ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.

Тетяна Левицька
2026.08.23 11:04
Не впевнена, що знову покохаю,
уже достатньо любощів почуто.
Нехай воркує горличка у гаю,
а там подивимось, як далі бути!
А там побачимо, що нам наврочить
циганка-доля на міфічних картах.
Можливо, не пізнавши білі ночі,
ми нігтя одне одного не варт

Ірина Вовк
2026.08.23 09:35
Пурпурові вітрила Тарса «Кохання римського генерала коштує дорого, якщо його ціна — голова молодшої сестри». З уст цариці Клеопатри у короні Об’єднаного Єгипту …Вітер з моря здіймає поділ моїх білих шат. Цей вітер приніс у моє життя наказ, під

Віктор Кучерук
2026.08.23 07:35
Подаруй мені усмішку,
Поцілунком привітай, -
І розваж словами трішки
Душу змучену украй.
Утішай її без строку,
Пожалій усю сповна, -
Заслуговує на спокій
Віком втомлена вона.

Іван Потьомкін
2026.08.22 21:49
Тепер я мертвий. Став рядками книги
В твоїх руках...
З плечей твоїх знято любові вериги,
Та пече мій прах.
Відтепер можна мене в час тривоги
Перегортать,
Та збережуть завше твої дороги
Мою печать.

Ольга Садкова
2026.08.22 20:17
Українському добровольцеві

По-готичному колють небо
височезні сосни й гудуть.
Як далеко мені до тебе!
Ти в широких степах, мабуть.

Виє вітер там по роздоллю.

хома дідим
2026.08.22 19:32
у звичайних розмовах
за столом чи на виході
в обговоренні
різних речей
за суперечками деколи
й іноді кпинами
не лінувалися
звертатися до імен
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Світ мені ліг – мов гніздо із колючого дроту.
Падають зорі – як ціни на вічне, мов ці...
Ніжні і сильні герої із анекдотів,
Або ж поети – душ допотопних ловці.

Ті, що упали, то ті вже дозріли до себе,
Свічку в собі засвітили –
Хай спалює зло.
Радість дитяча...
Кров’ю люблю це небо,
Пісню, весло...

Бистра й гаряча пройде по душі жага.
Далеч застигне: зайде чорнокрилий ангел.
Серце здригнеться, немов золотий наган,
І затанцює із кулею біле танго.

Кров’ю згадаю вовче виття матерів,
Понад колискою слізно скалиниться кисень.
В мертвих зіницях іще молодих вовків
Мед мого щастя кисне.

Каркне воронячим голосом юна смерть.

Тихо і світло під горлом...
Церква... сльозина...
Тіло дівоче красиве краплю душі моєї візьме,
Решта – діти і батьківщина.

Біла пташина востаннє зітхне уночі
Так, як зітхають жінки, як дитятка хочуть.

Сонячний зайчик засне на моєму мечі.

Світ – його сни пророчі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-14 18:41:09
Переглядів сторінки твору 7084
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.301 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-14 20:16:27 ]
І в продовження:

Хоч був дзвінким і гострим був, як скло.
Легким, терновим і важким, вишневим.
Торішні гнізда цвітом замело.
Зозуля плаче.
Любляться дерева.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 21:11:35 ]
...Так-так... колись, Костю, писав і про гнізда, і про любов - коли був іще легким і вишневим. :)
Пам*ятаєш старикове?.. :)

Будьмо і тримаймося!
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 21:12:50 ]
Влучно и "смачно"... та що я коментую - і так усім все ясно: майстерно!
От тілько - чому кисне той мед?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 21:35:57 ]
Привіт, Вікторіє!
Сонячна Перемого Ти наша!.. :)

Так вже й усім ясно?..
Хоча, як казав колись один російський класик: "Все говорили, что я - талант! Но я знал это лучше других..." :)

А "мед кисне" тому, що літечко за вікном хренове! :)
Бджоли не гудуть.

Дякую за каву і добре слово!
Будьмо і тримаймося!

Наступна кава з мене!
Ігор. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 22:55:35 ]
Вітаю!
Літечко за вікном трохи не теє? А тре створити (на противагу) - в душі... (наголос не на першому складі).
А щодо кави - ловлю на слові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-14 23:01:30 ]
:)
Ага.
Підемо в душ(у) - заодно й помиємось... :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Терен (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 01:10:52 ]
"Сонячний зайчик засне на моєму мечі..." - в принципі, достатньо й цього рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 08:37:36 ]
Вітаю, поете. Біль проступає ледь помітними краплями крові у Ваших рядках. Хочеться зцілити вірша та автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 10:09:22 ]
Ну... біль - то Бог, Юлічко!
Але якщо хочеться "зцілити вірша та автора" - то я вже готовий... а вірш уже своїм життям живе - то його діло. :)
Пишіть.

ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 12:23:45 ]
не роздавайте всім, навіть красивим, тілам дівочим душу - бо так по краплині - ні дітям, ні батьківщині, ні на вірші не лишать)))))
а сурйозно - сильно і, як вже сказала пані Вікторія, влучно. браво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 12:45:37 ]
Згоден з Вами, НаталІ!
Відірвавсь я від землі... :)

Дякую, що не забуваєте, старичка.
Я Вас теж люблю.
Удачі+вільного польоту!
ІП.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Клименко (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 13:36:50 ]
ох, такого "старичка" ще забудь спробуй ;)
Вам теж удачі, натхнення і зграйку муз :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 13:52:29 ]
Кх-кх...
Мерсі, Мадам, за комплімант...

Зліплю собі маленьку піч - і буду колупати,
Бо від похвал душа стає - мов іграшка із вати. :)

Хто критику і похвалу навчивсь, як муз... сприймати -
Той вже Мамай, той може все:
Кохати, воювати... :)

Отако воно, Наталочко, файні стихи писати!.. :)

Вам ще раз і ще раз удачі, натхнення і зграйку... муз-чин :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 14:08:58 ]
Незнаю чи додам я чогось нового, але файно-щемкий вірш, як і всі Ваші. Аде дуже Ви вгадуєтесь за ним. З одного боку, добре, коли автор має свій неповторний голос, але з іншого - хочеться новизни, чогось такого, де Ви будете не Ви, де не буде вовків:), рідної пісні і т.д. Ну, не можна ж лише гарні вірші писати:), треба ж десь і слабинку дати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 23:33:29 ]
Сонечко!
Приємно, що розхвилювалася... :)
"Не" з дієсловом аж разом написала!..
Семйон Семйонич!.. :)

Слабинку, Сонечко, я в жизні можу дати, але не в поезії...

І як же вовку без вовків!?.
І як же вовку без голосу свого, мила Оленко?..

Цьомммм...
:)
Дзвоніть.
Посперечаємось від душі!.. :)

З любов*ю
"Файно-щемкий"...
Вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2009-06-16 09:09:50 ]
О, я як розхвилююся, то ще й не таке можу написати:)Подзвоню, посперечаємося:)