ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Забути про квіти
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Перед падолистом
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Ципріан Каміль Норвід
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
* 240 *
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Від'їзд
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Повішений
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лик безсоння
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Cінабоном білих маків…
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Розкладене по поличках
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
* * *
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
Лімерики G 1
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
* * *
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач (The Beatles)
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
***
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ксенія Лис (1963) / Проза

 ОСОБЛИВА


Сусід родичів, в яких я гостювала, взявся довести мене з сином до обласного центру на своєму автомобілі.
-Тільки заїдемо до мого двоюрідного брата, йому сьогодні на поїзд до Одеси, а тут, як буває, його авто підвело.
Справжня садиба. Маленька хатинка, яка вже віджила своє, розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк.
Ми залишились у машині.
- Ой, ви не поспішаєте, правда? – зайдіть до хати. Трохи затримаємось...
Нас зустрів господар, як тепер кажуть, мачо - доглянутий гарний мужчина після тридцяти. За лічені секунди приготував канапки з кавою ¸ щоб не скучали, приніс декілька сімейних альбомів. Чесно кажучи, мене це здивувало, адже альбоми це така річ, яку показуєш близьким, а тут бачить нас вперше, але, ймовірно, востаннє...
Та робити нічого, скоріше, щоб не образити, ніж з цікавості, почала гортати...
Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!
Ось щасливі батьки купають маля. Ось перший тортик з однією свічкою...Ось ми стоїмо, ось ми пішли...Ось нам п”ять, а ось і перший клас. Ось донька з батьком в Одесі, ось у Києві, ось в Туреччині...
Попросилась у туалет на дорогу, пройшлася будинком. На кожному кроці фото доньки в рамках і без рамок на стінах і столах...Дивно, треба буде спитати чому. В моєї товаришки, коли дочка померла так само було...
Вже в дорозі сумніви зникли – з дитиною все гаразд. Мачо давав настанови своїй матері щодо дочки. Виявилось, що він власник невеличкого трикотажного магазинчику. Іде в Одесу до постачальників. Приємний, навіть дуже, молодий чоловік. Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть...
Щасливо доїхали до вокзалу. Попрощались. Мачо побіг до поїзда, а я все ж поцікавилась, а де його жінка.
-Та яка там жінка! Пожила з ним десь з півтора року , та й вернулася до обласного центру. Вони то й розписані не були. Він в неї четвертий такий і кожному по дитині лишає. Зараз має п”ятого. Там, дитини ще здається нема. До речі, лікарка...
А я пошкодувала, що так неуважно оглядала альбоми. Захотілося краще роздивитись ту, особливу...












    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2009-05-28 10:44:55
Переглядів сторінки твору 7140
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.208 / 5  (4.331 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.177 / 5.17)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2010.05.18 08:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 14:30:43 ]
Вірю, що мачо.Вірю, що хороший тато. А от що у власника НЕВЕЛИЧКОГО трикотажного магазина (і більш нічого) - "розбитий скоріше парк, ніж сад, і новобудова – трьохповерховий особняк" - чомусь не віриться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:46:03 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:36:13 ]
Так, Ксеніє, я маю на увазі матеріальні статки, бо, чесно кажучи, ще не зустрічала у своєму житті власника невеличкого бізнесу, на кшалт трикотажного магазинчика, який би у сучасних умовах спромігся б на триповерхову новобудову з чи то садом , чи то парком. До того ж, якщо він так обожнює доньку, як Ви це стверджуєте, то його бізнеса на усі фронти точно не вистачить. "Втрачене життя" сильніше написано, хоч там я з назвою і не зовсім згодна, але то вже дрібниці. А тут задум чудовий, просто деякі моменти потребують освітлення не у коментарях, а у тексті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 15:45:08 ]
По-перше, дуже дякую, що прочитали, та й ще й зробили коментар.Вибачте, та не розумію, у що саме Ви не вірити? Ви маєте на увазі матеріальні статки? Людині не до цього!Він живе тільки донькою.Взагалі спочатку я хотіла назвати це оповідання: "Мутація".Оповідання про мужчину, в якого немає майбутнього в плані особистого життя, та й, скоріше всього, в його доньки також.При такій "надлюбові" батька до дочки,(вона ж б постійний спогад про ту, особливу)саме у доньки нормального майбутнього з чоловіком-то і не передбачається...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 15:51:08 ]
А я не вірю ось в це:
"Перший альбом розпочинається із бірочки пологового будинку: „Вага – 1100 г.” Ого!- подумалось, це ж треба!"
1100 - це недоношене дитя,яка має бути в реанімації.
Вага нормально виношених дітей - від 3 кг.А на "ого" тягне за4кг.
А "особливість" тієї зозулі в чому, не підкажете?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:03:27 ]
Прошу вибачення, але бірочку видають з зафіксованою вагою, з якою дитина з"являється на світ, а не з якою виписується з лікарні!Ви маєте дітей? Я от зберігаю бірочку свого сина:"Мальчик, 2 кг.200 гр."Особливість.А як можна було назвати? Нецензурно, чи пхихічною збоченкою?
Особливість, в тому, що її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей!Не ненавидять її, а десь, у закутках свого серця, сподіваються, що вона повернеться І повернеться саме до нього і до їхнього плоду пристрасті - до їхньої дитини.Звичайно, це садо-мазо, напевне, але цей чоловік цим живе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-05-28 16:19:40 ]
Так, маю дітей, тому і кажу:) Нормально виношена дитина не важить 1100. І хлопчик ваш (дай Бог йому здоров"я) з маленькою вагою народився, але теж не 1100.
Щодо "особливості" - як на мене, це просто репродуктивна істота жіночої статі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-28 16:29:37 ]
А хто говорить, що дитина була нормально виношена? Дізнавшись всю історію, я так і подумала, що цій, як Ви влучно висловились, репродуктивній істоті жіночої статі було все одно, тільки б вагітність закінчилась.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-05-28 22:44:21 ]
Ксеніє,"її мужчини все своє життя кладуть на виховання її дітей" - а хіба то не їхні діти? Чи любити свою дитину для чоловіка - то аномалія? І чому Ви впевнені, що вони УСІ мріють про її повернення? Мені здається, Ви недооцінюете чоловіків. Це уже не по тексту, просто у розрізі, так би мовити, розмови про життя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 12:18:29 ]
Цікава штучка, Ксеню.
І це теж: "Впіймала себе на думці, що якби не, то мабуть..."

За мить до підняття завіси
Це ключик до кожної, завше жіноча уява
доліплює образ, і вся Дон Жуанова справа -
мовчати промовисто і виглядати охайно,
і вчасно піти, зрозумівши - скінчилась вистава.

А в нашому випадку маємо Дон-Жуана в юбці, і таке буває...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-03 15:15:28 ]
Не згідна! Це характеристика йому (головному герою).Цим я хотіла показали, що такий тип мужчин д-у-ж-е подобається жінкам.Але,як говорять у одному анекдоті, якщо пес біжить за машиною, це ще зовсім не одначає, що коли він наздожене, він сяде за кермо...Дивуюсь, звідки таке сприйняття!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2009-06-03 15:35:01 ]
Напевно пес ганяє лише за тими автівками, в яких чує наявність протилежної йому статі? Нашо йому за кермо? :)

Щодо людей, то частіше кажуть "чоловік і жона - одна сатана", ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Лис (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-04 08:03:46 ]
Так, це коли вони "муж і жона", коли вони довго живуть і стають одним цілим.А тут, на мою думку, її мужчини - жертви...