Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.15
09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст
2026.11.15
07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)
Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі
2026.11.15
07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.
2026.11.15
01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців.
Хтось демократією живе, хтось нею грається.
Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує.
Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті.
Криводушн
2026.11.14
23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.
Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.
2026.11.14
22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи
Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що
2026.11.14
22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.
Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
2026.11.14
21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.
У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,
2026.11.14
21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою».
І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз,
А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка.
Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила
2026.11.14
18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити
2026.11.14
14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.
Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен
2026.11.14
13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
2026.11.14
13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.
То так прикро,
2026.11.14
10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.
Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар
2026.11.14
08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.
2026.11.13
20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Павло Чучка (1961) /
Публіцистика
Ми словоблудимо два дні на рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ми словоблудимо два дні на рік
7 липня 2005р. ПопАрт-Поступ. ПРЯМА МОВА
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
