ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.06
09:56
Справ щоденних й не так, щоб дуже,
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
йду на балкон за повітря ковтком -
раптом зірка срібною смужкою
з неба збігає, мов крихітний гном.
Чітко бажання встигаю замовити,
гномику пункти всі перелічую:
щоб повернулися воїни зморені
2024.05.06
09:25
Слова для пісні від імені чоловіка)
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
Несу в руках троянди білі
Тобі, красуне, в знак любові.
А ти мене чекаєш мила,
Нам сонце усміхнулось знову.
В очах твоїх я бачу щастя,
2024.05.06
06:23
Уже від ранку й дотемна
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
Я бачу й чую щосекунди,
Як вкрай уквітчана весна
Співає весело і лунко.
Уся земля, мов пишний сад,
Буяє зеленню і цвітом,
Хоч дим і гуркіт канонад
Іще засмучують півсвіту…
2024.05.06
02:08
Сказав їм Воїн: "Слава Україні!"
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
І не тремтіли голос та рука.
Свинособаку, підлу ту тварину,
Так налякало слово козака!
Це не пейзаж, де сонечко та хмарка -
Світанки темні в страченій імлі.
Упала недопалена цигарка
2024.05.06
00:12
Не зважай. Так нерідко трапляється у житті. Силоміць не закохують. Ще не зумів ніхто це заперечити… Щастя – то казка на DVD. Там вино почуттів – тут у мене суцільний оцет. Не зважай. Хай лисиця-кохання мене гризе, як спартанця, чий образ пригадую все ч
2024.05.05
20:48
Кому – весна, кому – війна,
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
кому – свята, кому – робота
не до крові, але до поту...
у мене – ода голосна,
а на душі найвища нота.
Не каюся... у самоті
я не сумую і не буду
у цьому повторяти Будду.
2024.05.05
20:09
П'ять речень
Як утворилася наша ватага і на чому трималася? - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і пихатий податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили ч
2024.05.05
18:39
Пасха
Якщо хрестять немовля - це злочин. Хрещення вважається нелегітимним, оскільки людина не може сказати навіть слова проти.
Якщо хрестять неповнолітню дитину - це злочин, оскільки дитина не розуміє куди її ведуть. І навіщо. Просто традиція така
2024.05.05
13:01
Коли хтось дива подивитись захотів.
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
Чи то природне воно, чи то рукотворне,
За тим не треба зовсім пхатися за море,
Долати сотні кілометрів по путі.
Скажімо, хоч би й знаменитий Стоунхендж –
Всього лиш камені, розставлені по колу.
Та в нас у Олевсько
2024.05.05
10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич
2024.05.05
02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!
Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?
2024.05.05
00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.
Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл
2024.05.04
13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.
Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,
2024.05.04
12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак
2024.05.04
11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.
Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує
2024.05.04
10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Нафталін Марак (1987) /
Проза
Ейті севен. Сіксті севен
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ейті севен. Сіксті севен
Я і Терракот живемо далеко одне від одного, та зв’язок, що існує між нами тотожний яєчній зав’язі. Терракот – жовток. Він годинами вивчав плаваючу у компоті аличу, що візуально являлася омонімом жовтка. Я – білок. Субстанція цього ж компоту. Тобто я не можу розподілятися, а вислизаю. І як вислизаю, то вся одразу (так само, як і остання надія).
Терракот дізнався про мою присутність у яйцеподібній аурі від зграї анангелів-хористів. Саме вони виконують традиційний ритуал стукаючись якнайсильніше зап’ястями рук в той момент, коли ми з Терракотом вимовляємо деякі слова одночасно. Крила хористів пронумеровані зеленою «снєжкою». Вони не є продовженням лопаток, а скоріше перетинкою між руками та боковою частиною анангела і при ходьбі складаються, мов зонт. Руки ж густо покриті пір’ям починаючи від передпліччя до згинів пальців.
67-му анангелу я зубами витягла кулю з грудей, а він зубами зняв перстень з мого пальця. Ми пропустили кулю крізь перстень і поїли перлової каші /дроб 16/.
Терракот лежав на спині і вгадував ймовірності напрямку мазків на стелі. Хористи заповнювали її собою, мов пазли. Одинаково відкриваючи роти (Терракот назвав їх «розмовляючими ранами-рваними»), вони заспівали йому про моє існування, на хвилину розтягуючи голосні букви /суома-лайсет-болота/. Закінчивши ікос, вони пустили по краплі ротової плазми на тонких слинних павутинках, і не давши падаючим, мов парашутисти-десантники краплям торкнутися Терракотового тіла, затягнули їх назад до рота (звук сьорбання гарячого чаю), після чого розлетілися.
Ми з Терракотом ніколи не зустрінемося. У картонній коробці ціла колекція його повітряних поцілунків. Я використовую їх під час мігрені, прикладаючи до голови по три-чотири штуки. Не знаю куди він складає відіслані мною вічно тліючі сірники /biscuit/ . 67-й казав, що бачив у нього цинкову шкатулку із написом «погасання».
У мене є знімок Терракотового серця, що схоже на фаршовий зліпок.
Зовсім скоро анангели-хористи прилетять до нього востаннє. Вони заспівають йому про те, що у мене під пахвами замість волосся почало рости пір’я. Терракот зауважить відсутність одного з пазлів – 67-го.
Різкий запах «снєжки». То 67-й вимальовує на моїх ще пухом покритих крилах цифру 87.
Терракот дізнався про мою присутність у яйцеподібній аурі від зграї анангелів-хористів. Саме вони виконують традиційний ритуал стукаючись якнайсильніше зап’ястями рук в той момент, коли ми з Терракотом вимовляємо деякі слова одночасно. Крила хористів пронумеровані зеленою «снєжкою». Вони не є продовженням лопаток, а скоріше перетинкою між руками та боковою частиною анангела і при ходьбі складаються, мов зонт. Руки ж густо покриті пір’ям починаючи від передпліччя до згинів пальців.
67-му анангелу я зубами витягла кулю з грудей, а він зубами зняв перстень з мого пальця. Ми пропустили кулю крізь перстень і поїли перлової каші /дроб 16/.
Терракот лежав на спині і вгадував ймовірності напрямку мазків на стелі. Хористи заповнювали її собою, мов пазли. Одинаково відкриваючи роти (Терракот назвав їх «розмовляючими ранами-рваними»), вони заспівали йому про моє існування, на хвилину розтягуючи голосні букви /суома-лайсет-болота/. Закінчивши ікос, вони пустили по краплі ротової плазми на тонких слинних павутинках, і не давши падаючим, мов парашутисти-десантники краплям торкнутися Терракотового тіла, затягнули їх назад до рота (звук сьорбання гарячого чаю), після чого розлетілися.
Ми з Терракотом ніколи не зустрінемося. У картонній коробці ціла колекція його повітряних поцілунків. Я використовую їх під час мігрені, прикладаючи до голови по три-чотири штуки. Не знаю куди він складає відіслані мною вічно тліючі сірники /biscuit/ . 67-й казав, що бачив у нього цинкову шкатулку із написом «погасання».
У мене є знімок Терракотового серця, що схоже на фаршовий зліпок.
Зовсім скоро анангели-хористи прилетять до нього востаннє. Вони заспівають йому про те, що у мене під пахвами замість волосся почало рости пір’я. Терракот зауважить відсутність одного з пазлів – 67-го.
Різкий запах «снєжки». То 67-й вимальовує на моїх ще пухом покритих крилах цифру 87.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію