ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.16 17:58
Бурлить Польща, шипить Польща, Польща вимагає,
Що робити Україна має – що не має.
Чиє їм’я прославляти, а чиє ганьбити,
Щоб дозволили поляки з собою дружити.
Піднімають на знамена події минулі,
Мовляв, злочини ми ваші й досі не забули.
Про Волинську

Артур Сіренко
2026.07.16 16:43
Шукаю фарби:
Цей сірий світ сумний розмалювати
Наче б то він розмальовка дитяча,
а не вигадка божевільного деміурга.
Шукаю фарби:
Жовті кульбаби у мій старий сад
Прийшли дивувати волохатих
Марногудів крилатого травня,

Охмуд Песецький
2026.07.16 15:58
Мене могла спасти віра, і вона це зробила. Така, як моя, напевно, відома багатьом — тим, які йдуть (о, цей вічний образ руху до безсмертя) і знаходять себе. Це легше зробити, коли перебуваєш наодинці із собою, інколи переходячи від самоти зовнішньої

Борис Костиря
2026.07.16 13:43
Сповільнений легкий сніжок,
Мов друг призабутий, далекий.
Вкривається снігом порок.
Пророк у снігу, мов лелека.

Так тихий засніжений вальс
В гаю прозвучить непомітно.
Це ніжне послання до вас,

М Менянин
2026.07.16 13:05
Таємно, щоб ніхто не знав,
Ісус вечеряти зібрав,
Четвер цей день на небесах,
а жертва в Храмі, бо Песах.

Піднесений панує стан,
бо відповідний мають сан,
відсутні поспіх, суєта –

хома дідим
2026.07.16 12:36
що хотів сказати
не згадаю вже
звабили без ради
випадкові жести
сонцесхід на трасі
чобітки дівчат
шини від камазів
згар пекельний чад

Ірина Вовк
2026.07.16 10:27
ЧАСТИНА ПЕРША: ЮЛІЙ «Я знайшов її в пісках, де час не має влади. Вона була маленькою, але її очі вже вміли рахувати чужі страхи». (З неофіційних записів ветерана Х ЛЕГІОНУ) Розділ І: Вага золотого жука

Тетяна Левицька
2026.07.16 10:05
У грудині стогне вітровій,
ветхими нитками губи зшито.
Мабуть, що не варто в буревій
кочергою згадки ворушити.

Блискавиця вдарила, ніяк
з того пекла вирватись на волю.
Знепритомніла, зневірилась, ще б пак,

Віктор Кучерук
2026.07.16 06:28
Вклоняюся низько високому слову,
Глибокому змісту і формі чіткій, -
Дивуюсь пісенності рідної мови
І в радості світлій, і в тузі
гіркій.
Дивлюся на букви, вслухаюся в звуки
І мріям про щастя свободу даю, -
Отак опановую вічну науку -

Ірина Вовк
2026.07.16 05:29
казка для дітей і їх батьків) Щороку 4 червня поминають діточок, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України. Символом цього дня є дзвіночок, який означає чисті та обірвані війною дитячі життя, а також запалені свічки у вікнах. Стан

Катерина Савельєва
2026.07.16 00:05
Лiто пасма свої розпустило,
I босонiж по скелi пройшло.
Рiзнотрав'ям думки закрутило
I мене ненароком знайшло.

Вiкна й дверi вiдкритi навколо,
Пробiгають хвилини тепла.
Мiсяць дивиться ввечерi кволо

Семен Санніков
2026.07.15 23:19
Вони здравствують за цією веб-адресою, поки автором формується або редагується (хз) сама його сторінка. Він радив і мені натискать на підкреслене, і воно піддається цій нескладній дії ©

С М
2026.07.15 16:52
ліжко те ж, і оцей лазарет
кажи, сестро морфін, що я дочікуюся тебе
бо я не певний, чи дотягну знов
о, пробач, я слабий, давно

і крики сирени усе лунають межи скронь
кажи, сестро морфін, коли почався цей полон
як же я потрапив до цих місць

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Черви. Глава 3.
3 глава.

