ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Вячеслав Руденко
2026.10.25 17:27
Скачуть блискітки і примхи
На кордонах пантоміми,
Скачуть відчуттям розпуки
В запальному пілігрима.

Між склепінь, в шпаринах долі —
Відьмам, віщунам, пустункам,
Відшукавши вітер в полі, —

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ванда Нова (1982) / Вірші

 агой!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-19 18:56:36
Переглядів сторінки твору 11479
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (5.084 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 5.008 / 5.5  (5.051 / 5.55)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.04.25 12:03
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 19:37:44 ]
агой! музоглядна плодотворнице :)
Не вірш, а цукерочка-довгосмоктулька.
***
"і ми не люди - а злиденні дві жони" - а що "жони" то вже "не люди" 8-/
***
заміни б.л. "хазяїн" на "господар" - а то мені відразу Москва перед очима.
***
"уміло правлячи і конями, й мечем" - якийсь неорганічний рядок, як на мене - нот смуз.
***
якось несподівано - ніби-то гори , а тут Dніпро - це вже ніби інший вірш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 19:58:28 ]
агой! :)
Юр, а в Закарпатті - жони окремо, люди (чоловіки) окремо, кажуть напр. - на весіллі було 100 людей, решта жони :))
І "хазяїн" теж кажуть, хоча можна й змінити...
Мені здається можна сказати "правити" (володіти, користуватися) мечем, хіба ні?
І ти правильно підмітив, Дніпро було аж у кінці вірша - ... (трикрапки) то дорога з Карпат до Дніпра :)) А може, ще подумаю над цим.
Дякую, що не оминаєш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 20:09:37 ]
Вандзю,
ну ти ж не пишеш для Закарпаття онлі,
звідкіля мені знати, що там "люди" то "хлопи"?
Та я немаю ніц проти "правити", але якось цей рядок "горбкуватий", як на мене.
"кіньми уміло правлячи, а то й мечем" - нє?
Вибач, але я не зауважив цієї дороги, але ти автор - тобі вона видніша. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:55:47 ]
Юр, про "жони-люди" - то своєрідна іронія на деякі радикально патріархальні погляди :)
Рядок з кіньми трохи підрихтувала, дякую! А Дніпро став Дунаєм, так справді доречніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:04:11 ]
Ти не жартуєш, Ванд? Оце й досі такий середньовіковий "домострой" на Закарпатті?! Жах!
А вірш класний - насправді.
"нам, сестро, ще до Місяця - й назад!" :)
Одне слово - "Літавиці"... Молодець!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:19:37 ]
Чесслово, коли я жила там десь 3 роки тому, то це було досить традиційно :)
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:13:21 ]
Високохудожньо, читати потрібно, перемкнувши "тумблер" на асоціативне мислення. Гарно, Вандо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 20:20:37 ]
Дякую, Володимире, і з поверненням! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 22:55:43 ]
Мій провінційний патріотизм тішить, що закарпатські мотиви стали "модними" на Пмі :)
"Люди - жони", шановні пані, це не зовсім радикально патріархальні погляди, і абсолютно не
середньовіковий "домострой" на Закарпатті. Тут справа закорінена глибше, але про це слід розлогіше оповісти, вдаючись і до етимології, і до традицій.
Рядок "і ми не люди - а злиденні дві жони" – у контексті Вашого, пані Вандо, твору зовсім інші викликає асоціації – такі злиденні, що й людьми себе не вважають. Правда, у наступних строфах уже зовсім інше. Тобто, відчувається, на мою думку, певна суперечність. Найбільш вдала третя строфа.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:14:31 ]
Олександре, а можна про "люди - жони" докладніше? цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:19:18 ]
Олександре, глибин направду не знаю, бо лише три чудові роки провела на Закарпатті :) Я мала на в тім рядку, що "гасати верхи" - то за традиційними переконаннями справа чоловіча, а героїні лище дві бідні жінки. Трохи іронії, звісно є :)
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:25:28 ]
Боюсь, це забере багато часу (:). Якщо стисло, то фактично тут би мало бути "люди" і "челядь", людина і челядина. це справді ще аж із тисячолітніх традицій збереглося. Жона – це одружена челядина, чоловік – одружена людина. І ніякого приниження не було, просто кожне слово має своє значення, відмінне, очевидно, від сучасно прийнятого. А все інше, як і скрізь – традиійно чоловік є глава сімейства, він працює в лісі, спускає дараби – ризикує життям, отож челядь і шанує людей. А люди люблять челядь :)))
Але це набагато цікавіше, ніж оці мої сумбурні виклади.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-19 23:29:45 ]
Жінкам значно частіше, ніж чоловікам, доводилося гуцуликами (це в нас такі коники низькорослі) по верхах тягатися – в долину на храм чи на торговицю.
Чоловіки з кіньми роблять, а гасають в основному жони. :))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:44:55 ]
Звучть же як: "одружена челядина" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:48:28 ]
Дякую за роз"яснення - було надзвичайно цікаво, Олександре! :) Можливо, й варто змінити "злиденні" на "зухвалі"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:55:58 ]
На мою пам"ять, то жонами називали і неодружених...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сегеда (Л.П./М.К.) [ 2009-02-19 23:11:52 ]
Ahoj!Динамічно,по-амазонківськи,по-булгаківськомаргаритівськи,і не по-домостроївськи, а навіть феміністично :)
Мені як сонному поету-обсерватору отакий динамізм довподоби(іноді) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-02-19 23:20:21 ]
Дякую сонному поетові-обсерватору! Заходьте ще, коли буде довподоби :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-20 08:58:50 ]
А все-таки жони на багато здатні! Бути газдинею, любкою і відьмочкою! Як і наша Ванда - така багатогранна! Агой!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-02-20 13:48:12 ]
Вандо, а ви там по горах удвох просто так, по душі чи за ідею? Тривожить....