ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.04 21:59
Ці марення і візії природи
Прорвуться крізь тюрму в'язких снігів.
Фантазія народиться в пологах,
Як повінь із бетонних берегів.

Фантазію ніщо уже не спинить,
Її сніги на крилах понесуть.
Ти в космос запускаєш довгий спінінг,

Євген Федчук
2025.09.04 19:28
Московія у ті часи росла.
Мов ракова пухлина розповзалась.
Земель собі в Європі нахапалась,
Уже й до Польщі руки простягла.
Упхавши Казахстан за дві щоки,
На Індію вже хижо позирала,
Хоч Англія в той час там панувала
Та москалі вже мріяли – «поки»

Марія Дем'янюк
2025.09.04 15:42
Тато сина обіймав,
Тепло в щічку цілував:
"Сину мій, рости великий,
Усміхайся сонцелико!
Славний, дужий богатир
Будеш ти, синок, повір,
Станеш воїном ти грізним -
Захистиш свою Вітчизу.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.04 14:28
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Солом'яне з

Світлана Пирогова
2025.09.04 12:48
Не забарилась панна, то ж прийшла
у чудернацькій сукні вересневій.
Через плече химерна сумка-клатч.
Одежа, ніби знята з манекена.
А туфлі модні з жовтим ланцюжком,
і цокають легкі підбори вправно.
Злетілись серпокрильці табуном,
але у вирій їм ще,

Артур Сіренко
2025.09.04 12:44
Сойка-віщунка
Пророчить журбу
(Бо осінь – як тінь неминуча)
(Бо трохи малярством
Заповнює вічність
Гончар кулястих глеків
Бородатий філософ –
Майстер Бо).

Тетяна Левицька
2025.09.04 09:45
Сьорбнула я біди чимало,
не віриться — «зурочив хтось.»
Що мало статися, те сталось,
що мало бути те збулось.

В собі копатися не буду,
шукати винних не берусь.
Невже зробили ляльку-вуду

Юрій Гундарєв
2025.09.04 09:19
Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…

2025 рік

Віктор Кучерук
2025.09.04 07:46
Завжди чогось не вистачає
І перебір завжди чогось, -
То в небі птиць усяких зграї,
То в перельоті крук, чи дрозд.
Уже давно нема балансу
В художній творчості моїй,
Бо щодоби пишу романси,
А п'єсам - зась у їхній стрій.

Борис Костиря
2025.09.03 21:47
Стілець вибвають з-під ніг
Та так, що ти ледве встигаєш
Ступить на небесний поріг.
Луна пронесеться над гаєм.

І як же писати, творить,
Коли навіть столу немає?
Така зачарована мить

Тетяна Левицька
2025.09.03 20:07
Нестерпно, Всевишній, нудьгую
за радістю дихати щастям,
за тим, кого згадую всує
на сповіді перед причастям.

За світло розкішними днями,
що небо стелили під п'яти,
спливали у даль журавлями

Юлія Щербатюк
2025.09.03 18:08
Мені здається часом, що солдати,
Які з кривавих не прийшли полів,
В блакитне небо вознеслись крилато,
Перетворились в білих журавлів.

Вони і дотепер з часів далеких
Летять і озиваються до нас.
Чи не тому, ми, дивлячись на небо,

С М
2025.09.03 16:19
атож-бо день руйнує ніч
ночі ділять день
чи ховайся чи біжи

проривайся на інший бік
проривайся на інший бік
проривайся на інший бік ей

Світлана Майя Залізняк
2025.09.03 09:57
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 9 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.


Пензликом

Віктор Кучерук
2025.09.03 05:20
Усамітнення вечірні
Зазвичай приносять зиск, –
Серце б’ється рівномірно
І стає стабільним тиск.
Вже без помочі цигарки,
Віршам змісту надаю, –
Букви сіються на аркуш,
Наче зерна у ріллю.

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Висоцький (1938 - 1980) / Вірші

 1960
Образ твору x x x
И. Кохановскому

Тебе б филфак был лучшим местом:
Живешь ты с рифмой очень дружно.
Пиши ты ямбом, анапестом,
А амфибрахием - не нужно!

конец 1950-х


Сорок девять дней

Суров же ты, климат охотский, -
Уже третий день ураган.
Встает у руля сам Крючковский,
На отдых - Федотов Иван.

Стихия реветь продолжала -
И Тихий шумел океан.
Зиганшин стоял у штурвала
И глаз ни на миг не смыкал.

Суровей, ужасней лишенья,
Ни лодки не видно, ни зги, -
И принято было решенье -
И начали есть сапоги.

Последнюю съели картошку,
Взглянули друг другу в глаза...
Когда ел Поплавский гармошку,
Крутая скатилась слеза.

