ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.04.16 17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.

Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,

Артур Сіренко
2026.04.16 17:46
Скриньку
Легковажної жінки Пандори
Зачинили золотим ключиком,
Що повісили на тонку шию
Гейшу на ймення Аой Неко,*
Що заблукала серед руїн Хіросіми,
Шукаючи загублену єну
З драконом гори Нараями**.

Артур Сіренко
2026.04.16 17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.

Я шукав Істину

Охмуд Песецький
2026.04.16 13:18
Знати про дарунки мав би вчасно
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.

Ну окей, життя іде - як шоу,
Без вагань послухай і прикинь.
Повертайсь, побачимося знову,

Борис Костиря
2026.04.16 13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.

Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні

Ігор Шоха
2026.04.16 12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.

І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти

Ігор Терен
2026.04.15 19:44
                    І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,

хома дідим
2026.04.15 16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш

Сергій Губерначук
2026.04.15 16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.

Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,

Борис Костиря
2026.04.15 12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,

Тетяна Левицька
2026.04.15 10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.

Олена Побийголод
2026.04.15 06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)

Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!

Що несе майбуття?

Віктор Кучерук
2026.04.15 05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -

Світлана Пирогова
2026.04.14 22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.

Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,

С М
2026.04.14 13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я

Пиріжкарня Асорті
2026.04.14 13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень. І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Мордатенко (1975) / Вірші

  Дітогубство
Двері затиснули протягу хвіст,
Тюль потягнувся, скрипнула рама…
І закипають ненависть і злість,
Міцно до серця притиснувся: «Мамо…»

Біль і скорбота…гризота… задьор…
Душу затиснула совість у кліщах.
З банею репнутою сірий собор,
відринутий Богом, дивиться тріщиною…

Одночасно грішать, слідом каються…
Хвилі хлюпають об корабельний борт.
Ніздрі коброю роздимаються:
запалити і викинути зірку – аборт…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-11-23 23:21:42
Переглядів сторінки твору 5497
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.695 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.579 / 5.3)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2014.08.08 07:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-24 23:01:31 ]
Здоровеньки були! В нашому Лісі по суботах теж показують "страшилки". І ми з ведмедиками дуже полюбляємо їх дивитися, особливо про "ваєнних, кремезних, величезних", або про скунсів із шакалами теж буває забавно. Але і Ваш згодиться :)
Тільки відповідну музику треба підібрати під таке:
"Двері затиснули протягу хвіст,
Тюль потягнувся, скрипнула рама…" - справжній "жустик". Є ще декілька незрозумілих місць, хотілося б про них дізнатися до початку сеансу. "Одночасно грішать, слідом каються…" - одночасно з ким, вибачте? Чи їх там ціла бригада, тих, хто грішать? І "грішать" - то Ви про що саме?
І які це "хвилі хлюпають об корабельний борт"? А ніздрі у кого коброю роздимаються: у "грішниці", у ненародженої дитини або у "порядного чоловіка", який, звісно, не має жодного відношення до "гріху" цих "поганих" жінок?
І взагалі: часто Ви на такі теми пишете і саме так? Бо треба ж, може, афішу надрукувати з репертуаром на місяць, чергу зайняти на першій клюмбі в Лісі..
Маша, та не Ваша :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2008-11-25 18:38:04 ]
Ну, що скажу: не бачу в Ваших словах ні критики, ні рецензії, ні прагнення потоваришувати чи обмінятися думками... Шкода...
З найкращими побажаннями. Вражений, здивований, що забрав у вас стільки часу на написання вище розміщеного тексту.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-25 20:09:36 ]
Ну, дядя... здвивували Ви мене :) Навіть ведмеді мої, і ті б второпали, шо тут тієї критики аж по самі овочі... Добре, проба намбер ту.
1) Рядки "Двері затиснули протягу хвіст,
Тюль потягнувся, скрипнула рама…" нагадують початок фільму жахів, до того ж вони ніяк не пов"язані з наступними.
2) Зовсім нічого не зрозуміло в рядках:
а) "Одночасно грішать, слідом каються…" - хто з ким одночасно грішить? І як саме "грішать" - коли "роблять" ту дитину чи потім?
б) "хвилі хлюпають об корабельний борт"? - шо це? до чого тут аборт? до рими?
в) "Ніздрі коброю роздимаються" - не яно, хто виконавець цього трюку.
Якщо це не критика, то зараз не листопад.
Отак Маша думками обмінюється...
А товаришів вона сама обирайте, звиняйте, дядю :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-11-28 20:02:27 ]
Шановний Костянтине!
Це знову до Вас "отой Дідзе Маша ТВ з його пришелепкуватими тупими наїздами"? як Ви висловились :) Ай-ай-ай, як негарно маленьких ображати! Маша - це ж "всиновлена дівчинка" ПМ, майже "дитина полку", а Ви... :( Ви завжди так "купуєтесь" на ніки? Не раджу-не раджу: ніколи точно не знаєш, кого вони приховують насправді :)
А тепер серйозно, якщо хочете. У попередніх двох коментарях було звернено увагу вельмишановного автора на рядки, які викликали в читача нерозуміння, які, на його, читача, думку, були невдалими і шкодили і без того слабкому віршу. Крім того, це тема, на якій дуже легко спекулювати і дуже рідко кому вдається це зробити без істерії.
Чи ви в принципі не сприймаєте критики в свою адресу, а звикли тільки критикувати інших, спираючись на свій рівень?
А взагалі - розслабьтесь, дядю! Життя - чудова річ! Особливо вранці :)