Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.07
21:51
А без тебе і небо несинє —
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
наче осінь дочасна спива
з неба синяву всмак по краплині.
Вигасає в осмуті трава.
Замовкають поволі цикади —
найказковіший супровід снів, —
а натомість нема кому грати.
Кожен вечір тепер онімів.
2026.08.07
15:27
Чорний сніг і попелястий світанок
Контраст цієї ночі розколов місто навпіл. На римських барикадах легіонери, втомлені, брудні від сажі та кіптяви, дивилися на заграву з полегшенням. Вони витирали піт з чола і міцніше стискали руків'я своїх гладіусів.
2026.08.07
12:05
оса влітає
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
лупиться у скло
минають спаси
вицвітають квіти
не спиться
радше умирається
в це літо
усе для того
2026.08.07
11:54
Холодний вітер люто свище
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
Із потойбіччя, з царства снів,
Роздмухуючи попелище
Старих ідей, старих вождів.
Ніхто цей епос не напише.
Перо - у реготі вогнів.
Холодний вітер продиктує
2026.08.07
07:27
Лука вогка та зелена,
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
Різнотравна і м'яка, -
Досі зваблює натхненням
Чуйну душу письмака.
Тут найлегше зрозуміти
Нині можете і ви
Всю безкраю ніжність квітів
Та піддатливість трави.
2026.08.06
20:14
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.
2026.08.06
17:39
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.
На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.
2026.08.06
15:33
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те
2026.08.06
15:09
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про
2026.08.06
14:28
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.
Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,
2026.08.06
14:27
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера
Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,
2026.08.06
12:01
Суд історії на балконі палацу
Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част
2026.08.06
11:52
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні
2026.08.06
07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,
Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів
2026.08.06
07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі
2026.08.05
23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.
Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оля Биндас (1989) /
Проза
До кінця робочого дня залишилася година!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
До кінця робочого дня залишилася година!
За цю хвилину мені стало десять раз жарко і сім раз холодно. До кінця робочого дня була ще година і мені нічого не залишалося, як ритмічно погойдуватись на кріслі розглядаючи сріблясті блискітки на моїх гелевих нігтях з акваріумним дефектом.
Крісло не витримало таких знущань і я впала. Зламала ніготь, блискітки розсипались, до мого акваріумного дефекту ще додались червоні фарби. Просто я сьогодні не така як всі, я сьогодні не обідала...
Якийсь хлопчина з рожевими щоками, гладенькими, як права ніздря мого кота, зайшов на роботу.
- Вибачте, ми раніше не зустрічались? Бо в мене відчуття дежав’ю.
- Зустрічались, коли я вчора стояла в черзі за ковбасою, то була тринадцята година і тридцять сім хвилин.
- О, точно, а то я вже було подумав, що з головою щось не в порядку.
- Ні, в вас все гаразд, хіба, що трохи погано помита, але з ким не буває.
З екрана комп’ютера, в нижньому правому кутику, на мене дивився соняшник з зеленими листками і благав щось йому написати.
- Здоров.
- Привіт.
- Як тебе занесло на той сайт?
- Та хтів дівчину собі яку здибати. Та й шо б коло корови могла ходити, чи коло свині. Розкажи шось про себе.
- Я морозостійка і без добавок!
- Ага) Шо шпаклівка якась чи шо?
- Ну та..Буває часом шпаклююсь.
- Зара. Чекай я в Ws.
- І тобі смачного!
- ЛА-ла-ла.
- Я вже тут.
- Так скоро?
- Ну я ж без простатіта, то й скоро.
- Так розкажи шось про себе!
- Я можу їсти вареник, що тільки тільки зварений і чищу зуби пастою Блендамет.
- Дуже дотепно.
- Ну ж не спамом одним.