Доедена банка консервов
И суп из картошки одной, -
Все меньше здоровья и нервов,
Все больше желанье домой.

Сердца продолжали работу,
Но реже становится стук,
Спокойный, но слабый Федотов
Глотал предпоследний каблук.

Лежали все четверо в лежку,
Ни лодки, ни крошки вокруг,
Зиганшин скрутил козью ножку
Слабевшими пальцами рук.

На службе он воин заправский,
И штурман заправский он тут.
Зиганшин, Крючковский, Поплавский
Под палубой песни поют.

Зиганшин крепился, держался,
Бодрил, сам был бледный, как тень,
И то, что сказать собирался,
Сказал лишь на следующий день.

"Друзья!.." Через час: "Дорогие!.."
"Ребята! - Еще через час. -
Ведь нас не сломила стихия,
Так голод ли сломит ли нас!

Забудем про пищу - чего там! -
А вспомним про наших солдат..."
"Узнать бы, - стал бредить Федотов, -
Что у нас в части едят".

И вдруг: не мираж ли, не миф ли -
Какое-то судно идет!
К биноклю все сразу приникли,
А с судна летит вертолет.

...Окончены все переплеты -
Вновь служат, - что, взял, океан?! -
Крючковский, Поплавский, Федотов,
А с ними Зиганшин Асхан.

1960


Педагогу

Е. Ф. Саричевой

Вы обращались с нами строго,
Порою так, что не дыши,
Но ведь за строгостью так много
Большой и преданной души.
Вы научили нас, молчащих,
Хотя бы сносно говорить,
Но слов не хватит настоящих,
Чтоб Вас за все благодарить.

1960


x x x

День на редкость - тепло и не тает, -
Видно, есть у природы ресурс, -
Ну... и, как это часто бывает,
Я ложусь на лирический курс.

Сердце бьется, как будто мертвецки
Пьян я, будто по горло налит:
Просто выпил я шесть по-турецки
Черных кофе, - оно и стучит!

Пить таких не советую доз, но -
Не советую даже любить! -
Есть знакомый один - виртуозно
Он докажет, что можно не жить.

Нет, жить можно, жить нужно и - много:
Пить, страдать, ревновать и любить, -
Не тащиться по жизни убого -
А дышать ею, петь ее, пить!

А не то и моргнуть не успеешь -
И пора уже в ящик играть.
Загрустишь, захандришь, пожалеешь -
Но... пора уж на ладан дышать!

Надо так, чтоб когда подытожил
Все, что пройдено, - чтобы сказал:
"Ну, а все же не плохо я прожил, -
Пил, любил, ревновал и страдал!"

Нет, а все же природа богаче!
День какой! Что - поэзия? - бред!
...Впрочем, я написал-то иначе,
Чем хотел. Что ж, ведь я - не поэт.

1960


x x x

Если б я был физически слабым -
Я б морально устойчивым был, -
Ни за что не ходил бы по бабам,
Алкоголю б ни грамма не пил!

Если б я был физически сильным -
Я б тогда - даже думать боюсь! -
Пил бы влагу потоком обильным,
Но... по бабам - ни шагу, клянусь!

Ну а если я средних масштабов -
Что же делать мне, как же мне быть? -
Не могу игнорировать бабов,
Не могу и спиртного не пить!

1960


x x x

Про меня говорят: он, конечно, не гений, -
Да, согласен - не мною гордится наш век, -
Интегральных, и даже других, исчислений
Не понять мне - не тот у меня интеллект.

Я однажды сказал: "Океан - как бассейн", -
И меня в этом друг мой не раз упрекал, -
Но ведь даже известнейший физик Эйнштейн,
Как и я, относительно все понимал.

И пишу я стихи про одежду на вате, -
И какие!.. Без лести я б вот что сказал:
Как-то раз мой покойный сосед по палате
Встал, подполз ко мне ночью и вслух зарыдал.

Я пишу обо всем: о животных, предметах,
И о людях хотел, втайне женщин любя, -
Но в редакциях так посмотрели на это,
Что, прости меня, Муза, - я бросил тебя!

Говорят, что я скучен, - да, не был я в Ницце, -
Да, в стихах я про воду и пар говорил...
Эх, погиб, жаль, дружище в запое в больнице -
Он бы вспомнил, как я его раз впечатлил!

И теперь я проснулся от длительной спячки,
От кошмарных ночей - {и} вот снова дышу, -
Я очнулся от бело-пребелой горячки -
В ожидании следующей снова пишу!

1960




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 15:15:24
Переглядів сторінки твору 1789
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.09.29 15:53
Автор у цю хвилину відсутній