Яке вагоме щастя!:))

Дуже красиво. Порівняння обіймів із шовком виглядає досить таки традиційно, а от заперечення реальности усього сутнього, коли все, що є для обох, укладається "поміж сном і мітичним щастям", хоч і в дусі декадентів, але, все ж, досить оригінально.

Щодо мови: чи не варто було би поекспериметувати хоча б із правописом? Навіщо замикати себе в рамцях академічного 4-го видання? Як на мене, то такі тексти природніше виглядали б у харківському правописі)

Туди дощу й дорога...
А якщо серйозно - 5,5.

Що сподобалося: вишуканий ритм, що з несуттєвими варіаціями витримується до кінця;
"дощ любовно на вікнах пише _ І римує тебе до мене" - свіжий образ кохання , тільки заважає оте "любовно" - воно не потрібне тут, "б'є прямою наводкою" і на мою думку, баналізує цей поетично-оригінальний образ.

Харківський правопис - затверджений правописною комісією 1929 року в Харкові. Скасований 1933 (2 видання), нові зміни (дещо ближче до власне українського, оскільки правопис 1933 був надто вже наближений до рос.) - 1946 (3 видання зі змінами від 1961 і 1990), і дійсний насьогодні - 4 видання (1993).

Саме на базі харківського правопису створений правопис Голоскевича, яким користується більшість діяспорних видань, а також правопис "Критики" (він, як на мене, найкращий), який використовує вид-во і часопис "Критика" і деякі инші видання. До речі, саме останнім найчастіше друкується Андрухович (наскілько я розумію, то він ним і пише);)