Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
2026.05.14
18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
2026.05.14
15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
2026.05.14
14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
2026.05.14
12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
2026.05.14
12:28
я хочу слів нових
михайль семенко
я хочу слів нових
щоб ці слова
не як полова
щоб як трава
Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який
2026.05.14
11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА»
Над Десною тумани, як сиве старе полотно,
Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки.
Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино,
А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий.
Над Десною розлилася ніч, гус
2026.05.14
09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
2026.05.14
08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
2026.05.14
07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
2026.05.14
07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
2026.05.14
06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
2026.05.13
19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Украина размышление.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Украина размышление.
То, что происходит в моей стране, натолкнуло меня на мысль, надо понять, что происходит? - а главное почему? – это происходит. Нет порядка и стабильности, небольшая проблема приводит к серьёзным последствиям.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
