Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.24
17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось
2026.09.24
16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.
Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.
2026.09.24
14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.
2026.09.24
06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як
2026.09.24
05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ
У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле
2026.09.24
00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
2026.09.23
20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
2026.09.23
19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:
– Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме
2026.09.23
15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
2026.09.23
15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
2026.09.23
14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
2026.09.23
11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
2026.09.23
08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ
Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу
2026.09.23
06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.
2026.09.22
23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
2026.09.22
22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оля Биндас (1989) /
Проза
До кінця робочого дня залишилася година!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
До кінця робочого дня залишилася година!
За цю хвилину мені стало десять раз жарко і сім раз холодно. До кінця робочого дня була ще година і мені нічого не залишалося, як ритмічно погойдуватись на кріслі розглядаючи сріблясті блискітки на моїх гелевих нігтях з акваріумним дефектом.
Крісло не витримало таких знущань і я впала. Зламала ніготь, блискітки розсипались, до мого акваріумного дефекту ще додались червоні фарби. Просто я сьогодні не така як всі, я сьогодні не обідала...
Якийсь хлопчина з рожевими щоками, гладенькими, як права ніздря мого кота, зайшов на роботу.
- Вибачте, ми раніше не зустрічались? Бо в мене відчуття дежав’ю.
- Зустрічались, коли я вчора стояла в черзі за ковбасою, то була тринадцята година і тридцять сім хвилин.
- О, точно, а то я вже було подумав, що з головою щось не в порядку.
- Ні, в вас все гаразд, хіба, що трохи погано помита, але з ким не буває.
З екрана комп’ютера, в нижньому правому кутику, на мене дивився соняшник з зеленими листками і благав щось йому написати.
- Здоров.
- Привіт.
- Як тебе занесло на той сайт?
- Та хтів дівчину собі яку здибати. Та й шо б коло корови могла ходити, чи коло свині. Розкажи шось про себе.
- Я морозостійка і без добавок!
- Ага) Шо шпаклівка якась чи шо?
- Ну та..Буває часом шпаклююсь.
- Зара. Чекай я в Ws.
- І тобі смачного!
- ЛА-ла-ла.
- Я вже тут.
- Так скоро?
- Ну я ж без простатіта, то й скоро.
- Так розкажи шось про себе!
- Я можу їсти вареник, що тільки тільки зварений і чищу зуби пастою Блендамет.
- Дуже дотепно.
- Ну ж не спамом одним.
- Ну ладно, як не хочеш про себе розказувати, я тобі про себе розкажу. Мене звати Антип, мені 37, працюю завгоспом і маю господарку. Старшу козу звати Міля, у неї голубі очі і якшо її не доїти кожен день, то вона обіжається, до чужих в руки не йде, тільки до моїх справжніх - мужських . Середуща коза має 3 роки, її звати Маркіза. Торік в неї випав зуб на нижній лівій щелепі, то мусились мо вставляти. Ше є 37 курей. Першу зва..
- ))) Слух, давай краще про щось друге поговоримо, а то я і так не запам’ятаю всієї біографії твоєї скотини.
- Ну добре, але не обзивай їх так. Я тобі при зустрічі ше більше розкажу, в мене ше живуть 2 корови, і 5 сонечок .
- А тебе не хвилює те, що ти Антипком називаєшся?
- А шо тут хвилюватись?
- Ну таж антипко, то як бісеня.
- Та..то таке..
- Ну в принципі так, ти ж не винен, шо тебе так назвали.
- Я вчора видів твої фото, ти така сексапільна там. А ти колись вже спала з мужчиною?
- А ти?
- Контакт удалил себя.
Отак і не помітила, як година вже пройшла. Ну все я додому. Всім па-па!
Крісло не витримало таких знущань і я впала. Зламала ніготь, блискітки розсипались, до мого акваріумного дефекту ще додались червоні фарби. Просто я сьогодні не така як всі, я сьогодні не обідала...
Якийсь хлопчина з рожевими щоками, гладенькими, як права ніздря мого кота, зайшов на роботу.
- Вибачте, ми раніше не зустрічались? Бо в мене відчуття дежав’ю.
- Зустрічались, коли я вчора стояла в черзі за ковбасою, то була тринадцята година і тридцять сім хвилин.
- О, точно, а то я вже було подумав, що з головою щось не в порядку.
- Ні, в вас все гаразд, хіба, що трохи погано помита, але з ким не буває.
З екрана комп’ютера, в нижньому правому кутику, на мене дивився соняшник з зеленими листками і благав щось йому написати.
- Здоров.
- Привіт.
- Як тебе занесло на той сайт?
- Та хтів дівчину собі яку здибати. Та й шо б коло корови могла ходити, чи коло свині. Розкажи шось про себе.
- Я морозостійка і без добавок!
- Ага) Шо шпаклівка якась чи шо?
- Ну та..Буває часом шпаклююсь.
- Зара. Чекай я в Ws.
- І тобі смачного!
- ЛА-ла-ла.
- Я вже тут.
- Так скоро?
- Ну я ж без простатіта, то й скоро.
- Так розкажи шось про себе!
- Я можу їсти вареник, що тільки тільки зварений і чищу зуби пастою Блендамет.
- Дуже дотепно.
- Ну ж не спамом одним.
- Ну ладно, як не хочеш про себе розказувати, я тобі про себе розкажу. Мене звати Антип, мені 37, працюю завгоспом і маю господарку. Старшу козу звати Міля, у неї голубі очі і якшо її не доїти кожен день, то вона обіжається, до чужих в руки не йде, тільки до моїх справжніх - мужських . Середуща коза має 3 роки, її звати Маркіза. Торік в неї випав зуб на нижній лівій щелепі, то мусились мо вставляти. Ше є 37 курей. Першу зва..
- ))) Слух, давай краще про щось друге поговоримо, а то я і так не запам’ятаю всієї біографії твоєї скотини.
- Ну добре, але не обзивай їх так. Я тобі при зустрічі ше більше розкажу, в мене ше живуть 2 корови, і 5 сонечок .
- А тебе не хвилює те, що ти Антипком називаєшся?
- А шо тут хвилюватись?
- Ну таж антипко, то як бісеня.
- Та..то таке..
- Ну в принципі так, ти ж не винен, шо тебе так назвали.
- Я вчора видів твої фото, ти така сексапільна там. А ти колись вже спала з мужчиною?
- А ти?
- Контакт удалил себя.
Отак і не помітила, як година вже пройшла. Ну все я додому. Всім па-па!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
