ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.02 20:38
Ось дивувався
Щодо наших чуттів
Хильни сонцесходу ще
Гладь локони їй
Усяк рятівник собі
А серця стугонять, мов ураз
В одному одне

Ігор Шоха
2026.08.02 19:43
А верхогляд міняє рукавиці
армійської еліти і – абзац...
указує, який у кого плац.
Зате в столиці – одіозні лиця,
незамінимі хрюша і паяц.

***
А «марафон пресує» всі події

Юрій Лазірко
2026.08.02 16:29
we became two islands
drifting in a sea
our gold is silence
not that well received

our minds - two rivers
dried in desert lands
feelings left to shiver

Євген Федчук
2026.08.02 16:12
Ще ізмалечку нас мама з сестрою привчала,
Щоби ми із кладовища нічого не брали,
Бо не люблять того мертві. За взятим тобою,
Якось прийдуть, щоб забрати тебе із собою.
Ще і приклад приводила. Це пізніше стало.
Жив у селі один дядько, що ми добре знали

Роксолана Вірлан
2026.08.02 14:38
я ніколи, ніколи, ніколи тобі не пробачу
те зухвале втручання в божественне сяйво моє,
вурдалаківську месу в регістрах любові нестачі,
в мить довіри й розкрилля моїх чистоплинних імен.

я б для тебе сама оголила і шию, і вену
і дозволила спити без

Борис Костиря
2026.08.02 13:42
Поезія - аскеза чи надмірність,
Це оргія чи келія в землі?
Поезія - це свято чи повинність,
Бенкет чи ланцюги важкі й сумні?

Поезія - це вибух чи покора,
Хвороба чи величний Божий дар?
Іде поет у безгоміння бору

Іван Потьомкін
2026.08.02 13:24
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Олена Побийголод
2026.08.02 13:12
А.Фатьянов, С.Фогельсон

Був готов на вихід катер,
на шпилі мінер стояв,
через борт знайомій Каті
«по секрету» він казав:

«Призначайте місце певне,

Ірина Вовк
2026.08.02 12:49
…За 2 години до… …Потяги колесами б’ють у скронях, повертаючи нас із тобою додому. Літо 1941 року. Ми йдемо разом. Коли я переходила радянсько-німецький кордон пішки, продираючись крізь чагарники й збиваючи ноги у кров, ти йшов на крок позаду, оберіга

В Горова Леся
2026.08.02 11:47
Мідне замружене сонце скотилось до краю,
Хмари бровастої тяжістю стиснулось ніби,
Кожного вечора небо мені розквітає,
На горизонт одягаючи сяючі німби.

Заходу фарби чарують, згасаючи миттю -
В чому ж і ще швидкоплинність така і мінливість.
Сковзує

Микола Дудар
2026.08.02 11:36
Серпень, хлопче, що з тобою? Знов зненацька задощив. Не здивуєш нас водою! Ти диви, ще й оточив... Заперіщив... розізлився? Міра жарту певно є... Ну а після в небо змився - Православного вдає... Серпень, хлопче, може, досить? Якщо чуєш, то озвись

Микола Дудар
2026.08.02 11:32
Звучали в голосі на почет Сім нот на пагорбі, на біс... І щось було від них пророче, Бо саме так рождають вість... Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча Навік зріднилися... Війна. І тут прийшла потвора суча - Не всіх повернуть звідтіля... О Боже рідний...

хома дідим
2026.08.02 10:55
оскільки ти не зрозуміла
а я не з тих
що уточняють
ми навіть не зливались тілом
у різних у краях і досі
перебуваючи незмінно
і їх уточнювати нащо
ти переплутала сюжети

Віктор Кучерук
2026.08.02 06:37
І шумлива, і красива,
На догоду нам усім, -
Дозріває щедра нива,
Під світилом золотим.
Наче капище священне,
Вберегла красу стару,
Від якої йде натхнення
Віддаватися добру.

Володимир Бойко
2026.08.02 00:02
До притулку на Драгобраті
Припливли сомалійські пірати
І замовили ром,
Самогон з коньяком
І квитки в Сомалі з Драгобрату.

У генделику в центрі Варшави
Кучкувалися ліві і праві

Тетяна Левицька
2026.08.01 23:06
Не клич мене, любий, туди,
де я не бувала ніколи.
Можливо, ті райські сади
на друзки давно розкололи.

А може, їх зовсім нема —
цю вигадку тішить свідомість.
Де вічності чорна пітьма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ДО ТЕМИ БЕЗСМЕРТЯ
Ось-ось вже, здавалось, безсмертя – строфою подать...
На кухні моїй, ще радянській, горілим запахло,
Бо я записався, прогавивши чайника…
А десь зі ствола одночасно – і куля, і пакля...

Сльоза на обличчі повторює почерк зорі,
Дорога до себе – оту переламану щоглу.
А що ми зловили на чорні гачки якорів?..
Епоха, як риба, без кисню солоного здохла.

Мов напис на шаблі, зостанеться вірш молодий,
Мов пам’ять красива народу, який вимирає.
Нечасано. Чудно. Горілку женемо з біди –
Мов раю немає.

Лиш тиша набожна і сіно, й парне молоко...
І пес одинокий, отруєний радістю, бреше.
Стовпа електричного ідол поганський, райком...
І хлопчик циганський гадає:
«Орел – а чи решка».

А хрен його знає, що краще: орел, а чи реш…?
Ось-ось вже, здається, безсмертя...
Воно мені треба?..

Та сходить над Місяцем Сонце бездомне, старе
З підземного неба.

Я вже потойбічний...
Ні смаку, ні сенсу, ні дна.

Годинник висить під іконою.
Плаче зозуля.

На кухні моїй, ще радянській,
Лиш вИна й винА.

А серце – мов куля...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-18 11:00:49
Переглядів сторінки твору 12625
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 19:15:41 ]
ВІДПОВІДЬ НА: Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 18:28:39 ] Було би цікаво побачити матюгальні україномовні твори, опубліковані на сторінках "Майстерень" від імені достойних авторів. :)
Фрагменти крамольних висловлювань є, але це в основному стосується, знову ж таки, зовсім іншої мови - російської, а ми говоримо про рідну, так? Чи варто її псувати так, як зіпсована матюками російська? Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?"

Володю!
Якщо чесно, мені нецікаво бавитися, відповідати на чудні пасажі із присмаком провокацій із примруженим оком.
Ми говоримо про поезію?
Чи сповідаємося?..
Чи конфереціюємо на тему "Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?

Якщо про поезію - то мені, звиняй, важливо, щоби була Поезія насамперед - талановита і чесна.

А якщо ми такі мусі-пусі чепурусі - то це не до мене. Можу, до речі, дати адресу - куди... :)

Але, найбільше у житті не люблячи недомовок, лицемірства тощо, відповідаю за базар:

"Хата є, іти боїться ".
"Я не блядь, а кранівниця."
"Виникло життя мов звичка
ще до курки і яєчка".
(Бродський, Йосип (1940-1996). Твори у перекладі Володимира Ляшкевича. http://maysterni.com/publication.php?id=8526

(То не сон, а просто деза),
Сняться, бля, босяцькі леза,
Сниться шмара нетвереза...
(Мойсей Фішбейн. 1953).
http://maysterni.com/publication.php?id=566

Наразі досить, гадаю, а то в мене матеріалу вже на цілу статтю компаративістську, повір, Володю, за 20 хвилин назбиралося...
А воно Тобі треба?..
Краще грог з Тобою на вітрі перемін (будь вони неладні!) біля Ратуші пити, ніж ото ченців удавати із себе... :)
А що подумають про нас наші Майстрині?.. А що скажуть і якими словами?.. :)
Шкандаль!..
Ми ж завжди одне одного розуміли - а тут на: у святенника захотілося погратися, чи шо?..
Чи ж гоже поетові?.. :)

З повагою
Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:51:59 ]
Ігоре, так наявність перекладу може значити все, що завгодно. І в жодному випадку переклад не є творінням вуст перекладача. То ж ви, напевно, маєте на увазі, що перекладаючи Бродського, наведений вами вираз потрібно було б узяти в лапки? Так зараз і зроблю.
Хороша думка.

Зрештою, кожен читач, навіть у перекладі може побачити до чого з часом приводить цинізм у стосунках із поезією - наприклад до композицій на кшталт http://maysterni.com/publication.php?id=20503 "На независимость Украины", до хворого серця Бродського ("Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага..." Євангеліє від св. Матвія) а декого і до петлі, і до кулі. Що є значно більшим гріхом, аніж матюк. Але, пізнавши матюк, певно прагнеться і далі?
Ось у чому небезпека.

Власне, ще раз зауважу, що, на мою думку, ми ведемо тут абстрактну розмову щодо потреби матюків в українській літературній мові, ведемо її, так би мовити, у пошуках істини. Тому, які можуть бути образи, і до чого тут "у святенника захотілося погратися, чи шо?.."
Моє тверде переконання, що самі брудно-лайливі слова повинні залишатися за межами літератури, і, в першу чергу, Поезії. А натяки на ці звороти, коректні фрагменти з натяком, напевно таки можуть бути присутні, як дороговказівники - куди потрібно йти, а куди - не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:59:21 ]
Вибачте, що втручаюсь, але, імхо, "хрен" - це не брудна лайка. Це евфемізм. І виглядає він у даному випадку досить невинно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:07:12 ]
Так ми просто так, абстрактно спілкуємось на вічну тему. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 15:43:11 ]
Ось, Ігоре, Ви виконали побажання Оленки, яка закидувала, що хотілося б незвичного Павлюка. Нате.
А вірш притягаючий, магнетичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-19 17:21:56 ]
:)...