ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Не долюбил, не дострадал...
Не долюбил, не дострадал,
И не успел ты вынуть жало,
А жизнь так быстро пробежала –
Пора давать прощальный бал.

Хоть сплетен стай не собирал,
Но сомневался во мне смело,
Всегда хотелось мое тело,
Но от себя ты убегал.

И вот, сейчас, средь пустоты
И темноты людских насмешек,
Тебе хотелось нежно-нежно
Меня обнять, и быть на «ТЫ»

Но опоздал… Окончен бал.
И ты застыл, а я - как прежде
Дарю тебе любовь и нежность,
И окуну в свои мечты...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-06 12:49:58
Переглядів сторінки твору 5246
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.823 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.731
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-06 15:10:08 ]
Прощальный уж в разгаре бал.
Сомневался смело? -сомнительно здесь!
Всегда хотел моё ты тело,
Чего ж ты, милый, убегал?
Посленняя строка со временем не в ладу.
Да и со смыслом. Подумай! С наилучшими!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 09:31:49 ]
Толя, как всегда приятно, и исправления Ваши ценю.

Но, вот ниже есть комментарий, может все оставить, как есть, оглядываясь на описание ситуации?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 11:12:32 ]
Вита, я прочел это стихо так:
***
Не долюбил, не дострадал,
А жизнь бросала била жала,
А жизнь так быстро пробежала,
В разгаре уж прощальный бал.

Ты сплетен злых не собирал,
Смотрел влюбленно и несмело,
Всегда хотел мое ты тело,
Но улыбнусь... ты убегал.

3 катрен твой вцелом.

И опоздал... Окончен бал.
Другой был смел, настойчив, нежен,
А ты... смешен и безнадежен.
Чего же ты так долго ждал?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 14:04:46 ]
Толю, Ви неперевершено обіграли ситуацію.
Співавторство? ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 17:58:49 ]
Вита, ситуация до боли знакома. Прочти мужскую версию, пожалуйста!http://www.stihi.ru/poems/2008/02/18/2647.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-08 09:33:36 ]
Анатолий, не буду комментировать, захватило дух и все...умерла)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гуменюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-06 18:30:09 ]
Приєднуюся до Анатолія, вірш цікавий, але завершується нелогічно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 09:32:43 ]
Маріє, спасибі величезне за Вашу думку з приводу.
Моє Вам шанування.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Елвіна Дивна (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-06 23:08:55 ]
Как же нелогично! Все понятно... драма.. Он сомневался, она его любила, там-там-там, разлука, он за ней скучает, наконец-то решил, что любит, и она тоже любит, но вместе с ним быть не может. :) Ромео и Джульетта стиль :) Я так понимаю этот стих. Но хорошая поправка насчет "милый, убегал", хотя теряется оттенок. Удачи!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 09:30:03 ]
Елвина, ты поняла и описала то, что я подразумевала)).
Да, ситуация из жизни - есть двое молодых людей, они друг другу вроде бы и нравятся, но никто не делает первый шаг.
Логично, если б Он набрался храбрости и начал проявлять внимание к героине, но... у него на первое время (или не на первое...) уже есть девушка, которую он знает, с которой есть отношения...Зачем все начинать с ноля?
Вот так и получается - Она горит, а он - присматривается.
Но любой костер не может гореть вечно, для этого надо его поддерживать.
Вот и Она перегорает, успокаивается...и принимает все, как есть)))

А Он через года находит повод сожалеть о том, что небыло, не получилось...но пора давать прощальный бал.

Вот, не знаю, вводить исправления насчет:
"Всегда хотел моё ты тело,
Чего ж ты, милый, убегал?", или оставить?..

С уважением, Вита



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 14:44:04 ]
Ти знаєш, Жиччя, тутошні рядки твої деякі і помовчати можуть заставити.
Та і з Анатолієм у вас дует нічого так собі вийшов.
На рахунок виправлень - мужики не "убегают". "Убегают" тільки жінки скупі і зависні. Вони потім стають злобними.
А ти дівчина..., я хотів сказати ти правильна дівчина, хороша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-07 15:16:36 ]
Сашо, мерсі за компліман, проте і я не можу ось так вічно шукати і не ламатись))

Маю надію, що ви не з категорії жінконенависників))

А за увагу СПАСИБІ .
Щиро, Віта.