ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Бояров
2025.04.12 20:16
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мена й полонила панянка киргизька,
Сержанта тоді ще славетного війська,
Бо вабили більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко
2025.04.12 13:11
Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін
2025.04.12 12:23
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв
2025.04.11 09:34
На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук
2025.04.11 08:07
Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Храмченко / Вірші

 Весняна Злива
Образ твору Лиш сонця промінь торкнувся фіранки в кімнаті...
Злегка примостився на моїй щоці...
З просоння втомлена...сни мої всі - голодранці,
То недодивлені, то просто не ті...
Вступила гроза своїм металевим гроулом -
Ревіла, жбурляла хмари в небесах...
Налякала місто ледь живе іржавим громом...
Блискавкою з тріском вцілила у дах...
Сонце зникло з небосхилу - в судорожну темінь,
Що намалювала демонів лихих...
Ріка небесна асфальт точить, неначе кремінь,
Зточує себе до іскор вогняних...
Та раптом - згасло...затихла золотава злива,
Лиш чути шурхіт і стукіт у вікно...
Та райдуги нечесана напівстерта грива -
Мов дороговказ на річки полотно...
І знову - сонце світить, крізь небо чорно-синє
Своє проміння для мене знов несе,
Омитому слізьми місту ставить ластовиння...
І застрибує в ранкову карусель...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-05-19 02:12:34
Переглядів сторінки твору 7579
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.554 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.242 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.05.15 22:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-21 01:08:01 ]
Ви просили посварити трохи - я тут-як-тут.
Буду відвертим (це надзвичайно корисно)... ну, майже :) Знаєте, Ірино, чому у вас мало коментів? - бо складно сказати одразу щось швидко, мимохідь... та так, щоб і автор(ка) руки не опустив(ла), і щоб дійсно докопатися до причин-та-наслідків, хоча би частково, і щоб все було типу конструктивно, а затим ще й скласти оце все докупи. Та ще й не забути похвалити! І щоб в результаті все було ясно і просто - ніби скло у травні (тут дописувач згадує вимиті тільки-но вчора вікна: коли дивишся на вулицю - скла ніби нема! красота!:)... Треба сісти, ковтнути коньячку, чи що там у кого є, почитати, зробити деяку павзу - і... І, забув додати, - на все оце треба мати вільний час та добрий настрій... А відписуватись одним-двома словами - на кшталт "класно/гарно/файно/сподобалося/якакласнафотка" - то не наш метод (тут всі читачі беруться віртуально за руки і кивають у злагоді головами): у тому мало користі і для автора, і для дописувача, ну, і для загалу. Хоча, якщо відверто, окрім автора воно нікому не потрібне, а часто навіть і авторові не потрібне. Так що рецка - це, швидше за все, споглядання самого себе у дзеркалі власної рефлексії - хай і на задану тему... На цьому сміливо можна було б і закінчити, бо я вже майже забув з чого починав :)))
А-а-а... Так от:
переглянути весь ваш доробок не маю зараз достатньо часу, але з прочитаного можу зробити один (поки що!) висновок: єдине і головне на що вам в першу чергу потрібно звернути увагу - це ритм!!! У силаботоніки безумовно має бути ритм, має він бути у верлібру-білоговіршу, навіть у вільного віршу він є. Іноді (ото диво!) трапляється і в прози. І ритм - це не один-два-три, один-два-три... Ритм штука складна і своєрідна: іноді він рівний, як шпали, чи абсолютно своєвільний - як черга до гстроному за часи совка, але ритм у віршові - то авторське все, чи навіть - надусе! Він має полонити читача, скорити, поставити його на коліна перед текстом! Читач має вчепитись очима в текст і видихнути тільки тоді, коли слова скінчаться (а серце все ще бється у так ритмові!) А не спотикатись через рядок і перечитувати-вчитуватись. Власне, ритм і робить вірш саме віршем: не слова, не матафори, не суперпупер оригінальна авторська думка чи погляд на світ (це само собою) - а саме ритм. Його відчуваїш ледь не тілом... Звичайно ж, я розпинаюся тут дещо риторично і пафосно, але це виключно для вас (ну, і сам лишній раз упевнюся в цьому). Це досить складно на перший погляд, але вам треба організувати ті ж самі слова в такому порядкові, щоб з"явився відчутний ритм, бо це ж силаботоніка. Може щось видалити, щось добавити-замінити, десь перестаивити місцями. Деінде текст можна розбити паузами, якщо вже на те пішло... Легко радити, скажете ви - і зовсім не легко, відповім я, легко пройти мимо:) За вас я цю роботу, звичайно ж, не робитиму, бо тоді це буде мій вірш.
Про абсолютну відносність деяких рим на цей раз не будемо.
Отже, друга ваша досить відчутна вада - це інертний послідовний перелік "речей та явищ" без, власне, авторського сердечного втручання: що бачу - те співаю (без образ - це перебільшення, щоб акцентувати суть). Я маю на увазі, що навіть самі гарні метафори і знахідки блякнуть без дбайливого авторського втручання: треба їх познайомити, подружити між собою, хай візьмуться за руці і - скатеркою дорога... А коли кожна перлина бреде сама по собі, врозбрід тоєсть - то воно не дуже комільфо.
