ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводне озеро
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Думки на поверхні
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
* * *
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 3)
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
* 208 *
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Франко. Три жінки
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Гексакварки іще не відкриті
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Третій радянський голод 1946-1947 років
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
* * *
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
ЙОНА
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
"Оце б весні хвалу співати..."
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
Гарольд Барило (Genesis)
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 2)
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
* * *
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
* 207 *
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Заспокоїла
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Дитяча пісенька «Ялинонька»
(за темою віршів Є. Кудашевої «Елочка»*)

У лісі народилася,
У лісі і зросла.
Завжди струнка ялинонька
Зеленою була.

Співала Завірюха їй:
«Ялинонько, бай-бай!»
Вкладався снігом Сніговій,
вкривав зимовий гай.

Там заєць із зайчатами
Під гілками стрибав,
Тоді як вовк, голодний вовк
У полі десь гасав.

Під новий рік Морозко Дід
Прийшов в казковий ліс,
Зрубав красу-ялиноньку
І дітворі поніс.

І ось в вбранні святковому
На радощі дітей
Ялинкою казковою
До нас вона іде.


*Пісню «Елочка» написав композитор Л. Бекман на слова (російською мовою) Є. Кудашевої.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-12-24 15:06:57
Переглядів сторінки твору 8990
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.952 / 5.5  (4.700 / 5.23)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.712 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Автор востаннє на сайті 2026.09.13 18:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-12-24 17:34:08 ]
СУПЕР!! можна я з Вашим авторством поширюватиму цей варіант дитячими садочками? бо задовбали вже російською версією...))
ПСи.
"Співала завірюха їй:
«Ялинонька, бай-бай!»
Дідусь Морозко сніг приніс
Тобі ялинонька."
отут негарно вийшов останній рядок..
давайте думати..
може останні два отак:
"ялинці снігу принесла
білесенька зима"
*чи шось таке... ну риму там точно тре міняти на "зима" після "бай-бай"))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:13:07 ]
Мар’яна, я працюю з дітьми 15 років. З власного досвіду знаю, що якщо віршик гладенький, без жодної глодини, він дітьми сприймається не дуже. У випадку з «ялинонькою» це навмисна стилізація під дитячий віршик, коли довге слово «ялинонька» співається на чотири ноти: A – G – A – F . Але якщо Ви будете виконувати, я надаю Вам право корегувати цей рядок, і буду дуже тому радий. Дитяча пісенька повинна мати багатьох авторів.:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-12-27 12:30:17 ]
Мар’яно, я написав новий варіант «Ялиноньки». Не знаю, на скільки вона стала дорослішою. Хотів би знати Вашу думку. Якщо буде така ласка, зробіть це.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-25 09:11:23 ]
Оце душевно. В другому куплеті останній рядок трохи вибився. Але Дід Мороз з сокиркою - типаж. Досвід в Партії Зелених певно набував. Добре що дітки ще не чули про таке диво. А з оцінкою від Мар'яни не відстану.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-12-25 12:23:30 ]
Олександре, зважте не «зарубав», а «зрубав», і ялиноньку не везуть, а вона «в вбранні святковому» сама «до нас іде». Цієї ж версії дотримується і Є. Кудашева: «Теперь ты здесь, нарядная, /На праздник к нам пришла». Точніше, я дотримуюсь версії Є. Кудашевої. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-25 18:21:45 ]
А мене цю пісню вчили (десь років із 20 тому)співати у такому варіанті:
У лісі-лісі темному,
де ходить хитрий лис,
росла собі ялинонька
і зайчик з нею ріс.
Ой снігу, снігу білого
насипала зима.
Прибіг сховатись заїнько –
ялиноньки нема.
ішов тим лісом дід мороз,
червоний в нього ніс.
Він зайчика-стрибайчика
у торбі нам приніс.
Маленький сірий зайчику,
іди іди до нас,
дивись, твоя ялинонька
горить на весь палац...
Ну і далі теж було щось мерехтюче. але не пам’ятаю...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-12-27 12:20:31 ]
«Прибіг сховатись заїнько –
ялиноньки нема»
Це дуже сучасно. Скоро і зайця не буде. Такий варіант я теж чув, але як ставив з дітьми новорічну виставу, вона не підійшла за змістом. Тому я вирішив написати пісню близьку до тексту Є. Кудашевої. Подивіться, будь ласка, новий варіант моєї "Ялиноньки"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-05 03:12:59 ]
Навіщо перекладати те, що і так всім зрозуміло мовою оригіналу?:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-01-05 10:34:46 ]
Еней, мені дуже шкода, що Ви цього не розумієте. Але маю надію, що таке станеться. Колись і Ви навчитесь писати гарні вірші українською мовою, відчуєте її красу, співучість, дотепність, зрозумієте велику потребу української мови в українському суспільстві, зрозумієте, що це зброя наша, наш захист, наша культура, наша віра, наш Бог.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 21:46:18 ]
Шановний:))), ви мене з кимось плутаєте? Те, про що ви кажете я розумію. Щоправда трошки інакше, ніж ви. Я сам пишу і спілкуюсь переважно українською, але перекладати "Елочку"?:))))... В цьому немає сенсу, адже оригінал , вибачайте за тавталогію, а таки оригінальніший за будь-якй переклад. Я теж колись думав про переклади з російської і навпаки,але дійшов висновку, що це не має змісту, адже і я, і ви, і переважна більшість сучасних українців прерасно розуміє російську мову (+ чимала частина нею спілкується , як основною). Навіщо нам переклади Пушкіна, Лєрмонтова чи Крилова,наприклад, коли ми читаємо його в оригіналі? Це не чужа нам мова, а для багатьох ( як і для мене) між українською і російською у житті практично стоїть знак рівності:))... Хай живе "Елочка" і інші чудові російські твори, близькі і зрозумілі нам без допомоги перекладача:)!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-01-06 21:55:30 ]
Не кажучи вже про те, що вищенаведений переклад скидається більше не на відомий всім вірш-пісеньку, а на повередню карикатуру на твір, відомий всім з дитинства.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-01-08 16:02:53 ]
Ми марно витрачаємо час. Буду радий з Вами зустрітися, як Ви навчитеся щось путнє писати. Раджу до себе ставитись більш критично. Успіху Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 16:24:00 ]
ООО!!)) супер! =))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2009-02-02 20:08:30 ]
Радий твоєму візиту і відгуку. А то мене тут довго переконували у протилежному. :))