ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.18 22:26
Краще говорити мовою жестів,
на дні якої - крик, відчай.
Ліпше говорити мовою очей,
на дні якої - пристрасть.
Худий, виснажений ізгой
гримить кайданами
порожніми вулицями.
І його ніхто не чує.

Світлана Пирогова
2025.09.18 21:16
Тендітні вії додолу опускаю,
У подумках з тобою я лечу.
Мені до болю тебе не вистачає,
Я, ніби полум'я свічі, тремчу.

Чекаю, що покличеш знову ти мене.
І без вагань я швидко прибіжу
Кохання , мов іскринка, до душі торкне.

Євген Федчук
2025.09.18 19:05
Жив в одного пана старець, ходив, побирався
Доки й помер і до Бога чи в пекло подався.
Залишилась після нього тільки одна свита.
Та погана, що і бідний погидує вдіти.
Двірник свиту, навіть, в руки не схотів узяти,
Тож підняв її на вила й закинув на х

Олександр Буй
2025.09.18 18:13
Байдуже – до пекла чи до раю.
Рішення приймати не мені.
Нині лиш на тебе я чекаю –
Наяву чекаю і у сні.

За плечами сорок вісім років –
І вони злетіли, наче мить.
Я збагнув, наскільки світ широкий,

С М
2025.09.18 12:14
Чоловіче шо ти як ти
Проспектом оцим-во хиляючи стильно
Дам – ді – дам – ді – да – ділі – ді
Мама зве тебе додому йди

Ситчику-читчику йди розкажи
Cпустошення все ще чатує мовби
Тон рожевий електрична блакить

Ольга Олеандра
2025.09.18 11:46
Осінь починається з цілунків
все ще розпашілих літніх вуст.
Вереснем прокочується лунко
сонячних обіймів перший хруст.

Це прощання буде неквапливим.
Вгорнутим у ніжну теплоту.
Вітер, то бурхливо, то пестливо

Юрій Гундарєв
2025.09.18 09:21
СІМ ЧУДЕС ЮВІЛЯРА Отже, мені виповнилося 70 років! З огляду на цю поважну цифру хотів би поділитися деяким нагромадженим досвідом. Можливо, він зацікавить когось із тих моїх читачів, хто лише наближається до такого далекого рубежу, який у дитинстві ч

Віктор Кучерук
2025.09.18 07:12
В'язень мрій і невільник турбот,
Часто змінюю плани позицій,
Бо упертий у чімсь, як осот,
Піддаюся всьому, мов мокриця.
Одягнувши сталеву броню,
Захистившись од куль і осколків, -
Я надалі боюся вогню
Допомоги чиєїсь без толку.

Тетяна Левицька
2025.09.18 01:11
Щастя любить тишу,
тож плекаєш в домі;
у душі колишеш
почуття знайомі.
Затуляєш вікна, 
запіркою двері —
квіточка тендітна
в пишнім інтер'єрі.

Борис Костиря
2025.09.17 22:28
Руїни зруйнованого міста.
Від міста нічого не лишилося.
Надгризені скелети будинків.
Бита цегла, щелепи дверей,
вищир безуства.
Що нам хочуть сказати
ці руїни? Вони не стануть
руїнами Херсонеса,

Галина Кучеренко
2025.09.17 18:46
Я обійму тебе…
У дотиках моїх
Забудь  свої печалі і тривоги,
Забудь напругу буднів гомінких,
Знайди спочинок на складних дорогах.
…..
…..
Нехай в моїх обіймах плине час

С М
2025.09.17 18:18
Знаючи, надходить ніч і сонце палить кораблі
Я чекатиму оркестру, пограти на трубі
Став на берег би праворуч, а ліворуч на пісок
І вінка плів би з волошок, і рояль би грав ото

Капричіо ріжком виймає павутини з вух моїх
Я цей раз одверто голий. Не с

Віктор Кучерук
2025.09.17 17:57
Ходу вповільнив і спинивсь
Раптово чоловік,
Схопивсь за груди та униз
Зваливсь на лівий бік.
Ногами сіпавсь і хрипів
До піни на устах,
Немов пояснював без слів,
Чому ця хрипота

Юрій Лазірко
2025.09.17 16:58
Заливався світанок пташино,
Зачекався бджоли липи цвіт.
Я сьогодні вдихав Батьківщину,
Видихаючи прожитість літ.

Приспів:
Від обійм Чужина – мати-мачуха,
Світла крайці і крихти тепла.

Володимир Бойко
2025.09.17 11:14
Нетрадиційність нині в моді,
Ярмо традицій – на смітник!
Здоровий глузд шукати годі,
Бо навіть слід по ньому зник.

Коли розкручують амбіції,
Передусім цькують традиції.

