ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 Та, що повірила вітрам
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-13 15:23:50
Переглядів сторінки твору 9020
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.914 / 5.25  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 15:57:11 ]
!!!
Вандо, чудовий твір! А все-таки ми віримо вітрам змін, якими б сильними ми не були...як би вони часом не брехали, ті вітри...

Четверта строфа- найсильніше з того, що було написано тобою за місяць. Без перебільшень!

Малесенька заувага: в українській мові нормативним є "складати іспити", а не "здавати".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:00:41 ]
Спасибі, Ганю, за увагу і за заувагу :-)
Не можу судити, який із моїх останніх творів сильніший, бо кожен для мене особливий по-своєму...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 16:08:35 ]
Ну, якщо попередні вірші були такими собі експериментами у формі, змісті чи композиції - то цей вірш - абсолютно Вандин. :)
Передостання строфа мені чомусь випадає з вірша. Просто вона дає якісь надто детальні пояснення, виходить, ніби ти, Вандо, узагальнюєш вірш наприкінці.ІМХО
І ще - здається правильніше - "винна"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 16:21:53 ]
А я щось особливо пройнялася своїми "ліричними" тарганами, і не можу нічого з тим зробити :)

Мені здається, важливо, щоб читач знав, що там відбувалося в карцері сірих днів.

Можливо "винувата" - більш розмовна форма, але вона має право на життя. Дякую за коментар, Елю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:15:26 ]
Вандзю,
Назагал - адабрям. Дас із куль. :)
Є певні моменти, де би я замінив дещо:
***
"чи винувата я" - нагадує мені іншу всім відому фразу з продовженням "он сам..."
як Тобі "чи стану(буду) винною"?
тіпа:
"чи стану винною, що вірила вітрам,
чи камнем кинуть, що на поклик їх озвалась,"
***
"і не світився вихід на небесній мапі," - образній "мапі" важко "світити" "виходом"
можливо "виднівся"
***
Я як уявив собі Вандзю в паперових латах
та з чекою в руці то відразу захотілось (уявилось), щоби дощ пішов чомусь.
***
"в одній упряжці - я, думки і таргани," - це тіпа щука, лебідь і рак? Маю надію що Ти лебідь(ка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:19:52 ]
Ви мене усміхнули цим коментарем, пане Юрію. Усміхнули у щонайліпшому значенні цього слова.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:52:06 ]
Ганю, мені приємно Тебе усміхати.
Усміхнена від мене, Ти заполониш увесь позакомпний світ майже-довухою радістю,
розділиш тепло позитивної енергії і всі подумають, що Ти "ку-ку", але не вір їм -
Ти ме "ку-ку" і не "ка..." - Ти просто маєш фан видзьобувати кумедні слова прикокуючи,
тобто підгікуючи, випорскуючи міх міксованого повітря та ржачки.
А коли Ти вилізеш з-під стола, випипкуючи рукавами останні краплі сміху моя місія буде
завершеною - акамулятори настрою зарядженими, довкілля зав(м)орожене, волосячко розбурхане.
Кхм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:58:09 ]
Така вже моя доля, щоби мої сусіди по життю іноді думали, що я "ку-ку" :))) але наразі це буде якраз до речі :)

Але ж, пане Юрію, я не Бог, щоб "Ти"...

я просто- "ти" :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:21:34 ]
Юрку, рада чути :)
Дякую особливе за пильне око.

1) "винувату" я певно що залишу, вона мені якось так лягла на вухо - якщо з"являються кумедні асоціації, то нехай - запам"ятається краще :)

2)вихід світився - знаєш, як то - вихід світиться завжди, бо за правилами безпеки він повинен бути видний, коли світло відключать :) а ще небесна мапа, а на ній - зірки світяться...

3) паперові лати - то справді суцільна екзотіка...та вже буду лебідкою - куди діватися :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:39:58 ]
Хав ебавт:
"гранату в груди, а обручкою – чекá," - бомба нє? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:43:10 ]
Юрчику, обручку не руш - то святе! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-13 17:54:28 ]
А хто каже її рухати?
Затиснула на пальці чекою і не відпускай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 17:59:04 ]
Так точно! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-13 21:36:37 ]
Вандо, а у тебе таки конвеєр, видно, увімкнений. ;)))
Не знаю, чи то настрій у мене такий, але п"ята строфа усміхнула до не можу. :))) Просто мультик в уяві прошмигнув. Отак і побачила, як давали бій ЛГ, думки і таргани жадобі та гордині. Перші перемогли. :) Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-13 22:51:54 ]
Дарцю, а мультик цей суперовий! Хоча я про нього згадала вже тоді, коли строфа написалася... Друзі-таргани таки додали барви до вірша :))
Сподіваюся, конвеєр дасть мені трохи відпочити найближчим часом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 14:41:35 ]
Вандо, ти просто фонтан поетичного міксу фантазії + реальності(!)
Мені навіть пригадалася Енеїда)
На мою думку усі твої експерименти і новації цікаві. Сміливі і неординарні образи.
Оце не зовсім зрозуміло:
"...і я світами йду, немов недобра звістка,"

Усе інше путьом)) Подальших знахідок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-14 18:10:22 ]
Дякую, Наталю :) Пишеться, коли пишеться - ніколи не витискую із себе рядків: коли вони ідуть із тебе - слава Богу, ні - значить не час...Останні тижні були справді активні в цьому плані.

А щодо "недоброї звістки" - ну як це пояснити? далеко не всі позитивно сприймають сильну жінку з характером, якою є лірична героїня. Тому й так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-03-27 21:01:56 ]
Сильно пишете. Успіхів Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 12:55:12 ]
Дякую, побажання навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2009-03-30 14:06:26 ]
Дуже цікава композиція, дещо несподівана тема мілітарі (точніш9е прийом чи як там) як для жінки, а від того ще краще сприймається.
Важко читаєтсья - не через техніку, упаси боже, вона тут бездоганна, а через велику насиченість образами, а тому дає змогу зупинитися детально на кожному з рядочків.
Фаааааааайно.
З теплом, Варця:)