ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ганна Осадко (1978) / Вірші

 Цитадель




Найвища оцінка Диковинка Лісова 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександра Вітановська 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-04-02 12:55:29
Переглядів сторінки твору 10114
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.024 / 5.5  (5.244 / 5.65)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.62)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.02.12 12:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 13:16:58 ]
gjne;yj!!!(перемикається) потужно! таке плетиво! стільки всього! можна було б скласти цикл:)
(дещо павзує, перераховуючи власні недєцкі комплекси)
(мнеться) це вже не неврози - це шиза (шиз!), якою (яким) й пропонується замінити менш потужну версію збочень: шиз_вниз_...хмиз/криз/бриз/...
ну. це так, для проформи... шо прочтав.
прувєт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:42:12 ]
і тобі прувєт, добрий чоловік! спасибі тобі! про цикл подумаю - не пропадати ж таким файнющим римами (шиз-вниз-хмиз-криз-бриз))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ельфійка Галадріель (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-02 13:20:08 ]
Ух ти! Наче Справді десь з глибин мозку. Аж мороз по шкірі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:03 ]
Дякую, Ельфійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:43:37 ]
І тобі привіт, Чорі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-04-02 13:56:54 ]
Кохана, що за єврорефлексії, трясця...,
За 5 хвилин аби була у мене - буде щастя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:45:58 ]
За п"ять не встигну - не моя провина,
До Львова їде потяг три години((((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:32:11 ]
Ганночко, Ваші вірші діють краще всяких лікарсько-психологових консультацій. %)
Тут усе містке і вражаюче.
особливо вразив із першого разу вислів "життя утікає слизькою рибиною"...
Ви молодець, Ганнусю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 14:46:32 ]
Дякую, Василино, щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-02 20:08:23 ]
Сильно і точно. Геополітичний психоаналіз.)

І, все-таки, «Доктор – намісник Бога на цій боже-вільній землі» – авторська іронія чи пієтет?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:18:27 ]
Цікаве питання Ви поставили, Сергію. Я аж сама задумалася – пієтет чи іронія? Так трапилося історично, що пієтет мені взагалі не властивий – натура не та. Але – в даному випадку! – це й не іронія – стовідсотково. Розумієте, Сергію...останні років 100 психіатри, клінічні психологи, психотерапевти так чи інак перебрали на себе роль, яка традиційно належала священикам. Нє, ну у слов»янській традиції це збереглися інституції церкви, ще діє – бодай раз на рік – обряд сповіді. Та й широка слов»янська душа, не обтяжена новітніми заморочками, вихлюпується нагору вряди-годи – виплакатися в жилєтку найліпшішій колєжанці чи поговорити по-душам під пляшку із давнім другом – це в нас норма. Такі собі доморощені психотерапевти одне для одного) (та це тема для окремої довгої розмови)))
Якаось так склалося у нас... Інша справа – західна культура. Там не прийнято вішати на близьких свої приватні турботи, навантажувати друзів своїми прикрощами і страхами. Та й канонічна сповідь не вельми поширена у тих краях. А людська ж натура – самі знаєте! – потребує виговоритися, виплакатися, відкритися, вихлюпнути, вичистити свою душеньку.
А взяти на себе роль «чистильника» небагато охочих.
І тому залишається той, хто залишається – Дохтор.»Намісник Бога на цій боже-вільній землі» .
Та коли Господь – всесильний, премудрий і нескінченно добрий, то Дохтор – хоч і профі, хоч і мудра, дуже мудра – та все ж – людина.
А професія ця – ну, власне, як я її собі можу уявити – вельми і вельми важка та відповідальна. Лікувати людські душі. Вчити бути щасливими. Позбавляти страху й болю. Давати надію.
..а як воно – брати на себе відповідальність за людське життя? А як воно – бачити щодня – людську душу з виворітного боку? А як воно – чути кожну-кожнісіньку людську думку, спогад, бажання, фантазію, сон, усі людські слабкості і заманухи – і не стати мізантропом? І не зненавидіти людей?
Такі от справи. Про це, власне, мій вірш)
Дякую Вам за відгук, Сергію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Корнієнко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 21:49:41 ]
Ого! (аж присвиснув) Славна лекція, чесно:) Спасибі, Ганно! Але так трапилось, психологічно, що в мене сформувались свої думки на цей рахунок, зокрема, на головного Лікаря Європи. З минулого року женеться за мною недописаний вірш, де пан Зиґмунд – в центрі. Тепер допишу. Дякую за стимул! Цікаво буде продовжити розмову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 03:24:11 ]
хронічно хреновий невроз &
хробак млявою стрілою через серце
хронічно хробаково млявий
хреновий такий
х-невроз..

потім він одягає краватку
потім йде в офіс
приємно поважно всміхається
приговорюючи

"wiä götz? dankä, bi mer aues senkrecht"


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2009-04-03 10:19:21 ]
транслейт мі пліз останній рядок, май діа)
Дякую, Сонечко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 21:35:34 ]
завжди будьласка

:-)

"як справи? дякую, в мене все вертикально"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2009-04-03 23:14:41 ]
Ганнусю, це просто мегакласний вірш, де все до ладу.
Дякую Вам. Отримав справжнє задоволення.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 21:46:58 ]
мене все турбує "хреновий невроз"..цікавість спати не дає...який же він - чудовий невроз, наприклад?:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2009-04-06 23:22:40 ]
ги..все встало..на місце;) дяка, Чоррі))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-04-18 21:37:18 ]
Аня, люди роками працють. Кажуть на теронопільщині ще печери сбереглися з роману останнього Старицькогого?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Влад Псевдо (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-16 12:58:34 ]
супер, ганно. так їм, психологам і психіатрам!!!шоб знали, гади, як ковирятися в людських душах і душонках!
але, нажаль, я сам - прихильник Зігмунда Івановича...
З повагою, я)))))