ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.28 12:32
Я ніби вижатий лимон,
В пустелі виснажений, схудлий,
Іду до неба у циклон,
Питаю зверху: "Хто ж ви, судді?"
Вернувся з тисячі доріг,
Немовби вигаслий паломник.
Який такий єдиноріг
Мене прохромить у полоні?

хома дідим
2026.05.28 07:20
заспівай мені первісну пісню
в цьому світі дідів і жінок
обійди мене з мискою звісно
я не твій я не ваш я не ок
в мене є свої тригери дійсно
се не тяжба і не дуель
тривіальне життя неумисне
я би міг настрочити рондель

Віктор Кучерук
2026.05.28 06:27
Над негаснучим вогнем
Сковорідка з салом
Жиром топленим мене
Зваблює помалу.
Смалець пахне й булькотить,
Як горілка з пляшки,
Що уже я ллю в цю мить
У щербату чашку.

Іван Потьомкін
2026.05.27 20:56
Щасливі ті, хто перед сном моливсь
За день минулий і прийдешній Усевишньому.
Мене ж і у вісні тривожать думи навісні:
Не все так твориться, як Він замислив.
Він дав усе, щоб голоду не знали ми,
Опікувавсь не лиш юдеями,- Людьми,
Навчав, як праведним

Артур Сіренко
2026.05.27 15:40
У селі сталася новина. Про неї говорили всі – хто шепотів, хто голосно вигукував: Світозар живе з ведмежою. Ведмежами в селі називали лісових людей. Прозвали їх так, бо казали, що ті вважають ведмедя своїм предком, вклоняються йому як богу і приносять йом

Борис Костиря
2026.05.27 12:44
Я хочу прокинутись рано
І рушити в радісний парк,
Прикласти світанок до рани,
Немов осяйну Жанну д'Арк.

Я хочу спивати сніжинки
На статуях і на гілках,
Немовби космічні обжинки

Вячеслав Руденко
2026.05.27 10:41
чи схожий ти на гусака?
чи ні? - бо типу самобутній -
ховай події в тінь у скруті,
коли тікаєш голяка

по вогкій кам’яній ріллі,
вночі карбуючи півкроки
в своїй дотичності широкій

хома дідим
2026.05.27 08:29
тупо мертвий
на самому дні
є причини
причини є завжди
в поетичному цьому кіні
із кінічним його
декупажем
натякають глузують іще

Віктор Кучерук
2026.05.27 07:36
Мов дощу рясного краплі,
Між собою схожі чаплі
Ті, що в пошуках поживи
У болото пруть сміливо,
Де покрякують так вабко,
Очі витріщивши, жабки...
27.05.26

Кока Черкаський
2026.05.27 00:58
А новина у мене ось яка:
Я бачив сьогодні зяблика!
А зяблик - то ж вам не шпак,
Не стрінеш його просто так!

Значить, щось трапитись має!
Інакше ж воно не буває!
Точно! Трапиться щось, ну їй богу:

хома дідим
2026.05.26 21:30
чого ти брате галасуєш
буряковієш із чого
буття воно війна по суті
піт заливаючий чоло
атож-бо ревність і буремність
агресія відкритий код
нічліг неспокій кров даремно
усюдний набрід навіть зброд

Борис Костиря
2026.05.26 21:04
Це святкування, певно, особливе,
Коли нічого ти уже не ждеш.
Де ж той провидець гострий, прозорливий,
Що розпізнає спадахи пожеж
І катаклізми без всіляких меж?

Цей рік новий стрічаєш у тривозі
Під вибухи і напади брехні.

Іван Потьомкін
2026.05.26 19:58
Якийсь таємний хід у всесвіті знайшов він,
Якийсь таємний хід, якийсь таємний лаз,
І ось малює сни в печері вікопомній,
Оскільки він тепер посмертний богомаз.
І ось малює сни, де на горі високій
Стоїть високий храм, пташина зграя в нім
Кружля довкіл

Артур Курдіновський
2026.05.26 17:59
Душа болить, бо я - жива людина.
Відбиток долі - фуга соль мінор.
Я - сам собі жорстокий прокурор,
Ніколи я не жив "наполовину".

Висвітлює мої страшні провини
Останній шлях, зелений коридор.
Душа болить, бо я - жива людина.

Олена Побийголод
2026.05.26 15:56
Петро Градов (1925-2003; народився в Україні)

Розстатись жінка вирішить –
не треба дорікань.
Розстатись жінка вирішить –
за це її не гань.

В майбуті, – жінка впевнена, –

Вячеслав Руденко
2026.05.26 15:07
Згарище

Сни вже ніколи не збудуться
Час не дійде до краю
Випробуваннями, мудрістю,
Довгим дитинством у зграї,
Труднощями і болями
Під клекотіння лелеки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Блоха / Проза

 Черви. Глава 3.
3 глава.

