ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ксенія Лис (1963) /
Проза
ОСОБЛИВА
Сусід родичів, в яких я гостювала, взявся довести мене з сином до обласного центру на своєму автомобілі.
-Тільки заїдемо до мого двоюрідного брата, йому сьогодні на поїзд до Одеси, а тут, як буває, його авто підвело.
Справжня садиба. Маленька хатинка, яка вже віджила своє, розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк.
Ми залишились у машині.
- Ой, ви не поспішаєте, правда? – зайдіть до хати. Трохи затримаємось...
Нас зустрів господар, як тепер кажуть, мачо - доглянутий гарний мужчина після тридцяти. За лічені секунди приготував канапки з кавою ¸ щоб не скучали, приніс декілька сімейних альбомів. Чесно кажучи, мене це здивувало, адже альбоми це така річ, яку показуєш близьким, а тут бачить нас вперше, але, ймовірно, востаннє...
Та робити нічого, скоріше, щоб не образити, ніж з цікавості, почала гортати...
Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!
Ось щасливі батьки купають маля. Ось перший тортик з однією свічкою...Ось ми стоїмо, ось ми пішли...Ось нам п”ять, а ось і перший клас. Ось донька з батьком в Одесі, ось у Києві, ось в Туреччині...
Попросилась у туалет на дорогу, пройшлася будинком. На кожному кроці фото доньки в рамках і без рамок на стінах і столах...Дивно, треба буде спитати чому. В моєї товаришки, коли дочка померла так само було...
Вже в дорозі сумніви зникли – з дитиною все гаразд. Мачо давав настанови своїй матері щодо дочки. Виявилось, що він власник невеличкого трикотажного магазинчику. Іде в Одесу до постачальників. Приємний, навіть дуже, молодий чоловік. Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть...
Щасливо доїхали до вокзалу. Попрощались. Мачо побіг до поїзда, а я все ж поцікавилась, а де його жінка.
-Та яка там жінка! Пожила з ним десь з півтора року , та й вернулася до обласного центру. Вони то й розписані не були. Він в неї четвертий такий і кожному по дитині лишає. Зараз має п”ятого. Там, дитини ще здається нема. До речі, лікарка...
А я пошкодувала, що так неуважно оглядала альбоми. Захотілося краще роздивитись ту, особливу...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ОСОБЛИВА
Сусід родичів, в яких я гостювала, взявся довести мене з сином до обласного центру на своєму автомобілі.
-Тільки заїдемо до мого двоюрідного брата, йому сьогодні на поїзд до Одеси, а тут, як буває, його авто підвело.
Справжня садиба. Маленька хатинка, яка вже віджила своє, розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк.
Ми залишились у машині.
- Ой, ви не поспішаєте, правда? – зайдіть до хати. Трохи затримаємось...
Нас зустрів господар, як тепер кажуть, мачо - доглянутий гарний мужчина після тридцяти. За лічені секунди приготував канапки з кавою ¸ щоб не скучали, приніс декілька сімейних альбомів. Чесно кажучи, мене це здивувало, адже альбоми це така річ, яку показуєш близьким, а тут бачить нас вперше, але, ймовірно, востаннє...
Та робити нічого, скоріше, щоб не образити, ніж з цікавості, почала гортати...
Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!
Ось щасливі батьки купають маля. Ось перший тортик з однією свічкою...Ось ми стоїмо, ось ми пішли...Ось нам п”ять, а ось і перший клас. Ось донька з батьком в Одесі, ось у Києві, ось в Туреччині...
Попросилась у туалет на дорогу, пройшлася будинком. На кожному кроці фото доньки в рамках і без рамок на стінах і столах...Дивно, треба буде спитати чому. В моєї товаришки, коли дочка померла так само було...
Вже в дорозі сумніви зникли – з дитиною все гаразд. Мачо давав настанови своїй матері щодо дочки. Виявилось, що він власник невеличкого трикотажного магазинчику. Іде в Одесу до постачальників. Приємний, навіть дуже, молодий чоловік. Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть...
Щасливо доїхали до вокзалу. Попрощались. Мачо побіг до поїзда, а я все ж поцікавилась, а де його жінка.
-Та яка там жінка! Пожила з ним десь з півтора року , та й вернулася до обласного центру. Вони то й розписані не були. Він в неї четвертий такий і кожному по дитині лишає. Зараз має п”ятого. Там, дитини ще здається нема. До речі, лікарка...
А я пошкодувала, що так неуважно оглядала альбоми. Захотілося краще роздивитись ту, особливу...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1767 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1767 seconds