ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.01.07 07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...

Артур Курдіновський
2026.01.07 02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.

Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже

Артур Сіренко
2026.01.06 19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Градиський (1970) / Вірші

 Перевірка
За свою стару дідусь
так переживає:
«Певно, глухне вже стара:
дев’яносто має»

Самостійно бабі слух
став перевіряти.
Тож гукає бабі він
з іншої кімнати:

«Бабо, чуєш ти мене?»
Крикнув він добряче.
Баба й вухом не веде –
їй заклало наче.

Руки на порозі дід
рупором складає:
«Бабо, грець би тебе взяв!»
… Не відповідає!!

Він підходить упритул,
вусами лоскоче:
«Бабо! Чуєш ти мене?»
Баба ж як підскочить!

«Та чи, діду, ти глухий?
Думаєш, жартую?!
Втретє я тобі кажу:
Дуже добре чую!»





Найвища оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Летюча Мишка 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-02-13 10:17:30
Переглядів сторінки твору 9100
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.104 / 5.25  (4.104 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 4.104 / 5.25  (4.104 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.02 10:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 11:59:01 ]
Дуже нагадує Глазового...так симпатично-парадоксально...

Маю одну ремарочку: у першій строфі- небажаний збіг "вже...вже". Може, щось на кшталт "Певно, глохне вже стара: дев"яносто має"? :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Летюча Мишка (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:01:31 ]
я від душі посміялася!!! наче про мого діда )))
дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 12:06:02 ]
Мені теж сподобалося! А коментар Ганни доречний :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:43:47 ]
Дякую, Ганно, за зауваження. На збіг я звернув увагу, але щоб уникнути його, навмисно поствив трикрапку. Якщо читату уголос (та ще й голосом А.Литвинова :) ), то звучить наче нічого. Але Ваша пропозиція мені більше подобається. Можна використати?

А щодо Глазового. Дуже його люблю. Але коли поставив крапку, то пригадав іншого свого улюбленого байкара XIX століття. Кого саме, і який вірш пригадався - напишу пізніше. Може хтось ще крім мене його згадає.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:48:06 ]
Володимире, на те вона й пропозиція, щоби її використовувати. Звісно, можна!

А назагал- завжди рада Вас читати. Опублікуйте щось іще з віршів!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 12:52:28 ]
І ще одне: Ви певні, що 90-річна бабця здатна "підскочити", а ще старший (напевно) дідо- так голосно гукати? А "вусами лоскоче"- то взагалі аж романтикою якоюсь пахне!

Хоча- винятки є скрізь, а цей виняток- просто кльовий! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
НаЗаР КуЧеР (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 13:25:26 ]
Вибачте а слово "глохне" є в українській мові?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 13:32:05 ]
Ой...пардон за одруківочку!
ГЛУХНУТИ!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 13:31:37 ]
До Назара: так, Ви праві. Не глохне - глухне.
До Ганни: так, певен. Бачив і старіших, що по драбині лазили на дах, щоб димар поправити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 14:22:19 ]
..."подивися на мене в дзеркало: цей гребінь мені до лиця?"

пам"ятаєте "Веселий привид прабаби" Ліни Костенко?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Косович (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 14:15:27 ]
Гарний гумор!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 15:20:00 ]
Володимире, прошу, звісно...але приберіть, ради Бога, ту свою примітку! Це все одно, якби редактор Вашої збірки дещо поліпшив/погіршив своїми змінами ваші рядки, а ви б кожну ту зміну відзначали словами (у збірці ж!) на кшталт "Дякую Васі Іванову за те, що змінив мені "та" на "і"!"

ги :)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 16:12:13 ]
Прибрав :))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 21:42:02 ]
:))) Усміхнуло дуже-дуже і щиро-щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Градиський (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-18 09:36:19 ]
... Я обіцяв написати, з яким твором якого класика асоціюється у мене ця гумореска. Ну так от. Коли я її завершив, то пригадав Степана Руданського. Назвавши його трохи раніше байкарем, я не зовсім коректно висловився, бо він писав не тільки байки та гуморески. Але збірку його "Співомовок" я ще з дитинства знаю та люблю.
Ось для порівняння - і ритм той, і потрійне гукання:

Тілько допечи
...
Ідуть собі парубки
На нічліг до гаю
Та й говорять, як господь
Гнав Адама з раю.

«Ото,— каже з них їден,—
Господь обізвався:
«Що ж, Адаме? виходи!
Де ти заховався?»

Мовчить Адам. А господь,
Серед раю саме,
Обізвався другий раз:
«А де ти, Адаме?»

Мовчить знову. І господь
Страшно розізлився:
«А чортяка б тебе взяв!
Де ти там зашився?»

«Тю на тебе! — всі кричать.
Схаменись, небоже!
Де-то вже таки господь
Так сказати може?!»

«Та дурні ви! Ніби бог,
То вже й маслом маже?..
Аби тілько допекти —
То ще й не те скаже!»