ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Орлан (перше продовження)
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історичні парадокси.
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
* * *
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
В рожевих дзеркалах. (Романс)
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
* 119 *
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
* * *
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 2)
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Натуралістичні думки – 5
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
* * *
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 1)
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі

хома дідим
2026.06.22 07:59
* 118 *
розкажи мені ще
про інакші дні
де так гарно було
із тобою
дай ліричного ще
відчуття мені
без потреби
сурми і двобою

Віктор Кучерук
2026.06.22 06:41
* * *
Неймовірно голосна
І проворна дуже, -
Покотилася луна
З-за ріки по лузі.
Повернулися назад
Наспіви веселі,
Ніби чути їх не рад
Нині хтось в оселі.

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
1937. Прощальна комсомольська
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Умань (літо 1768 року)
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ДО ТЕМИ БЕЗСМЕРТЯ
Ось-ось вже, здавалось, безсмертя – строфою подать...
На кухні моїй, ще радянській, горілим запахло,
Бо я записався, прогавивши чайника…
А десь зі ствола одночасно – і куля, і пакля...

Сльоза на обличчі повторює почерк зорі,
Дорога до себе – оту переламану щоглу.
А що ми зловили на чорні гачки якорів?..
Епоха, як риба, без кисню солоного здохла.

Мов напис на шаблі, зостанеться вірш молодий,
Мов пам’ять красива народу, який вимирає.
Нечасано. Чудно. Горілку женемо з біди –
Мов раю немає.

Лиш тиша набожна і сіно, й парне молоко...
І пес одинокий, отруєний радістю, бреше.
Стовпа електричного ідол поганський, райком...
І хлопчик циганський гадає:
«Орел – а чи решка».

А хрен його знає, що краще: орел, а чи реш…?
Ось-ось вже, здається, безсмертя...
Воно мені треба?..

Та сходить над Місяцем Сонце бездомне, старе
З підземного неба.

Я вже потойбічний...
Ні смаку, ні сенсу, ні дна.

Годинник висить під іконою.
Плаче зозуля.

На кухні моїй, ще радянській,
Лиш вИна й винА.

А серце – мов куля...




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-18 11:00:49
Переглядів сторінки твору 12486
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 19:15:41 ]
ВІДПОВІДЬ НА: Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 18:28:39 ] Було би цікаво побачити матюгальні україномовні твори, опубліковані на сторінках "Майстерень" від імені достойних авторів. :)
Фрагменти крамольних висловлювань є, але це в основному стосується, знову ж таки, зовсім іншої мови - російської, а ми говоримо про рідну, так? Чи варто її псувати так, як зіпсована матюками російська? Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?"

Володю!
Якщо чесно, мені нецікаво бавитися, відповідати на чудні пасажі із присмаком провокацій із примруженим оком.
Ми говоримо про поезію?
Чи сповідаємося?..
Чи конфереціюємо на тему "Чи варто переймати із сусідніх мов найгірше, чи варто створювати-поширювати свої "недослова"?

Якщо про поезію - то мені, звиняй, важливо, щоби була Поезія насамперед - талановита і чесна.

А якщо ми такі мусі-пусі чепурусі - то це не до мене. Можу, до речі, дати адресу - куди... :)

Але, найбільше у житті не люблячи недомовок, лицемірства тощо, відповідаю за базар:

"Хата є, іти боїться ".
"Я не блядь, а кранівниця."
"Виникло життя мов звичка
ще до курки і яєчка".
(Бродський, Йосип (1940-1996). Твори у перекладі Володимира Ляшкевича. http://maysterni.com/publication.php?id=8526

(То не сон, а просто деза),
Сняться, бля, босяцькі леза,
Сниться шмара нетвереза...
(Мойсей Фішбейн. 1953).
http://maysterni.com/publication.php?id=566

Наразі досить, гадаю, а то в мене матеріалу вже на цілу статтю компаративістську, повір, Володю, за 20 хвилин назбиралося...
А воно Тобі треба?..
Краще грог з Тобою на вітрі перемін (будь вони неладні!) біля Ратуші пити, ніж ото ченців удавати із себе... :)
А що подумають про нас наші Майстрині?.. А що скажуть і якими словами?.. :)
Шкандаль!..
Ми ж завжди одне одного розуміли - а тут на: у святенника захотілося погратися, чи шо?..
Чи ж гоже поетові?.. :)

З повагою
Ігор Павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:51:59 ]
Ігоре, так наявність перекладу може значити все, що завгодно. І в жодному випадку переклад не є творінням вуст перекладача. То ж ви, напевно, маєте на увазі, що перекладаючи Бродського, наведений вами вираз потрібно було б узяти в лапки? Так зараз і зроблю.
Хороша думка.

Зрештою, кожен читач, навіть у перекладі може побачити до чого з часом приводить цинізм у стосунках із поезією - наприклад до композицій на кшталт http://maysterni.com/publication.php?id=20503 "На независимость Украины", до хворого серця Бродського ("Послухайте та розумiйте. Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить iз уст, те людину сквернить... Бо з серця виходять лихi думки, душогубства, лерелюби, розпуста, крадiж, неправдивi засвiдчення, богозневага..." Євангеліє від св. Матвія) а декого і до петлі, і до кулі. Що є значно більшим гріхом, аніж матюк. Але, пізнавши матюк, певно прагнеться і далі?
Ось у чому небезпека.

Власне, ще раз зауважу, що, на мою думку, ми ведемо тут абстрактну розмову щодо потреби матюків в українській літературній мові, ведемо її, так би мовити, у пошуках істини. Тому, які можуть бути образи, і до чого тут "у святенника захотілося погратися, чи шо?.."
Моє тверде переконання, що самі брудно-лайливі слова повинні залишатися за межами літератури, і, в першу чергу, Поезії. А натяки на ці звороти, коректні фрагменти з натяком, напевно таки можуть бути присутні, як дороговказівники - куди потрібно йти, а куди - не варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 21:59:21 ]
Вибачте, що втручаюсь, але, імхо, "хрен" - це не брудна лайка. Це евфемізм. І виглядає він у даному випадку досить невинно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-06-18 22:07:12 ]
Так ми просто так, абстрактно спілкуємось на вічну тему. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-06-19 15:43:11 ]
Ось, Ігоре, Ви виконали побажання Оленки, яка закидувала, що хотілося б незвичного Павлюка. Нате.
А вірш притягаючий, магнетичний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-19 17:21:56 ]
:)...