Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
2026.10.01
14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
2026.10.01
12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
2026.10.01
11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
2026.10.01
07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
2026.10.01
00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
2026.09.30
23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
2026.09.30
20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
2026.09.30
20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
2026.09.30
15:52
Ластівки у небі хороводять,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
Ніби наглядають за гніздом,
На відліт запитуючи згоди.
У осінній першій прохолоді
Бересклет, умочений в бордо,
Привертає погляд при нагоді.
Розгубила осінь бризки перші,
2026.09.30
15:17
Коли твій спокій обриває
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
Бійців розлючених табун,
В житті панує лютий варвар,
Перед яким слабкий трибун.
Так, слуги зла стійкі, невпинні
В досягненні своїх підлот.
Тече життя спокійним плином.
2026.09.30
13:39
Був я принижений вщент
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
Розумом гострим своїм,
Бігав за ним по п'ятах,
Та не сягав повноти.
Справжнього змісту контент
Нишком ховав у хатах,
Наче мураха шматки
2026.09.30
12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!
Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,
2026.09.30
11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК
У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол
2026.09.30
10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!
Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Павло Чучка (1961) /
Публіцистика
Ми словоблудимо два дні на рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ми словоблудимо два дні на рік
7 липня 2005р. ПопАрт-Поступ. ПРЯМА МОВА
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Другий міжнародний фестиваль українського гумору "Карпатський словоблуд" розпочнеться цими вихідними у знаменитій ужгородській корчмі "Деца у нотаря". Організатор фесту -- громадський діяч, найвідоміший письменник-сатирик серед корчмарів і найуспішніший корчмар серед поетів, господар згаданої корчми "Деца" Павло Чучка закликає всіх охочих узяти участь у фесті -- якщо не учасниками, то принаймні вдячними глядачами.
Єдине застереження: клептоманів широкого діапазону, яким присвячено вірш Павла Чучки "ПЕРЕД КІНЦЕМ" просимо поводитися чемно. Хіба ж можна в таке нині вірити: Ще раз вкраду. / Ще раз і все. / I перестану. / Ще раз візьму, / раз согрішу / і чесним стану. / Ну, може, ще раз ризикну... / А, може, братиму / аж поки не охляну? / Ще раз цих лохів обману, / відтак на пенсію піду / і заспокоюсь. (У таких випадках потрібен фахівець, тобто "деца" (100 грамів. -- Авт.) не заспокоїть).
Сміхотерапія заспокоїть на "Карпатському словоблуді" небезнадійних людей (і з добрим почуттям гумору): найхимерніші скетчі (театралізовані сцени), пісні, вірші, "приправлені" гумором, сатирою... Правила участі в "Деці" прості, тож ми дуже не розписували їх в інтерв'ю для "Поступу" з паном Чучкою. Одно слово, поїхали...
-- Пане гумористе, чи могли б Ви аргументувати, чому такі артисти, як Сердючка, заробляють у нашій країні? Причому набагато більше, ніж "великі звьозди" вкраїнського шоу-бізу чи україномовні гумористи-артисти оригінального жанру разом узяті.
-- Дев'ять років концертної та телевізійної розкрутки дали свої плоди: Сердючка заробляє більше, ніж у неї вкладають. Про це мріє кожен професійний актор, спортсмен чи науковець. Сердючка фотографує наше життя, а фотографія зрозуміліша масам, ніж переосмислення в образі чи картині. Якби такі гроші довший час вкладати в розкрутку гурту "Баби" з Тернополя чи кабаре Стефка Оробця зі Львова, то "ефект Сердючки" був би не меншим і вплив на культуру був би точно позитивним.
-- Які взагалі перспективи в українського гумору? Якби не "Карпатський словоблуд", то з'явилася б думка, що в Україні немає ні гумору, ні почуття гумору. З огляду ще й на те, що російський гумор у нас усюди (бо ж він мав би бути в Росії і для Росії).
-- Наш гумор "убитий на замовлення" антиукраїнської влади медведчука-табачника в усьому масмедіальному просторі. Порожнечу заполонив російськомовний продукт єрусалимських козаків, гусаків, білих папуг, кроликів, джентльменів, цицькатих вагонних провідниць... Живим залишилося тільки фольклорне середовище на периферії з усіма його етнографічними і мовними особливостями. "Карпатський словоблуд" -- це прояв реформації, чи то реанімації, втраченого. Інтерес до цього руху показує, що біда українська є міжнародною, а загроза позбутися весільного стану душі мобілізує...
Від того, що два дні на рік українці шаліють в Ужгороді, гірше нікому не стане, хіба що хтось лопне від сміху та випитого пива. До речі, для всіх його учасників фестиваль важить не менше, ніж сходження на Говерлу, бо це культ духу.
-- Як головний майстер слова, п. Павле, розкажіть детально від імені оргкомітету фесту, яка програма "Карпатського словоблуду-2005".
-- Оргкомітет планує і зобов'язується: 9 липня з 17.00 до 23.00 провести конкурсний концерт. 10 липня з 16.00 до 20.00 організувати гала-концерт учасників, а також конкурс весільних старостів (у межах гала-концерту).
Компенсуємо учасникам витрати: за транспорт, нічліг і харчування. Закарпатські фіглярі запрошуються без нічлігу.
Фестиваль пройде у корчмі "Деца в нотаря" у присутності 600-700 глядачів.
Тривалість конкурсного виступу обмежується 12 хвилинами (включно з оплесками або закидуванням яйцями). Конкурсний виступ весільного старости обмежуємо показом весільної гри і виголошенням авторизованого тосту.
Кожен учасник отримає пам'ятну медаль, навіть якщо глядачі будуть проти. Члени міжнародного журі не тільки судитимуть, але вийдуть на сцену і суджені будуть. Відвідувачі (глядачі) проникатимуть на територію фестивалю ("Деци у нотаря") за запрошеннями (запрошення можна придбати з 1 липня в ресторані "Деца у нотаря").
-- Як журналістові, розкажіть, будь ласка, чому люди, які бували в "Деці у нотаря" і куштували Ваші страви, так довго того не можуть забути?
-- Тому що вони там не просто їли, вони причащалися у Карпатському храмі -- саме такою є ідея цього вже культового місця в Ужгороді. Я поклав на неї одинадцять років праці, готувався ще довше. Це від батьків і від Бога, по-моєму, вийшло переконливо і непогано. Багато що звідси запозичено і реалізовано далеко за межами Закарпаття. Це куди краще, ніж копіювати чуже! Чуже -- холодне, а рідне гріє довго і на віддалі. Ось таке таїнство.
-- Живого Подерев'янського цього разу можна буде побачити в журі "Словоблуду"?
-- Іменний стілець Леся Подерев'янського у корчмі нагадує про нього всім і щодня. Цього року на ньому головуватиме в журі хтось інший. ...Ротацію вигадали, щоб не засиджувалися.
-- Кого Ви запросили в журі, яке судитиме майстрів слова?
-- Арбітрами цього чудернацького (і з мовного погляду) українського фестивалю гумору будуть Євген Дудар з Києва, письменник і журналіст Василь Проstopчук із Луцька, українознавець Рене Кочік із Праги, літературознавець Ярослав Джоганік, письменник Юрій Винничук, директор ліцею ім. Шевченка з румунського міста Сігет Теодор Попович. Кілька з них виступлять із власними творами поза конкурсом.
-- Чула, що Павло Чучка говорить притчами. А можна якусь мудру притчу для "Поступу"?
-- Із "Карпаторуського Сіонника". "Про карпатську Іудею"... Як відомо, найвища гора українських Карпат Говерла є залишком Вавилонської вежі. Її мурували з кам'яних скрижалей та глиняних вальок у формі клинописних табличок задовго до піраміди Хеопса. Це був перший словник людей кам'яного віку. Розпочинався словник літерою "А" біля підніжжя гори і мав закінчитися літерою "Ь" на вершині, тобто на 32-му ярусі.
Однак роботи зупинилися на букві "У", точніше на слові "українці". Будівельники пересварилися, бо одні хотіли записатися русинами, інші -- руснаками, треті -- бойками, четверті -- лемками, п'яті -- гуцулами... Поки одні словоблудили, інші розбрелися на чотири боки. А недобудована вежа заросла лісом-кругляком по 30 срібляників за кубометр.
Один із мулярів, античний герой Дот (англійською Hero@dot) записав, що назва Говерла буквально означає: гора, на яку щороку видираються українці і роздивляються довкола, куди би податися за ліпшим життям, замість того, аби самим навести лад у своїй країні.
-- А в якій Вашій книжці це можна прочитати?
-- У другому збірнику матеріалів нинішнього фестивалю, який видрукуємо за місяць-два.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
