приходится Мэри сестрой."

Ужасным известьем таким поражен
Два месяца был в огорчении Джон.
Но Клару увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
С весе-олы-ым лицо-ом он прихо-одит к отцу:
"С люби-имо-аю Кла-арой иду я к венцу!"
"Опять неудача", - ответствует тот.
"Пошел уж с тех пор 19-й год.
Короче, открыть мою тайну пора:
И Клара, увы, тебе тоже сестра."

Ужасным известьем таким поражен
Полгода от девушек прятался Джон.
Но Кэт он увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
Одна лишь забота тревожит его:
Вдруг снова отыщет папаша родство!
И матери все рассказав про отца
"Так что же мне делать?!" - вскричал он в сердцах,
Ужели бежать из родного села?""

Сыночек расстроен, а мать весела:
"Женись на ком хочешь, сынок, ничего.
Не слушай отца, ты, ведь, сын не его!"

(зал скандує: "пси-хі-а-тра!!! пси-хі-а-тра!!!"; хлопчики-статисти нервово збирають по сцені розкиданий одяг виконавиці; а вона тим часом кланяється і майже рівними зигзагами несе за сцену свої чесно зароблені 7 кілограмів помідорів...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:49:50 ]
(нервово гризе нігті, ламає пальці) так...кланяється... без одягу!?...чи майже без одягу!?...де ж це краще зайняти місце: чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені... (що ж це робити? в голові гупає, наступає проствілення) прикидується психіатром і біжить за сцену - типу, по роботі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-08 00:49:49 ]
поява на сцені психіатра дещо спрантеличує виконавицю, проте, придивившись до нього уважніше, вона заобачливо роздає рештки одягу на сувеніри і прикидається щиро і задавнено хворою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 09:05:12 ]
Гарно, щиро і просто)))
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 10:34:18 ]
Цікаве освідчення..!


1   2   3   Переглянути все