Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
2025.12.15
23:52
Недобре добро називати добром недобре.
Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою.
Ворожка ворогам ворожила вороже.
Генії на гени не нарікають.
Світило у світі недовго світило.
Пан Баняк до банку поклав грошей банку.
Одержимі своє о
2025.12.15
21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.
Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...
2025.12.15
20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.
За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть
2025.12.15
20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.
Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оксана Вілінська (1989) /
Вірші
передоз тобою
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
передоз тобою
У горлі передоз алкоголю.
У сусідній кімнаті оре щось з 80х…
Та мені, як завжди, до біса.
Ковтаю холодне морозиво,
лише щоб затушити алкоголь в своєму горлі.
Воно шоколадне.
І білі вершки на ньому немов хмаринки,
На яких я літала до цього дня.
Ти лишив мене останніх мрій.
Мені дуже боляче,
А іншим просто немає до мене діла
А тим паче, до моїх бісових переживань.
Читаю все, що присвячено йому….
Серце крається….
Душа просто гине…
Згадую все, що він мені казав….
І я померла в усіх змістах цього слова…..
Я більше нікому не потрібна….
Але вибору не має, треба жити.
Завтра почну все спочатку.
Я почну нове життя.
Я почну своє завтра з того,
що забуду все, що було….
Запрошу подругу до себе.
Ми вип'ємо 0,7 на двох (підемо проти правил)
А ти, залишися у вчорашньому дні
З усім всім,що ти мені винен.
Моє минуле покінчить самогубством.
А я залишуся жити.
Всі хто є у моєму житті не помітять змін.
Навіть ти, хоча тепер тебе тут зовсім немає…
Ти боявся втратити мене?!
Тобі самоу не смішно?
Відповідати на міліон жахливою брехнею?
Ти навіть не уявляєш, ким я була для тебе.
Але тепер будеш жаліти, що винен мені увесь світ!
Та тобі до біса все. лише щоб вона була коло твоїх ніг.
ти бажаєш щоб вона була поруч і лише з тобою.
що їй спадає на думку ти не знаєш.
а інша вважає за щастя лиш подивитись на тебе...
і зовсім немає різниці чи ти поруч чи все ж таки на відстані,
просто кілометрами вимірюється її щастя.
Вона робить багато дурощів,
лише для того щоб ти звернув увагу на неї.....
а тобі все до біса....лише щоб вона була коло твоїх ніг….
А я для тебе ніхто. Я вчора зріклася тебе.
Все це минуло як страшний сон….
21.12.08
У сусідній кімнаті оре щось з 80х…
Та мені, як завжди, до біса.
Ковтаю холодне морозиво,
лише щоб затушити алкоголь в своєму горлі.
Воно шоколадне.
І білі вершки на ньому немов хмаринки,
На яких я літала до цього дня.
Ти лишив мене останніх мрій.
Мені дуже боляче,
А іншим просто немає до мене діла
А тим паче, до моїх бісових переживань.
Читаю все, що присвячено йому….
Серце крається….
Душа просто гине…
Згадую все, що він мені казав….
І я померла в усіх змістах цього слова…..
Я більше нікому не потрібна….
Але вибору не має, треба жити.
Завтра почну все спочатку.
Я почну нове життя.
Я почну своє завтра з того,
що забуду все, що було….
Запрошу подругу до себе.
Ми вип'ємо 0,7 на двох (підемо проти правил)
А ти, залишися у вчорашньому дні
З усім всім,що ти мені винен.
Моє минуле покінчить самогубством.
А я залишуся жити.
Всі хто є у моєму житті не помітять змін.
Навіть ти, хоча тепер тебе тут зовсім немає…
Ти боявся втратити мене?!
Тобі самоу не смішно?
Відповідати на міліон жахливою брехнею?
Ти навіть не уявляєш, ким я була для тебе.
Але тепер будеш жаліти, що винен мені увесь світ!
Та тобі до біса все. лише щоб вона була коло твоїх ніг.
ти бажаєш щоб вона була поруч і лише з тобою.
що їй спадає на думку ти не знаєш.
а інша вважає за щастя лиш подивитись на тебе...
і зовсім немає різниці чи ти поруч чи все ж таки на відстані,
просто кілометрами вимірюється її щастя.
Вона робить багато дурощів,
лише для того щоб ти звернув увагу на неї.....
а тобі все до біса....лише щоб вона була коло твоїх ніг….
А я для тебе ніхто. Я вчора зріклася тебе.
Все це минуло як страшний сон….
21.12.08
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
