ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М

Тетяна Левицька
2025.12.02 22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть

Олександр Буй
2025.12.02 21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...

На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих

Володимир Мацуцький
2025.12.02 20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання

В Горова Леся
2025.12.02 17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.

Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,

Борис Костиря
2025.12.02 14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.

Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,

Сергій Губерначук
2025.12.02 10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,

Вікторія Лимар
2025.12.01 23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи  лоно.

Повітря холодним  вкриває рядном.
Відчутна  пронизлива  туга.
Зима  перетнула  швиденько кордон.

С М
2025.12.01 12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас

Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Дітогубство
Двері затиснули протягу хвіст,
Тюль потягнувся, скрипнула рама…
І закипають ненависть і злість,
Міцно до серця притиснувся: «Мамо…»

Біль і скорбота…гризота… задьор…
Душу затиснула совість у кліщах.
З банею репнутою сірий собор,
відринутий Богом, дивиться тріщиною…

Одночасно грішать, слідом каються…
Хвилі хлюпають об корабельний борт.
Ніздрі коброю роздимаються:
запалити і викинути зірку – аборт…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-11-23 23:21:42
Переглядів сторінки твору 5378
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-24 23:01:31 ]
Здоровеньки були! В нашому Лісі по суботах теж показують "страшилки". І ми з ведмедиками дуже полюбляємо їх дивитися, особливо про "ваєнних, кремезних, величезних", або про скунсів із шакалами теж буває забавно. Але і Ваш згодиться :)
Тільки відповідну музику треба підібрати під таке:
"Двері затиснули протягу хвіст,
Тюль потягнувся, скрипнула рама…" - справжній "жустик". Є ще декілька незрозумілих місць, хотілося б про них дізнатися до початку сеансу. "Одночасно грішать, слідом каються…" - одночасно з ким, вибачте? Чи їх там ціла бригада, тих, хто грішать? І "грішать" - то Ви про що саме?
І які це "хвилі хлюпають об корабельний борт"? А ніздрі у кого коброю роздимаються: у "грішниці", у ненародженої дитини або у "порядного чоловіка", який, звісно, не має жодного відношення до "гріху" цих "поганих" жінок?
І взагалі: часто Ви на такі теми пишете і саме так? Бо треба ж, може, афішу надрукувати з репертуаром на місяць, чергу зайняти на першій клюмбі в Лісі..
Маша, та не Ваша :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-25 18:38:04 ]
Ну, що скажу: не бачу в Ваших словах ні критики, ні рецензії, ні прагнення потоваришувати чи обмінятися думками... Шкода...
З найкращими побажаннями. Вражений, здивований, що забрав у вас стільки часу на написання вище розміщеного тексту.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-25 20:09:36 ]
Ну, дядя... здвивували Ви мене :) Навіть ведмеді мої, і ті б второпали, шо тут тієї критики аж по самі овочі... Добре, проба намбер ту.
1) Рядки "Двері затиснули протягу хвіст,
Тюль потягнувся, скрипнула рама…" нагадують початок фільму жахів, до того ж вони ніяк не пов"язані з наступними.
2) Зовсім нічого не зрозуміло в рядках:
а) "Одночасно грішать, слідом каються…" - хто з ким одночасно грішить? І як саме "грішать" - коли "роблять" ту дитину чи потім?
б) "хвилі хлюпають об корабельний борт"? - шо це? до чого тут аборт? до рими?
в) "Ніздрі коброю роздимаються" - не яно, хто виконавець цього трюку.
Якщо це не критика, то зараз не листопад.
Отак Маша думками обмінюється...
А товаришів вона сама обирайте, звиняйте, дядю :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-28 20:02:27 ]
Шановний Костянтине!
Це знову до Вас "отой Дідзе Маша ТВ з його пришелепкуватими тупими наїздами"? як Ви висловились :) Ай-ай-ай, як негарно маленьких ображати! Маша - це ж "всиновлена дівчинка" ПМ, майже "дитина полку", а Ви... :( Ви завжди так "купуєтесь" на ніки? Не раджу-не раджу: ніколи точно не знаєш, кого вони приховують насправді :)
А тепер серйозно, якщо хочете. У попередніх двох коментарях було звернено увагу вельмишановного автора на рядки, які викликали в читача нерозуміння, які, на його, читача, думку, були невдалими і шкодили і без того слабкому віршу. Крім того, це тема, на якій дуже легко спекулювати і дуже рідко кому вдається це зробити без істерії.
Чи ви в принципі не сприймаєте критики в свою адресу, а звикли тільки критикувати інших, спираючись на свій рівень?
А взагалі - розслабьтесь, дядю! Життя - чудова річ! Особливо вранці :)