Пройдя по коридору, помощник вошёл на командирский мостик, посмотрев на него, командир спросил:
- Как наш гость?
- Стабильно, готовим к транспортировке.
Помощник прошёл по мостику и сел в своё кресло, и командир предложил:
- Посмотри напоследок, кто был у нас в гостях.
На монитор вывели информацию, помощник прочёл:
- Вахмистр Евгений. - Фамилия заставила, напрягся, в ней было что-то знакомое, вот только помощник не смог понять что, ион продолжил читать:
- Сын Анатолия и Зои Вахмистр, планета "Проми 6".
Но фамилия вызывала опросы о том, откуда он знает эту фамилию, но не найдя ответов он спросил:
- Вахмистр, это кто-то из планетарной знати?
Все удивлённо посмотрели на помощника, и только сидящий в углу наладчик задумываясь.
- И всё-таки кто мне скажет, почему мне знакома эта фамилия?
На вопрос прозвучал из уст наладчика:
- На планете земля это не фамилия, а армейское звание в царской Росси.
Командир обернулся на голос.
- А поподробнее.
Наладчик встал, оторвавшись от работы, произнёс:
- Извините, командир я уже точно не помню, я ещё в школе этим увлекался.
- Да, нечего страшного.
Но помощник перехватил разговор:
- Короче, очередной маменькин сынок решил проиграться в Скитальцев.
Приоткрыв глаза, парнишка увидел перед собой белый яркий свет, время тянулось донельзя долго, а перед глазами только белый свет. И едва уменьшилось свечение, и уже он мог рассмотреть быстро мелькающие тени, при этом мысли двигались на много медленнее чем тени, и, понимая, что он жив, попытался улыбнуться и натянуть улыбку. Санитары, сопровождавшие гостя с крейсера на планету, периодически осматривали его. А заметив, что уголки рта пациента чуть раздвинулись, санитар не поверил и подумал, что ему показалось. Но через полчаса в очередной раз посмотрев на пациента, он не сдержался.
- Смотри, он улыбается.
- Нет, это он смеётся, но очень медленно.
Почти всю дорогу санитары шутили и смеялись над ним, но он Евгений этого не слышал, видь, только тени носились в его глазах.
За трёх часовой полёт улыбка на лице Евгения достигла апогея, и когда катер прибыл на базу, он был погож на статую со смеющейся гримасой. Катер проделал не долгий путь в ангар, где их уже ждали санитары с конвоем.
Полёт подходил концу, и катер, войдя в атмосферу, быстро нашёл базу и зашёл на курс посадки, пытаясь связаться с базой.
- "Гариен" ответе.
Переглянувшись, пилоты растерянно смотрели на ангар, он медленно приближался, а они не могут, хотя на башне было видно движение, что говорило о том, что база живёт. Продолжая попытки связаться с базой, но попытки не увенчивались успехом, но они продолжали движение к базе, пытаясь понять, как поступить.
- Что будем делать?
- Не знаю.
Не отрывая взгляда от ворот ангара, экипаж переговаривался между собой.
- Но мы можем, конечно, вернутся.
- И что нам будет, если мы вернёмся?
- Нечего, мы только вернёмся со штурмовым отрядом.
- Зачем? – Удивлённо прозвучало в салоне.
- Ну, мы видь должны знать, что с базой.
Катер приблизился до ангара, и командир только отел застопорить хот, как двери ангара быстро отворились, удивив пилотов, и они услышали:
- Влетай.
Не ожидав такого, командир поддал ходу, катер полетел ворота.
- Ваш пятый пирс.
- Принято, иду на пятый.
Катер не успел, ещё причалив на пятый пирс в конце ангара, как за ним закрылись ворота ангара, экипаж катера, заметив это, пилоты удивились.
- Быстро они.
- Видать здесь что-то происходит.
Катер причалил, и к нему сразу подбежала группа парней из двух медиков и нескольких бойцов, в полном боекомплекте. Спустившись по трапу, они спустили груз, смеясь, чем удивили встречающих, они смотрели на прибывших с удивлением.
- Принимайте пацаны, Джокера.
Встречающие посмотрели без всякого энтузиазма, и старший уточнил:
- Это его имя?
- Нет, но вы посмотрите на лицо.
На лице Евгения сияла огромная улыбка.
- И дивно, он так смеётся?
- Чуть меньше часа.
Поменяв каталки, санитары разошлись, кто на катер, а тележку с гостем в карантин. В ангаре остались только четверо бойцов у катера.
Везя по коридорам гостя, санитары то и время на парнишку и его улыбка их заражала их смехом, и молодой санитар спросил:
- Что с ним?
- Я такое уже видел.
- Так что с ним? – Матос.
Посмотрев на пациента он сказа:
- Судя по признакам, и информации, что мы имеем, он испробовал стабилитрон.
- Что это за средство?
- Замедлитель жизнедеятельности, входит в аварийную аптечка каждого корабля.
- И долго оно ещё будет действовать.
- После хорошей промывки, с этой стадии ещё часа три.
- А ты откуда знаешь?
- Сталкивался в межпланетном патруле.
- Бывали недели, дот трёх таких собирали.
- Это что наркотик?
- Нет просто, богатя молодёжь, часто устраивают меж астероидные гонки, и многие разбиваются, ну а кто остаётся жив выпивают таблетку и спокойно ждут, когда их найдут спасатели.
- Может и он такой?
- Может.
Следующее что он увидел это медленно ещё не медленно, но и не настолько быстро, что можно было рассмотреть. Что передним женщина. В свою очередь она, заметив, что за ней пытается следить улыбнулась.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-29 17:08:09
Переглядів сторінки твору 1468
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній