ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.17 21:42
У густому лісі, на дубі крислатім,
Знайшли собі хату
Орлиця та кішка, та свиня кирпата.
Орлиця вподобала собі верховіття,
Кішка полюбила над усе на світі
Просторе дупло. А свиня кирпата
Внизу оселилась: жолудів багато.
Жили тихо й мирно. Кожен сам

Ігор Деркач
2024.04.17 14:19
А це не раша почала війну
та і Європа, нібито, не винна,
що не одну
годує звірину
і поїть її кров’ю України.

***
А нами управляють не каліки,

Микола Дудар
2024.04.17 09:42
Основне завдання курсу —
Бути кращим в черзі знань…
І не бути сліпим буслом
Поміж зібраних питань…
Раптом хтось візьме і бовкне
Щось про славу, про медаль…
Якщо він… ще й осінь жовкне —
Стелить паморозь печаль…

Світлана Пирогова
2024.04.17 08:45
А-ж гілля гнеться бузу від суцвіть,
Р-анкові пахощі несуться в світ,
О-бласкані промінням золотим,
М-агічно ваблять запахом крутим.
А кущ танцює з вітерцем танок
Т-акий щасливий з вихором думок.
Улад, у такт шепоче, шурхотить

Леся Горова
2024.04.17 07:58
Розцвів бузок, тремтить бузкове світло
Пронизуючи тисячі квіток,
Недавно лиш зима була, а літо
Із травня прокладає вже місток.

Ще вчора квітень з холодом на пару
Не знав, куди зробити перший крок.
А позлітали з абрикос тіари

Артур Курдіновський
2024.04.17 06:34
У цій війні я сам себе зустрів.
Перегорнув минулого сторінку.
Якого кольору у серці гнів?
Чи є напівтони? Чи є відтінки?

Ні! Він червоний - кров моїх бійців
І чорний, наче вдовина хустинка.
Він має присмак одностайних слів,

Микола Соболь
2024.04.17 06:27
Ніби в камертон у підвіконня
барабанить до світанку дощ,
від цієї музики безсоння…
І у тебе кажеш? Так отож.
Звикли ми до сніжної завії
та раптово десь пішла зима
і тепер дощитиме стихія
нотами грайливо усіма.

Віктор Кучерук
2024.04.17 05:37
Затьмарить час чийсь світлий образ
І швидко змовкне друга клич, -
І хтось не дасть пораду добру
За просто так чи могорич.
Минеться біль і жаль за чимось
Більш не терзатиме єство, -
І не влаштують ритми й рими
Мені поезій торжество.

Гриць Янківська
2024.04.17 00:24
Аж раптом – ніч. На згарищі вітрів
Бузкова мить не випускає з круга.
І яв мені – недбало зшита чуга,
А сон мені – бездоння рукавів.

Кружляй мене! Одним із тих кружлянь
Під спів горян, у попелі натуги!..
Аж раптом – день порозриває пруги

Іван Потьомкін
2024.04.16 23:09
Якщо не зведе Господь дім,
Марні зусилля тих, хто його будує.
Якщо не встереже Господь місто,
Намарне старається варта.
Надаремне ви рано встаєте,
Допізна сидите, їсте хліб печалі.
Навіть уві сні Він дасть усе те тому,
Кого любить.

Юрко Бужанин
2024.04.16 22:33
Тут колись росли кущі кизилу,
А тепер - потрісканий асфальт...
Всі сліди мого дитинства змило
Дощем-часом у тайну скрижаль.

Найріднішим йду на світі містом...
Порух вітру - в серці резонанс.
А під сірим снігом, жовтим л

Володимир Каразуб
2024.04.16 20:19
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Холодний мармур, що ховає плаття
В мережі рік

Ніна Виноградська
2024.04.16 20:03
Цей тихий ранок з квітами в гіллі
І з келихами золотих тюльпанів
Панує на відновленій землі,
Не змінюючи настроїв та планів.

Йому одне – радіти із весни,
Нести вселенську радість і турботи
Про білий світ, про наші з вами сни -

Ольга Олеандра
2024.04.16 09:56
З листка на листочок стрибають краплини.
Муркоче волога, голубиться, лине.
Прямує до лон, проникать й напувати.
Дощем сходить небо, щоб землю кохати.

16.04.24

Микола Соболь
2024.04.16 05:52
На Парнасі відучора гуд
«геній» роздає свої вказівки
це, друзяки, небезпечний труд
і стило в руках його – гвинтівка.
Зизооко цілиться під зріз,
вибирає жертву пожирніше…
затуляйте свої вуха, плиз,
дочекайтесь, хай настане тиша.

Віктор Кучерук
2024.04.16 05:42
Галки жовтороті
Всілися на дроті,
Гомоном дратуючи людей, –
Наче зранку в місті
Зграї голосистій
Більше примоститися ніде.
Поки гомоніли
Птиці зголоднілі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 агой!

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-19 18:56:36
Переглядів сторінки твору 8994
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.008 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 19:37:44 ]
агой! музоглядна плодотворнице :)
Не вірш, а цукерочка-довгосмоктулька.
***
"і ми не люди - а злиденні дві жони" - а що "жони" то вже "не люди" 8-/
***
заміни б.л. "хазяїн" на "господар" - а то мені відразу Москва перед очима.
***
"уміло правлячи і конями, й мечем" - якийсь неорганічний рядок, як на мене - нот смуз.
***
якось несподівано - ніби-то гори , а тут Dніпро - це вже ніби інший вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 19:58:28 ]
агой! :)
Юр, а в Закарпатті - жони окремо, люди (чоловіки) окремо, кажуть напр. - на весіллі було 100 людей, решта жони :))
І "хазяїн" теж кажуть, хоча можна й змінити...
Мені здається можна сказати "правити" (володіти, користуватися) мечем, хіба ні?
І ти правильно підмітив, Дніпро було аж у кінці вірша - ... (трикрапки) то дорога з Карпат до Дніпра :)) А може, ще подумаю над цим.
Дякую, що не оминаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 20:09:37 ]
Вандзю,
ну ти ж не пишеш для Закарпаття онлі,
звідкіля мені знати, що там "люди" то "хлопи"?
Та я немаю ніц проти "правити", але якось цей рядок "горбкуватий", як на мене.
"кіньми уміло правлячи, а то й мечем" - нє?
Вибач, але я не зауважив цієї дороги, але ти автор - тобі вона видніша. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:55:47 ]
Юр, про "жони-люди" - то своєрідна іронія на деякі радикально патріархальні погляди :)
Рядок з кіньми трохи підрихтувала, дякую! А Дніпро став Дунаєм, так справді доречніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:04:11 ]
Ти не жартуєш, Ванд? Оце й досі такий середньовіковий "домострой" на Закарпатті?! Жах!
А вірш класний - насправді.
"нам, сестро, ще до Місяця - й назад!" :)
Одне слово - "Літавиці"... Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:19:37 ]
Чесслово, коли я жила там десь 3 роки тому, то це було досить традиційно :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:13:21 ]
Високохудожньо, читати потрібно, перемкнувши "тумблер" на асоціативне мислення. Гарно, Вандо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:20:37 ]
Дякую, Володимире, і з поверненням! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 22:55:43 ]
Мій провінційний патріотизм тішить, що закарпатські мотиви стали "модними" на Пмі :)
"Люди - жони", шановні пані, це не зовсім радикально патріархальні погляди, і абсолютно не
середньовіковий "домострой" на Закарпатті. Тут справа закорінена глибше, але про це слід розлогіше оповісти, вдаючись і до етимології, і до традицій.
Рядок "і ми не люди - а злиденні дві жони" – у контексті Вашого, пані Вандо, твору зовсім інші викликає асоціації – такі злиденні, що й людьми себе не вважають. Правда, у наступних строфах уже зовсім інше. Тобто, відчувається, на мою думку, певна суперечність. Найбільш вдала третя строфа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:14:31 ]
Олександре, а можна про "люди - жони" докладніше? цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:19:18 ]
Олександре, глибин направду не знаю, бо лише три чудові роки провела на Закарпатті :) Я мала на в тім рядку, що "гасати верхи" - то за традиційними переконаннями справа чоловіча, а героїні лище дві бідні жінки. Трохи іронії, звісно є :)
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:25:28 ]
Боюсь, це забере багато часу (:). Якщо стисло, то фактично тут би мало бути "люди" і "челядь", людина і челядина. це справді ще аж із тисячолітніх традицій збереглося. Жона – це одружена челядина, чоловік – одружена людина. І ніякого приниження не було, просто кожне слово має своє значення, відмінне, очевидно, від сучасно прийнятого. А все інше, як і скрізь – традиійно чоловік є глава сімейства, він працює в лісі, спускає дараби – ризикує життям, отож челядь і шанує людей. А люди люблять челядь :)))
Але це набагато цікавіше, ніж оці мої сумбурні виклади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:29:45 ]
Жінкам значно частіше, ніж чоловікам, доводилося гуцуликами (це в нас такі коники низькорослі) по верхах тягатися – в долину на храм чи на торговицю.
Чоловіки з кіньми роблять, а гасають в основному жони. :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:44:55 ]
Звучть же як: "одружена челядина" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:48:28 ]
Дякую за роз"яснення - було надзвичайно цікаво, Олександре! :) Можливо, й варто змінити "злиденні" на "зухвалі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:55:58 ]
На мою пам"ять, то жонами називали і неодружених...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-02-19 23:11:52 ]
Ahoj!Динамічно,по-амазонківськи,по-булгаківськомаргаритівськи,і не по-домостроївськи, а навіть феміністично :)
Мені як сонному поету-обсерватору отакий динамізм довподоби(іноді) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:20:21 ]
Дякую сонному поетові-обсерватору! Заходьте ще, коли буде довподоби :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 08:58:50 ]
А все-таки жони на багато здатні! Бути газдинею, любкою і відьмочкою! Як і наша Ванда - така багатогранна! Агой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 13:48:12 ]
Вандо, а ви там по горах удвох просто так, по душі чи за ідею? Тривожить....