ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
Доля
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Заморозки
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Глибінь
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом (квартон)
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже, дякую Тобі, що ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
Чиста конкретика (Procol Harum)
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"

Борис Костиря
2026.02.06 10:58
Розвал
Розвал душі і тіла неодмінно
Настане, ніби вибух нищівний.
Зненацька прийде, як неждана міна
Чи як лайдак скорботний і сумний.

Розвал - це наслідок усіх ударів,
Всіх потрясінь, депресій і гризот,
Немов стискання судей і удавів,

Артур Курдіновський
2026.02.05 22:14
Зрікаюся (сонет)
Зрікаюся тебе, моя наївна мріє!
Я припиняю це чекання назавжди.
Уявним променем зігрівся в холоди -
І досить. Лютий снігом падає на вії.

Хтось оголошує протести веремії,
Зникає марево у плескоті води.
Немає жодного шляху мені туди -

Микола Дудар
2026.02.05 21:57
***
Сімнадцять замало?… Чекайте за тридцять.
Це вам не жарти коли звучить мінус…
Добавочка хитра… вам арктика сниться?
Значить вдихнули і ви кокаїну…

Морози із січня всі виповзли в лютий.
Мінус розмножить їх, не сумнівайтесь.
Щоб не робили ви — тепло

Євген Федчук
2026.02.05 21:10
Звідки взялися черепахи
Прибіг Петрик до бабусі, видно, повний вражень:
- А ми з хлопцями сьогодні до річки ходили.
Хлопці з дому вудки взяли та рибу ловили.
А я…А я черепаху, навіть бачив справжню.
Повзла собі по березі до річки неспішно.
Вся така якась химерна в панцирі с

Віктор Кучерук
2026.02.05 17:23
* * *
Буде радо вітати
Й сумувати рідня,
Що замало для свята
Їй зимового дня.
Що немає утоми
Від застільних промов
У гостинному домі,
Де панують любов

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Тюльпани
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
***
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Снігова королева
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Повстань, кріпацькая країно
Образ твору Повстань, кріпацькая країно,
свою виборювати владу!
В країні більше буде ладу,
як будемо – одна родина.

А тих, хто ділить на отари,
на клани «цапів» і «хохлів»,
будує не країну, хлів –
на шибеницю, чи в татари!*

Магнатів клани – під сокиру,
та і магнатів – під ножа,
комуністична – то іржа.
Не з ними прагнути нам миру.

Із прапором беріть і вила –
хай буде чистою душа,
не продавайтесь за гроша –
і буде нам країна мила,

і буде нам своя країна,
ніхто не буде тут в біді.
Будуймо миром спільний дім –
ім’я якому – Україна.

«…монголо-татари не залишили по собі жодного специфічного сліду, окрім створеної й розквітлої… Московської держави, що на довгі століття зберегла й ординський спосіб управління, й побут, і звичаї, і безліч завідомо татарських боярських родів». Галина Могильницька , «Хроніка великого ошуканства».

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-04 19:28:48
Переглядів сторінки твору 4838
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.713 / 5.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.703 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.01 19:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-04 20:30:40 ]
Влодку,
Перший рядок - то ніби звернення, ні?
Ми ж не наш північний сусіда - відміняємо звернення...
"Повстань, крипацькая країна," - "Повстань, кріпацькая країно," ???

Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-06 01:12:50 ]
3-й стовчик:
"Магнатів клани – під сокиру,
та і магнатів – під ножа,
комуністична – то іржа.
Не з ними прагнути нам миру."
після "комуністична" тире зайве.
після цих слів доцільно довершити "Смерть ворогам!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-06 01:15:34 ]
1-й стовпчик
"Повстань, крипацькая країно," має бути крІпацькая.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-06 20:07:15 ]
Оксано, я поділяю Ваш настрій. Але ми, українці, ще не об’єднані в єдиний міцний кулак. Народ український вбивають поодинці, як і наші права, нашу мову, нашу культуру. Ми дуже слабкі, бо розрізнені. Отой «схід» і «захід» – це штучна технологія владарювання Україною людей не чесних, ворожих до українського народу. Продажні ЗМІ мусують саме таку технологію, яка і досі є комуністичною, пристосованою крадіями-олігархами під свої особисті інтереси. Навіть молоді люди, які пристосувались при сучасній владі свідомо, чи підсвідомо сповідують комуністичні ідеї. Їм так зручно, вони вже не уявляють свого життя без керування. Але треба бути оптимістом. Все ж таки Майдан нас багато чому навчив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-06 12:12:18 ]
Гарний патріотичний вірш, цілком в стилі Тараса Шевченка.
Вдно, що автор щиро вболіває за Україну, за щастя свого народу.

Але на мій погляд, те що нормально сприймається у поезії Кобзаря, виглядає надто
радикально у сучасній поезії.
Поясню, що мав на увазі. Як повинна сприймати молода, патріотично налаштована,
прагматична, з великим бажанням щось реально
зробити на благо Батьківщини людина заклик старшого товариша до необхідності відправляти
визначених по якихось (чиїх?) критеріях співгромадян на шибеницю, під сокири та ножі?
Та однозначно - створювати відповідні організації, котрі й будуть те все здійснювати, бо ж справді -
багато несправедливості у нашій державі.
Адже час терористів -одинаків вже пройшов - це довів ще життєвий шлях брата В. Улянова.
Чи це шановний автор мав на увазі? І чи не є це одним з рудиментів татаро-монгольского стилю,
про котрий згадується в кінці вірша?
Коли б так просто все вирішувалося - ми б жили щасливо і радісно в комуністичній наддержаві,
стореній в 1917 р. на тих же принципах.
З історії стародавнього світу відомі випадки революцій в державах з рабовласницьким ладом,
після котрих раби ставали рабовласниками і навпаки , тобто суть ладу залишалася незмінною
через те, що суспільство просто не уявляло і немогло через об"єктивні причини жити інакше.
Через велику інертність суспільної свідомості ми отримали приблизно такий же результат
після Майдану, коли світлі, романтичні та щирі пориви найбільш свідомої частини нашого народу
спочатку розбилися об цинізм та безпринципність тих, хто з самого початку мав намір використати в такий спосіб
омріяні ідеали, а потім розсосалися у болоті корупції та безвідповідальності, котрим наскрізь просякло суспільство.
Окремо хотів спитати Оксану - а хто і за якими критеріями визнечатиме в нашому конкретному
випадку приналежність до ворогів, котрим смерть? Коли Ви вживаєте такі гасла - не будьте голослівними, запропонуйте механізм їх реалізації. Бо якщо мова йде лише про
банельне відсторонення окремих особистостей від влади, можливо не слід це робити в такий радикальний спосіб, адже не всі зрозуміють Ваші алегорії - багато з молодих максималістів зрозуміє Вас буквально.
Одна з базових проблем України як держави - постійне , крізь століття, знищення під різними приводами найбільш свідомого та інтелектуального прошарку нашого народу або банальне
переманювання його творити добробут та культуру інших держав.
Причому власне такі катаклізми, заклик до котрих я бачу в цій поезії, нагнітання нетерпимості та пошук винних і приводили до самих трагічних для інтелігенції наслідків.
На мій погляд слід концентруватися та пропагувати те що ми хочемо збудувати чи отримати, а не те,
проти чого ми боремося. Бо подібне притягує подібне - і ми залишатимемося у повному боротьби
та страждань світі доти, поки, засліплені ненавистю, думатимемо та кричатимемо "Смерть ворогам", замість того щоб планомірно і спокійно розбудовувати те, про що мріємо.

Із прапором беріть і вила –
хай буде чистою душа,
не продавайтесь за гроша –
і буде нам країна мила,

і буде нам своя країна,
ніхто не буде тут в біді.
Будуймо миром спільний дім –
ім’я якому – Україна.

Чи можна збудувати "спільний дім" з вилами в руках?
Чи може бути "чистою душа", коли застосувати ті вила СЬОГОДНІ згідно з закликами, що у вірші?
Запитання риторичні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-06 20:11:54 ]
«Адже час терористів -одинаків вже пройшов - це довів ще життєвий шлях брата В. Улянова. Чи це шановний автор мав на увазі? І чи не є це одним з рудиментів татаро-монгольского стилю, про котрий згадується в кінці вірша?»
Ні не це. І Ви це розумієте. Я здивований таким порівнянням. Мова йде не про терористів, а про народ, якій, якщо об’єднається, може і без вил подолати ворогів України. Як їх відрізнити? По ділам їх. Вони всі у владі. Хіба простий українець не бачить хто працює на добробут і процвітання українського народу, а хто проти цього? Та як Ви вже згадали 1917 рік, то перегляньте, будь ласка, списки керівників більшовицької революції і більшовицької Совєцької держави. Саме ці люди були головними терористами всіх народів СРСР, а особливо нашою у крові і голоді знищеної країни. Саме знищеної, бо ми ще тільки відроджуємося, наш народ ще дитина, яка ссе від матері Історії. Це розуміють наші вороги. Вони не дають нам стати з колін. А ми повинні це зробити. І в цьому наш помічник – наші вила. Може, я знову кажу різкувато, прошу вибачити. Я відчуваю, що наші бажання щодо процвітання України співпадають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-06 22:49:39 ]
Володимире
своїм гаслом "Смерть ворогам!" я логічно завершила ваше привітання Зеникові :)
І я вказала на помилки, які чомусь запальний автор не помітив...
Тарасе
ворогів моєї України я бачу дуже добре і коли бажаю їм смерті, то водночас точу меча і вправляю руки, щоби міцно його тримати.
Проте, як поетка, я маю достатньо гостре слово, щоби ужити його замість меча, і користуюся ним доволі вдало, принаймні маю тому свідчення, коли мої опоненти просять мене такі вірші не писати, бо вони їх вбивають.
Водночас я реалістка і розумію, що коли слово, як одна зброя не допомагає, то варто вжити іншу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 16:43:19 ]
Оксано, вказаних помилок я не помітив, тому що не вважаю їх помилками. У рядку « комуністична – то іржа» своїм тире я даю читачеві час на роздум: і що ж то воно є – оте комуністичне? У зауваженні «крІпацькая» не можу дотягнутися.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 16:46:17 ]
"як одна зброя не допомагає, то варто вжити іншу"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-07 23:56:30 ]
Одразу видно, Володимире, що ви тут недавно.
Порівняйте назву вашого твору та його перший рядок - у слові "кріпацькая" замість букви "і" ви написали "и". Великою буквою хотіла вам на те вказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-08 14:55:41 ]
Оксаночко, дуже дякую.:)))