Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.13
13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,
2026.11.13
10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.
2026.11.13
06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.
2026.11.12
23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні
2026.11.12
22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв
2026.11.12
20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях
2026.11.12
20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить
2026.11.12
15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,
2026.11.12
11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас…
4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських
2026.11.12
07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.
2026.11.12
06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
2026.11.11
23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“
2026.11.11
21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє
2026.11.11
13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.
Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
2026.11.11
10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.
Господи,
2026.11.11
10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Украина размышление.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Украина размышление.
То, что происходит в моей стране, натолкнуло меня на мысль, надо понять, что происходит? - а главное почему? – это происходит. Нет порядка и стабильности, небольшая проблема приводит к серьёзным последствиям.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
