ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Першоапостольні
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Пісочний годинник
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Осердя українське
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Собі
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 4)
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Веселка
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
* * *
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
* * *
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
Образок
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 3)
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
* 141 *
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
* * *
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ДО ТЕМИ БЕЗСМЕРТЯ
Ось-ось вже, здавалось, безсмертя – строфою подать...
На кухні моїй, ще радянській, горілим запахло,
Бо я записався, прогавивши чайника…
А десь зі ствола одночасно – і куля, і пакля...

Сльоза на обличчі повторює почерк зорі,
Дорога до себе – оту переламану щоглу.
А що ми зловили на чорні гачки якорів?..
Епоха, як риба, без кисню солоного здохла.

Мов напис на шаблі, зостанеться вірш молодий,
Мов пам’ять красива народу, який вимирає.
Нечасано. Чудно. Горілку женемо з біди –
Мов раю немає.

Лиш тиша набожна і сіно, й парне молоко...
І пес одинокий, отруєний радістю, бреше.
Стовпа електричного ідол поганський, райком...
І хлопчик циганський гадає:
«Орел – а чи решка».

А хрен його знає, що краще: орел, а чи реш…?
Ось-ось вже, здається, безсмертя...
Воно мені треба?..

Та сходить над Місяцем Сонце бездомне, старе
З підземного неба.

Я вже потойбічний...
Ні смаку, ні сенсу, ні дна.

Годинник висить під іконою.
Плаче зозуля.

На кухні моїй, ще радянській,
Лиш вИна й винА.

А серце – мов куля...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-18 11:00:49
Переглядів сторінки твору 12558
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 19:15:41 ]
ВІДПОВІДЬ НА: Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 18:28:39 ] Було би цікаво побачити матюгальні україномовні твори, опубліковані на сторінках "Майстерень" від імені достойних авторів. :)
Фрагменти крамольних висловлювань є, але це в основному стосується, знову ж таки, зовсім іншої мови - російської, а ми говоримо про рідну, так? Чи варто її псувати так, як зіпсована матюками російська? Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?"

Володю!
Якщо чесно, мені нецікаво бавитися, відповідати на чудні пасажі із присмаком провокацій із примруженим оком.
Ми говоримо про поезію?
Чи сповідаємося?..
Чи конфереціюємо на тему "Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?

Якщо про поезію - то мені, звиняй, важливо, щоби була Поезія насамперед - талановита і чесна.

А якщо ми такі мусі-пусі чепурусі - то це не до мене. Можу, до речі, дати адресу - куди... :)

Але, найбільше у житті не люблячи недомовок, лицемірства тощо, відповідаю за базар:

"Хата є, іти боїться ".
"Я не блядь, а кранівниця."
"Виникло життя мов звичка
ще до курки і яєчка".
(Бродський, Йосип (1940-1996). Твори у перекладі Володимира Ляшкевича. http://maysterni.com/publication.php?id=8526

(То не сон, а просто деза),
Сняться, бля, босяцькі леза,
Сниться шмара нетвереза...
(Мойсей Фішбейн. 1953).
http://maysterni.com/publication.php?id=566

Наразі досить, гадаю, а то в мене матеріалу вже на цілу статтю компаративістську, повір, Володю, за 20 хвилин назбиралося...
А воно Тобі треба?..
Краще грог з Тобою на вітрі перемін (будь вони неладні!) біля Ратуші пити, ніж ото ченців удавати із себе... :)
А що подумають про нас наші Майстрині?.. А що скажуть і якими словами?.. :)
Шкандаль!..
Ми ж завжди одне одного розуміли - а тут на: у святенника захотілося погратися, чи шо?..
Чи ж гоже поетові?.. :)

З повагою
Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:51:59 ]
Ігоре, так наявність перекладу може значити все, що завгодно. І в жодному випадку переклад не є творінням вуст перекладача. То ж ви, напевно, маєте на увазі, що перекладаючи Бродського, наведений вами вираз потрібно було б узяти в лапки? Так зараз і зроблю.
Хороша думка.

Зрештою, кожен читач, навіть у перекладі може побачити до чого з часом приводить цинізм у стосунках із поезією - наприклад до композицій на кшталт http://maysterni.com/publication.php?id=20503 "На независимость Украины", до хворого серця Бродського ("Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага..." Євангеліє від св. Матвія) а декого і до петлі, і до кулі. Що є значно більшим гріхом, аніж матюк. Але, пізнавши матюк, певно прагнеться і далі?
Ось у чому небезпека.

Власне, ще раз зауважу, що, на мою думку, ми ведемо тут абстрактну розмову щодо потреби матюків в українській літературній мові, ведемо її, так би мовити, у пошуках істини. Тому, які можуть бути образи, і до чого тут "у святенника захотілося погратися, чи шо?.."
Моє тверде переконання, що самі брудно-лайливі слова повинні залишатися за межами літератури, і, в першу чергу, Поезії. А натяки на ці звороти, коректні фрагменти з натяком, напевно таки можуть бути присутні, як дороговказівники - куди потрібно йти, а куди - не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:59:21 ]
Вибачте, що втручаюсь, але, імхо, "хрен" - це не брудна лайка. Це евфемізм. І виглядає він у даному випадку досить невинно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:07:12 ]
Так ми просто так, абстрактно спілкуємось на вічну тему. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 15:43:11 ]
Ось, Ігоре, Ви виконали побажання Оленки, яка закидувала, що хотілося б незвичного Павлюка. Нате.
А вірш притягаючий, магнетичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-19 17:21:56 ]
:)...