ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі

Євген Федчук
2024.05.02 19:57
Було то все за давніх тих часів,
Коли ще старі боги правували.
І люди їх богами визнавали,
І не жаліли величальних слів.
Жилося людям сутужно тоді,
Хоч боги, наче, їм допомагали,
Своїми все ж руками здобували.
А, як бувало, рід не углядів

Іван Потьомкін
2024.05.02 12:35
Велике пошанування до батька й матері, бо Господь Пресвятий ставить його вище пошанування до Себе Самого… Є в тебе майно чи нема - шануй батька твого і матір твою, навіть якщо живеш милостинею" Раббі Шимон бар Йохай Давно це сталось. Тоді, як в І

Світлана Пирогова
2024.05.02 11:03
Четвер Великий. Таїнство вечері.
Ісус омив всім учням ноги
У знак покори. Чиста атмосфера.
Благословення людям Богом.

І кожному із учнів дав він хліба.
За всіх страждав Ісус у муках,
Бо розіп*яли його згодом тіло.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:26
Літери


Я отримав букву R,
відтепер я - Шарль Бодлер!
Літера казкова:
раз! - і все готово.

Юрій Гундарєв
2024.05.02 10:19
Нотатки дружини письменника Скажу відверто: мені особисто подобаються оповідання мого чоловіка - короткі, але дуже зворушливі. І нехай він досі не лауреат премій, як дехто з його однокурсників, не входить до правління творчих спілок, не видає щорічно ч
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Вороненко (1960) / Вірші

 Вона прийде...
Вона прийде
І скаже
Не твоя
І вразить серце слова згубний трунок
В ту мить втікатиме кудись з-під ніг земля
В ту мить гірчитиме прощальний поцілунок

Вона пройде
Всміхнеться
Не тобі
І каву питиме ранкову не з тобою
В ту мить ти не повіриш сам собі
Що вчора ви лиш гралися з любов’ю

Вона зайде
З трояндами
Не ти
Їй вибирав сьогодні ніжні квіти
Розвіє вечір спалені мости
Щоб зміг ти наодинці шаленіти

Вона піде
А все ж могло
Не так
Не так буденно, звично, тривіально
Якби любив не тільки у віршах
Якби хотів не тільки віртуально




Найвища оцінка Олександр Комаров 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ганна Багрій 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-04 11:51:16
Переглядів сторінки твору 8283
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.975 / 5.75  (4.872 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 4.716 / 5.5  (4.758 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.725
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2011.10.08 23:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:38:09 ]
Вандочко, і тебе вітаю. В боротьбі за права я поряд з тобою:)
Герой ліричний хоч і симпатичний
Та до життя реального незвичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:17:30 ]
Любава!!! Це в тебе дУУже гарний вірш. Яскравий погляд жінки! Трохи однобокий.
Любава, ти тут певно кілька куплетів пропустила.
А не так - точно не могло бути.
Ти про золоту рибку читала? Того самого А.С. якого терпіть не можуть в Львові. Та й справа не в тому. Юним молодим серцям твій вірш буде корисний. Але вже занадто прагматизмом перейматися не слід, бо вийде як в старій пісні:
... у тебя есть теперь
и земная любовь и земные мечты
что же с нежностью ты
смотришь в прошлое вновь...
А закінчиться як з першою любов"ю Хемінгуея. Вона буде йти повільно і чекати, що окликне, позве. Пекельні муки. І горілка тільки їх підсилить. Гординя переможе. Ну і правильно. В короткому коментарі всього не скажеш, та і сказане може бути недозрозуміле, або зрозуміле навпаки. Але вірш всерівно прекрасний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:39:41 ]
Сашуня, не знаю, що сказати. "На недельку до второго я уеду..." к Комарову. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-04 12:19:20 ]
Вандо, поясни по можливості, що таке "справжнє, земне, реальне щастя"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 12:29:45 ]
А все могло бути й не так...
Проте за всіх умов квіти, усмішка, традиційна львівська кава - добрі ліки. Куплетів небагато, решта - очевидна.
Щасти вам обом, героїні та авторці.
Щиро - Іра.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:41:19 ]
Рада, Іро, знайомству на приємній ноті. Дякую:) А як ти здогадалася про каву???


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Дем'янова (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 18:48:13 ]
А яка то львівська дівчина не п'є кави? А як нєма кави, то нєма забави. І Львів - то є Львів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 18:55:21 ]
Дівчата, організовуймо клуб "Львівські поетки - любителі кави"! ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:06:56 ]
З огляду на те, що у Львові постійно низький атмосферний тиск кава(звичайно заварна) тримає нас у тонусі і ця звичка передається на генетичному рівні( по секрету, я це вигадала, а може це і правда:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:10:05 ]
Нарешті ХТОСЬ!!!!!!!!! почув мої думки
Поезія за горнятком кави, з лікерчиком "Старий ринок" і обовязково при свічках. Вандочко, можеш збирати вступні внески.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 19:14:57 ]
Іро, там тобі відповідь 19.06.56., не можу відповідь вставити після коменту, то недольот, то перельот, певно нельотна погода:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 13:11:14 ]
Дивлюся на Вашу фотку – і мрію про гори:))!!!
Пані Любо, Ваш вірш викликає роздуми про те, що будні реальні і "глюки" віртуальні – це абсолютно різні речі. Згадалася сентенція РМ, що автор повинен дистанціюватися від ліричного героя, а це, гадаю, означає дистанціюватися від життя... Ой, "мислію по древу"... Вірш дуже сердечний, якщо можна так сказати. З повагою ВВ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:45:23 ]
Василинко, ти Касандра, якщо подумала про гори. Це було по дорозі між Сколе і Коростевом. Дякую:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 14:45:45 ]
дуже подобається виклад в порядку вона буде...не з тобою, вона буде..не тебе. сама часто грішу цим прийомчиком. вірш просто дражнить!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:47:50 ]
Ханно, я впіймалась на твій гачок, буду читати твої вірші(каюсь, не читала) і шукати цікаві прийомчики.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 14:50:14 ]
Гарний сумний вірш, Любо, люблю коли ти пишеш, бо люблю як ти пишеш))
З любов'ю, Варя))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-07-04 18:59:54 ]
Сонечко, Варенько, вірш оптимістичний для тої жінки. Знаєш, як буває- солодкі обіцянки, віртуальні поцілунки, подарунки, а що за тим?
Жінка може піти, але може і повернутися, не дивлячись ні на що. Але, хто любить і поважає жінку, яка страждає? Навіть вона себе не любить.
Ми з Вандою за реальне щастя, я знаю-ти теж. І я теж тебе люблю:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-07-04 19:01:40 ]
Любо, я з тобою згідна - на всі 100! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-07-04 21:03:38 ]
Сколько раз эта история еще повторится...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-07-07 11:43:02 ]
Може повернутися? Куди може повернутися жінка, яка в куток ставить холодильник? Любаво, вона потім ходить з "авоською" в порватому халаті і шукає дешеві помідори.