ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.10.09 13:36
Наскільки б життя наше було пісніше,
Якби не стало пісень, казок і віршів.
Ба, навіть думать було б тоді годі
Про те, що причаїлось в слові Врода.
Отак би й ниділи в печернім кладовищі,
Якби не підказав Господь пісень, казок і віршів.

Микола Дудар
2024.10.09 06:02
Пишаюсь тим, що вгледів лиш тебе
Поміж усіх розквітлих і пахучих…
Поміж усіх відомиших джерел
І вивів на дорогу до заручин…

Пишаюсь тим, що вимостив гніздо
Не будемо вдаватись до подробиць…
І на руках проніс понад Дніпром

Віктор Кучерук
2024.10.09 05:03
На арені цирку,
В білих безкозирках, –
Їздили ведмеді
На велосипедах.
Потім у вудила
Запрягли горилу
І вона помалу
Слоника катала,

Микола Соболь
2024.10.09 04:36
Сонцем закусують скирти,
буде туман на вечерю,
не одягаючи митри
тіло гамселить у двері:
«Бабо Палажко, дай кварту,
сала шматок і до сала,
лий-но сміливо півчварти*,
трунку завжди було мало»…

Володимир Каразуб
2024.10.08 19:27
Тут Сонце розливає єлей на спекотні голови
І тріпоче жага у повітрі жаркими хвилями
І ти наче маревом, сірим розпеченим оловом
Заповнюєш діри на серці пробитім блакиттю.
Закликаєш позбутися рим, щоб писати про тебе більше.
Кректіти качками та жабами

Іван Потьомкін
2024.10.08 08:45
«Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови».
«Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Микола Дудар
2024.10.08 06:48
Вересневі дзвони… осторога
Кожен ранок страхами зоріє
Дивишся на небо як на Бога
Вибач мені, Матінко Маріє…
Де б небув, у нього задивлявся
Все чекав і думав, що узрію
В кого я, здогадуюся, вдався
Вибач мені, Матінко Маріє…

Микола Соболь
2024.10.08 05:58
Це дощ іде чи верби плачуть?
Ще жовтня не розтанув слід.
Зробилось листячко гарячим,
червоним, наче справжня мідь.
Зацокотять краплини дужче,
аж дряпають байдуже шкло.
Чого ти справді хочеш, юнче,
щоб знову стало, як було?

Віктор Кучерук
2024.10.08 05:12
А осінь ніяк не вгамується,
Раз бачиться ще наяву,
Як носиться листя по вулиці,
Вплітаючись звично в траву.
Під вітром дерева сутуляться
І щуляться від холодів, –
Цю осінь, немов безпритульницю,
Я б сам, аби міг, обігрів.

Ігор Деркач
2024.10.07 20:48
Тяжкий діагноз цього віку...
бацила сказу у кремлі
вбиває нації малі
і поки бісяться великі,
на цілу голову каліки,
не буде миру на землі.

***

Сонце Місяць
2024.10.07 15:25
виціджуючи шпротину тут остатню
й олію хлібом яка дивина ж

персонаж чи типаж відступивши од рампи
бо на районі всім знаний дренаж

ностальгує достоту навіть симптоматично
оцеж була тема в пограти в квача

Тетяна Левицька
2024.10.07 13:44
Повітряна сирена у столиці,
волає ніби в серце ніж всадили.
В копицях причаїлися зірниці,
заплакали дощами небосхили.

Шукати дві стіни не буду, доню —
де б не сховалася, а доля знйде.
Своє відтанцювала на осонні —

Микола Соболь
2024.10.07 13:37
Змітає грудень крихти зі стола.
Мете метіль морозу на угоду.
Даруй мені хоч дрібочку тепла,
не завжди світло йде до нас зі сходу.
Чи є кінець завії на землі?
Тяжіють думи у такі хвилини.
Вбачаються на заметілі тлі,
мов краплі крові грона горобини.

Ольга Олеандра
2024.10.07 09:36
Дихати разом з ниспаданням дощу
Дихати на повні груди, вільно, спокійно, досхочу
Дихати, пробувати не бажати зла
Чи то є добром бажати, щоб певна людина сьогодні, в свій день народження, померла?
Підкажи мені, дощику, це бажання добро чи зло?
Чи мож

Микола Дудар
2024.10.07 07:13
І наче й літа не було…
Хиталось небо над хатами
В недосипані весь рулон,
Що виткав ти з душі руками…

І наче ти передчував,
Що літо буде на папері
Шматок до погреба урвав

Віктор Кучерук
2024.10.07 06:48
Прекрасна, безвіка,
Жадана і люба
Поезія – ліки,
Поезія – згуба.
Жага невтоленна
Й питво безкінечне, –
Ти – радість натхнення
І муки сердечні…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Храмченко / Вірші

 На борту летучего голландца
Молчание. И мысли в голове
Вгрызаються в мои мозги, как черви...
И размножаясь, чертят в полутьме
Руины старой обгорелой верфи...
И мне бы погрузить на тот корабль
Пустые необтяженные песни...
Но, каждый в этом мире просто раб...
И каждому не в паре просто тесно...
На корабле нет мест для одного...
Пустует только место у штурвала,
Дистанционно управляет бог
С усыпаного пылью пьедестала...
И это лишь игрушка для него,
И курс определяеться делами...
Вокруг лишь очертанья берегов,
И мельк горячих волн перед глазами...
И мне бы погрузить на тот корабль
Все мысли, чтоб разгрызли древесину...
Чтоб на дно ушли и души и товар,
Завернутые в клочья парусины...
Мне б мыслями своими истязать
И пыль смывать слезами с пьедестала...
Но, все, что я могу - могу молчать...
И нянчить мысли, стоя у штурвала...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-19 01:29:30
Переглядів сторінки твору 2643
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.554 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.242 / 5.2)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.05.15 22:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-19 09:26:06 ]
Пройшли часи жінок-дівчат в шкіряних комісарських тужурках. Ан ні. Іра підтримує їх клич і лозунг майже бойовий. На цей раз корабель не палять і не топлять, ганяють по хвилях світового океану. Постраждала тільки верф. Жінка чи дівчина на кораблі буть біді.
Іра, там де душі і товар явно перебір (недобір) з ритмом. А взагалі - годиться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-19 19:22:13 ]
верф постраждала давно)))ще до мене)))чесно, не я її спалила)))
а з ритмом перебір таки, чи все ж недобір?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-20 10:40:08 ]
Іра, я про те, що колись посварився з полярними ведмедями ескімоскіми. Мені здорово дісталося, з тих пір з ритмом напряг. Ніяк не можу прочитати шостий рядок знизу. Чи то:
-чтобы на дно ушли и души и товар
чи то
-чтоб нА дно...
Не сердься, втікаючи, я прихопив ящичок морозива їхнього заполярного - ескімо. По можливості пригощу тебе колись.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Храмченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-21 19:13:05 ]
а ти з цезурою читати пробуй - "чтоб на дно ушли" - пауза - "и души и товар". я завжди так читаю, може того і з ритмом туго в мене)))
які ведмеді??? ти мухомори їв???)))