Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.03
05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.
2026.04.02
19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.
2026.04.02
16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн
2026.04.02
13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
2026.04.02
13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
2026.04.02
09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…
Бра
Бра
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.02
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оксана Вілінська (1989) /
Вірші
передоз тобою
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
передоз тобою
У горлі передоз алкоголю.
У сусідній кімнаті оре щось з 80х…
Та мені, як завжди, до біса.
Ковтаю холодне морозиво,
лише щоб затушити алкоголь в своєму горлі.
Воно шоколадне.
І білі вершки на ньому немов хмаринки,
На яких я літала до цього дня.
Ти лишив мене останніх мрій.
Мені дуже боляче,
А іншим просто немає до мене діла
А тим паче, до моїх бісових переживань.
Читаю все, що присвячено йому….
Серце крається….
Душа просто гине…
Згадую все, що він мені казав….
І я померла в усіх змістах цього слова…..
Я більше нікому не потрібна….
Але вибору не має, треба жити.
Завтра почну все спочатку.
Я почну нове життя.
Я почну своє завтра з того,
що забуду все, що було….
Запрошу подругу до себе.
Ми вип'ємо 0,7 на двох (підемо проти правил)
А ти, залишися у вчорашньому дні
З усім всім,що ти мені винен.
Моє минуле покінчить самогубством.
А я залишуся жити.
Всі хто є у моєму житті не помітять змін.
Навіть ти, хоча тепер тебе тут зовсім немає…
Ти боявся втратити мене?!
Тобі самоу не смішно?
Відповідати на міліон жахливою брехнею?
Ти навіть не уявляєш, ким я була для тебе.
Але тепер будеш жаліти, що винен мені увесь світ!
Та тобі до біса все. лише щоб вона була коло твоїх ніг.
ти бажаєш щоб вона була поруч і лише з тобою.
що їй спадає на думку ти не знаєш.
а інша вважає за щастя лиш подивитись на тебе...
і зовсім немає різниці чи ти поруч чи все ж таки на відстані,
просто кілометрами вимірюється її щастя.
Вона робить багато дурощів,
лише для того щоб ти звернув увагу на неї.....
а тобі все до біса....лише щоб вона була коло твоїх ніг….
А я для тебе ніхто. Я вчора зріклася тебе.
Все це минуло як страшний сон….
21.12.08
У сусідній кімнаті оре щось з 80х…
Та мені, як завжди, до біса.
Ковтаю холодне морозиво,
лише щоб затушити алкоголь в своєму горлі.
Воно шоколадне.
І білі вершки на ньому немов хмаринки,
На яких я літала до цього дня.
Ти лишив мене останніх мрій.
Мені дуже боляче,
А іншим просто немає до мене діла
А тим паче, до моїх бісових переживань.
Читаю все, що присвячено йому….
Серце крається….
Душа просто гине…
Згадую все, що він мені казав….
І я померла в усіх змістах цього слова…..
Я більше нікому не потрібна….
Але вибору не має, треба жити.
Завтра почну все спочатку.
Я почну нове життя.
Я почну своє завтра з того,
що забуду все, що було….
Запрошу подругу до себе.
Ми вип'ємо 0,7 на двох (підемо проти правил)
А ти, залишися у вчорашньому дні
З усім всім,що ти мені винен.
Моє минуле покінчить самогубством.
А я залишуся жити.
Всі хто є у моєму житті не помітять змін.
Навіть ти, хоча тепер тебе тут зовсім немає…
Ти боявся втратити мене?!
Тобі самоу не смішно?
Відповідати на міліон жахливою брехнею?
Ти навіть не уявляєш, ким я була для тебе.
Але тепер будеш жаліти, що винен мені увесь світ!
Та тобі до біса все. лише щоб вона була коло твоїх ніг.
ти бажаєш щоб вона була поруч і лише з тобою.
що їй спадає на думку ти не знаєш.
а інша вважає за щастя лиш подивитись на тебе...
і зовсім немає різниці чи ти поруч чи все ж таки на відстані,
просто кілометрами вимірюється її щастя.
Вона робить багато дурощів,
лише для того щоб ти звернув увагу на неї.....
а тобі все до біса....лише щоб вона була коло твоїх ніг….
А я для тебе ніхто. Я вчора зріклася тебе.
Все це минуло як страшний сон….
21.12.08
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
