
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,
2025.10.21
06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) /
Проза
Самая-Самая
Тебя нет на месте более двух часов…
Статус онлайн показывает, что ты отошел… когда вернешься???
Когда вернешься, то, прочитаешь массу сообщений, от всех, кто у тебя в списке, пару от спаммеров, и…ни одного от меня.
Знаешь почему??? Я в принципе не хочу писать первой, и не буду…
Буду, вернее, но не отошлю тебе, ни точки, ни запятой.
Конечно, ведь тебе хватает внимания, я даже не сомневаюсь.
Вчера хотел провести время, и спросил меня, какие планы на вечер. Молчу…
Планы-планы… Побыть с тобой, наверное… Молчу.
Ты пишешь Мане то же самое, Даше и Марине, и паре тех, о ком я даже не подозреваю… (и паре ли?)
Ага…вот и понеслась – Даша и Маринка точно свободны на сегодня, и, возможно, до завтра, а, если повезет, то на столько, на сколько нужно (нужно тебе, естественно))…
Молчу. То открываю, то закрываю окно диалога. И, знаешь, мыслей практически нет.
Убеждаю себя, что завтра я приду на работу и получу от тебя как минимум 100 писем и поцелуев.
Но завтра приходит, за ним следующее завтра.
Мое сердце то поет, то тоскует, а телефон молчит.
Не день, не два, не месяц.
Я сегодня для себя сделала выводы – не брать во внимание действия и слова людей, которых плохо знаю.
Да, знаю я тебя без году неделя, а кажется, что мы знакомы жизнь.
Нет, мне не показалось, все, кто нас видел тогда, ну, тогда, в гостях, сразу сказали мне о том, что мы подходим друг другу. Лучше бы молчали, а то…
«Фантазер…Ты меня называла…» - вот что вышло.
Мысленно возвращаюсь к событиям прошлого…
К вечеру знакомства и т.д.
Глупенькая, успокаиваю себя и…и выключаю компьютер, чтобы включить его завтра и получить как минимум 1000 писем и поцелуев, признаний и восторганий, ведь я самая-самая! А «самой-самой» самой быть нельзя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Самая-Самая

Статус онлайн показывает, что ты отошел… когда вернешься???
Когда вернешься, то, прочитаешь массу сообщений, от всех, кто у тебя в списке, пару от спаммеров, и…ни одного от меня.
Знаешь почему??? Я в принципе не хочу писать первой, и не буду…
Буду, вернее, но не отошлю тебе, ни точки, ни запятой.
Конечно, ведь тебе хватает внимания, я даже не сомневаюсь.
Вчера хотел провести время, и спросил меня, какие планы на вечер. Молчу…
Планы-планы… Побыть с тобой, наверное… Молчу.
Ты пишешь Мане то же самое, Даше и Марине, и паре тех, о ком я даже не подозреваю… (и паре ли?)
Ага…вот и понеслась – Даша и Маринка точно свободны на сегодня, и, возможно, до завтра, а, если повезет, то на столько, на сколько нужно (нужно тебе, естественно))…
Молчу. То открываю, то закрываю окно диалога. И, знаешь, мыслей практически нет.
Убеждаю себя, что завтра я приду на работу и получу от тебя как минимум 100 писем и поцелуев.
Но завтра приходит, за ним следующее завтра.
Мое сердце то поет, то тоскует, а телефон молчит.
Не день, не два, не месяц.
Я сегодня для себя сделала выводы – не брать во внимание действия и слова людей, которых плохо знаю.
Да, знаю я тебя без году неделя, а кажется, что мы знакомы жизнь.
Нет, мне не показалось, все, кто нас видел тогда, ну, тогда, в гостях, сразу сказали мне о том, что мы подходим друг другу. Лучше бы молчали, а то…
«Фантазер…Ты меня называла…» - вот что вышло.
Мысленно возвращаюсь к событиям прошлого…
К вечеру знакомства и т.д.
Глупенькая, успокаиваю себя и…и выключаю компьютер, чтобы включить его завтра и получить как минимум 1000 писем и поцелуев, признаний и восторганий, ведь я самая-самая! А «самой-самой» самой быть нельзя!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію