Я пройшов так багато
Шляхів і доріг,
Що вони безнадійно
Переплуталися
За моєю спиною,
Сплелися в павутину
Химерних візерунків,
Перетворились на тенета,
Котрі не відпускають мене.
Мої ноги обплутані милями,
Підошви мої горять
І запалюють землю,
По якій я крокую.
Вона плавиться,
Потоками лави
Стікаючи з тих висот,
На які мені
Доводиться дертись.
Вона димить,
Змішуючись
З водою і вітром.
Вона застигає,
Утворюючи
Навколо слідів моїх кільця,
Які через мільйони літ
Розійдуться вшир
І стануть зватись
Ланцюгом кратерів.
Небо заллє одні з них
Різнобарвними дощами
І туманними росами,
Населить істотами,
Про котрих Творець
Ще й не думав.
Вітер засипле інші
Пісками пустель,
Ніким несходжених,
Прахом вершин,
Ніким скорених,
Насадить лісами з рослин,
Які не мали б існувати.
На той час
Я вже пройду
Кожну п’ядь цієї землі,
Не залишиться місця,
Де я ще не був.
Тоді зроблю
Короткий привал,
Щоб за мить
Почати новий виток.
Я йтиму по своїх
Найперших слідах,
Котрі давно вже стали
Ніким несходженими
Пустелями,
Піском з яких
Вітер засипає
Чиїсь глибоко втиснуті
У тіло Землі
Відбитки ніг.
Я йду все швидше,
Здається от-от побачу того,
Чиї сліди парують попереду.
І саме в цю мить відчую,
Що мене наздоганяє хтось...
Той що попереду –
Невловимий,
Той що позаду –
Невідступний.
Я починаю розуміти
Що не можу і не хочу
З ними зустрічатись.
Бо один –
Тінь мого минулого,
Другий –
Міраж мого майбутнього.
І зустріч з ними –
Це зустріч із собою,
Розмазаним по спіралі часу.
Бог глумиться з мене,
Зачинивши
У замкнутому просторі
Свого закостенілого лабіринту,
Кожна стіна якого
Є кривим дзеркалом.
І я приречений
Вічно зустрічатися
Із собою,
Зі своїм життям,
Спотвореним
Призмами свідомості.
Бо сам давно
Став частиною
Цього лабіринту.
І раптом амальгама
Починає осипатись!
Дзеркала розколюються
На шматки світла,
Якого я ще не бачив.
Дзвін опадаючого листям скла,
Закипаюча в аорті кров,
Биття новонародженого серця.
Створіння з двох половин:
Посмішка маленького хлопчика,
Очі дванадцятирічної дівчинки.
Постать Бога.
Вихор, що розгортає лабіринти
І згортає пустелі.
Зіткнення планет,
Про орбіти яких
Знав лише Всевишній...
Ом.