Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
2026.01.29
19:57
МАГІСТРАЛ
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!
Розпливчасті та ледь помітні тіні
2026.01.29
18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
бігме-бо відьмача
я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“
2026.01.29
18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході
2026.01.29
17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.
Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна
2026.01.29
16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
АЛІСА В НЕБЕЗПЕЦІ (V)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
АЛІСА В НЕБЕЗПЕЦІ (V)
Двоє равликів, які читали Алісине оголошення , написане на рожевому листочку записничка виявились не початківцями. Один з них був дуже привітним, симпатичним і милим. Він звався ОК. Отже, Привітавши Алісу словами АЛІСА -ХОРОША. СЛАВНА АЛІСА! равлик ОК виявив неабияку хоробрість.
ТАК міг сказати лише справжній сміливець, який не боявся ані обстрілів вишневими кісточками, ані ведмедів, ані тьоті, якою весь час марила равлик Маша.
Тож Аліса, почувши ці прості і милі слова, була просто на сьомому небі від щастя. Вона ледь стрималася, щоб не розцілувати хороброго і доброго равлика. Але своєчасно зупинилася. Адже, вона ще погано знала звичаї і правила поведінки цієї країни.
- може поцілунків у них тут взагалі не існує, і равлики, що прийшли до неї в гості можуть неправильно розцінити її вчинок - подумала Аліса і утрималась від поцілунку. Вона стримано, але дуже тепло і ввічливо подякувала ОК.
Другий равлик був також симпатичний, хоча вигляд у нього був дуже незвичайний. Аліса, яка звикла до подорожей, ніде не бачила такого блакитно - фіолетового одягу, який світився немов ліхтарик. Це м’яке сяйво надавало равлику таємничості та урочистої серйозності. Равлик у променистому одязі звався РеМ і по всьому видно був непростим і не рядовим равликом з мушлі. Здається, він був ОХОРОНЦЕМ… РеМ протягнув Алісі щось на зразок телеграми і зник.
- прочитаю потім, подумала дівчинка, і завела розмову з равликом ОК.
- З Маніфестом гарно- схвально сказав він.
- Так, але я хочу написати його не сама, а разом з іншими - сказала Аліса.
ОК побажав їй успіхів, і помчав до рухливої доріжки, де на нього чекало багато справ з новими валізками.
Аліса ледве встигла присісти на свій пеньок, як раптом сорока принесла на хвості новини Країни Пташиних Мрій.
Новини виявились невтішними для Аліси. Равлик Червоні губи збирала загін, що мав здійснити розбійницький напад на Алісину мушлю. В загін мали увійти:
а) Вовк,
б) семеро Козенят;
в) нетрхної крутості хом’яки-характерники;
г) Пташина хвороба;
д) «абіділ»;
є)ТРАКТАТИ.
е) клон
Це було досить несподіване повідомлення. Звичайно, воно стурбувало дівчинку. Більше того, налякало її. Якщо сказати чесно, Аліса давно вже не боялася ні Вовків, ні Козенят, ні, навіть Пташиної хвороби… Але чотири істоти не не жарт стурбували її. Це ТРАКТАТИ, клон, «абіділ» і , звичайно ж нетрхної крутості хом’ячки…
- це не жарт, подумала дівчинка, треба тікати доки не пізно з цієї жахливої країни…
Саме в цю мить Аліса згадала про телеграму , яку їй вручив променисто - фіолетовий равлик РеМ.
Розгорнувши її, Аліса прочитала: ЛЮБА АЛІСО,НЕ ПІДДАВАЙТЕСЬ ЕМОЦІЯМ, ВОНИ Ж БО МОЖУТЬ БУТИ ХИБНИМИ!
- Я врятована! Радісно скрикнула дівчинка. Тепер вона мала чарівний ОХОРОННИЙ папірець, який мав захистити її від усіх нападників….
ТАК міг сказати лише справжній сміливець, який не боявся ані обстрілів вишневими кісточками, ані ведмедів, ані тьоті, якою весь час марила равлик Маша.
Тож Аліса, почувши ці прості і милі слова, була просто на сьомому небі від щастя. Вона ледь стрималася, щоб не розцілувати хороброго і доброго равлика. Але своєчасно зупинилася. Адже, вона ще погано знала звичаї і правила поведінки цієї країни.
- може поцілунків у них тут взагалі не існує, і равлики, що прийшли до неї в гості можуть неправильно розцінити її вчинок - подумала Аліса і утрималась від поцілунку. Вона стримано, але дуже тепло і ввічливо подякувала ОК.
Другий равлик був також симпатичний, хоча вигляд у нього був дуже незвичайний. Аліса, яка звикла до подорожей, ніде не бачила такого блакитно - фіолетового одягу, який світився немов ліхтарик. Це м’яке сяйво надавало равлику таємничості та урочистої серйозності. Равлик у променистому одязі звався РеМ і по всьому видно був непростим і не рядовим равликом з мушлі. Здається, він був ОХОРОНЦЕМ… РеМ протягнув Алісі щось на зразок телеграми і зник.
- прочитаю потім, подумала дівчинка, і завела розмову з равликом ОК.
- З Маніфестом гарно- схвально сказав він.
- Так, але я хочу написати його не сама, а разом з іншими - сказала Аліса.
ОК побажав їй успіхів, і помчав до рухливої доріжки, де на нього чекало багато справ з новими валізками.
Аліса ледве встигла присісти на свій пеньок, як раптом сорока принесла на хвості новини Країни Пташиних Мрій.
Новини виявились невтішними для Аліси. Равлик Червоні губи збирала загін, що мав здійснити розбійницький напад на Алісину мушлю. В загін мали увійти:
а) Вовк,
б) семеро Козенят;
в) нетрхної крутості хом’яки-характерники;
г) Пташина хвороба;
д) «абіділ»;
є)ТРАКТАТИ.
е) клон
Це було досить несподіване повідомлення. Звичайно, воно стурбувало дівчинку. Більше того, налякало її. Якщо сказати чесно, Аліса давно вже не боялася ні Вовків, ні Козенят, ні, навіть Пташиної хвороби… Але чотири істоти не не жарт стурбували її. Це ТРАКТАТИ, клон, «абіділ» і , звичайно ж нетрхної крутості хом’ячки…
- це не жарт, подумала дівчинка, треба тікати доки не пізно з цієї жахливої країни…
Саме в цю мить Аліса згадала про телеграму , яку їй вручив променисто - фіолетовий равлик РеМ.
Розгорнувши її, Аліса прочитала: ЛЮБА АЛІСО,НЕ ПІДДАВАЙТЕСЬ ЕМОЦІЯМ, ВОНИ Ж БО МОЖУТЬ БУТИ ХИБНИМИ!
- Я врятована! Радісно скрикнула дівчинка. Тепер вона мала чарівний ОХОРОННИЙ папірець, який мав захистити її від усіх нападників….
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
