ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Просто лірика

 Нічний Поштар    

На «Улюблений сон» Н.Терещенко

Образ твору Коли у сни Твої листи приходять невідомо звідки,
я ними дихаю, та рідко запам’ятовую, прости.
Якби не ті раптові ранки, що змушують забути все,
вдягати не своє лице - нутром потойбіч од горлянки -
я встиг би не відповісти, а перейти Твої чертоги,
не оббиваючи пороги, з Тобою вічність провести!

Та ранки змінюють усе, у дзеркалі знаходжу відчай
повернутого з Потойбіччя, котрим погорджує земне.
Годинника гучне буття і новодень речей туземних,
досьє утіх і справ недремних, і набуття серцебиття -
усе на місці, я вже тут! і спраглий далі чашу пити,
і славити, і матом крити: і люд, і блуд, і сервітут...

Верни мене нічний Поштар у вичитані мною снива!
Відкрий осонні брами Дива, де ані марева, ні чар,
ні забуття у сон-траві, - лише далечина розквітла,
і я піду,
і біллю світла
не дорікатиму Тобі.


2009

© Copyright: Володимир Ляшкевич, 2009


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : «Улюблений сон» Н.Терещенко


Найвища оцінка Наталя Терещенко 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Василина Іванина 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-01-30 14:53:19
Переглядів сторінки твору 5498
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.299 / 5.67  (5.192 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.606 / 6  (5.200 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Постмодернізму*
Автор востаннє на сайті 2025.08.24 20:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 15:39:07 ]
Вітаю, постмодерністично, або, імхо, скоріше модерністично. Прочитавши Наталин "Улюблений сон" не знаходжу, що ж саме надихнуло творця. Пробачте за нахабство. Заворожує мене фрагмент "Та ранки змінюють мене, у дзеркалі знаходжу відчай
поверненого з Потойбіччя, котрим погорджує земне" -і направду в цім творі Ви, авторе, незвичний, неземний. І закінчення шикарне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 16:14:56 ]
Привіт Юліє.

Ну, надихнула мене Наталочка Терещенко між рядками Нічним Поштарем, що розносить сни - а кому які, це вже інша справа.

Маю переконання, що це саме і є правдивий постмодернізм :)
Тут майже немає суспільних моментів, і ніби не має жодних цивілізаційних новацій-заперечень і релігійна лінія Віри ніби збережена.
Хоча для читача це напевно не має великого значення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 17:36:23 ]
Володю, Ви б дійсно хотіли прожити без тих "ранок"? Дійсно? А як же тоді пізнати Диво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 18:02:31 ]
Любо, тут майже немає заперечень, ліричний герой, схоже, просто вже пережив (майже) потребу у ранках.
А я ще ні. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 18:38:18 ]
Дивно, Читаю ще раз і бачу ішну картину (маю надію, що то не вплив шампанського, щойно випитого:-))
"Коли у сни Твої листи приходять невідомо звідки,
я ними дихаю, та рідко запам’ятовую – прости,
якби не ті раптові ранки, що змушують забути все"-та це ж якби я пережила! Дякую, Володимире! А що таке постмодернізм-окрема тема для дискусії, головне, що твір направду цінний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 19:06:12 ]
Це точно, Юль, дякую за співпереживання. А щодо цінностей, то це таке, смакове...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-01-30 21:03:48 ]
Володю, що тут скажеш? Я не надто досконало знаюся на стилях , але те, що цей Ваш вірш грандіозний – знаю напевне.
Моя композиція у порівнянні з Вашою значно програє, але може вона тому й надихнула, що написана була щиросердно і просто.
( Як сказав класик: «Нам не дано предугадать, как слово наше отзовется»)
Це я, скромно, без марнославства:)

І чи не кожен з нас скаже, що ці слова саме про нього?
«якби не ті раптові ранки, що змушують забути все,
вдягати не своє лице, з нутром, потойбіч од горлянки….
………
Та ранки змінюють мене, у дзеркалі знаходжу відчай
поверненого з Потойбіччя, котрим погорджує земне…»

І дійсно, як боляче іноді відчувати цей контраст:
Сон - дійсність
Віртуальне - земне
Світ поезії – світ непоезії…
Втім, я просто щиро вдячна Вам за вірш. За «просто лірику».
Пішла перечитувати (вкотре)
З незмінною прихильністю, Наталя


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 21:38:42 ]
Дякую, самі надихнули, тепер віддувайтесь, коли авторитети скромно вкажуть на невидимі нам помилки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-01-30 21:40:43 ]
Мила Блакитна Кішечко, я радий, що ви повернулися і сердитеся на Майстерні вже не так сильно. Я щиро на вашій стороні. Ви не одна, принаймні я з вами.