ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Лис (1963) / Проза

 ОСОБЛИВА


Сусід родичів, в яких я гостювала, взявся довести мене з сином до обласного центру на своєму автомобілі.
-Тільки заїдемо до мого двоюрідного брата, йому сьогодні на поїзд до Одеси, а тут, як буває, його авто підвело.
Справжня садиба. Маленька хатинка, яка вже віджила своє, розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк.
Ми залишились у машині.
- Ой, ви не поспішаєте, правда? – зайдіть до хати. Трохи затримаємось...
Нас зустрів господар, як тепер кажуть, мачо - доглянутий гарний мужчина після тридцяти. За лічені секунди приготував канапки з кавою ¸ щоб не скучали, приніс декілька сімейних альбомів. Чесно кажучи, мене це здивувало, адже альбоми це така річ, яку показуєш близьким, а тут бачить нас вперше, але, ймовірно, востаннє...
Та робити нічого, скоріше, щоб не образити, ніж з цікавості, почала гортати...
Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!
Ось щасливі батьки купають маля. Ось перший тортик з однією свічкою...Ось ми стоїмо, ось ми пішли...Ось нам п”ять, а ось і перший клас. Ось донька з батьком в Одесі, ось у Києві, ось в Туреччині...
Попросилась у туалет на дорогу, пройшлася будинком. На кожному кроці фото доньки в рамках і без рамок на стінах і столах...Дивно, треба буде спитати чому. В моєї товаришки, коли дочка померла так само було...
Вже в дорозі сумніви зникли – з дитиною все гаразд. Мачо давав настанови своїй матері щодо дочки. Виявилось, що він власник невеличкого трикотажного магазинчику. Іде в Одесу до постачальників. Приємний, навіть дуже, молодий чоловік. Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть...
Щасливо доїхали до вокзалу. Попрощались. Мачо побіг до поїзда, а я все ж поцікавилась, а де його жінка.
-Та яка там жінка! Пожила з ним десь з півтора року , та й вернулася до обласного центру. Вони то й розписані не були. Він в неї четвертий такий і кожному по дитині лишає. Зараз має п”ятого. Там, дитини ще здається нема. До речі, лікарка...
А я пошкодувала, що так неуважно оглядала альбоми. Захотілося краще роздивитись ту, особливу...












    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-05-28 10:44:55
Переглядів сторінки твору 6029
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.208 / 5  (4.331 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.177 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2010.05.18 08:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 14:30:43 ]
Вірю, що мачо.Вірю, що хороший тато. А от що у власника НЕВЕЛИЧКОГО трикотажного магазина (і більш нічого) - "розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк" - чомусь не віриться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:46:03 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:36:13 ]
Так, Ксеніє, я маю на увазі матеріальні статки, бо, чесно кажучи, ще не зустрічала у своєму житті власника невеличкого бізнесу, на кшалт трикотажного магазинчика, який би у сучасних умовах спромігся б на триповерхову новобудову з чи то садом , чи то парком. До того ж, якщо він так обожнює доньку, як Ви це стверджуєте, то його бізнеса на усі фронти точно не вистачить. "Втрачене життя" сильніше написано, хоч там я з назвою і не зовсім згодна, але то вже дрібниці. А тут задум чудовий, просто деякі моменти потребують освітлення не у коментарях, а у тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:45:08 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 15:51:08 ]
А я не вірю ось в це:
"Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!"
1100 - це недоношене дитя,яка має бути в реанімації.
Вага нормально виношених дітей - від 3 кг.А на "ого" тягне за4кг.
А "особливість" тієї зозулі в чому, не підкажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:03:27 ]
Прошу вибачення, але бірочку видають з зафіксованою вагою, з якою дитина з"являється на світ, а не з якою виписується з лікарні!Ви маєте дітей? Я от зберігаю бірочку свого сина:"Мальчик, 2 кг.200 гр."Особливість.А як можна було назвати? Нецензурно, чи пхихічною збоченкою?
Особливість, в тому, що її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей!Не ненавидять її, а десь, у закутках свого серця, сподіваються, що вона повернеться І повернеться саме до нього і до їхнього плоду пристрасті - до їхньої дитини.Звичайно, це садо-мазо, напевне, але цей чоловік цим живе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:19:40 ]
Так, маю дітей, тому і кажу:) Нормально виношена дитина не важить 1100. І хлопчик ваш (дай Бог йому здоров"я) з маленькою вагою народився, але теж не 1100.
Щодо "особливості" - як на мене, це просто репродуктивна істота жіночої статі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:29:37 ]
А хто говорить, що дитина була нормально виношена? Дізнавшись всю історію, я так і подумала, що цій, як Ви влучно висловились, репродуктивній істоті жіночої статі було все одно, тільки б вагітність закінчилась.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:44:21 ]
Ксеніє,"її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей" - а хіба то не їхні діти? Чи любити свою дитину для чоловіка - то аномалія? І чому Ви впевнені, що вони УСІ мріють про її повернення? Мені здається, Ви недооцінюете чоловіків. Це уже не по тексту, просто у розрізі, так би мовити, розмови про життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 12:18:29 ]
Цікава штучка, Ксеню.
І це теж: "Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть..."

За мить до підняття завіси
Це ключик до кожної, завше жіноча уява
доліплює образ, і вся Дон Жуанова справа -
мовчати промовисто і виглядати охайно,
і вчасно піти, зрозумівши - скінчилась вистава.

А в нашому випадку маємо Дон-Жуана в юбці, і таке буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 15:15:28 ]
Не згідна! Це характеристика йому (головному герою).Цим я хотіла показали, що такий тип мужчин д-у-ж-е подобається жінкам.Але,як говорять у одному анекдоті, якщо пес біжить за машиною, це ще зовсім не одначає, що коли він наздожене, він сяде за кермо...Дивуюсь, звідки таке сприйняття!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 15:35:01 ]
Напевно пес ганяє лише за тими автівками, в яких чує наявність протилежної йому статі? Нашо йому за кермо? :)

Щодо людей, то частіше кажуть "чоловік і жона - одна сатана", ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-04 08:03:46 ]
Так, це коли вони "муж і жона", коли вони довго живуть і стають одним цілим.А тут, на мою думку, її мужчини - жертви...