ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ВЕСНЯНА НІЧ
Гойдається колиска ночі,
хитають небо чорні віти,
до ранку збуджено бурмоче
про щось ледачий вогкий вітер.

Зима ганебно покидає
цю незвойовану країну,
і цвіт рожевого мигдалю
вже йде брудним снігам на зміну.

Земля той сніг, немов ганчір’я,
змете і вибухне бруньками,
щоб довго в сутінках вечірніх
палахкотіти пелюстками.

І ти збагнеш тоді до болю:
того багаття жар пекучий
довіку буде із тобою,
бо й ти землі тієї кущик,

бо й ти крізь зашпори болючі
звільняв із криги теплі груди
і помирав під вітром злючим
в часи зимової облуди

і вірив, що зима не довша,
не довша за життя, і марив
тим квітнем, що, мов теплий дощик,
проллється із важкої хмари.

Контекст :


Найвища оцінка Ірина Новіцька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-05-01 20:00:41
Переглядів сторінки твору 6608
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.831 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.669 / 5.33  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.735
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2006-05-07 20:44:51 ]
І мені подобається, правда є відчуття щодо декількох рядків, що там "проситься" легша конструкція?
"вже йде брудним снігам на зміну." ?

Але потрібно декілька раз перечитати, бо всіляке з нами, критиками. буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-05-08 21:21:59 ]
Можливо й проситься, але мені ніяк більше на думку нічого не спадає. Так-то воно в розмір вкладається, і літери, наче, читаються нормально. Просто забагато коротких слів для одного рядка, та я думаю, це вже не така велика біда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-05-12 09:57:41 ]
Чому б не "іде брудним снігам на зміну"?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-05-12 10:02:05 ]
"Земля змете їх, мов ганчір’я" - порівняння снігів з ганчір’ям, ІМХО, не зовсім вдале. Занадто різні це субстанції. Не зовсім ясно, як можна змести сніг. Через це, читаючи цей рядок, мимоволі задаєшся питанням: земля змете що саме мов ганчір’я? З другого разу, звичайно, доходить, але...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-05-12 11:51:20 ]
Мала на увазі брудні бинти, бо мова йде про рани загоєні. Тому - як хворий викидає бинти, бо вже непотрібні - так земля звільняється від брудного снігу. Але я розумію, що порівняння незвичне, тому не зовсім зрозуміле. Хай це піде на рахунок слабкої якості твору, бо вже, мабуть, нічого не вигадаю поки що.
Крім того мене ніхто не переконав, чим запропонований рядок краще мого: щось із змісту він втрачає, а в вимові при цьому нічого не міняється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2006-06-14 17:08:29 ]
Прочитала цей вірш - і видався він дуже близьким. Хоча, можу висловити деякі - "легкі" - зауваження. Перше стосується дієслова "палать", точніше - його просторічної форми (неповноголосне закінчення). Здається, тут воно не обумовлене контекстом (принаймні, цей твір не є стилізацією під народні пісні, де б то було доречно). Друге стосується рими "болючі - злючий": яскраво виражена "негативна" оцінність прикметника "злючий" трохи випадає із загального настрою вірша. Із переваг - "ударний" початок і так само "ударне", вдале завершення твору. За настрій дякую. Творчих успіхів, Ларисо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2006-06-15 20:54:05 ]
Вікторіє, дякую Вам за змістовну критику. Цікаво, що вона повністю співпала з моїми думками щодо цього вірша, хоч я не поспішала вносити корективи до нього, начебто чекала, поки хтось іще підтвердить цю мою думку.
Спробую, як буду мати час, допрацювати.