ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.05.18 15:29
Почутого про подвиги трьохсот троянців
Замало, якщо ти серйозний ерудит,
Для написання навіть вірша,
Хоча про Ксерокса можеш розповісти
Не тільки уривками службових розмов.

І пишеш вірша про своє – про зустрічі,
Природно, що не для баталій,

хома дідим
2026.05.18 14:02
усі збираються за стіл
від діда і до каті
щоби поїсти на обід
сякої благодаті
дід переважно мовчазний
триндіти не привиклий
тут батько по 50 розлив
бере із нього приклад

Ірина Вовк
2026.05.18 13:36
ВИШГОРОД: ЗИМОВИЙ СОН КНЯГИНІ ІРИНИ Коли осінь 1050 року позолотила кручі над Дніпром, велика княгиня відчула, як у її жилах стихає шторм північних морів – материнське серце, що тримало на собі дипломатію цілої Європи, почало втомлюватися. Вона об

Юрій Гундарів
2026.05.18 13:05
Сонячний ранок
вітає ласкаво:
ось львівський пряник,
каша і кава.

Ось почуття й думки найсвітліші,
це тобі радість прямо спросоння -
сяючі вірші,

Володимир Невесенко
2026.05.18 12:50
Звід небесний зірками іскрився...
Боже, зглянься, зійди і годи нам!
Друг мій взяв автомата і скрився,
а я ждав і складав лік годинам...

Скільки літ нами разом прожито
ще з дитинства, де мрії прозорі...
Він любив так співати про жито,

Артур Курдіновський
2026.05.18 11:41
Атестат КДБ, наперекір та попри,
Проніс крізь життя швидкоплинне.
Історія - "задовільно"
Комунізм науковий - "добре"
Провокаторська справа - "відмінно".

Борис Костиря
2026.05.18 11:32
Я іду в невідомість, забувши дорогу.
І додому назад вже нема вороття.
В пащу звіра іду, відганяючи втому,
У жаданні нового-старого буття.

Я іду у туман, я долаю тяжіння
Всіх минулих кайданів, тіней і проклять.
Я іду крізь полон і зірок мерехтіння

Юрій Гундарів
2026.05.18 11:26
Ось новий вірш Артура Курдіновського: Я ПРИЙШОВ У ТРАВЕНЬ Я прийшов у травень - він мені не радий, Я ж не вивчив досі теплу серенаду, Під яку дерева щиро зеленіють, Сповнені кохання, віри та надії. Я прийшов із січня, там, де холод лютий, Зму

Іван Потьомкін
2026.05.18 11:02
Силкуюсь з’єднати розірване коло,
Та, видно, не вдасться з’єднати ніколи:
Не бачу кількох, з ким колись довелося
Вінчать цілину із пшеничним колоссям:
Летять їхні душі в простори надземні,
А я все шукаю отут надаремне.
Та все ж на часину розраджує

Вячеслав Руденко
2026.05.18 09:22
Відчувши як сяє травневий півмісяць,
Як глину чортяки під явором місять ,
Сполоханий пугач минає узлісся
І голосом вченим співає… В Сумах
Наглядач за волею ставить «Сто тисяч».
Актори із шкіри вздовж фабули лізуть.
Глядач недолугий кляне закулісу

Тетяна Левицька
2026.05.18 09:16
Благословенних видно по ясних очах —
вони: смарагдові, блаватні, пречудові.
Їм певно сняться зорі світанкові,
жар-птиці дивні на Мальдівських островах.

Щасливі люди розчиняються в добрі,
у мандрах водять білі каравели;
а раптом в чуйнім серці зах

Віктор Кучерук
2026.05.18 06:16
Звуки засинають уночі,
Боязко ховаючись повсюди
Від отих, кому час ніпочім,
Що мрійливо до світанку блудять.
Тиша уляглася на стежках
І таїться в темені глибокій,
Поки двох тих не проймає страх,
Поки землю укриває спокій...

Володимир Бойко
2026.05.18 02:38
Чи не кожен шнурок уявляє себе великим змієм. Насвинячити здатна лише людина. У собачої радості людське обличчя. Не все те зелень, що у салаті. Ціна питання зняла питання ціни. Від зайвої чарки ніхто не застрахований. Гірше за погану гор

Вікторія Лимар
2026.05.17 23:32
Бузок розквіт у травні.
Сусід  його -- каштан
також в оздобі гарній.
Не знищив вітрюган.

Занадто  в небі хмарно.
Пливучі острови.
у просторі старанно 

Артур Курдіновський
2026.05.17 22:24
Я прийшов у травень - він мені не радий,
Я ж не вивчив досі теплу серенаду,
Під яку дерева щиро зеленіють,
Сповнені кохання, віри та надії.

Я прийшов із січня, там, де холод лютий,
Змучений, самотній, усіма забутий,
Стелить нескінченний безнадійни

Володимир Невесенко
2026.05.17 19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Федір Паламар
2025.05.15

Пекун Олексій
2025.04.24

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мосійчук
2023.02.21

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Павло Чучка (1961) / Публіцистика

 Ми словоблудимо два дні на рік
7 липня 2005р. ПопАрт-Поступ. ПРЯМА МОВА
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК

Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.

Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).

Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...

-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.

-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.

-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).

-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...

Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.

-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".

-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).

Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.

Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.

Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.

Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").

-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?

-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.

-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?

-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.

-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?

-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.

-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?

-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.

Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.

Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.

-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?

-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-12 11:32:48
Переглядів сторінки твору 1657
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.431 / 5.45)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.065 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.767
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.04.11 15:55
Автор у цю хвилину відсутній