ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
Літні слайди
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
В очах моїх ти (The Doors)
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Центр Всесвіту
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
Костянтин та Ірина
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В однім човні
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
* * *
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Мрійник
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти Наступила -- український атмосферік з японським присмаком
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Затаєний дім
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Калейдоскоп (Procol Harum)
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Думки про нездале
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
* * *
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Липнева спека
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,

Тетяна Левицька
2025.07.10 13:42
Мені уже двічі
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.

Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес

Віктор Кучерук
2025.07.10 08:11
Літня ніч
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 Ця осіння любов ...
Образ твору Ця осіння любов – як під листям захована міна.
Над могилками гнізд зоренята кружляють, кричать.
Та ніяка душа мені тіло твоє не замінить.
Твоє тіло, що світиться тінню вогню і меча.

Ти прийшла мені так – наче пісня лягає на пісню.
Від вогню золотого ростуть груденята свічі.
Ми сп’яніли від себе – і стали первинно-первісні.
Динозаври кругом.
Видно Місяць – немов уночі.

Нас вовки і дерева навчили ставати собою.
А комп’ютери ми заступили іконами трав.
Віддавалася ти із такою святою журбою,
Що обличчя такого щасливого я ще не знав.

Потім вмерли удвох...
А воскреснем – як стане весняно.
Над могилками гнізд затріпоче метелик нічний.
Наші діти – пісні, наші внуки – ці зорі рум’яні...

Та ніякий політ не замінить вже нам глибини.





Найвища оцінка Костянтин Мордатенко 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Магадара Світозар 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-02-15 09:24:50
Переглядів сторінки твору 7545
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.411 / 5.88  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 5.301 / 6  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 09:48:11 ]
Романтично-еротично-поетично :)) Журливо-радісно. Щемливо-тепло. (це відчуття окремо взятого читача :))
Але динозаври мені щось перебивають смак, виникають якісь "крокодильські" асоціації, хоч я розумію, що це просто підкріплення до образу "первинно-первісні".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:04:52 ]
Таку глибину здатна відчути тільки осінь. Гарно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 10:07:46 ]
Пульсуючі рядки (навіть не еротичні, а споконвічні), так первісно і по-справжньому, наче це не вірш, а молитва чи заклинання, після яких Любов оживає, встає і йде між людей...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:08:11 ]
А хто, окрім тебе, Ігоре, міг сказати ЦЕ і ТАК? Чесно, глибинно. "Та ніякий політ не замінить вже нам глибини." Вітаю вас обох. І не віртуально.
"Могилки гнізд" - справді цікаво, хоч і сумно трохи. Що первинне?
Ага, суттєве зауваження (критик суворо насуплює брови) - твоя любов, сонце моє, ще далеко не осіння, літо, літо у розпалі! Градус почуття який!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:16:42 ]
Ех! Дорогі Ви мої хорроші! - хочеться сказати словами класика...
Дякую, рідна Лесю, за комплімант не лише поетично-жіночий, але й жіночо-поетичний... :) Градус іще тьху-тьху... "Весна. підіймається навіть ртуть! тісно навіть літати" - написав сам про себе недавно.

...От би мене мій учень Андрій Наюк похвалив! Йому я також вірю! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 10:35:34 ]
Я - Ваша поетична юність, Ігоре. І вірші мої тому такі суголосні із Вашими ранніми, що дехто їх вважає Вашими. :) Мені це приємно... Як і те, що Ви мене героєм свого роману "Мезозой" зробили і в наступному ("Буг") описуєте...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 10:49:15 ]
Мушу збитися на банальність, але вірш пречудовий. Пане Ігоре, хіба можна завжди писати на такому рівні, треба іноді і слабинку дати. Бо панегірики вже скоро обриднуть :)Андрію, привіт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 11:15:05 ]
Ой, Оленко, привіт-привіт!
Я такий радий, що Ти не забула і про мене, захопившись віршами мого вчителя - Ігоря Павлюка!

