
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.06
00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.
2025.08.05
23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.
2025.08.05
21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,
2025.08.05
20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.
В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я
2025.08.05
16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня
у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти
2025.08.05
14:37
Із Бориса Заходера
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,
2025.08.05
11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль
Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх
2025.08.04
21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.
Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах
2025.08.04
21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!
Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,
2025.08.04
10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?
2025.08.04
09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.
Батьки - письменник і балерина,
після
2025.08.04
08:53
Із Бориса Заходера
Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!
(2025)
2025.08.04
08:02
Для боїв із ворогами час настав.
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.
Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,
Страх в Дніпро стікає по краплині...
Визріла чортополохом густо мста,
Вкрилось чорнотою небо синє.
Пелюстками осипаються роки,
Епілог дописує правиця.
У ходу сьогодні хрестики й вінки,
2025.08.04
02:40
Оце ж вона - країна Доброти.
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.
Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,
Для себе так відкрив її раптово.
Душа моя раділа веселково,
Коли зібрався я туди піти.
Це - світ чарівний, де немає зла,
Де сила - в ненав'язливому слові.
Де ти по вінця сповнений любові,
2025.08.03
23:39
Багатий і давно уже не раб,
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада
Уславлений мудрістю повсюди,
Езоп де тільки вже не побував.
От тільки в Дельфах не довелося бути.
І ось він там. І як повсюди байкою частує.
Та якось тут не так, як всюди.
Слухати слухають дельфійці, а платити – ні.
Гада
2025.08.03
22:31
Тіні підсмажені вітер ворушить
В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.
Берег рудіє травою сухою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В деку при стовбурі дикої груші,
Щоб не згоріли до чорного.
Сонце, підійняте липнем-хорунджим,
Прагне зеніту й рахує байдужо
Хмар незаповнені човники.
Берег рудіє травою сухою,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Оля Биндас (1989) /
Проза
До кінця робочого дня зялишилася година!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
До кінця робочого дня зялишилася година!
За цю хвилину мені стало десять раз спекотно і сім раз холодно. До кінця робочого дня була ще година і мені нічого не залишалося, як ритмічно погойдуватись на кріслі розглядаючи сріблясті блискітки на моїх гелевих нігтях з акваріумним дефектом.
Крісло не витримало таких знущань і я впала. Зламала ніготь, блискітки розсипались, до мого акваріумного дефекту ще додались червоні фарби. Просто я сьогодні не така як всі, я сьогодні не обідала...
Якийсь хлопчина з рожевими щоками, гладенькими, як права ніздря мого кота, зайшов на роботу.
- Вибачте, ми раніше не зустрічались? Бо в мене відчуття дежав’ю - розгублено запитав він.
- Зустрічались, коли я вчора стояла в черзі за ковбасою, то була тринадцята година і тридцять сім хвилин. - намагаючись заспокоїти відповіла я.
- О, точно, а то я вже було подумав, що з головою щось не в порядку.
- Ні, в вас все гаразд, хіба, що трохи погано помита, але з ким не буває.
З екрана комп’ютера, в нижньому правому кутику, на мене дивився соняшник з зеленими листками і благав щось йому написати.
- Здоров.- привіталась я.
- Привіт. - привітався він)
- Як тебе занесло на той сайт?
- Та хтів дівчину собі яку здибати. Та й шо б коло корови могла ходити, чи коло свині. Розкажи шось про себе.
- Я морозостійка і без добавок!
- Ага) Шо шпаклівка якась чи шо?
- Ну та..Буває часом шпаклююсь.
- Зара. Чекай я в Ws.
- І тобі смачного!
- ЛА-ла-ла.
- Я вже тут.
- Так скоро? - здивовано запиталась я.
- Ну я ж без простатіта, то й скоро.
- Так розкажи шось про себе! - намагався вивідати побільше Антипко.
- Я можу їсти вареник, що тільки тільки зварений і чищу зуби пастою Блендамет.
- Дуже дотепно.
- Ну ж не спамом одним.
- Ну ладно, як не хочеш про себе розказувати, я тобі про себе розкажу. Мене звати Антип, мені 37, працюю завгоспом і маю господарку. Старшу козу звати Міля, у неї голубі очі і якшо її не доїти кожен день, то вона обіжається, до чужих в руки не йде, тільки до моїх справжніх - мужських . Середуща коза має 3 роки, її звати Маркіза. Торік в неї випав зуб на нижній лівій щелепі, то мусились мо вставляти. Ше є 37 курей. Першу зва..
- ))) Слух, давай краще про щось друге поговоримо, а то я і так не запам’ятаю всієї біографії твоєї скотини.
- Ну добре, але не обзивай їх так. Я тобі при зустрічі ше більше розкажу, в мене ше живуть 2 корови, і 5 сонечок .
- А тебе не хвилює те, що ти Антипком називаєшся?
- А шо тут хвилюватись?
- Ну таж антипко, то як бісеня.
- Та..то таке..
- Ну в принципі так, ти ж не винен, шо тебе так назвали.
- Я вчора видів твої фото, ти така сексапільна там. А ти колись вже спала з мужчиною?
- А ти?
- Контакт удалил себя.
Антипка образило це запитання. Він хотів від мене вивідати інтимне, а я так відрізала. Ну, а мені шо тим перейматися. Та ну його..Отак і не помітила, як година вже пройшла. Ну все я додому. Всім па-па!
Крісло не витримало таких знущань і я впала. Зламала ніготь, блискітки розсипались, до мого акваріумного дефекту ще додались червоні фарби. Просто я сьогодні не така як всі, я сьогодні не обідала...
Якийсь хлопчина з рожевими щоками, гладенькими, як права ніздря мого кота, зайшов на роботу.
- Вибачте, ми раніше не зустрічались? Бо в мене відчуття дежав’ю - розгублено запитав він.
- Зустрічались, коли я вчора стояла в черзі за ковбасою, то була тринадцята година і тридцять сім хвилин. - намагаючись заспокоїти відповіла я.
- О, точно, а то я вже було подумав, що з головою щось не в порядку.
- Ні, в вас все гаразд, хіба, що трохи погано помита, але з ким не буває.
З екрана комп’ютера, в нижньому правому кутику, на мене дивився соняшник з зеленими листками і благав щось йому написати.
- Здоров.- привіталась я.
- Привіт. - привітався він)
- Як тебе занесло на той сайт?
- Та хтів дівчину собі яку здибати. Та й шо б коло корови могла ходити, чи коло свині. Розкажи шось про себе.
- Я морозостійка і без добавок!
- Ага) Шо шпаклівка якась чи шо?
- Ну та..Буває часом шпаклююсь.
- Зара. Чекай я в Ws.
- І тобі смачного!
- ЛА-ла-ла.
- Я вже тут.
- Так скоро? - здивовано запиталась я.
- Ну я ж без простатіта, то й скоро.
- Так розкажи шось про себе! - намагався вивідати побільше Антипко.
- Я можу їсти вареник, що тільки тільки зварений і чищу зуби пастою Блендамет.
- Дуже дотепно.
- Ну ж не спамом одним.
- Ну ладно, як не хочеш про себе розказувати, я тобі про себе розкажу. Мене звати Антип, мені 37, працюю завгоспом і маю господарку. Старшу козу звати Міля, у неї голубі очі і якшо її не доїти кожен день, то вона обіжається, до чужих в руки не йде, тільки до моїх справжніх - мужських . Середуща коза має 3 роки, її звати Маркіза. Торік в неї випав зуб на нижній лівій щелепі, то мусились мо вставляти. Ше є 37 курей. Першу зва..
- ))) Слух, давай краще про щось друге поговоримо, а то я і так не запам’ятаю всієї біографії твоєї скотини.
- Ну добре, але не обзивай їх так. Я тобі при зустрічі ше більше розкажу, в мене ше живуть 2 корови, і 5 сонечок .
- А тебе не хвилює те, що ти Антипком називаєшся?
- А шо тут хвилюватись?
- Ну таж антипко, то як бісеня.
- Та..то таке..
- Ну в принципі так, ти ж не винен, шо тебе так назвали.
- Я вчора видів твої фото, ти така сексапільна там. А ти колись вже спала з мужчиною?
- А ти?
- Контакт удалил себя.
Антипка образило це запитання. Він хотів від мене вивідати інтимне, а я так відрізала. Ну, а мені шо тим перейматися. Та ну його..Отак і не помітила, як година вже пройшла. Ну все я додому. Всім па-па!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію