Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.02
19:34
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В
2026.07.02
18:13
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам
Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки
2026.07.02
16:48
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...
Де ти милий, знати хочу -
2026.07.02
13:16
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.
У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво
2026.07.02
10:12
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую
2026.07.02
05:58
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.
2026.07.02
05:01
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ
Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т
2026.07.02
04:09
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
комах виводить -
Одарка.
Не працює телефон.
Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити
2026.07.01
20:06
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?
Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси
2026.07.01
19:26
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.
Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок
2026.07.01
16:40
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.
Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце
2026.07.01
12:58
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.
Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.
2026.07.01
11:29
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо
2026.07.01
10:47
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит
2026.07.01
09:42
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ
Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл
2026.07.01
07:23
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Павло Чучка (1961) /
Публіцистика
Ми словоблудимо два дні на рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ми словоблудимо два дні на рік
7 липня 2005р. ПопАрт-Поступ. ПРЯМА МОВА
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
