ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.06 20:46
Відшуміла епоха на нас поглядає здаля.
Ці актори давно відіграли улюблені ролі.
Залишається тінь відлітаючого журавля,
Ніби спалах важкої, тремкої юдолі.

Залишаються фільми. У вічність паролю нема.
Залишається дух, у епоху закутий.
Ця енергія нас

Світлана Пирогова
2026.09.06 19:12
Перегортаю я альбом світлин з дитинства,
І знову зайчик сонячний стрибає.
Думки летять лелеками біля хатини,
В якій співає мати : баю, баю...

А потім білу ризу одягне світанок,
Щасливі йдемо у пшеничне поле.
Радію я землі заквітчаній, коханій,

Вячеслав Руденко
2026.09.06 18:52
«Ти дослухайся звітних!» —
Шерхотіла у простір канва.
Неупинно тремтить
На обличчях життя бахрома
Білим сріблом завчасним,
Якого не в змозі спинить
Над рубіновим тлом
Злих думок відокремлена хіть…

Євген Федчук
2026.09.06 16:41
Здавалося, що усе добре йшло.
Хоч на душі його тривожно було,
Мов небезпеку та якусь відчула.
Десь бойовище у степу гуло.
Монголи налетіли, але їх
Вдалося досить легко відігнати,
Взялись коней із криками вертати
І то у війську запалило всіх.

Ольга Садкова
2026.09.06 15:10

1

Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?

Володимир Мацуцький
2026.09.06 11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;

хома дідим
2026.09.06 08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше

Віктор Кучерук
2026.09.06 07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.

Кока Черкаський
2026.09.06 00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте

Ольга Садкова
2026.09.05 22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат

С М
2026.09.05 21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби

У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Строкань (1977) / Проза

 Свидетель
Мой друг музыкант...
По-моему, лучшего начала не придумаешь. Почти как название пьесы или книги. Правда, это даже не начало истории. Это пока лишь начало предложения.
Так вот. Мой друг музыкант всегда мечтал стать рок-звездой. Хотел добиться чего-то незабываемого. Ну, чтобы память человеческая помнила о нём хотя бы год. Ну, или чем леший не шутит, три! Звали его Валентин. Я всегда говорил, что с именем Валентин ему трудно будет добиться успеха в рок-музыке. Валентином можно быть, если ты герой любовного романа и у тебя большой член. А в рок-музыке быть Валентином, это тоже самое, если бы ты был девчонкой и трусил сначала сиськами в девчачьем гёлз-бенде, а потом вдруг решил стать рок-дивой. Ни фига. Максимум, рок-девкой.
Через Интернет он собрал необходимое количество музыкантов и запер их в своём гараже. Басист, клавишник и ударник. Сам Валик пел и при этом играл на стареньком Гибсоне, обменянном у соседа этажом ниже на золотую цепочку. Группа без названия полгода репетировала свою полуторачасовую программу, и за эти полгода в гараж не заезжала ни одна машины. Как у многих желающих ездить на автомобиле, сначала появляется гараж, а потом он превращается в кладовку. Наличие гаража, не всегда гарантирует наличие автомобиля.
Не то, чтобы они очень долго репетировали свою программу. Бывает и дольше. Просто опыта у них не было, а встречались они лишь после работы. Каждый чем-то зарабатывал. Песни придумывал Валик. Аранжировки тоже. Он больше всех понимал в этом. Ну, и из всех четверых музыкантов, у него одного была мечта. Людей с мечтой всегда можно выделить среди остальных.
На первом концерте «The Slow» я сидел у барной стойки и целенаправленно напивался пивом. Кажется меня тогда уволили с работы. Рядом сидели совершенно незнакомые люди и тоже пили. Валик стоял у микрофонной стойки с гитарой на перевес и обстреливал трассирующими пулями своих песен небольшой уютный подвал. Пиво не кончалось. После первого отделения, Валентин зычно объявил всем присутствующим, что через десять минут они вернутся и рок продолжится. Слева от меня парень с кружкой оторвался на мгновение от пива и бросил в след уходящим музыкантам, что никакой это, мол, не рок, а всего лишь поп-рок. Мне показалось, что Валик его услышал. Не подал виду, но услышал. В стилях я вообще-то не разбираюсь, поэтому не придал этому никакого значения. Мне было хорошо, и следующее отделение я запомнил плохо.
Через год я снова сидел на их концерте, но это уже был подвал побольше. Перед выступлением, я подошёл к Валику и спросил, как, мол, житуха. С огоньком в глазах, Валентин стал мне рассказывать, что с роком покончено и теперь они играют искренний поп-рок. Душевные слова, запоминающиеся мелодии. Он сказал, что время требует именно такую музыку. Я снова ничего не понял, но искренне за него порадовался.
Они играли совершенно новые песни, и теперь Валик не прыгал по сцене, а методично покачивался из стороны в сторону, словно танцевал сам с собой медленный танец. Он ничего не говорил про рок и даже про поп-рок. Он вообще ничего не говорил. Я пил пиво у барной стойки и ритмично стучал пальцами по бокалу. На этот раз рядом со мной никого не оказалось, все танцевали за спиной медленный танец. Снова и снова. Я конечно не разбираюсь в стилях, но почему-то этот поп-рок мне очень напоминал шансон. Весь концерт меня мучила одна и та же мысль. Сказать Валику о своих подозрениях или нет? Но меня опередили. Какой-то бритый дядька подошёл в конце концерта к Валентину и, вложив в карман сотню, попросил сыграть на бис ещё один медляк. Он так и сказал «медляк». Кажется в этот момент Валик стал ещё краснее, чем был.
В следующий раз я встретил его в супермаркете. Совершенно случайно. Валик покупал шампанское и конфеты. Пока мы стояли в очереди, он эмоционально рассказывал, что рок-музыка себя изжила. Коммерция съела его с потрохами. А рок без искренности быть не может. Он подмигнул мне и раскрыл тайну. Попросил никому не говорить, но теперь он ди-джей. Он продал гитары, купил вертушку и прошёл курсы ди-джеев. Теперь его часто приглашают и он очень доволен. Люди хотят веселья, сказал он, и пригласил на открытие нового клуба, где он будет крутить винилы. Я конечно, согласился.
В дыму и мигании разноцветных ламп, я неуютно топтался у барной стойки нового ночного клуба и медленно пил пиво. Цены оказались не естественно высокими. Время от времени я размахивал руками, пытаясь привлечь внимание Валика, но то ли в темноте клуба он меня не видел, то ли этому мешала высокая блондинка, обнимавшая его сзади за талию. Через полчаса я допил пиво и ушёл домой. Музыка ничего не напоминала.
Когда я стоял справа от него на его свадьбе, Валик выглядел счастливым. Я был его свидетелем, а свидетельницей оказалась сногсшибательная подружка той самой блондинки из клуба. Мне казалось, что в этой ситуации повезло именно мне, а не Валику. Я рисовал в голове невероятные постельные сцены со свидетельницей, не в состоянии думать о чём-то ещё. На ней висел минимум одежды, и весь этот минимум пылал ярко алым. На мне был костюм цвета вороньего крыла и такие же туфли. Что не говорите, а мы были рождены для соития.
Где-то по середине свадебного вечера, после пламенной речи крёстного невесты, причмокивая шампанским, Валик поведал мне, что на радостях подарил свои вертушки знакомому ди-джею и теперь… Он придвинулся ко мне поближе и открыл ещё один свой секрет. Теперь он будет продавать лексусы... Папа блондинки, как оказалось, был богатым человеком.
Даже не знаю, повлиял ли мой совет на решение Валика, но я до сих пор считаю ( хотя в стилях я почти и не разбираюсь), что стать рок-звездой с именем Валентин невозможно.. Вот в любовном романе – да. Можно.
И не подумайте, что я говорю об этом без знания дела. Просто сейчас я как раз пишу роман. Главный герой повествования – Валентин.
В первой главе он доводит свою подругу до оргазма семь раз, а она в порыве экстаза называет его большим медведем.
По-моему, это именно то, что сейчас хочет читатель.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-28 11:24:02
Переглядів сторінки твору 1374
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.976 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.417 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.12.09 19:14
Автор у цю хвилину відсутній