ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.12.03
17:10
Єднаймося дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*
Єднаймося мерщій, аби спаситися,
а радше – врятувати хоч дітей!
Усе ж допоки будемо трястися,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*
Єднаймося мерщій, аби спаситися,
а радше – врятувати хоч дітей!
Усе ж допоки будемо трястися,
2024.12.03
09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап
2024.12.03
06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?
2024.12.03
05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл
2024.12.03
01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські
2024.12.02
22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех
2024.12.02
19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,
2024.12.02
19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих
2024.12.02
15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції
___________________________________________________________
Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст
2024.12.02
11:21
Ця осінь повела мене з собою,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.
Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.
Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,
2024.12.02
09:08
На порядку денному тривоги
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ
2024.12.02
05:40
Є в пам’яті миттєвості війни,
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.
2024.12.02
04:26
Освічує густу пітьму
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,
2024.12.01
22:40
чи суттєво — позбутись ніг
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг
чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг
чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих
2024.12.01
21:28
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися
2024.12.01
19:51
Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.02.01
2021.07.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Йосиф Бродський (1940 - 1996) /
Публіцистика
Иосиф Бродский: «Я, кажется, пою одной тебе.»
Контекст : Я, кажется, пою одной тебе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Иосиф Бродский: «Я, кажется, пою одной тебе.»
За этими словами - Марина Басманова, главная и, может быть, единственная любовь Иосифа Бродского. С Мариной Басмановой будет у него все - и тоска, и любовь, и печаль, и боль - на целых три десятилетия вперед, практически на всю жизнь.
Фактическая канва их романа богата ссорами, размолвками и бурными примирениями. Сбегов и разбегов бывало до двадцати в год.
Среди всех этих срывов, разрывов, схождений и расхождений она в 1968 году все-таки родила Бродскому сына - никак при этом своих отношений с поэтом не оформив и отвергая любые его попытки построить семью. Неопределенность в отношениях очень тяготила Бродского, и он мстил Марине и судьбе беспрерывными романами.
Только поняв, что отношения исчерпаны, он наконец уехал в самом начале лета 1972 года. Но то, что в обыденной жизни часто становится трагическим переломом, в судьбе поэтов способно обратить минус в плюс. Не сложившееся в жизни стало источником, питающим всё последующее творчество Бродского. Отношения с Мариной из главного сюжета жизни превратились в главный сюжет лирики, вечный самозавод, безотказный повод для вдохновения. После расставания с Мариной Иосиф Бродский написал о ней вдвое больше, чем до: то ли пытался таким образом компенсировать прекратившееся общение, то ли просто на расстоянии она стала казаться лучше.
Эта любовь умерла, судя по его стихам, в 1989 году, когда он написал под обычными инициалами посвящения "М.Б.":
Не пойми меня дурно. С твоим голосом, телом, именем
ничего уже больше не связано; никто их не уничтожил,
но забыть одну жизнь - человеку нужна, как минимум,
еще одна жизнь. И я эту долю прожил.
К тому времени он не видел Марину Басманову уже 17 лет и этими ранящими словами возвестил миру, что избавился от разрушающей его любви...
Избавился ли? Трудно поверить, когда читаешь строчки, посвящённые всё той же женщине, в 1993 году:
А если ты дом покидаешь - включи
звезду на прощанье в четыре свечи
чтоб мир без вещей освещала она,
вослед тебе глядя, во все времена.
...Что стало бы, если бы эта любовь оказалась счастливой? Мир не досчитался бы большого поэта, Бродский не получил бы Нобелевской премии? Наверное, не так. Просто мы не прочитали бы таких строк:
Ты знаешь, с наступленьем темноты
пытаюсь я прикидывать на глаз,
отсчитывая горе от версты,
пространство, разделяющее нас.
И цифры как-то сходятся в слова,
откуда приближаются к тебе
смятенье, исходящее от А,
надежда, исходящая от Б.
Два путника, зажав по фонарю,
одновременно движутся во тьме,
разлуку умножая на зарю,
хотя бы и не встретившись в уме.
Потому что из счастливой идиллии поэты не рождаются.
Как бы то ни было, от одного из самых бурных, трагических и странных романов в русской поэзии остались стихи, о которых сам Бродский говорил как о главном деле своей жизни, из них, по его мнению, получилась поэтическая книжка со своим сюжетом.
Пока эта книжка не издана, я собрала здесь все стихи, посвящённые Марине Басмановой.
Лучшим названием для истории этой любви мне кажутся слова И. Бродского: "Пока ты была со мною, я знал, что я существую..."
25.XII.1993 http://stroki.net/content/view/5172/24/
Anno Domini http://stroki.net/content/view/5531/24/
Гвоздика http://stroki.net/content/view/5438/24/
Горение http://stroki.net/content/view/5080/24/
Деревья в моём окне http://stroki.net/content/view/5436/24/
Для школьного возраста... http://stroki.net/content/view/5409/24/
*Дорогая, я вышел сегодня из дома поздно...
Загадка ангелу http://stroki.net/content/view/5660/24/
Исаак и Авраам http://stroki.net/content/view/5374/24/
*Как тюремный засов...
Келломяки http://stroki.net/content/view/5089/24/
Ломтик медового месяца http://stroki.net/content/view/5414/24/
Малиновка http://stroki.net/content/view/5407/24/
*Ни тоски, ни любви, ни печали...
Новые стансы к Августе http://stroki.net/content/view/5457/24/
Отрывок http://stroki.net/content/view/5522/24/
Переселение http://stroki.net/content/view/5368/24/
Пророчество http://stroki.net/content/view/5474/24/
Псковский реестр http://stroki.net/content/view/5432/24/
Развивая Крылова http://stroki.net/content/view/5406/24/
Северная почта http://stroki.net/content/view/5452/24/
Сонет (Прислушиваясь к грозным голосам...) http://stroki.net/content/view/5435/24/
Строфы http://stroki.net/content/view/5329/24/
Тебе, когда мой голос отзвучит... http://stroki.net/content/view/5437/24/
*То не Муза воды набирает в рот.
*Ты узнаешь меня по почерку.
Фламмарион http://stroki.net/content/view/5500/24/
Шесть лет спустя http://stroki.net/content/view/5545/24/
Элегия http://stroki.net/content/view/5546/24/
Эдегия (До сих пор, вспоминая твой голос...) http://stroki.net/content/view/5094/24/
*Я был только тем, чего...
Я обнял эти плечи и взглянул... http://stroki.net/content/view/5638/24/
Стихи, отмеченные (*), здесь: http://www.lib.ru/BRODSKIJ/brodsky_poetry.txt
А здесь - очень интересные статьи по теме:
http://www.kariera.orc.ru/12-00/Lovek056.html
http://www.jerusalem-korczak-home.com/kk/ya/13.htm
Фактическая канва их романа богата ссорами, размолвками и бурными примирениями. Сбегов и разбегов бывало до двадцати в год.
Среди всех этих срывов, разрывов, схождений и расхождений она в 1968 году все-таки родила Бродскому сына - никак при этом своих отношений с поэтом не оформив и отвергая любые его попытки построить семью. Неопределенность в отношениях очень тяготила Бродского, и он мстил Марине и судьбе беспрерывными романами.
Только поняв, что отношения исчерпаны, он наконец уехал в самом начале лета 1972 года. Но то, что в обыденной жизни часто становится трагическим переломом, в судьбе поэтов способно обратить минус в плюс. Не сложившееся в жизни стало источником, питающим всё последующее творчество Бродского. Отношения с Мариной из главного сюжета жизни превратились в главный сюжет лирики, вечный самозавод, безотказный повод для вдохновения. После расставания с Мариной Иосиф Бродский написал о ней вдвое больше, чем до: то ли пытался таким образом компенсировать прекратившееся общение, то ли просто на расстоянии она стала казаться лучше.
Эта любовь умерла, судя по его стихам, в 1989 году, когда он написал под обычными инициалами посвящения "М.Б.":
Не пойми меня дурно. С твоим голосом, телом, именем
ничего уже больше не связано; никто их не уничтожил,
но забыть одну жизнь - человеку нужна, как минимум,
еще одна жизнь. И я эту долю прожил.
К тому времени он не видел Марину Басманову уже 17 лет и этими ранящими словами возвестил миру, что избавился от разрушающей его любви...
Избавился ли? Трудно поверить, когда читаешь строчки, посвящённые всё той же женщине, в 1993 году:
А если ты дом покидаешь - включи
звезду на прощанье в четыре свечи
чтоб мир без вещей освещала она,
вослед тебе глядя, во все времена.
...Что стало бы, если бы эта любовь оказалась счастливой? Мир не досчитался бы большого поэта, Бродский не получил бы Нобелевской премии? Наверное, не так. Просто мы не прочитали бы таких строк:
Ты знаешь, с наступленьем темноты
пытаюсь я прикидывать на глаз,
отсчитывая горе от версты,
пространство, разделяющее нас.
И цифры как-то сходятся в слова,
откуда приближаются к тебе
смятенье, исходящее от А,
надежда, исходящая от Б.
Два путника, зажав по фонарю,
одновременно движутся во тьме,
разлуку умножая на зарю,
хотя бы и не встретившись в уме.
Потому что из счастливой идиллии поэты не рождаются.
Как бы то ни было, от одного из самых бурных, трагических и странных романов в русской поэзии остались стихи, о которых сам Бродский говорил как о главном деле своей жизни, из них, по его мнению, получилась поэтическая книжка со своим сюжетом.
Пока эта книжка не издана, я собрала здесь все стихи, посвящённые Марине Басмановой.
Лучшим названием для истории этой любви мне кажутся слова И. Бродского: "Пока ты была со мною, я знал, что я существую..."
25.XII.1993 http://stroki.net/content/view/5172/24/
Anno Domini http://stroki.net/content/view/5531/24/
Гвоздика http://stroki.net/content/view/5438/24/
Горение http://stroki.net/content/view/5080/24/
Деревья в моём окне http://stroki.net/content/view/5436/24/
Для школьного возраста... http://stroki.net/content/view/5409/24/
*Дорогая, я вышел сегодня из дома поздно...
Загадка ангелу http://stroki.net/content/view/5660/24/
Исаак и Авраам http://stroki.net/content/view/5374/24/
*Как тюремный засов...
Келломяки http://stroki.net/content/view/5089/24/
Ломтик медового месяца http://stroki.net/content/view/5414/24/
Малиновка http://stroki.net/content/view/5407/24/
*Ни тоски, ни любви, ни печали...
Новые стансы к Августе http://stroki.net/content/view/5457/24/
Отрывок http://stroki.net/content/view/5522/24/
Переселение http://stroki.net/content/view/5368/24/
Пророчество http://stroki.net/content/view/5474/24/
Псковский реестр http://stroki.net/content/view/5432/24/
Развивая Крылова http://stroki.net/content/view/5406/24/
Северная почта http://stroki.net/content/view/5452/24/
Сонет (Прислушиваясь к грозным голосам...) http://stroki.net/content/view/5435/24/
Строфы http://stroki.net/content/view/5329/24/
Тебе, когда мой голос отзвучит... http://stroki.net/content/view/5437/24/
*То не Муза воды набирает в рот.
*Ты узнаешь меня по почерку.
Фламмарион http://stroki.net/content/view/5500/24/
Шесть лет спустя http://stroki.net/content/view/5545/24/
Элегия http://stroki.net/content/view/5546/24/
Эдегия (До сих пор, вспоминая твой голос...) http://stroki.net/content/view/5094/24/
*Я был только тем, чего...
Я обнял эти плечи и взглянул... http://stroki.net/content/view/5638/24/
Стихи, отмеченные (*), здесь: http://www.lib.ru/BRODSKIJ/brodsky_poetry.txt
А здесь - очень интересные статьи по теме:
http://www.kariera.orc.ru/12-00/Lovek056.html
http://www.jerusalem-korczak-home.com/kk/ya/13.htm
Контекст : Я, кажется, пою одной тебе
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію