ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
* * *
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
"КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі" (продовження 2)
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Лімерики – 11
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Дощик
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Над Києвом древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Падають яблука
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Лемберзькі музичні салони польської та австрійської

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Лис (1963) / Проза

 ОСОБЛИВА


Сусід родичів, в яких я гостювала, взявся довести мене з сином до обласного центру на своєму автомобілі.
-Тільки заїдемо до мого двоюрідного брата, йому сьогодні на поїзд до Одеси, а тут, як буває, його авто підвело.
Справжня садиба. Маленька хатинка, яка вже віджила своє, розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк.
Ми залишились у машині.
- Ой, ви не поспішаєте, правда? – зайдіть до хати. Трохи затримаємось...
Нас зустрів господар, як тепер кажуть, мачо - доглянутий гарний мужчина після тридцяти. За лічені секунди приготував канапки з кавою ¸ щоб не скучали, приніс декілька сімейних альбомів. Чесно кажучи, мене це здивувало, адже альбоми це така річ, яку показуєш близьким, а тут бачить нас вперше, але, ймовірно, востаннє...
Та робити нічого, скоріше, щоб не образити, ніж з цікавості, почала гортати...
Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!
Ось щасливі батьки купають маля. Ось перший тортик з однією свічкою...Ось ми стоїмо, ось ми пішли...Ось нам п”ять, а ось і перший клас. Ось донька з батьком в Одесі, ось у Києві, ось в Туреччині...
Попросилась у туалет на дорогу, пройшлася будинком. На кожному кроці фото доньки в рамках і без рамок на стінах і столах...Дивно, треба буде спитати чому. В моєї товаришки, коли дочка померла так само було...
Вже в дорозі сумніви зникли – з дитиною все гаразд. Мачо давав настанови своїй матері щодо дочки. Виявилось, що він власник невеличкого трикотажного магазинчику. Іде в Одесу до постачальників. Приємний, навіть дуже, молодий чоловік. Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть...
Щасливо доїхали до вокзалу. Попрощались. Мачо побіг до поїзда, а я все ж поцікавилась, а де його жінка.
-Та яка там жінка! Пожила з ним десь з півтора року , та й вернулася до обласного центру. Вони то й розписані не були. Він в неї четвертий такий і кожному по дитині лишає. Зараз має п”ятого. Там, дитини ще здається нема. До речі, лікарка...
А я пошкодувала, що так неуважно оглядала альбоми. Захотілося краще роздивитись ту, особливу...












    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-05-28 10:44:55
Переглядів сторінки твору 6914
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.208 / 5  (4.331 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.177 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2010.05.18 08:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 14:30:43 ]
Вірю, що мачо.Вірю, що хороший тато. А от що у власника НЕВЕЛИЧКОГО трикотажного магазина (і більш нічого) - "розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк" - чомусь не віриться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:46:03 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:36:13 ]
Так, Ксеніє, я маю на увазі матеріальні статки, бо, чесно кажучи, ще не зустрічала у своєму житті власника невеличкого бізнесу, на кшалт трикотажного магазинчика, який би у сучасних умовах спромігся б на триповерхову новобудову з чи то садом , чи то парком. До того ж, якщо він так обожнює доньку, як Ви це стверджуєте, то його бізнеса на усі фронти точно не вистачить. "Втрачене життя" сильніше написано, хоч там я з назвою і не зовсім згодна, але то вже дрібниці. А тут задум чудовий, просто деякі моменти потребують освітлення не у коментарях, а у тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:45:08 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 15:51:08 ]
А я не вірю ось в це:
"Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!"
1100 - це недоношене дитя,яка має бути в реанімації.
Вага нормально виношених дітей - від 3 кг.А на "ого" тягне за4кг.
А "особливість" тієї зозулі в чому, не підкажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:03:27 ]
Прошу вибачення, але бірочку видають з зафіксованою вагою, з якою дитина з"являється на світ, а не з якою виписується з лікарні!Ви маєте дітей? Я от зберігаю бірочку свого сина:"Мальчик, 2 кг.200 гр."Особливість.А як можна було назвати? Нецензурно, чи пхихічною збоченкою?
Особливість, в тому, що її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей!Не ненавидять її, а десь, у закутках свого серця, сподіваються, що вона повернеться І повернеться саме до нього і до їхнього плоду пристрасті - до їхньої дитини.Звичайно, це садо-мазо, напевне, але цей чоловік цим живе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:19:40 ]
Так, маю дітей, тому і кажу:) Нормально виношена дитина не важить 1100. І хлопчик ваш (дай Бог йому здоров"я) з маленькою вагою народився, але теж не 1100.
Щодо "особливості" - як на мене, це просто репродуктивна істота жіночої статі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:29:37 ]
А хто говорить, що дитина була нормально виношена? Дізнавшись всю історію, я так і подумала, що цій, як Ви влучно висловились, репродуктивній істоті жіночої статі було все одно, тільки б вагітність закінчилась.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:44:21 ]
Ксеніє,"її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей" - а хіба то не їхні діти? Чи любити свою дитину для чоловіка - то аномалія? І чому Ви впевнені, що вони УСІ мріють про її повернення? Мені здається, Ви недооцінюете чоловіків. Це уже не по тексту, просто у розрізі, так би мовити, розмови про життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 12:18:29 ]
Цікава штучка, Ксеню.
І це теж: "Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть..."

За мить до підняття завіси
Це ключик до кожної, завше жіноча уява
доліплює образ, і вся Дон Жуанова справа -
мовчати промовисто і виглядати охайно,
і вчасно піти, зрозумівши - скінчилась вистава.

А в нашому випадку маємо Дон-Жуана в юбці, і таке буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 15:15:28 ]
Не згідна! Це характеристика йому (головному герою).Цим я хотіла показали, що такий тип мужчин д-у-ж-е подобається жінкам.Але,як говорять у одному анекдоті, якщо пес біжить за машиною, це ще зовсім не одначає, що коли він наздожене, він сяде за кермо...Дивуюсь, звідки таке сприйняття!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 15:35:01 ]
Напевно пес ганяє лише за тими автівками, в яких чує наявність протилежної йому статі? Нашо йому за кермо? :)

Щодо людей, то частіше кажуть "чоловік і жона - одна сатана", ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-04 08:03:46 ]
Так, це коли вони "муж і жона", коли вони довго живуть і стають одним цілим.А тут, на мою думку, її мужчини - жертви...