Юрій Гундарєв
2025.09.17 08:56
вересня - День народження видатного українського письменника

Його називали соняшником, адже найбільше він любив сонце…

Шляхетний, стрункий, красивий,
по сходах життя пілігрим,
він ніколи не буде сивим,
він ніколи не буде старим.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 СПОВІДЬ ВРОДЖЕНОЇ ВІДЬМИ
Образ твору Я зачата була,
Коли Місяць став повно-червоний,
Там – на Лисій горі, –
Куди мама прийшла із лісів.
Чорні гнізда з коріння
Мостили там білі ворони,
Душі сивих поетів
Там чортик поліський носив.

Я красива росла
Непродажною тою красою,
Як берези ростуть
Із калиновим відсвітом в ніч.
І нікому я зла не робила,
Назвавши сестрою
Ту русалку,
Що грала
На річки останній струні.

Та коли хтось «не так» подивився
На ліс мій, на вітер, -
Я ставала і лісом, і вітром,
Дощем і вогнем,
Щоб, як чорні хліби,
Людські душі
Забули черствіти,
Коли юність мине.

Я літала у снах
І любила чортів синьооких,
Та весілля у мене
(Так сумно...)
Чогось не було.
І палили мене,
І топили у водах високих,
І дитя моє
Більше доби не жило.

За гадання свої
Не набрала ні злата, ні срібла.
Та люблю цю печаль
І ці прокляті гени свої.

Хай приходить мій друг.
Він поет.

Ми собі лиш потрібні
Отакими, як є, –
Нічиї...
Нічиї...
Нічиї...


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-02-22 09:26:13
Переглядів сторінки твору 7107
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.148 / 5.5  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.795
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 09:27:39 ]
Дорогі читачі, майстри, майстерняки, мойри, музи!..
Після вовчої теми, яка Вам сподобалася, пропоную тему відьомську. Як хлопець, який виріс у лісі, дещо знаю у тому всьому...

Ваш Ігор Павлюк


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 09:49:45 ]
Ну, таки й справді дещо знаєте (усього ж ніхто не знає), і вмієте це "дещо" озвучити майстерно.
Треба перечитувати і перечитувати, щоб сповна зрозуміти оту дещицю, люб’язно відкриту Вами читачам. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-02-22 11:06:48 ]
І як то Вам, пане Ігоре, вдається від імені відьом говорити? Може, яка Маргарита дорогу перебігла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 11:15:53 ]
Дорогу перебігла?.. Через душу пролетіла, клято мила! От я і пізнав Її там і описав оце, Оленко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 11:08:52 ]
Вітаю, Ігоре! Прекрасні вірші! Прочитала на одному подиху, на злеті. Тільки не зрозуміла, чому "...на річці ОСТАННІЙ струні" ? Хай щастить, кщхається і пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 11:12:49 ]
Дякую за співпульсацію, Ларисо. А "на річки останній струні" - тому, що остання (шоста-сьома) струна гітари, наприклад, найтонша... найніжніша... дівочо-русалчина...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Коваль (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 11:23:38 ]
А я, вибач, сприйняла як на останній річці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 11:26:58 ]
Ларисо!

Все-таки я прислухаюся до Вашого зауваження - і правлю на:

"Що грала на річці -
Останній струні".

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Магадара Світозар (Л.П./М.К.) [ 2009-02-24 09:58:52 ]
Привіт, Ігоре!
Як на мене, то даремно Ви правили. В першочерговому варіанті річку можна було уявляти будь-яким музичним інструментом (то вже на уяву читача), а от в теперішньому варіанті виникають питання, які лишаються без відповіді. Якщо річка - остання струна, то яка ж передостання? Чи які іще струни до останньої?.. Словом, є місце для роздумів.
Щодо самого вірша, то погоджуюся з іншими - безпрограшна тематика - відьма і поет. :) Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-24 16:32:16 ]
:)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-02-22 11:47:34 ]
Вельми вартісний твір.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-02-23 14:18:28 ]
Дорогий Ігоре! Дозвольте "від імені майстрят": це ж треба мати відвагу писати від імені відьом...
Але вдало підібрана пара: відьма та поет. Може, звідти таке розуміння відьомського начала... Та це все роздуми...Чудовий твір!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-02-23 20:09:24 ]
Мила талановита Юлічко! Ну шо Вам (Тобі...:)) сказати?.. Поет на те він і поет - щоби і внутрішній.. і зовнішній.. і... потойбічний світ уміти... полюбити і передати хоча би словом, якщо не тілом...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
наТалка гЛід (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-08 14:27:01 ]
Браво, пане 1горе! Щиро дякую! Майже про мене. Тiльки я любила чортiв карооких:)
Пробачте за ностальджи..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
наТалка гЛід (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-08 14:27:56 ]
Браво, пане 1горе! Щиро дякую! Майже про мене. Тiльки я любила чортiв карооких:)
Пробачте за ностальджи..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
наТалка гЛід (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-08 14:28:48 ]
Овва, лише про дитя не вгадали..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
наТалка гЛід (Л.П./Л.П.) [ 2014-02-08 14:29:14 ]
Браво, пане 1горе! Щиро дякую! Майже про мене. Тiльки я любила чортiв карооких:)
Пробачте за ностальджи..