Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.23
21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.03.23
15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!
І поціливши з нальоту
2026.03.23
13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.
Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали
2026.03.23
11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,
2026.03.23
09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
2026.03.23
07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Украина размышление.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Украина размышление.
То, что происходит в моей стране, натолкнуло меня на мысль, надо понять, что происходит? - а главное почему? – это происходит. Нет порядка и стабильности, небольшая проблема приводит к серьёзным последствиям.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
