ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Висоцький (1938 - 1980) / Вірші

 1966-4
Образ твору Скалолазка

Я спросил тебя: "Зачем идете в горы вы? -
А ты к вершине шла, а ты рвалася в бой, -
Ведь Эльбрус и с самолета видно здорово..."
Рассмеялась ты - и взяла с собой.

И с тех пор ты стала близкая и ласковая,
Альпинистка моя, скалолазка моя, -
Первый раз меня из пропасти вытаскивая,
Улыбалась ты, скалолазка моя!

А потом за эти проклятые трещины,
Когда ужин твой я нахваливал,
Получил я две короткие затрещины -
Но не обиделся, а приговаривал:

"Ох, какая же ты близкая и ласковая,
Альпинистка моя, скалолазка моя!.."
Каждый раз меня по трещинам выискивая,
Ты бранила меня, альпинистка моя!

А потом на каждом нашем восхождении -
Но почему ты ко мне недоверчивая?! -
Страховала ты меня с наслаждением,
Альпинистка моя, гуттаперчевая!

Ох, какая ты не близкая, не ласковая,
Альпинистка моя, скалолазка моя!
Каждый раз меня из пропасти вытаскивая,
Ты учила меня, скалолазка моя.

За тобой тянулся из последней силы я -
До тебя уже мне рукой подать, -
Вот долезу и скажу: "Довольно, милая!"
Тут сорвался вниз, но успел сказать:

"Ох, какая ты близкая и ласковая,
Альпинистка моя, скалоласковая!.."
Мы теперь одной веревкой связаны -
Стали оба мы скалолазами!

1966

x x x

Свои обиды каждый человек -
Проходит время - и забывает.
А моя печаль - как вечный снег:
Не тает, не тает.

Не тает она и летом
В полуденный зной, -
И знаю я: печаль-тоску мне эту
Век носить с собой.

1966

x x x

Возле города Пекина
Ходят-бродят хунвейбины,
И старинные картины
Ищут-рыщут хунвейбины, -
И не то чтоб хунвейбины
Любят статуи, картины:
Вместо статуй будут урны
"Революции культурной".

И ведь главное, знаю отлично я,
Как они произносятся, -
Но чтой-то весьма неприличное
На язык ко мне просится:
Хун-вей-бины...

Вот придумал им забаву
Ихний вождь товарищ Мао:
Не ходите, дети, в школу,
Приходите бить крамолу!
И не то чтоб эти детки
Были вовсе - малолетки, -
Изрубили эти детки
Очень многих на котлетки!

И ведь главное, знаю отлично я,
Как они произносятся, -
Но чтой-то весьма неприличное
На язык ко мне просится:
Хун-вей-бины...

Вот немного посидели,
А теперь похулиганим -
Что-то тихо, в самом деле, -
Думал Мао с Ляо Бянем, -
Чем еще уконтрапупишь
Мировую атмосферу:
Вот еще покажем крупный кукиш
СэШэА и эСэСэРу!

И ведь главное, знаю отлично я,
Как они произносятся, -
Но чтой-то весьма неприличное
На язык ко мне просится:
Хун-вей-бины...

1966

Про дикого вепря

В королевстве, где все тихо и складно,
Где ни войн, ни катаклизмов, ни бурь,
Появился дикий вепрь огромадный -
То ли буйвол, то ли бык, то ли тур.

Сам король страдал желудком и астмой,
Только кашлем сильный страх наводил, -
А тем временем зверюга ужасный
Коих ел, а коих в лес волочил.

И король тотчас издал три декрета:
"Зверя надо одолеть наконец!
Вот кто отчается на это, на это,
Тот принцессу поведет под венец".

А в отчаявшемся том государстве -
Как войдешь, так прямо наискосок -
В бесшабашной жил тоске и гусарстве
Бывший лучший, но опальный стрелок.

На полу лежали люди и шкуры,
Пели песни, пили меды - и тут
Протрубили во дворце трубадуры,
Хвать стрелка - и во дворец волокут.

И король ему прокашлял: "Не буду
Я читать тебе морали, юнец, -
Но если завтра победишь чуду-юду,
То принцессу поведешь под венец".

