Я цю південно-західну вимову з проблематичними наголосами сприймаю природно, бо за освітою філолог. Та сама історія з Франком, якого через галицьку вимову дехто вважає ледве не повним нездарою (так, я чула такі думки). Проте це надумана проблема - аби оцінити зміст Франкових або й Мар'яниних творів, варто освоїти відповідну говірку.

Бути поліглотом престижно. Он уже Зланіч із Татчиним за іспанську беруться - заглядала в останні коментарі до Анни Хромової:)

Тут хиба в іншому, хоч і невеличка, - авторка пунктуацію попустила. У третьому стовпчику крапка пропущена, а в четвертому після слова "відьма" кома явно зайва - придивіться, будь ласка.

Моє коректорське око може серйозно "дістати", знаю. Але хто більше може, з того спитується більше.

Ще одне. Як ви, Мар'яно, дивитеся в передостанньому стовпчику на версію другого рядка:
"поділ (у сенсі "подолок") змокрів від крові і трави"?
Бо там у реченні втрачається внутрішня логіка.

Окремий респект за відьмацьку тему. Можливо, згодом доєднаюся до неї віршем із дуже подібною фабулою. Останнім разом не подала через те, що побачила силу місць, які потребували правок.

Маю підозру, що звідси повипадали деякі коментарі. Бо монологи Володимира явно пов'язані з чимось непрозорим.