- Ну ладно, як не хочеш про себе розказувати, я тобі про себе розкажу. Мене звати Антип, мені 37, працюю завгоспом і маю господарку. Старшу козу звати Міля, у неї голубі очі і якшо її не доїти кожен день, то вона обіжається, до чужих в руки не йде, тільки до моїх справжніх - мужських . Середуща коза має 3 роки, її звати Маркіза. Торік в неї випав зуб на нижній лівій щелепі, то мусились мо вставляти. Ше є 37 курей. Першу зва..
- ))) Слух, давай краще про щось друге поговоримо, а то я і так не запам’ятаю всієї біографії твоєї скотини.
- Ну добре, але не обзивай їх так. Я тобі при зустрічі ше більше розкажу, в мене ше живуть 2 корови, і 5 сонечок .
- А тебе не хвилює те, що ти Антипком називаєшся?
- А шо тут хвилюватись?
- Ну таж антипко, то як бісеня.
- Та..то таке..
- Ну в принципі так, ти ж не винен, шо тебе так назвали.
- Я вчора видів твої фото, ти така сексапільна там. А ти колись вже спала з мужчиною?
- А ти?
- Контакт удалил себя.
Отак і не помітила, як година вже пройшла. Ну все я додому. Всім па-па!
Крісло не витримало таких знущань і я впала. Зламала ніготь, блискітки розсипались, до мого акваріумного дефекту ще додались червоні фарби. Просто я сьогодні не така як всі, я сьогодні не обідала...
Якийсь хлопчина з рожевими щоками, гладенькими, як права ніздря мого кота, зайшов на роботу.
- Вибачте, ми раніше не зустрічались? Бо в мене відчуття дежав’ю.
- Зустрічались, коли я вчора стояла в черзі за ковбасою, то була тринадцята година і тридцять сім хвилин.
- О, точно, а то я вже було подумав, що з головою щось не в порядку.
- Ні, в вас все гаразд, хіба, що трохи погано помита, але з ким не буває.
З екрана комп’ютера, в нижньому правому кутику, на мене дивився соняшник з зеленими листками і благав щось йому написати.
- Здоров.
- Привіт.
- Як тебе занесло на той сайт?
- Та хтів дівчину собі яку здибати. Та й шо б коло корови могла ходити, чи коло свині. Розкажи шось про себе.
- Я морозостійка і без добавок!
- Ага) Шо шпаклівка якась чи шо?
- Ну та..Буває часом шпаклююсь.
- Зара. Чекай я в Ws.
- І тобі смачного!
- ЛА-ла-ла.
- Я вже тут.
- Так скоро?
- Ну я ж без простатіта, то й скоро.
- Так розкажи шось про себе!
- Я можу їсти вареник, що тільки тільки зварений і чищу зуби пастою Блендамет.
- Дуже дотепно.
- Ну ж не спамом одним.
- Ну ладно, як не хочеш про себе розказувати, я тобі про себе розкажу. Мене звати Антип, мені 37, працюю завгоспом і маю господарку. Старшу козу звати Міля, у неї голубі очі і якшо її не доїти кожен день, то вона обіжається, до чужих в руки не йде, тільки до моїх справжніх - мужських . Середуща коза має 3 роки, її звати Маркіза. Торік в неї випав зуб на нижній лівій щелепі, то мусились мо вставляти. Ше є 37 курей. Першу зва..
- ))) Слух, давай краще про щось друге поговоримо, а то я і так не запам’ятаю всієї біографії твоєї скотини.
- Ну добре, але не обзивай їх так. Я тобі при зустрічі ше більше розкажу, в мене ше живуть 2 корови, і 5 сонечок .
- А тебе не хвилює те, що ти Антипком називаєшся?
- А шо тут хвилюватись?
- Ну таж антипко, то як бісеня.
- Та..то таке..
- Ну в принципі так, ти ж не винен, шо тебе так назвали.
- Я вчора видів твої фото, ти така сексапільна там. А ти колись вже спала з мужчиною?
- А ти?
- Контакт удалил себя.
Отак і не помітила, як година вже пройшла. Ну все я додому. Всім па-па!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