А стрелок: "Да это что за награда?!
Мне бы - выкатить портвейна бадью!"
Мол, принцессу мне и даром не надо, -
Чуду-юду я и так победю!

А король: "Возьмешь принцессу - и точка!
А не то тебя раз-два - и в тюрьму!
Ведь это все-же королевская дочка!.."
А стрелок: "Ну хоть убей - не возьму!"

И пока король с ним так препирался,
Съел уже почти всех женщин и кур
И возле самого дворца ошивался
Этот самый то ли бык, то ли тур.

Делать нечего - портвейн он отспорил, -
Чуду-юду уложил - и убег...
Вот так принцессу с королем опозорил
Бывший лучший, но опальный стрелок.

1966

Парус
Песня беспокойства


А у дельфина
Взрезано брюхо винтом!
Выстрела в спину
Не ожидает никто.
На батарее
Нету снарядов уже.
Надо быстрее
На вираже!

Парус! Порвали парус!
Каюсь! каюсь! каюсь!

Даже в дозоре
Можешь не встретить врага.
Это не горе -
Если болит нога.
Петли дверные
Многим скрипят, многим поют:
Кто вы такие?
Здесь вас не ждут!

Парус! Порвали парус!
Каюсь! каюсь! каюсь!

Многие лета -
Тем, кто поет во сне!
Все части света
Могут лежать на дне,
Все континенты
Могут гореть в огне, -
Только все это -
Не по мне!

Парус! Порвали парус!
Каюсь! каюсь! каюсь!

1966

x x x

У домашних и хищных зверей
Есть человечий вкус и запах.
А целый век ходить на задних лапах -
Это грустная участь людей.

Сегодня зрители, сегодня зрители
Не желают больше видеть укротителей.
А если хочется поукрощать -
Работай в розыске, - там благодать!

У немногих приличных людей
Есть человеческий вкус и запах,
А каждый день ходить на задних лапах -
Это грустная участь зверей.

Сегодня жители, сегодня жители
Не желают больше видеть укротителей.
А если хочется поукрощать -
Работай в цирке, - там благодать!

1966

x x x

Сколько лет, сколько лет -
Все одно и то же:
Денег нет, женщин нет,
Да и быть не может.

Сколько лет воровал,
Сколько лет старался, -
Мне б скопить капитал -
Ну а я спивался.

Ни кола ни двора
И ни рожи с кожей,
И друзей - ни хера,
Да и быть не может.

Сколько лет воровал,
Сколько лет старался, -
Мне б скопить капитал -
Ну а я спивался ...

Только - водка на троих,
Только - пика с червой, -
Комом - все блины мои,
А не только первый.

1966

x x x

Холодно, метет кругом, я мерзну и во сне,
Холодно и с женщиной в постели...
Встречу ли знакомых я - морозно мне,
Потому что все обледенели.

1966

Военная песня

Мерцал закат, как сталь клинка.
Свою добычу смерть считала.
Бой будет завтра, а пока
Взвод зарывался в облака
И уходил по перевалу.

Отставить разговоры!
Вперед и вверх, а там...
Ведь это наши горы -
Они помогут нам!

А до войны - вот этот склон
Немецкий парень брал с тобою,
Он падал вниз, но был спасен, -
А вот теперь, быть может, он
Свой автомат готовит к бою.

Отставить разговоры!
Вперед и вверх, а там...
Ведь это наши горы -
Они помогут нам!

Ты снова здесь, ты собран весь -
Ты ждешь заветного сигнала.
А парень тот - он тоже здесь.
Среди стрелков из "Эдельвейс", -
Их надо сбросить с перевала!

Отставить разговоры!
Вперед и вверх, а там...
Ведь это наши горы -
Они помогут нам!

Взвод лезет вверх, а у реки -
Тот, с кем ходил ты раньше в паре.
Мы ждем атаки до тоски,
А вот альпийские стрелки
Сегодня что-то не в ударе...

Отставить разговоры!
Вперед и вверх, а там...
Ведь это наши горы -
Они помогут нам!

1966




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-03-29 16:32:18
Переглядів сторінки твору 2884
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 0 / --  (4.935 / 5.74)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.743
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2010.09.29 15:53
Автор у цю хвилину відсутній