ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Катерина Савельєва
2026.06.25 23:55
Спека (сонет)
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I сховавши весь всесвiт пiд вiї -
Розгорнулася в небi колiбрi.

Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє

Євген Федчук
2026.06.25 16:40
Харківська катастрофа травня 1942 року
Тої зими, як вдалося німців зупинити
Під Москвою й від столиці трохи відтіснити,
Москалі відчули силу, кров у них заграла,
Переможцями вони вже себе уважали.
Думали, що уже німців добряче побили
Й сорок другий переможно закінчить рішили.
Подумали, щ

Володимир Ляшкевич
2026.06.25 15:13
Світовит. Роман п'ятий
З циклу "Від минулого до майбутнього", ново-ведичний реалізм Вступ Це п'ята книга з цілісного циклу художніх авторських романів, написаних в стилі ведичного ново-реалізму. В ній розповідається про подальші здобутки головних героїв, що знайшли сво

Борис Костиря
2026.06.25 13:27
Пам'ять
Ці люди, що покинули домівки
Давним-давно й поїхали туди,
Куди ми не дістанемо путівки,
І сніг уже позамітав сліди.
Про них забули друзі і сусіди,
І зблякла пам'ять в їхніх головах.
Волають круки, мов невтомні біди.
Сідає попіл на святих словах.

Вячеслав Руденко
2026.06.25 11:57
У тепер
як перенасичена дарами
пташка у калині в рукаві
кропив'янка небу візаві
дощиком вщухатиме ярами
чи то у незвідане колись
чи у шал розпізнаного завтра
наче заповітом бронтозавра
досвітками степу горілиць

хома дідим
2026.06.25 08:44
* 121 *
як написав поет
не потрібно елегій
ні про життя
ні про смерть
серед шипшини цієї
півоній черемхи
ширяють птахи
розмаїто незмінні

Ігор Шоха
2026.06.25 08:20
Недоспівана пісня
Як неминучі дні ясні
і мимолітні темні ночі,
так моя доля уві сні
являє світло-карі очі,
так тінь її із висоти –
із піднебесся за рікою
іще вітається зі мною,
забувши спалені мости.

Ірина Вовк
2026.06.25 06:28
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 4)
Розділ ІV. ВЕСІЛЬНИЙ ВІВТАР ТА ЗОЛОТА КЛЯТВА Травневий день у Реймсі 1051 року дихав грозою. Свинцеві хмари чіплялися за гострі шпилі величного собору, а повітря було таким густим, що здавалося, ніби його можна різати мечем. Французька знать та єписко

Віктор Кучерук
2026.06.25 06:25
* * *
Лиш почувся грому гуркіт,
Як метнувся пес у будку,
Де, згорнувшись у клубочок,
Ліг налякано в куточок,
Бо давно, з причин відомих,
Він боїться навіть грому.
25.06.26

Марія Дем'янюк
2026.06.24 14:44
Татова любов
Цілувало сонечко пальчик немовляти,
А воно сміялося — це мені від тата.

Цілувало сяєво дитятко у скроню —
Тепло тішив тато свою любу доню.

Цілував промінчик донечку у щічку —
Це татусь бажає добрих снів на нічку.

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
1936. Кінармійська
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.

Борис Костиря
2026.06.24 13:25
Відпочинок
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.

Нарешті висплюсь після злої битви,

Ірина Вовк
2026.06.24 11:13
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 3)
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ «Травень розсипав цвіт над Реймсом, кам’яні химери застигли у німому подиві. Вона йде по кубах холодного каміння, двадцятирічна весна у вишитих шатах. Поруч – король, сивий від битв і років, дивиться

хома дідим
2026.06.24 08:11
* 120 *
consider death
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків

Віктор Кучерук
2026.06.24 06:54
* * *
Знову спека шалена
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.

С М
2026.06.23 20:42
Шаманський блюз (The Doors)
Більш не буде тут такої ось, як ти
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о

Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Повстань, кріпацькая країно
Образ твору Повстань, кріпацькая країно,
свою виборювати владу!
В країні більше буде ладу,
як будемо – одна родина.

А тих, хто ділить на отари,
на клани «цапів» і «хохлів»,
будує не країну, хлів –
на шибеницю, чи в татари!*

Магнатів клани – під сокиру,
та і магнатів – під ножа,
комуністична – то іржа.
Не з ними прагнути нам миру.

Із прапором беріть і вила –
хай буде чистою душа,
не продавайтесь за гроша –
і буде нам країна мила,

і буде нам своя країна,
ніхто не буде тут в біді.
Будуймо миром спільний дім –
ім’я якому – Україна.

«…монголо-татари не залишили по собі жодного специфічного сліду, окрім створеної й розквітлої… Московської держави, що на довгі століття зберегла й ординський спосіб управління, й побут, і звичаї, і безліч завідомо татарських боярських родів». Галина Могильницька , «Хроніка великого ошуканства».

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-04 19:28:48
Переглядів сторінки твору 5007
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.703 / 5.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.693 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.06.20 17:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-04 20:30:40 ]
Влодку,
Перший рядок - то ніби звернення, ні?
Ми ж не наш північний сусіда - відміняємо звернення...
"Повстань, крипацькая країна," - "Повстань, кріпацькая країно," ???

Слава Україні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-06 01:12:50 ]
3-й стовчик:
"Магнатів клани – під сокиру,
та і магнатів – під ножа,
комуністична – то іржа.
Не з ними прагнути нам миру."
після "комуністична" тире зайве.
після цих слів доцільно довершити "Смерть ворогам!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-06 01:15:34 ]
1-й стовпчик
"Повстань, крипацькая країно," має бути крІпацькая.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-06 20:07:15 ]
Оксано, я поділяю Ваш настрій. Але ми, українці, ще не об’єднані в єдиний міцний кулак. Народ український вбивають поодинці, як і наші права, нашу мову, нашу культуру. Ми дуже слабкі, бо розрізнені. Отой «схід» і «захід» – це штучна технологія владарювання Україною людей не чесних, ворожих до українського народу. Продажні ЗМІ мусують саме таку технологію, яка і досі є комуністичною, пристосованою крадіями-олігархами під свої особисті інтереси. Навіть молоді люди, які пристосувались при сучасній владі свідомо, чи підсвідомо сповідують комуністичні ідеї. Їм так зручно, вони вже не уявляють свого життя без керування. Але треба бути оптимістом. Все ж таки Майдан нас багато чому навчив.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-06 12:12:18 ]
Гарний патріотичний вірш, цілком в стилі Тараса Шевченка.
Вдно, що автор щиро вболіває за Україну, за щастя свого народу.

Але на мій погляд, те що нормально сприймається у поезії Кобзаря, виглядає надто
радикально у сучасній поезії.
Поясню, що мав на увазі. Як повинна сприймати молода, патріотично налаштована,
прагматична, з великим бажанням щось реально
зробити на благо Батьківщини людина заклик старшого товариша до необхідності відправляти
визначених по якихось (чиїх?) критеріях співгромадян на шибеницю, під сокири та ножі?
Та однозначно - створювати відповідні організації, котрі й будуть те все здійснювати, бо ж справді -
багато несправедливості у нашій державі.
Адже час терористів -одинаків вже пройшов - це довів ще життєвий шлях брата В. Улянова.
Чи це шановний автор мав на увазі? І чи не є це одним з рудиментів татаро-монгольского стилю,
про котрий згадується в кінці вірша?
Коли б так просто все вирішувалося - ми б жили щасливо і радісно в комуністичній наддержаві,
стореній в 1917 р. на тих же принципах.
З історії стародавнього світу відомі випадки революцій в державах з рабовласницьким ладом,
після котрих раби ставали рабовласниками і навпаки , тобто суть ладу залишалася незмінною
через те, що суспільство просто не уявляло і немогло через об"єктивні причини жити інакше.
Через велику інертність суспільної свідомості ми отримали приблизно такий же результат
після Майдану, коли світлі, романтичні та щирі пориви найбільш свідомої частини нашого народу
спочатку розбилися об цинізм та безпринципність тих, хто з самого початку мав намір використати в такий спосіб
омріяні ідеали, а потім розсосалися у болоті корупції та безвідповідальності, котрим наскрізь просякло суспільство.
Окремо хотів спитати Оксану - а хто і за якими критеріями визнечатиме в нашому конкретному
випадку приналежність до ворогів, котрим смерть? Коли Ви вживаєте такі гасла - не будьте голослівними, запропонуйте механізм їх реалізації. Бо якщо мова йде лише про
банельне відсторонення окремих особистостей від влади, можливо не слід це робити в такий радикальний спосіб, адже не всі зрозуміють Ваші алегорії - багато з молодих максималістів зрозуміє Вас буквально.
Одна з базових проблем України як держави - постійне , крізь століття, знищення під різними приводами найбільш свідомого та інтелектуального прошарку нашого народу або банальне
переманювання його творити добробут та культуру інших держав.
Причому власне такі катаклізми, заклик до котрих я бачу в цій поезії, нагнітання нетерпимості та пошук винних і приводили до самих трагічних для інтелігенції наслідків.
На мій погляд слід концентруватися та пропагувати те що ми хочемо збудувати чи отримати, а не те,
проти чого ми боремося. Бо подібне притягує подібне - і ми залишатимемося у повному боротьби
та страждань світі доти, поки, засліплені ненавистю, думатимемо та кричатимемо "Смерть ворогам", замість того щоб планомірно і спокійно розбудовувати те, про що мріємо.

Із прапором беріть і вила –
хай буде чистою душа,
не продавайтесь за гроша –
і буде нам країна мила,

і буде нам своя країна,
ніхто не буде тут в біді.
Будуймо миром спільний дім –
ім’я якому – Україна.

Чи можна збудувати "спільний дім" з вилами в руках?
Чи може бути "чистою душа", коли застосувати ті вила СЬОГОДНІ згідно з закликами, що у вірші?
Запитання риторичні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-06 20:11:54 ]
«Адже час терористів -одинаків вже пройшов - це довів ще життєвий шлях брата В. Улянова. Чи це шановний автор мав на увазі? І чи не є це одним з рудиментів татаро-монгольского стилю, про котрий згадується в кінці вірша?»
Ні не це. І Ви це розумієте. Я здивований таким порівнянням. Мова йде не про терористів, а про народ, якій, якщо об’єднається, може і без вил подолати ворогів України. Як їх відрізнити? По ділам їх. Вони всі у владі. Хіба простий українець не бачить хто працює на добробут і процвітання українського народу, а хто проти цього? Та як Ви вже згадали 1917 рік, то перегляньте, будь ласка, списки керівників більшовицької революції і більшовицької Совєцької держави. Саме ці люди були головними терористами всіх народів СРСР, а особливо нашою у крові і голоді знищеної країни. Саме знищеної, бо ми ще тільки відроджуємося, наш народ ще дитина, яка ссе від матері Історії. Це розуміють наші вороги. Вони не дають нам стати з колін. А ми повинні це зробити. І в цьому наш помічник – наші вила. Може, я знову кажу різкувато, прошу вибачити. Я відчуваю, що наші бажання щодо процвітання України співпадають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-06 22:49:39 ]
Володимире
своїм гаслом "Смерть ворогам!" я логічно завершила ваше привітання Зеникові :)
І я вказала на помилки, які чомусь запальний автор не помітив...
Тарасе
ворогів моєї України я бачу дуже добре і коли бажаю їм смерті, то водночас точу меча і вправляю руки, щоби міцно його тримати.
Проте, як поетка, я маю достатньо гостре слово, щоби ужити його замість меча, і користуюся ним доволі вдало, принаймні маю тому свідчення, коли мої опоненти просять мене такі вірші не писати, бо вони їх вбивають.
Водночас я реалістка і розумію, що коли слово, як одна зброя не допомагає, то варто вжити іншу


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 16:43:19 ]
Оксано, вказаних помилок я не помітив, тому що не вважаю їх помилками. У рядку « комуністична – то іржа» своїм тире я даю читачеві час на роздум: і що ж то воно є – оте комуністичне? У зауваженні «крІпацькая» не можу дотягнутися.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-07 16:46:17 ]
"як одна зброя не допомагає, то варто вжити іншу"!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-09-07 23:56:30 ]
Одразу видно, Володимире, що ви тут недавно.
Порівняйте назву вашого твору та його перший рядок - у слові "кріпацькая" замість букви "і" ви написали "и". Великою буквою хотіла вам на те вказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-09-08 14:55:41 ]
Оксаночко, дуже дякую.:)))