ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.02.18 22:18
Старий архів
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.

Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
Зоринка
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Надвечір’я
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Зоряне небо
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Нічне
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...

Іван Потьомкін
2026.02.18 17:48
Псалом 114
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.

Володимир Бойко
2026.02.18 16:34
Контроверсійне – 7
І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову. Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах. Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії. За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні

Сергій Губерначук
2026.02.18 14:52
Імідж
І кажуть всі мені,
що добрий я –
дивуються…
А мені ж смішно! –
Злують.
А я добрий – хай кажуть…

20 червня 1989 р., Київ

Ігор Терен
2026.02.18 14:01
Роздуми опісля
Літературна братія богеми
і їхні солідарні читачі
у холоді, а може й на печі
цураються докучливої теми,
що грюкає і будить уночі.

ІІ
О, лірики, щоб ви були здорові

Борис Костиря
2026.02.18 13:10
* * *
Так день новий із гуркотом новим
Тебе нещадно візьме і розбудить,
Забравши із нірвани, ніби дим,
І кинувши у заржавілий будень.

Хоч сон несе не тільки сяйва благ,
Але й безодню страхів і кошмарів,
Про нього ти складаєш квіти саг,

Юрій Гундарів
2026.02.18 12:07
Кафе Хема і Пабло
У Мадриді закрилося улюблене кафе Хемінгуея і Пікассо, що пропрацювало 140 років…
Gran Caf de Gijn відкрилося 1888 року в класичному для того часу стилі – з мармуровими столами, дзеркалами і червоними оксамитовими шторами. Згодом заклад став популярним с

Пиріжкарня Асорті
2026.02.18 11:30
і порошкова теж
ливарна лірика гартує
метали чорного литва
вона по своєму амбітна
й нова

а золотарська популярна
багатством жовтого литва
& по криничному глибока

Ольга Олеандра
2026.02.18 10:32
Що тобі належить, друже?
Що тобі належить, друже?
Що ти любиш? Що тобі байдуже?
Чим ти обираєш, пострічавшись з ранком,
свою на сьогодні важну забаганку?

Як ти обираєш пензлі та палітру
для свого сьогодні й по життю ужитку?
Часто вносиш зміни, додаєш деталі?

С М
2026.02.17 21:34
Житимеш зі мною (The Rolling Stones)
маю кепські звички о третій п’ю чаї
а солонина до обіду
хай тиждень іще повисить
стріляє ліпший друг щурів на
гусячі харчі
мислиш місця вистачає у цих
простирадлах ~ чи?

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Світ новий зродися
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Злодій Світ
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Ця осіння любов ...
Образ твору Ця осіння любов – як під листям захована міна.
Над могилками гнізд зоренята кружляють, кричать.
Та ніяка душа мені тіло твоє не замінить.
Твоє тіло, що світиться тінню вогню і меча.

Ти прийшла мені так – наче пісня лягає на пісню.
Від вогню золотого ростуть груденята свічі.
Ми сп’яніли від себе – і стали первинно-первісні.
Динозаври кругом.
Видно Місяць – немов уночі.

Нас вовки і дерева навчили ставати собою.
А комп’ютери ми заступили іконами трав.
Віддавалася ти із такою святою журбою,
Що обличчя такого щасливого я ще не знав.

Потім вмерли удвох...
А воскреснем – як стане весняно.
Над могилками гнізд затріпоче метелик нічний.
Наші діти – пісні, наші внуки – ці зорі рум’яні...

Та ніякий політ не замінить вже нам глибини.





Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-15 09:24:50
Переглядів сторінки твору 7831
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.411 / 5.88  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 5.301 / 6  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 09:48:11 ]
Романтично-еротично-поетично :)) Журливо-радісно. Щемливо-тепло. (це відчуття окремо взятого читача :))
Але динозаври мені щось перебивають смак, виникають якісь "крокодильські" асоціації, хоч я розумію, що це просто підкріплення до образу "первинно-первісні".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:04:52 ]
Таку глибину здатна відчути тільки осінь. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 10:07:46 ]
Пульсуючі рядки (навіть не еротичні, а споконвічні), так первісно і по-справжньому, наче це не вірш, а молитва чи заклинання, після яких Любов оживає, встає і йде між людей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:08:11 ]
А хто, окрім тебе, Ігоре, міг сказати ЦЕ і ТАК? Чесно, глибинно. "Та ніякий політ не замінить вже нам глибини." Вітаю вас обох. І не віртуально.
"Могилки гнізд" - справді цікаво, хоч і сумно трохи. Що первинне?
Ага, суттєве зауваження (критик суворо насуплює брови) - твоя любов, сонце моє, ще далеко не осіння, літо, літо у розпалі! Градус почуття який!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:16:42 ]
Ех! Дорогі Ви мої хорроші! - хочеться сказати словами класика...
Дякую, рідна Лесю, за комплімант не лише поетично-жіночий, але й жіночо-поетичний... :) Градус іще тьху-тьху... "Весна. підіймається навіть ртуть! тісно навіть літати" - написав сам про себе недавно.

...От би мене мій учень Андрій Наюк похвалив! Йому я також вірю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 10:35:34 ]
Я - Ваша поетична юність, Ігоре. І вірші мої тому такі суголосні із Вашими ранніми, що дехто їх вважає Вашими. :) Мені це приємно... Як і те, що Ви мене героєм свого роману "Мезозой" зробили і в наступному ("Буг") описуєте...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 10:49:15 ]
Мушу збитися на банальність, але вірш пречудовий. Пане Ігоре, хіба можна завжди писати на такому рівні, треба іноді і слабинку дати. Бо панегірики вже скоро обриднуть :)Андрію, привіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 11:15:05 ]
Ой, Оленко, привіт-привіт!
Я такий радий, що Ти не забула і про мене, захопившись віршами мого вчителя - Ігоря Павлюка!

Оце нам би лише трави весняної дочекатися! Запросимо ще Еліну Форманюк (вона ромашки любить! :)) - і гайда на луги під Стиром: гадати, гадати, гадати... писати, писати, писати... жити, жити, жити... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 11:17:50 ]
Ну-ну, а хіба ви вчора не гадали:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 11:27:29 ]
Я то гадав на крові... призахідного Сонця! але ж не з Елінкою!.. З Еліною на якихось волинських кафейних екібанах Ігор Павлюк гадав (телепатував, тьху... телефонував мені), запросивши до компанії ще й молодого поета Романа Романюка. Ох ті вже поети!.. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 11:51:32 ]
Волошки, а не ромашки. І що то за пам"ять така у Вас дівоча...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 12:03:26 ]
Ех, Сємьон Семьонич! Вибачте, Еліно... Просто для мене, лісового волинського хлопця, волошки - це ті ж ромашки, тільки голубі, прости Господи...
Але підемо в луги, то там дасться знати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:55:30 ]
Поезія, Андрію, як ми розуміємо, завжди бере "матеріал" із юності, із нестерпно молодих колоьорів, запахів, звуків... Вчителем, чесно, кажучи, себе ще не вважаю. Хоча це право кожного поета вчитися у своїх попередників. Я сам учився (та й учуся) у Єсєніна, Байрона, Лєрмонтова, Плужника, Шевченка, Олійника, Вінграновського, Ліни Костенко, Христа (прости Господи)... Я б не хотів їх наслідувати, копіювати. Хочу їх продовжувати. Тому як поета тішать, але як людину по-космічному смутять мої рейтинги і тут, на "Майстернях": адже моє імя читачі поставили уже з тими, кого фізично нема, але хто безсмертний: Бродський, Олена Теліга, ті ж Вінграновський, Плужник... У мене, звичайно, достатньо самоіронії і здорового глузду, щоби по-дитячому радіти і по-дитячому сумувати над такими не іграшковими іграми із вічністю!.. Тому так хочеться, як давні китайські поети, придумати собі нове імя - і все почати спочатку!.. Надіюся, Андрію, Ти мене розумієш, як і всі справжні Митці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 11:21:45 ]
Ігоре, від отих рейтингів ніц си з тобою не стане, ти здоровий розумом чоловік і зоря на чолі тобі не засвітиться й не засліпить (якщо досі не засвітилася). По-космічному - всі ми там будемо. А час розбереться, кого залишити, а хто цікавий лише трьом дівчаткам на поетичних сайтах.
Твоєю рукою водить послане з Господньої ласки обдарування - і на те немає ради, ти із цим нічого вдіяти не можеш. Втім, можеш - пропити, прогуляти Божий дар, як чимало знаних нами. А це - гріх. Тому терпи. І пиши. Люблю кожне твоє слово!
А гратися з Андрієм - кому, як не Поетові? Грайся й надалі. Чому ні? І прости тим, кому це дошкуляє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 11:47:23 ]
Ігоре, чудовий ліричний вірш. Але дозвольте хотіти від Вас більшого. ;)
"Від вогню золотого ростуть груденята свічі."
"Видно Місяць – немов уночі."
Мене трішки бентежать ці два рядки. Слово свіча малює картинку темені, а в результаті виходить, що це не вночі.
Комп"ютери і динозаври занадто чужинські для такої лірики.
"Та ніякий політ не замінить вже нам глибини." - гарний рядок, якби не "вже нам". :(
Тільки не ображайтеся, Ігоре. А інші - не кидайтеся на мене відразу з образами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 11:50:31 ]
Як не прислухатися до слова мудрої красивої творчої Жінки! Адже й біля Христа (вважаю його одним з найбожественніших Поетів) у Його найважчі часи (у час тріумфу завжди велелюдно!..) зосталися лише три Жінки... Всі і все ж Його зрадило! :( Потім (як це завжди у небесно-земній історії) кинулися цілувати сліди й ті, що розпинали (ці навіть найзапопадливіше). Отож, дякую як простий волинський хлопець, доля якого навчила молитися віршами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 11:56:50 ]
"Як не прислухатися до слова мудрої красивої творчої Жінки! Адже й біля Христа (вважаю його одним з найбожественніших Поетів) у Його найважчі часи (у час тріумфу завжди велелюдно!..) зосталися лише три Жінки... Всі і все ж Його зрадило! :( Потім (як це завжди у небесно-земній історії) кинулися цілувати сліди й ті, що розпинали (ці навіть найзапопадливіше). Отож, дякую як простий волинський хлопець, доля якого навчила молитися віршами". ЦЕ Я - ДО ЛЕСІ РОМАНЧУК.

А Магадарі також дякую за увагу і не маю нічого проти зауважень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванна Черник (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 15:50:13 ]
Ігоре, як бачу, у ваших віршах стільки любові глибинної... Якщо ж Ви всю її, за законами природи, перепускаєте крізь власну душу, то чи не болить вам так само часто і глибинно? Вірш справді зачіпає за живе, і... як не дивно, надихає...:))))))))