ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 не лю

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Павло Потелицький 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-07 20:41:32
Переглядів сторінки твору 18652
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.320 / 5.75  (5.194 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 5.298 / 5.75  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:47:32 ]
Чому не лю, не зна, не сни...я ще розумію. Але чому ж вже не хо...так категорично (це вже кудись не туди вітер дме). Сергію, вірш - легкий і привабливий, а тому рекомендований до вживання, смакування, цитування...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 20:51:15 ]
не хо, бо не лю, а як лю, то й хо, тут же мова не про мо:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 20:56:16 ]
А що хо, тільки коли лю? (питання риторичне і може навіть не до автора, а до ліричного героя,чи може навпаки. Аж сама заплуталась). Цікаво, що б було, якби всі хо, тільки коли лю...(так, весна дається взнаки, треба щось робити).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:02:48 ]
ти, Олено, мене не заплутаєш:) мова йде не про взагалі (спасиісохрани!), а конкретно - усьо ж ясно, бо коли надоїдає сам предмет (наприклад, конкретний вид шоколаду з конкретним іменем) - то його й не хо, а ти вперто не помічаєш: таки весна дається взнаки:))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 21:05:49 ]
Таки не вдалося заплутати, головне,що вірш гарний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:28:18 ]
сенкьюверіматч! дякую аж підскакую (сам крутить головою на всі боки - де тут самі великі запаси солодкого?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:57:14 ]
а не знудить від такої кількості? :) І потім, якщо вже відому чоколядку загорнути в нову обгорточку... то й ехфект новий може бути, нє?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:58:16 ]
не занудить - в дитинстві переїв, маю іммунітет:)
а якщо під новою обгорткою вгадається знайомий присмак, то це може бути дуже гірким розчаруванням і відбити охоту до солодкого на... скажімо, кілька днів:( краще не експериментувати - он яка велика цукерня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 21:29:29 ]
З твого дозволу, маю маленьке питання.
"з центру Вінниці до Бару". Що за Бар мається на увазі? Часом не місто-порт у Чорногорії?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 21:40:58 ]
то є районний центр недалеко од Вінниці. он як! але твоя версія теж гарна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 22:41:04 ]
Про Вінницький Бар до цього чути не доводилось, але якщо уявити Чорногорський Бар, то наскільки ж розширюється географія весни... :о))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 22:54:42 ]
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80_%28%D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%29
якщо скопіювати отаку величезну адресу, то у вікпедії можна взнати про Бар:) а звідси і про локалізацію розполовиненої весни.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Просто Немо (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-07 23:17:30 ]
Ого, яка багата історія. Посміхнувсі від назви району - "Барський". Це ж як там мешканці звуться - "бари"? :о)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:22:04 ]
а самі маленькі мешканці - баренята... або барята (славниє рєбята)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-08 18:49:48 ]
Незабаром - це про той самий український Бар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-07 23:31:18 ]
Криє і накочує вже без міри, пісня ллється рікою (незалежно від доречності і настрою глядачів), виконавицю нарешті пробиває на танці, щоправда пристойних вона не знає...але це аж ніяк не заважає їй співати улюблену пісню:

"В красавицу Мэри всем сердцем влюблен
К отцу с этой вестью направился Джон:
"Отец раздели мою радость со мной -
Назвать собираюсь я Мэри женой!"
У ю-уно-оши взо-ор не-ежной страстью горит,
Но сы-ыну-у со вздо-охом отец говорит:
"За матерью Мэри лет 20 назад
Ухаживал я, сознаюсь, виноват.
Ты свадебных планов, сыночек, не строй -
Тебе, ведь, приходится Мэри сестрой."

Ужасным известьем таким поражен
Два месяца был в огорчении Джон.
Но Клару увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
С весе-олы-ым лицо-ом он прихо-одит к отцу:
"С люби-имо-аю Кла-арой иду я к венцу!"
"Опять неудача", - ответствует тот.
"Пошел уж с тех пор 19-й год.
Короче, открыть мою тайну пора:
И Клара, увы, тебе тоже сестра."

Ужасным известьем таким поражен
Полгода от девушек прятался Джон.
Но Кэт он увидел и так полюбил,
Что все огорченья свои позабыл.
Одна лишь забота тревожит его:
Вдруг снова отыщет папаша родство!
И матери все рассказав про отца
"Так что же мне делать?!" - вскричал он в сердцах,
Ужели бежать из родного села?""

Сыночек расстроен, а мать весела:
"Женись на ком хочешь, сынок, ничего.
Не слушай отца, ты, ведь, сын не его!"

(зал скандує: "пси-хі-а-тра!!! пси-хі-а-тра!!!"; хлопчики-статисти нервово збирають по сцені розкиданий одяг виконавиці; а вона тим часом кланяється і майже рівними зигзагами несе за сцену свої чесно зароблені 7 кілограмів помідорів...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-07 23:49:50 ]
(нервово гризе нігті, ламає пальці) так...кланяється... без одягу!?...чи майже без одягу!?...де ж це краще зайняти місце: чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені...чи в залі, чи на сцені... (що ж це робити? в голові гупає, наступає проствілення) прикидується психіатром і біжить за сцену - типу, по роботі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-05-08 00:49:49 ]
поява на сцені психіатра дещо спрантеличує виконавицю, проте, придивившись до нього уважніше, вона заобачливо роздає рештки одягу на сувеніри і прикидається щиро і задавнено хворою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 09:05:12 ]
Гарно, щиро і просто)))
З теплом, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2008-05-08 10:34:18 ]
Цікаве освідчення..!


1   2   3   Переглянути все