ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Мороз (1944) / Вірші

 Зелене свято
Заклечана хата. В любистку криниця.
У відрах студена вода виграє.
Чи справді я бачу, чи це мені сниться,
Що мати говорить, а не пізнає?

Там горлиця тужить на вишні з любові
І ластівка двором в турботах снує.
Немов би із матір'ю в лагідній змові,
Що бачити - бачить, а не пізнає.

Це свято зелене. Чебрець на долівці...
У кожного щастя і горе своє:
Як тепла рука на дитячій голівці,
Як дивиться мати, а не пізнає.

15.06.03 р.
Софія.

Контекст : "Обличчям до вогню" 2006


Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Святослав Синявський 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-03-31 17:17:49
Переглядів сторінки твору 11676
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.609 / 5  (4.360 / 4.94)
* Рейтинг "Майстерень" 5.070 / 5.5  (4.484 / 5.08)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-18 10:05:08 ]
"Що мати говорить, а не пізнає?" - пророче написано, і не тільки матір. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-18 10:41:31 ]
краще б він вірші писав, - ліпше виходить як на мене
б/о


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-18 10:50:27 ]
Так, тому, Катю, і не може писати, бо занятий чорт знає чим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-01 22:51:48 ]
Пан Мороз вже не такий зайнятий "чорт знає чим". Завтра буду з ним бачитися, але не знаю, про що б у нього спитати? Підкажіть, будь ласка. Ну, що б ви запитали у Олександра Мороза?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-01 23:01:35 ]
О, це суттєво, пане Валентине.
Попросіть аби він прочитав декілька своїх віршів, і скажіть потім нам про враження - чи прочитання емоційно вплинуло на вас, чи ви відчули щирість, авторську особливість, так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-01 23:18:41 ]
Не знаю, пане Володимире чи буде він на фуршеті та й чи влаштовуватимуть його (фуршет) "бідні соціалісти". Втім, можна на завершення зустрічі і без фуршету почитати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-02 16:29:47 ]
Цього вірша я сьогодні слухав у авторському виконанні. Олександр Мороз побував у Хмельницькому. За його словами, вірш написаний у Софії під час якоїсь міжнародної конференції, де усі промовці виголошували свої доповіді англійською, якої він не розуміє. Було нудно, а тут почув святкові дзвони і згадав, що того дня була Трійця - Зелене свято. Ось так і зявився на світ цей вірш. Товариш Мороз підписав мені дарчу на своїй книжці "...З відстані", а я йому прочитав (уже після пресконференції) цього віршика з циклу "Пятнадцять років незалежності":
З погляду простого депутата

У крісло моє всадовили Мороза,
А Кучма - ти бачиш - уже Президент.
Кричать усі: “Тягнем державного воза!”
Та звикли ж тягнути не воза, а з воза! -
Хіба ж то один був такий прецедент?

У мене спитайте, як треба тягнути
І перти як плуга, - я вам розкажу:
Он Рудик навчився клепати валюту...
Ну, як же такого нечистий попутав?
А Хвіма в Ізрайлі знімає маржу.

Та що там казати? - усі ж депутати!
Нікого не вирвеш з сплочонних рядів.
І хочеш - не хочеш, а мусиш мовчати,
Бо завтра пристрелять, як пса, з автомата...
Ви ж чули, як Бортник недавно влетів.

Не перший вже рік я дивлюсь цю виставу.
Скажу, як на сповіді, як на духу:
Ото, як горлає: “Народ має право!”,
Товче себе в груди: “Ми ст-г-роїм де-г-ржаву!”,
То знай, що вже рило по вуха в пуху.

Його коментар був такий: "Це ви про 1994 рік написали..." Тоді він уперше став спікером.
Сентиментальний погляд, але з холодним морозяним полиском інею, коли щось не подобається...
Каже, що у нього зараз ще менше часу, але активно займається перекладами російською мовою і навіть отримав за один з перекладів медаль Фадєєва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 16:44:56 ]
Знімаю вуханку (бо сніжить, мете у Львові), це ви й справді, пане Валентине, унікальний матеріал розмістили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-03-02 16:56:05 ]
Вибачайте, шановна Редакціє, можна уточнити, в чому саме ви розгледіли унікальність?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-03-02 17:14:52 ]
Шановна Любо, унікальність ситуації, як на мене, полягає у завчасній підготовці до дійства, самому дійстві, а також дуже точному його описанні.

Я дуже живо собі уявив оце читання Олександром Олександровичем. "Сентиментальний погляд, але з холодним морозяним полиском інею..."