Пройдя по коридору, помощник вошёл на командирский мостик, посмотрев на него, командир спросил:
- Как наш гость?
- Стабильно, готовим к транспортировке.
Помощник прошёл по мостику и сел в своё кресло, и командир предложил:
- Посмотри напоследок, кто был у нас в гостях.
На монитор вывели информацию, помощник прочёл:
- Вахмистр Евгений. - Фамилия заставила, напрягся, в ней было что-то знакомое, вот только помощник не смог понять что, ион продолжил читать:
- Сын Анатолия и Зои Вахмистр, планета "Проми 6".
Но фамилия вызывала опросы о том, откуда он знает эту фамилию, но не найдя ответов он спросил:
- Вахмистр, это кто-то из планетарной знати?
Все удивлённо посмотрели на помощника, и только сидящий в углу наладчик задумываясь.
- И всё-таки кто мне скажет, почему мне знакома эта фамилия?
На вопрос прозвучал из уст наладчика:
- На планете земля это не фамилия, а армейское звание в царской Росси.
Командир обернулся на голос.
- А поподробнее.
Наладчик встал, оторвавшись от работы, произнёс:
- Извините, командир я уже точно не помню, я ещё в школе этим увлекался.
- Да, нечего страшного.
Но помощник перехватил разговор:
- Короче, очередной маменькин сынок решил проиграться в Скитальцев.
Приоткрыв глаза, парнишка увидел перед собой белый яркий свет, время тянулось донельзя долго, а перед глазами только белый свет. И едва уменьшилось свечение, и уже он мог рассмотреть быстро мелькающие тени, при этом мысли двигались на много медленнее чем тени, и, понимая, что он жив, попытался улыбнуться и натянуть улыбку. Санитары, сопровождавшие гостя с крейсера на планету, периодически осматривали его. А заметив, что уголки рта пациента чуть раздвинулись, санитар не поверил и подумал, что ему показалось. Но через полчаса в очередной раз посмотрев на пациента, он не сдержался.
- Смотри, он улыбается.
- Нет, это он смеётся, но очень медленно.
Почти всю дорогу санитары шутили и смеялись над ним, но он Евгений этого не слышал, видь, только тени носились в его глазах.
За трёх часовой полёт улыбка на лице Евгения достигла апогея, и когда катер прибыл на базу, он был погож на статую со смеющейся гримасой. Катер проделал не долгий путь в ангар, где их уже ждали санитары с конвоем.
Полёт подходил концу, и катер, войдя в атмосферу, быстро нашёл базу и зашёл на курс посадки, пытаясь связаться с базой.
- "Гариен" ответе.
Переглянувшись, пилоты растерянно смотрели на ангар, он медленно приближался, а они не могут, хотя на башне было видно движение, что говорило о том, что база живёт. Продолжая попытки связаться с базой, но попытки не увенчивались успехом, но они продолжали движение к базе, пытаясь понять, как поступить.
- Что будем делать?
- Не знаю.
Не отрывая взгляда от ворот ангара, экипаж переговаривался между собой.
- Но мы можем, конечно, вернутся.
- И что нам будет, если мы вернёмся?
- Нечего, мы только вернёмся со штурмовым отрядом.
- Зачем? – Удивлённо прозвучало в салоне.
- Ну, мы видь должны знать, что с базой.
Катер приблизился до ангара, и командир только отел застопорить хот, как двери ангара быстро отворились, удивив пилотов, и они услышали:
- Влетай.
Не ожидав такого, командир поддал ходу, катер полетел ворота.
- Ваш пятый пирс.
- Принято, иду на пятый.
Катер не успел, ещё причалив на пятый пирс в конце ангара, как за ним закрылись ворота ангара, экипаж катера, заметив это, пилоты удивились.
- Быстро они.
- Видать здесь что-то происходит.
Катер причалил, и к нему сразу подбежала группа парней из двух медиков и нескольких бойцов, в полном боекомплекте. Спустившись по трапу, они спустили груз, смеясь, чем удивили встречающих, они смотрели на прибывших с удивлением.
- Принимайте пацаны, Джокера.
Встречающие посмотрели без всякого энтузиазма, и старший уточнил:
- Это его имя?
- Нет, но вы посмотрите на лицо.
На лице Евгения сияла огромная улыбка.
- И дивно, он так смеётся?
- Чуть меньше часа.
Поменяв каталки, санитары разошлись, кто на катер, а тележку с гостем в карантин. В ангаре остались только четверо бойцов у катера.
Везя по коридорам гостя, санитары то и время на парнишку и его улыбка их заражала их смехом, и молодой санитар спросил:
- Что с ним?
- Я такое уже видел.
- Так что с ним? – Матос.
Посмотрев на пациента он сказа:
- Судя по признакам, и информации, что мы имеем, он испробовал стабилитрон.
- Что это за средство?
- Замедлитель жизнедеятельности, входит в аварийную аптечка каждого корабля.
- И долго оно ещё будет действовать.
- После хорошей промывки, с этой стадии ещё часа три.
- А ты откуда знаешь?
- Сталкивался в межпланетном патруле.
- Бывали недели, дот трёх таких собирали.
- Это что наркотик?
- Нет просто, богатя молодёжь, часто устраивают меж астероидные гонки, и многие разбиваются, ну а кто остаётся жив выпивают таблетку и спокойно ждут, когда их найдут спасатели.
- Может и он такой?
- Может.
Следующее что он увидел это медленно ещё не медленно, но и не настолько быстро, что можно было рассмотреть. Что передним женщина. В свою очередь она, заметив, что за ней пытается следить улыбнулась.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-07-29 17:08:09
Переглядів сторінки твору 1456
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (2.051 / 2.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (1.646 / 2.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
Автор востаннє на сайті 2009.07.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній