ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергей Цюрко (2009) /
Проза
Эпитафия Гейко Елене Леонидовне
Ещё одна смерть
Умер хороший Человек
Да что там хороший – умер Человек
Он мучился перед Смертью
Он страдал и не мог дышать
И этот Человек был Женщиной
И Смерть была не одна – она была с огромной душераздирающей Болью
Оставались Дети и среди них – маленькая дочка - хрупкий цветочек
А тут – свидание со Смертью – неминуемое свидание – ожидаемое свидание
Ещё одна Смерть с визитом к нам
Опять Смерть
Снова Смерть
И сколько их будет ещё и ещё и ещё
Столько же, сколько Рождений Жизни
Рождение приводит, Смерть уводит
Писать о ней, как о… разрушительнице и кошмарной Гостье?!
Или – как о Благодетельнице – она увела Душу с собой, спасла от страданий и Боли?..
Какая она – Смерть – хорошая или плохая?..
Она на другой - дальней чаше весов, где на ближней – Рождение и Жизнь
И эти весы… уравновешены
Иначе нельзя
Иначе не бывает
Такая у нас… Гармония – такой договор - с Богом и с Небесами: прилетая оттуда на Землю, мы всё равно должны вернуться, обязаны вернуться, мы – пообещали – первым криком новорождённого
Значит, Смерть ни в чём не виновата – она честно и хорошо выполняет свои обязанности, просто иногда - бывает – торопится или наоборот – опаздывает, так с кем такого не бывает – уж мы то, люди, в этом её, Смерть, очень хорошо понимаем - сами такие
Так почему бы нам, вместо того, чтобы плакать, не улыбнуться и мысленно не пожелать уходящей Душе мягкой посадки и чистого доброго Неба – на всё время полёта Души туда, на её Душевную Родину, откуда она пришла и куда обязана вернуться – после всего этого увлекательного путешествия на планету Земля по туристическому маршруту с названием «Жизнь»
Лети – с Богом – к Богу…
Будь…
Мы тоже… будем…
Мы тоже… когда то… присоединимся к Небесам…
Мы – вернёмся!
Мы – встретимся!
Обещаем!..
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Эпитафия Гейко Елене Леонидовне
Ещё одна смерть
Умер хороший Человек
Да что там хороший – умер Человек
Он мучился перед Смертью
Он страдал и не мог дышать
И этот Человек был Женщиной
И Смерть была не одна – она была с огромной душераздирающей Болью
Оставались Дети и среди них – маленькая дочка - хрупкий цветочек
А тут – свидание со Смертью – неминуемое свидание – ожидаемое свидание
Ещё одна Смерть с визитом к нам
Опять Смерть
Снова Смерть
И сколько их будет ещё и ещё и ещё
Столько же, сколько Рождений Жизни
Рождение приводит, Смерть уводит
Писать о ней, как о… разрушительнице и кошмарной Гостье?!
Или – как о Благодетельнице – она увела Душу с собой, спасла от страданий и Боли?..
Какая она – Смерть – хорошая или плохая?..
Она на другой - дальней чаше весов, где на ближней – Рождение и Жизнь
И эти весы… уравновешены
Иначе нельзя
Иначе не бывает
Такая у нас… Гармония – такой договор - с Богом и с Небесами: прилетая оттуда на Землю, мы всё равно должны вернуться, обязаны вернуться, мы – пообещали – первым криком новорождённого
Значит, Смерть ни в чём не виновата – она честно и хорошо выполняет свои обязанности, просто иногда - бывает – торопится или наоборот – опаздывает, так с кем такого не бывает – уж мы то, люди, в этом её, Смерть, очень хорошо понимаем - сами такие
Так почему бы нам, вместо того, чтобы плакать, не улыбнуться и мысленно не пожелать уходящей Душе мягкой посадки и чистого доброго Неба – на всё время полёта Души туда, на её Душевную Родину, откуда она пришла и куда обязана вернуться – после всего этого увлекательного путешествия на планету Земля по туристическому маршруту с названием «Жизнь»
Лети – с Богом – к Богу…
Будь…
Мы тоже… будем…
Мы тоже… когда то… присоединимся к Небесам…
Мы – вернёмся!
Мы – встретимся!
Обещаем!..
Контекст :
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Эти Люди приходят... Посвящение Валере Бугаеву"
• Перейти на сторінку •
"И вдруг – из нежных снов, из ниоткуда..."
• Перейти на сторінку •
"И вдруг – из нежных снов, из ниоткуда..."
Про публікацію