ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Білецька (1981) / Вірші

 ***

...А дорога від моря завжди завертає до неба.
Під ногами тече бурштиновий, як осінь, пісок.
Я крокую. Я знаю : цей вечір прямує до тебе.
Я іду по слідах, що лишили дощі і бузок.
Ця стежина тривка : не знайти ні початку, ні краю.
Гострі – з веж степових – крають час полинові хрести.
І шматочки землі, як відтяті боки′ََ
короваю.
І назустріч мені вже виходять сумні старости.
Кінь весільний ірже. В тому кличі і біль, і розрада,
наче в пісні – душа, наче в серці горіха – зерня.
Не відчуєш мене : я – мов тінь відвеснілого саду.
Ти ж – по долі моїй аж до неба висока стерня.
Моїх подруг вінки в шлюбну ніч не розбурхають хвилі.
Буде падати сніг на дорогу – від моря й за час.
І пелюстки його – наче ночі. А мусили – білим
застелити той шлях, що по ньому шукатимуть нас.





Найвища оцінка Майстер Рим 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Сергій Татчин 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-05-25 19:25:46
Переглядів сторінки твору 2815
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.036 / 5.5  (4.771 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.782 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.03 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-25 23:38:35 ]
Хотів сказати пару слів стосовно кількох суто поетичних речей,
але передивився коментарі і бачу що авторка послідовно (чи надмінно) відмовчується, вважаючи, мабуть, нижче свого рівня зійти до нас всіх, недостойних. А спілкуватися сам з собою (бо ж так виходить) немає настрою. Чи, може, автор – містифікація, і я чогось не розумію? Це ні в якому разі не нав"язування спілкування, боронь Боже (як каже моя бабуся), - сам не люблю. Просто коли люди кажуть А, пурядно було б сказати Б (не матючок).
Оце дивлюсь - сказав значно більше без приводу, чим хотів сказати з приводу.
Та є ціла когорта авторів, які ведуть себе подібним чином. Останнім часом це чомусь дратує. Звичайно ж, можна бути абсолютним інкогніто - це особисте право кожного, але уявіть собі такий сайт, де ми всі - такі геніяльні – абсолютно мовчки будемо постити свої безсмертні творіння, і - ні гу-гу. Уявили. Картина безрадісна. А на кого ж, чи на що ми тоді розраховуємо? Що на нашу сторінку одразу ж налетить ціла зграя критиків-шанувальників і навперебій будуть обговорювати наші шедеври! А ми поблажливо будемо дивитися згори на всю цю метушню... Знову ж - мовчки...
Я взяв собі за правило не заходити більше на такі сторінки.
А якщо всі вчинять аналогічно?
Люди, поважайте інших.
Цей горе-коментар абсолютно загальний, шановна Наталко, не сприймайте його дуже вже особисто. Але вас він (нікуди не дітись) також стосується.
Хоча – можете не звертати на нього абсолютно ніякої уваги.
Якщо образив – сорі.
Щиро.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Білецька (М.К./М.К.) [ 2006-05-26 14:51:29 ]
Вітаю вас, пане Сергію! Я зовсім не образилась. Річ у тім, що не вважаю себе вже такою досвіченою, аби братися до критичних зауважень.До того ж, не завжди маю можливість долучитись до електорнної мережі. Утім, як випала нагода, хочу особисто вам подякувати за вашу увагу до моїх текстів, а також - за надзвичайні враження від ваших творів. Дуже цікаво (і корисно!) було б довідатись, звідки ви, чи маєте поетичні збірки тощо.Знаєте, так приємно і легко стає на душі, коли читаєш твори і дивуєшся природньому таланту митця, коли нарисано легко і просто, відтак - справжньо (це я про вас). Не сприйміть ці слова, як примітивний пафос чи неоригінальне виправдовування : як матиму нагоду, частіше відповідатиму. А коли нарешті допишу свою дисертацію і - за Божою милістю - захищуся, тоді почну діяти набагато "впевненіше" (це я про критику поетичних текстів - не ваших, бо ціную оригінальність).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2006-05-26 23:45:36 ]
Шановна пані Наталко.
Передусім – щиро дякую за відсутність у вашому голосі ноток образи.
А ваше „неоригінальне виправдовування” побило всі мої козирі.
Це ж треба – повернути все так, що мені залишається тільки розгублено кліпати. Так можуть тільки жінки. Хитрющі жінки. Так не піде. Нє-нє-нє – так нє пайдьот! Мова ж зовсім не про мене. (Так що все що стосується мене – якось при нагоді.) І писав я не для того, щоб ви мені дякували за увагу. Мова не про це. Просто любий сайт живе за рахунок спілкування, а літературний – в першу чергу.
Всі хто читає ці рядки – зверніть увагу!!! А щоб щось комусь сказати, не потрібно мати супердосвід чи критичну освіту. Друзі – заходьте один до одного на сторінки, і не мовчки!!! А то всі сидять і чогось очікують ( за винятком кількох).
А всі ваші „виправдовування”, пані Наталко, зараховуються.
Наснаги в роботі над дисертацією. Захищайтесь на здров”я.
Хай щастить.