ПОМІЩИКУ, НЕ ТАКОМУ
МУДРОМУ, ЯК СОЛОМОН

Молись Христу, о Кардонесе,
І вдячний будь без меж.
Він вчив: воскресне в піднебессі
З душею й тіло теж.

Якби ж сказав: “Звільню лиш душу
Від смерті,”– що логічно,–
О Кардонесе, визнать мушу,
Помер би ти навічно!

ХАЗЯЙЦІ ЗАЇЖДЖОГО ДВОРУ

Хвала тобі, о господине,
Не був я тут раніш,
Де в русі все, і не спочине
Й на хвильку ложка й ніж.

Хай небеса пошлють доволі
Тобі щасливих літ.
Не промину вже я ніколи
Гостинних цих воріт.

ЕПІТАФІЯ СІЛЬСЬКОМУ ВЕЛЬМОЖІ-ПІДКАБЛУЧНИКУ

Й Адама доля так карала
(Ми ж ходим там, де ще більш слизько):
Лежить тут той, ким жінка управляла,
А жінку наставляв чортисько.

НА В.М.ГРАХАНА

“Спинись, злодійко!”– мовила до Смерті
Природа, як лежав вже Віллі мертвий,–
“По дурнях як я виконаю норму,
Якщо взяла ти мою кращу форму?”

КРЕДО БІДНОСТІ

В політику – й не помишляй,
А хочеш в ній щось значить:
Глухим, сліпим будь – не мішай
Багатим чуть і бачить.

НА ЛОДА ГАЛЛОВЕЯ

По цім розкішному двору
Ти ходиш збайдужа;
Знайди вузьку, брудну нору,
Таку ж, як і душа.

Ти, Галловей, не Стюарт все ж:
Чимало з них відважних,
Й хоч дурості хватало теж,
Та не було продажних.

Твоїх славетних предків прах
Ще й нині в позолоті,–
Так знаменитий римський шлях
Кінчається в болоті.

В твоєму серці, Галловей,
Жалю немає, злоба лиш.
У тебе ласки й не прошу –
Тільки у спокої залиш.

КНИЖКОВИЙ ЧЕРВ’ЯК

Крізь сторінки сюди-туди
Гризи, як хоч, свої ходи,
Та власника їх пожалій –
Хоч палітурки пощади.

АКТРИСІ МІСС ФОНТЕНЕЛЬ

Дикий ельф, і в тому ж роді
Все в наївній простоті,–
Не тобі хвала – природі,
Бо себе лиш граєш ти.

Гань мистецтво, муч природу,
А себе більш не неволь;
Геть відкинь любов і вроду –
Ось тоді зіграєш роль!

ЛЕСТЬ

Що із герцогом в дружбі – хвалилась,
І що з графом траплялось вечерять,–
Та комахою так і лишилась,
Навіть хай у принцеси в кучерях.

МАЛЕНЬКІЙ НА ЗРІСТ ДІВЧИНІ

Чому граніт такий великий,
Й такий малий алмаз?–
Хоч і малий, та не безликий,
Й цінніший в сотні раз.

НА ГРІЗЛІ ГРІМ

Лежить тут відьма Грізлі Грім
В міцних обіймах смерті.
О Смерте! Ніж пишатись цим,
Самій вже краще вмерти.