ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Цитадель
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Диковинка Лісова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександра Вітановська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-04-02 12:55:29
Переглядів сторінки твору 9445
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 13:16:58 ]
gjne;yj!!!(перемикається) потужно! таке плетиво! стільки всього! можна було б скласти цикл:)
(дещо павзує, перераховуючи власні недєцкі комплекси)
(мнеться) це вже не неврози - це шиза (шиз!), якою (яким) й пропонується замінити менш потужну версію збочень: шиз_вниз_...хмиз/криз/бриз/...
ну. це так, для проформи... шо прочтав.
прувєт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:42:12 ]
і тобі прувєт, добрий чоловік! спасибі тобі! про цикл подумаю - не пропадати ж таким файнющим римами (шиз-вниз-хмиз-криз-бриз))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-02 13:20:08 ]
Ух ти! Наче Справді десь з глибин мозку. Аж мороз по шкірі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:03 ]
Дякую, Ельфійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:37 ]
І тобі привіт, Чорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-04-02 13:56:54 ]
Кохана, що за єврорефлексії, трясця...,
За 5 хвилин аби була у мене - буде щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:45:58 ]
За п"ять не встигну - не моя провина,
До Львова їде потяг три години((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:32:11 ]
Ганночко, Ваші вірші діють краще всяких лікарсько-психологових консультацій. %)
Тут усе містке і вражаюче.
особливо вразив із першого разу вислів "життя утікає слизькою рибиною"...
Ви молодець, Ганнусю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:46:32 ]
Дякую, Василино, щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 20:08:23 ]
Сильно і точно. Геополітичний психоаналіз.)

І, все-таки, «Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі» – авторська іронія чи пієтет?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:18:27 ]
Цікаве питання Ви поставили, Сергію. Я аж сама задумалася – пієтет чи іронія? Так трапилося історично, що пієтет мені взагалі не властивий – натура не та. Але – в даному випадку! – це й не іронія – стовідсотково. Розумієте, Сергію...останні років 100 психіатри, клінічні психологи, психотерапевти так чи інак перебрали на себе роль, яка традиційно належала священикам. Нє, ну у слов»янській традиції це збереглися інституції церкви, ще діє – бодай раз на рік – обряд сповіді. Та й широка слов»янська душа, не обтяжена новітніми заморочками, вихлюпується нагору вряди-годи – виплакатися в жилєтку найліпшішій колєжанці чи поговорити по-душам під пляшку із давнім другом – це в нас норма. Такі собі доморощені психотерапевти одне для одного) (та це тема для окремої довгої розмови)))
Якаось так склалося у нас... Інша справа – західна культура. Там не прийнято вішати на близьких свої приватні турботи, навантажувати друзів своїми прикрощами і страхами. Та й канонічна сповідь не вельми поширена у тих краях. А людська ж натура – самі знаєте! – потребує виговоритися, виплакатися, відкритися, вихлюпнути, вичистити свою душеньку.
А взяти на себе роль «чистильника» небагато охочих.
І тому залишається той, хто залишається – Дохтор.»Намісник Бога на цій боже-вільній землі» .
Та коли Господь – всесильний, премудрий і нескінченно добрий, то Дохтор – хоч і профі, хоч і мудра, дуже мудра – та все ж – людина.
А професія ця – ну, власне, як я її собі можу уявити – вельми і вельми важка та відповідальна. Лікувати людські душі. Вчити бути щасливими. Позбавляти страху й болю. Давати надію.
..а як воно – брати на себе відповідальність за людське життя? А як воно – бачити щодня – людську душу з виворітного боку? А як воно – чути кожну-кожнісіньку людську думку, спогад, бажання, фантазію, сон, усі людські слабкості і заманухи – і не стати мізантропом? І не зненавидіти людей?
Такі от справи. Про це, власне, мій вірш)
Дякую Вам за відгук, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 21:49:41 ]
Ого! (аж присвиснув) Славна лекція, чесно:) Спасибі, Ганно! Але так трапилось, психологічно, що в мене сформувались свої думки на цей рахунок, зокрема, на головного Лікаря Європи. З минулого року женеться за мною недописаний вірш, де пан Зиґмунд – в центрі. Тепер допишу. Дякую за стимул! Цікаво буде продовжити розмову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 03:24:11 ]
хронічно хреновий невроз &
хробак млявою стрілою через серце
хронічно хробаково млявий
хреновий такий
х-невроз..

потім він одягає краватку
потім йде в офіс
приємно поважно всміхається
приговорюючи

"wiä götz? dankä, bi mer aues senkrecht"


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:19:21 ]
транслейт мі пліз останній рядок, май діа)
Дякую, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 21:35:34 ]
завжди будьласка

:-)

"як справи? дякую, в мене все вертикально"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 23:14:41 ]
Ганнусю, це просто мегакласний вірш, де все до ладу.
Дякую Вам. Отримав справжнє задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 21:46:58 ]
мене все турбує "хреновий невроз"..цікавість спати не дає...який же він - чудовий невроз, наприклад?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 23:22:40 ]
ги..все встало..на місце;) дяка, Чоррі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-18 21:37:18 ]
Аня, люди роками працють. Кажуть на теронопільщині ще печери сбереглися з роману останнього Старицькогого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-16 12:58:34 ]
супер, ганно. так їм, психологам і психіатрам!!!шоб знали, гади, як ковирятися в людських душах і душонках!
але, нажаль, я сам - прихильник Зігмунда Івановича...
З повагою, я)))))