ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.04.03 11:58
Не віриться, що листя жовте
Говорить у тяжкім гріху
І в те, що невблаганні жорна
Все перетворять на труху.

Не віриться, що найдорожче
Впаде мінливості листом.
Побита, зношена дорога

Віктор Кучерук
2026.04.03 05:54
Туман розвіявся, мов дим,
Поміж вербових віт
І плеск озерної води
Збудив півсонний світ.
Пахучих лілій аромат
Доносився, - просив
Вдихати зблизька благодать
Квітучої краси.

Євген Федчук
2026.04.02 19:59
Такі уже «трудяги» москалі,
Що ще таких по світу пошукати.
Хотілось би історію згадати.
Колись в однім москальському селі
(Це все тоді, ще за царя було)
Селяни лиш один прибуток мали –
Косили сіно та і продавали.
Нічого ж на городі не росло.

Артур Сіренко
2026.04.02 16:17
Коли квітень тільки почався і дні неочікувано стали холодними і дощавими мене запросив у свою самотню хижку старий хайдзін, що підписує свої прозорі хоку іменем Ейєн-но Котокутобіто () і вирощує в своєму саду ожину. Ми пили чай, заварюючи заміть традиційн

Охмуд Песецький
2026.04.02 13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки
Кроками нестримної ходи,
Де майбутні храми та осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.

Борис Костиря
2026.04.02 13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.

Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю

Юрій Гундарів
2026.04.02 09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…

Бра

Віктор Кучерук
2026.04.02 05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.

Артур Курдіновський
2026.04.02 05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.

Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати

С М
2026.04.01 21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл

Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився

Іван Потьомкін
2026.04.01 20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.

хома дідим
2026.04.01 19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги

Борис Костиря
2026.04.01 13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.

Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,

М Менянин
2026.04.01 13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?

Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові

Юхим Семеняко
2026.04.01 11:32
  Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст

Артур Сіренко
2026.03.31 21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Світ мені ліг – мов гніздо із колючого дроту.
Падають зорі – як ціни на вічне, мов ці...
Ніжні і сильні герої із анекдотів,
Або ж поети – душ допотопних ловці.

Ті, що упали, то ті вже дозріли до себе,
Свічку в собі засвітили –
Хай спалює зло.
Радість дитяча...
Кров’ю люблю це небо,
Пісню, весло...

Бистра й гаряча пройде по душі жага.
Далеч застигне: зайде чорнокрилий ангел.
Серце здригнеться, немов золотий наган,
І затанцює із кулею біле танго.

Кров’ю згадаю вовче виття матерів,
Понад колискою слізно скалиниться кисень.
В мертвих зіницях іще молодих вовків
Мед мого щастя кисне.

Каркне воронячим голосом юна смерть.

Тихо і світло під горлом...
Церква... сльозина...
Тіло дівоче красиве краплю душі моєї візьме,
Решта – діти і батьківщина.

Біла пташина востаннє зітхне уночі
Так, як зітхають жінки, як дитятка хочуть.

Сонячний зайчик засне на моєму мечі.

Світ – його сни пророчі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-14 18:41:09
Переглядів сторінки твору 6799
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.301 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-14 20:16:27 ]
І в продовження:

Хоч був дзвінким і гострим був, як скло.
Легким, терновим і важким, вишневим.
Торішні гнізда цвітом замело.
Зозуля плаче.
Любляться дерева.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 21:11:35 ]
...Так-так... колись, Костю, писав і про гнізда, і про любов - коли був іще легким і вишневим. :)
Пам*ятаєш старикове?.. :)

Будьмо і тримаймося!
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 21:12:50 ]
Влучно и "смачно"... та що я коментую - і так усім все ясно: майстерно!
От тілько - чому кисне той мед?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 21:35:57 ]
Привіт, Вікторіє!
Сонячна Перемого Ти наша!.. :)

Так вже й усім ясно?..
Хоча, як казав колись один російський класик: "Все говорили, что я - талант! Но я знал это лучше других..." :)

А "мед кисне" тому, що літечко за вікном хренове! :)
Бджоли не гудуть.

Дякую за каву і добре слово!
Будьмо і тримаймося!

Наступна кава з мене!
Ігор. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 22:55:35 ]
Вітаю!
Літечко за вікном трохи не теє? А тре створити (на противагу) - в душі... (наголос не на першому складі).
А щодо кави - ловлю на слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 23:01:30 ]
:)
Ага.
Підемо в душ(у) - заодно й помиємось... :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 01:10:52 ]
"Сонячний зайчик засне на моєму мечі..." - в принципі, достатньо й цього рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 08:37:36 ]
Вітаю, поете. Біль проступає ледь помітними краплями крові у Ваших рядках. Хочеться зцілити вірша та автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 10:09:22 ]
Ну... біль - то Бог, Юлічко!
Але якщо хочеться "зцілити вірша та автора" - то я вже готовий... а вірш уже своїм життям живе - то його діло. :)
Пишіть.

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 12:23:45 ]
не роздавайте всім, навіть красивим, тілам дівочим душу - бо так по краплині - ні дітям, ні батьківщині, ні на вірші не лишать)))))
а сурйозно - сильно і, як вже сказала пані Вікторія, влучно. браво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 12:45:37 ]
Згоден з Вами, НаталІ!
Відірвавсь я від землі... :)

Дякую, що не забуваєте, старичка.
Я Вас теж люблю.
Удачі+вільного польоту!
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 13:36:50 ]
ох, такого "старичка" ще забудь спробуй ;)
Вам теж удачі, натхнення і зграйку муз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 13:52:29 ]
Кх-кх...
Мерсі, Мадам, за комплімант...

Зліплю собі маленьку піч - і буду колупати,
Бо від похвал душа стає - мов іграшка із вати. :)

Хто критику і похвалу навчивсь, як муз... сприймати -
Той вже Мамай, той може все:
Кохати, воювати... :)

Отако воно, Наталочко, файні стихи писати!.. :)

Вам ще раз і ще раз удачі, натхнення і зграйку... муз-чин :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 14:08:58 ]
Незнаю чи додам я чогось нового, але файно-щемкий вірш, як і всі Ваші. Аде дуже Ви вгадуєтесь за ним. З одного боку, добре, коли автор має свій неповторний голос, але з іншого - хочеться новизни, чогось такого, де Ви будете не Ви, де не буде вовків:), рідної пісні і т.д. Ну, не можна ж лише гарні вірші писати:), треба ж десь і слабинку дати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 23:33:29 ]
Сонечко!
Приємно, що розхвилювалася... :)
"Не" з дієсловом аж разом написала!..
Семйон Семйонич!.. :)

Слабинку, Сонечко, я в жизні можу дати, але не в поезії...

І як же вовку без вовків!?.
І як же вовку без голосу свого, мила Оленко?..

Цьомммм...
:)
Дзвоніть.
Посперечаємось від душі!.. :)

З любов*ю
"Файно-щемкий"...
Вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 09:09:50 ]
О, я як розхвилююся, то ще й не таке можу написати:)Подзвоню, посперечаємося:)