Оце нам би лише трави весняної дочекатися! Запросимо ще Еліну Форманюк (вона ромашки любить! :)) - і гайда на луги під Стиром: гадати, гадати, гадати... писати, писати, писати... жити, жити, жити... :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 11:17:50 ]
Ну-ну, а хіба ви вчора не гадали:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 11:27:29 ]
Я то гадав на крові... призахідного Сонця! але ж не з Елінкою!.. З Еліною на якихось волинських кафейних екібанах Ігор Павлюк гадав (телепатував, тьху... телефонував мені), запросивши до компанії ще й молодого поета Романа Романюка. Ох ті вже поети!.. :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Еліна Форманюк (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 11:51:32 ]
Волошки, а не ромашки. І що то за пам"ять така у Вас дівоча...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 12:03:26 ]
Ех, Сємьон Семьонич! Вибачте, Еліно... Просто для мене, лісового волинського хлопця, волошки - це ті ж ромашки, тільки голубі, прости Господи...
Але підемо в луги, то там дасться знати... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 10:55:30 ]
Поезія, Андрію, як ми розуміємо, завжди бере "матеріал" із юності, із нестерпно молодих колоьорів, запахів, звуків... Вчителем, чесно, кажучи, себе ще не вважаю. Хоча це право кожного поета вчитися у своїх попередників. Я сам учився (та й учуся) у Єсєніна, Байрона, Лєрмонтова, Плужника, Шевченка, Олійника, Вінграновського, Ліни Костенко, Христа (прости Господи)... Я б не хотів їх наслідувати, копіювати. Хочу їх продовжувати. Тому як поета тішать, але як людину по-космічному смутять мої рейтинги і тут, на "Майстернях": адже моє імя читачі поставили уже з тими, кого фізично нема, але хто безсмертний: Бродський, Олена Теліга, ті ж Вінграновський, Плужник... У мене, звичайно, достатньо самоіронії і здорового глузду, щоби по-дитячому радіти і по-дитячому сумувати над такими не іграшковими іграми із вічністю!.. Тому так хочеться, як давні китайські поети, придумати собі нове імя - і все почати спочатку!.. Надіюся, Андрію, Ти мене розумієш, як і всі справжні Митці...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 11:21:45 ]
Ігоре, від отих рейтингів ніц си з тобою не стане, ти здоровий розумом чоловік і зоря на чолі тобі не засвітиться й не засліпить (якщо досі не засвітилася). По-космічному - всі ми там будемо. А час розбереться, кого залишити, а хто цікавий лише трьом дівчаткам на поетичних сайтах.
Твоєю рукою водить послане з Господньої ласки обдарування - і на те немає ради, ти із цим нічого вдіяти не можеш. Втім, можеш - пропити, прогуляти Божий дар, як чимало знаних нами. А це - гріх. Тому терпи. І пиши. Люблю кожне твоє слово!
А гратися з Андрієм - кому, як не Поетові? Грайся й надалі. Чому ні? І прости тим, кому це дошкуляє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-15 11:47:23 ]
Ігоре, чудовий ліричний вірш. Але дозвольте хотіти від Вас більшого. ;)
"Від вогню золотого ростуть груденята свічі."
"Видно Місяць – немов уночі."
Мене трішки бентежать ці два рядки. Слово свіча малює картинку темені, а в результаті виходить, що це не вночі.
Комп"ютери і динозаври занадто чужинські для такої лірики.
"Та ніякий політ не замінить вже нам глибини." - гарний рядок, якби не "вже нам". :(
Тільки не ображайтеся, Ігоре. А інші - не кидайтеся на мене відразу з образами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 11:50:31 ]
Як не прислухатися до слова мудрої красивої творчої Жінки! Адже й біля Христа (вважаю його одним з найбожественніших Поетів) у Його найважчі часи (у час тріумфу завжди велелюдно!..) зосталися лише три Жінки... Всі і все ж Його зрадило! :( Потім (як це завжди у небесно-земній історії) кинулися цілувати сліди й ті, що розпинали (ці навіть найзапопадливіше). Отож, дякую як простий волинський хлопець, доля якого навчила молитися віршами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-15 11:56:50 ]
"Як не прислухатися до слова мудрої красивої творчої Жінки! Адже й біля Христа (вважаю його одним з найбожественніших Поетів) у Його найважчі часи (у час тріумфу завжди велелюдно!..) зосталися лише три Жінки... Всі і все ж Його зрадило! :( Потім (як це завжди у небесно-земній історії) кинулися цілувати сліди й ті, що розпинали (ці навіть найзапопадливіше). Отож, дякую як простий волинський хлопець, доля якого навчила молитися віршами". ЦЕ Я - ДО ЛЕСІ РОМАНЧУК.

А Магадарі також дякую за увагу і не маю нічого проти зауважень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іванна Черник (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-15 15:50:13 ]
Ігоре, як бачу, у ваших віршах стільки любові глибинної... Якщо ж Ви всю її, за законами природи, перепускаєте крізь власну душу, то чи не болить вам так само часто і глибинно? Вірш справді зачіпає за живе, і... як не дивно, надихає...:))))))))