ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Аліса Серпень /
Проза
ЗУСТРІЧ З МАГОМ (VII)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЗУСТРІЧ З МАГОМ (VII)
Вже тиждень Аліса жила у Країні Пташиних Мрій.
Войовничий загін равлика Червоні губи само знищився. Ліс був тепер привітний і майже безпечний
Та й сам той равлик змінився, зрозумівши, напевне, що Аліса є вихованою і привітною дівчинкою. Одного разу він навіть прийшов до Аліси в гості, мирно посидів на пеньку, сказав дуже спокійно і навіть якось загадково МДЯ…, і пішов собі геть. З тих пір Аліса бачила лише гарно упаковані валізки, які він час від часу приносив на жовту рухливу доріжку. Багато равликів приходили дивитися на них і пускати сріблясту слинку на знак заохочення та схвалення. І це було правильно. Бо такі чудесні валізки на доріжці з’являлися не часто.
Равлик Маша теж більше не з’являвся біля Алісиної мушлі. Він навіть забув про свій улюблений пеньок. Кажуть, що ведмеді доручили Маші пакувати якусь величезну валізу, за цим заняттям бідний равлик і пропадав усі дні. Одну таку валізу він уже спакував і вона називалася ПО МЕЛЮШКА.
Аліса почувала себе прекрасно, і лише одна думка не давала їй спокою: нерозкрита таємниця Країни Пташиних мрій…
Іноді до неї приходив її добрий знайомий равлик ОК. Він сідав на зручний пеньок, смалив чайок А потім розказував довгі повчальні історії, які Аліса погано розуміла, але завжди уважно слухала.
Дівчинці здалося, що вона вже майже знає цю країну
Та раптом Алісі приснився дивний сон.
Їй приснилося, що небо тут не жовте, а рожеве, як перед сходом чи заходом справжнього сонця А сонце теж рожево – червоне, справжнє! Вранці вона побачила на пеньочку надзвичайно гарний конверт, перев’язаний рожею стрічкою. Аліса розкрила його і прочитала листа. От що у ньому було;
….А ще у ПМ лісі є багато примар і духів. Є духи равликів, але є і духи драконів, є привиди і сублімаційні плями, і жорстка реальність невідомого походження, що випалює романтичні галявини. А ще є сліпі, однорукі критики, які сперечаються між собою щодо кольорів веселок і формальних новацій покинутих мушельок...
І пори року, пори року, шати, шляпки, сандалії і сонячні зайчики під склом моніторів. І підпис: МАНЬЄРИСТ ГАЛАНТНИЙ
Аліса завмерла від несподіванки.
-Я нічого не знала про духів, примар, плями драконів і одноруких…
Я ніколи не зрозумію цієї країни, НІКОЛИ! подумала вона і закрила обличчя долонями. Сльози котилися у неї по щокам…
І раптом… вона відчула на плечі легкий дотик чиєїсь руки. Аліса відкрила очі . Перед нею стояв автор листа. Це був сам МАГ:МАньєрист Галантний…
Войовничий загін равлика Червоні губи само знищився. Ліс був тепер привітний і майже безпечний
Та й сам той равлик змінився, зрозумівши, напевне, що Аліса є вихованою і привітною дівчинкою. Одного разу він навіть прийшов до Аліси в гості, мирно посидів на пеньку, сказав дуже спокійно і навіть якось загадково МДЯ…, і пішов собі геть. З тих пір Аліса бачила лише гарно упаковані валізки, які він час від часу приносив на жовту рухливу доріжку. Багато равликів приходили дивитися на них і пускати сріблясту слинку на знак заохочення та схвалення. І це було правильно. Бо такі чудесні валізки на доріжці з’являлися не часто.
Равлик Маша теж більше не з’являвся біля Алісиної мушлі. Він навіть забув про свій улюблений пеньок. Кажуть, що ведмеді доручили Маші пакувати якусь величезну валізу, за цим заняттям бідний равлик і пропадав усі дні. Одну таку валізу він уже спакував і вона називалася ПО МЕЛЮШКА.
Аліса почувала себе прекрасно, і лише одна думка не давала їй спокою: нерозкрита таємниця Країни Пташиних мрій…
Іноді до неї приходив її добрий знайомий равлик ОК. Він сідав на зручний пеньок, смалив чайок А потім розказував довгі повчальні історії, які Аліса погано розуміла, але завжди уважно слухала.
Дівчинці здалося, що вона вже майже знає цю країну
Та раптом Алісі приснився дивний сон.
Їй приснилося, що небо тут не жовте, а рожеве, як перед сходом чи заходом справжнього сонця А сонце теж рожево – червоне, справжнє! Вранці вона побачила на пеньочку надзвичайно гарний конверт, перев’язаний рожею стрічкою. Аліса розкрила його і прочитала листа. От що у ньому було;
….А ще у ПМ лісі є багато примар і духів. Є духи равликів, але є і духи драконів, є привиди і сублімаційні плями, і жорстка реальність невідомого походження, що випалює романтичні галявини. А ще є сліпі, однорукі критики, які сперечаються між собою щодо кольорів веселок і формальних новацій покинутих мушельок...
І пори року, пори року, шати, шляпки, сандалії і сонячні зайчики під склом моніторів. І підпис: МАНЬЄРИСТ ГАЛАНТНИЙ
Аліса завмерла від несподіванки.
-Я нічого не знала про духів, примар, плями драконів і одноруких…
Я ніколи не зрозумію цієї країни, НІКОЛИ! подумала вона і закрила обличчя долонями. Сльози котилися у неї по щокам…
І раптом… вона відчула на плечі легкий дотик чиєїсь руки. Аліса відкрила очі . Перед нею стояв автор листа. Це був сам МАГ:МАньєрист Галантний…
| Найвища оцінка | Редакція Майстерень | 5.5 | Любитель поезії / Майстер-клас |
| Найнижча оцінка | Ярослав Нечуйвітер | 5.25 | Майстер-клас / Майстер-клас |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0901 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0901 seconds