Я і Терракот живемо далеко одне від одного, та зв’язок, що існує між нами тотожний яєчній зав’язі. Терракот – жовток. Він годинами вивчав плаваючу у компоті аличу, що візуально являлася омонімом жовтка. Я – білок. Субстанція цього ж компоту. Тобто я не можу розподілятися, а вислизаю. І як вислизаю, то вся одразу (так само, як і остання надія).
Терракот дізнався про мою присутність у яйцеподібній аурі від зграї анангелів-хористів. Саме вони виконують традиційний ритуал стукаючись якнайсильніше зап’ястями рук в той момент, коли ми з Терракотом вимовляємо деякі слова одночасно. Крила хористів пронумеровані зеленою «снєжкою». Вони не є продовженням лопаток, а скоріше перетинкою між руками та боковою частиною анангела і при ходьбі складаються, мов зонт. Руки ж густо покриті пір’ям починаючи від передпліччя до згинів пальців.
67-му анангелу я зубами витягла кулю з грудей, а він зубами зняв перстень з мого пальця. Ми пропустили кулю крізь перстень і поїли перлової каші /дроб 16/.
Терракот лежав на спині і вгадував ймовірності напрямку мазків на стелі. Хористи заповнювали її собою, мов пазли. Одинаково відкриваючи роти (Терракот назвав їх «розмовляючими ранами-рваними»), вони заспівали йому про моє існування, на хвилину розтягуючи голосні букви /суома-лайсет-болота/. Закінчивши ікос, вони пустили по краплі ротової плазми на тонких слинних павутинках, і не давши падаючим, мов парашутисти-десантники краплям торкнутися Терракотового тіла, затягнули їх назад до рота (звук сьорбання гарячого чаю), після чого розлетілися.
Ми з Терракотом ніколи не зустрінемося. У картонній коробці ціла колекція його повітряних поцілунків. Я використовую їх під час мігрені, прикладаючи до голови по три-чотири штуки. Не знаю куди він складає відіслані мною вічно тліючі сірники /biscuit/ . 67-й казав, що бачив у нього цинкову шкатулку із написом «погасання».
У мене є знімок Терракотового серця, що схоже на фаршовий зліпок.
Зовсім скоро анангели-хористи прилетять до нього востаннє. Вони заспівають йому про те, що у мене під пахвами замість волосся почало рости пір’я. Терракот зауважить відсутність одного з пазлів – 67-го.
Різкий запах «снєжки». То 67-й вимальовує на моїх ще пухом покритих крилах цифру 87.