З очевидних плюсів хочу звернути увагу на ті ж самі метафори-порівняння, на поетичний погляд і настрій твору взагалі. Хоч він і ламається (для мене) упродовж тексту.
Реца моя не зовсім цілісна (тут автор робить крок назад), бо базується тільки на частині вашого доробку. Я виправлюсь... днями. Трохи думає й додає - тижнями...;) Так що особливо не переймайтеся, якщо це зачепило якісь занадто мінорні струни. Спишіть все на мій післяробочий настрій.
Щиро ваш, Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-21 02:27:09 ]
Сергію, дякую за те, що знайшли час поглянути на мою скромну творчість! Я якраз і хотіла почути об"єктивну думку людини, яка більш обізнана у поезії, ніж прості користувачі, бо якраз думка простих користувачів завжди суб"єктивна. Бо інколи хвалять ні за що, а інколи, навпаки без будь-яких причин паплюжать...((( тоді-то і не знаєш, хто тобі добра бажає, чи то улесливий читач, чи той, хто пише слова, часто в образливому тоні...але, волею-невоолею, прислухатися треба до всіх.
Так от,з ритмом в мене справді не завжди справи хороші...поки що тільки навчилася склади рахувати))), трохи важко мені українською знайти і слова відповідні, і такі, які б у ритм вписувалися...але то вже буду розширювати свій словниковий запас...щоб не повторюватися...)))а ритм ще часто формується за допомогою тої ж аллітерації, яку я щось ніяк не освою...)))
редагувати вірш обв"язково буду (і не лише цей), був би час...мені теж не все подобається, не все повністю відтворює мої думки...так що треба рости і самовдосконалюватися.
Не переймайтеся, мої мінорні струни не зачіплені)))
Навпаки, нарешті розумію мінуси і один плюс)))
А Вам, Сергію, дякую за те, що не просто написали аналіз твору, але й роз"яснили що до чого. Мене це і цікавило найбільше!
З повагою, І.Х.
П.С. а після роботи потрібно знімати напругу, наприклад, знову ж таки, написати вірш "на злобу дня")))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-21 02:35:56 ]
а, можливо, що я попросту виписалася і вже не можу відчувати речей, які мене тішили раніше...важко писати, коли все добре...аж не звично)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-21 23:18:17 ]
ви це киньте - про "простих користувачів":) ми тут всі такі, де ви бачили інших? а про "обізнаність у поезії" взагалі мовчатиму - кожен знає про неї щось таке, своє, потаємне... так що тут також всі рівні. інша справа, що часто просто ліньки докопуватись до чогось, а потім ще й на цю тему розлого мудрствувати. значно легше написати коротенько щось куце й беззмістовне:) так що багато хто сказав би вам вельми цікаві й корисні речі - якби не інертність. з цього можна зробити висновок що всі ми - як радники - рівні (ну. майже:).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-21 23:22:17 ]
"можливо, що я попросту виписалася і вже не можу відчувати речей, які мене тішили раніше" - а оце взагалі несерйозно - не смішіть мене:) скільки вашого віку:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-22 08:47:28 ]
Те, що майже рівні, з тим сперечатися не буду. Просто буває так, що поради інколи настільки беззмістовні, що не можеш зрозуміти, чого від тебе взагалі хочуть...а інколи глянеш на інший віршик в якому взагалі в одному рядку амплітуда складів аж зашкалює, а в наступному вона в півтора рази менша і його вважають кращим ті ж самі люди, які писали тобі коменти про форму...так де ж тут справедливість? Значить, все ж таки, вони на власний смак покладаються більше, ніж на об"єктивність. Тому, наприклад, віршик позитивненький і ні про що - вважають гарним, а "голий смуток" не кожен може сприйняти як належне, всі від нього розбігаються у різні боки...наче від чуми...)))
*це я знов із сарказмом. (майже крик душі...))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-22 08:53:10 ]
а виписатися можна за майже 11 років писання)))то просто з тих років нічого не залишилося...(було спалене в пориві гніву і розчарування) (((
колись писала по 3-4 вірші на день...довжелезних...тепер навчилася стисліше писати...і менше...але коли взагалі не пишу, відчуваю, що мій мозок відмирає, тому інколи примушую себе до цього, щоб не деградувати...(от коли і примушую - то і є найгірші вірші).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2008-05-21 01:08:57 ]
не там запостив - дивіться вище:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-20 13:37:59 ]
Іра Храмченко пише яскраво. Віриться, що колись Париж впізнаю Іру. Пиши почитаю.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-20 15:49:59 ]
А ти ще оду мені напиши))))))))))))))
а чого саме Париж???))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-20 16:19:04 ]
Іра, складати оди бог талантами не сподвижив. А то я не проти був би щось скласти в дусі англомовного Владіміра Владіміровіча. А Париж від того, що кажуть там сни не бувають голодними. Покінчиш з Каммінгсом, за кого візьмешся потім?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-20 16:43:18 ]
)))))))))))ну то в Париж мені дорога!))))))
Яко покінчу з Каммінгсом...гм...а нащо з ним покінчувати? Не знаю, щось вигадаю...тим більше, мені вже не доведеться писати дипломних робіт, а аспірантура мені аж ніяк не загрожує (як на 5-му курсі виявилося - вчуся погано)))