
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.02
22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.
В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
2025.09.02
21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.
Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,
2025.09.02
13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.
Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,
2025.09.02
12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.
2025.09.02
08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн
2025.09.01
23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.
Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!
2025.09.01
22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.
До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,
2025.09.01
12:07
Із Бориса Заходера
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.
Часом блукаємо ми у хаосі, –
2025.09.01
09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.
2025.09.01
05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.
2025.09.01
00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.
Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій
2025.08.31
22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!
Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х
2025.08.31
22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.
І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,
2025.08.31
19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг
Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
2025.08.31
18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!
Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,
2025.08.31
14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Женя Лущиков /
Поеми
Олені
Олені
(ціла поема)
І
Прокинувся бо шию крутило
ісус (тихо):
- прийди до мене.сьогодні пасха
я (ще тихіше):
- мені болить шия-живіт-і-тошнить
ісус (голосніше):
-я воскресаааю
я (голосніше):
- воістину
місяць світив я лежав-крутився зібгав ковдру
ногами йорзав по білій простині
тошніло. Спав снилося що не сплю
і дивлюся на себе сидячого якому сниться…
ригав у жменю скидав на підлогу й на стелю
не на ковбик. Біг в трусах в них бився
заблукавший вітер. Ригати-ригати-ри…
не можу лише смердить із ями лайно
вода тепла і гидка ллялась по горлянці
горлянка обливалася слиною
в носі лишались ригаки і кислота
жінка (природнім голосом):
- я тобі а ти а ти
я (своїм голосом):
- ти мені а я а я?
жінка (так само):
- а ти пішов не закрив двері я обморозила
ноги
я захворіла
я (не своїм голосом):
- але ж не померла, то йди
вона іде-кричить (своїм голосом):
Я ЖІНКА ЖІНКАЖІНКАЖІНКАЖІ КА
вона йде і їй сниться що сходи ведуть її
вгору
до ісуса я кий воскрес і певно сидить відпочиває
їй сняться синьо-золоті двері із табличкою
«головний для вас просто боже»
а насправді вона впала в каналізацію
на віки вічні
амінь.
ІІ
крові більше нема і не було у мене
лише руки і труси і у трусах
кров була
тепер лиш слиз такий гарячий
мов у вогні горю а потім вітер темрява
і спів підошов у грязюці чи у сухій землі
люблю обслинені чужії груди
люблю холодними слизькими руками
тримати тебе пред собою.
а ти сидиш із «Комуністом» у руках
читаєш про помаранчеву холеру про
соціальну рівність між вищим і
середнім класом олігархів декласованого суспільства
про єдність проти істерики молодих соц-прог-комуністів
з серпом і молотом біля вух і на лобі
із червоним вимоченим вимученим прапором
суки і комуністи комуністи і курви
які маркса цитують голосами
аноністів-гомосексуалів і пескливих педофілів;
ти сидиш десь на ганку і певно наспівуєш
чи просто фігня якась і сльози які блядь сльози?
квадратні круглі теплі сльози?
гіркі без смаку кислі солодкі? га?
ВТЕБЕСЛІЗНЕБУВА
НЕБУВАВТЕБЕСЛІЗ
ЧИВЗЯЛИСЬ?
ти (бо-йо-зна чиїм голосом):
- відчепись любий ітакважко
я (своїмяктизвикла голосом)
- комунізм у сраку і чим по глибше
кг …я тебе люблю
ти (іншим бо-йо-зна чиїм голосом)
- іди додому
я ішов і там був сніг який давно розтав
і там було все
і бруд і кров і спогадів мішок дірявий
і заклик вчитися і вчитися
там ше я був і вітер
я все послав і сам пішов.
Ї
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Олені

(ціла поема)
І
Прокинувся бо шию крутило
ісус (тихо):
- прийди до мене.сьогодні пасха
я (ще тихіше):
- мені болить шия-живіт-і-тошнить
ісус (голосніше):
-я воскресаааю
я (голосніше):
- воістину
місяць світив я лежав-крутився зібгав ковдру
ногами йорзав по білій простині
тошніло. Спав снилося що не сплю
і дивлюся на себе сидячого якому сниться…
ригав у жменю скидав на підлогу й на стелю
не на ковбик. Біг в трусах в них бився
заблукавший вітер. Ригати-ригати-ри…
не можу лише смердить із ями лайно
вода тепла і гидка ллялась по горлянці
горлянка обливалася слиною
в носі лишались ригаки і кислота
жінка (природнім голосом):
- я тобі а ти а ти
я (своїм голосом):
- ти мені а я а я?
жінка (так само):
- а ти пішов не закрив двері я обморозила
ноги
я захворіла
я (не своїм голосом):
- але ж не померла, то йди
вона іде-кричить (своїм голосом):
Я ЖІНКА ЖІНКАЖІНКАЖІНКАЖІ КА
вона йде і їй сниться що сходи ведуть її
вгору
до ісуса я кий воскрес і певно сидить відпочиває
їй сняться синьо-золоті двері із табличкою
«головний для вас просто боже»
а насправді вона впала в каналізацію
на віки вічні
амінь.
ІІ
крові більше нема і не було у мене
лише руки і труси і у трусах
кров була
тепер лиш слиз такий гарячий
мов у вогні горю а потім вітер темрява
і спів підошов у грязюці чи у сухій землі
люблю обслинені чужії груди
люблю холодними слизькими руками
тримати тебе пред собою.
а ти сидиш із «Комуністом» у руках
читаєш про помаранчеву холеру про
соціальну рівність між вищим і
середнім класом олігархів декласованого суспільства
про єдність проти істерики молодих соц-прог-комуністів
з серпом і молотом біля вух і на лобі
із червоним вимоченим вимученим прапором
суки і комуністи комуністи і курви
які маркса цитують голосами
аноністів-гомосексуалів і пескливих педофілів;
ти сидиш десь на ганку і певно наспівуєш
чи просто фігня якась і сльози які блядь сльози?
квадратні круглі теплі сльози?
гіркі без смаку кислі солодкі? га?
ВТЕБЕСЛІЗНЕБУВА
НЕБУВАВТЕБЕСЛІЗ
ЧИВЗЯЛИСЬ?
ти (бо-йо-зна чиїм голосом):
- відчепись любий ітакважко
я (своїмяктизвикла голосом)
- комунізм у сраку і чим по глибше
кг …я тебе люблю
ти (іншим бо-йо-зна чиїм голосом)
- іди додому
я ішов і там був сніг який давно розтав
і там було все
і бруд і кров і спогадів мішок дірявий
і заклик вчитися і вчитися
там ше я був і вітер
я все послав і сам пішов.
Ї
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію