ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.07 06:49
* * *
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.

С М
2026.10.06 23:23
Сім каменів (Genesis)
Старий розповідав казки

Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків

Іван Потьомкін
2026.10.06 22:32
***
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву

Ольга Садкова
2026.10.06 22:14
Сон
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні

хома дідим
2026.10.06 22:03
* 224 *
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе

Мирон Шагало
2026.10.06 18:46
***
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.

Борис Костиря
2026.10.06 13:59
Самотній патріарх
Пам'яті Віталія Коротича

Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.

Колись він був трибун, глашатай, лицар

Володимир Бойко
2026.10.06 12:59
Земля і миші (дачні думи)
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.

Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,

Вячеслав Руденко
2026.10.06 12:09
В опіках опіки
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!

Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,

Тетяна Левицька
2026.10.06 10:11
Живеш — живи
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?

Віктор Кучерук
2026.10.06 07:40
* * *
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.

М Менянин
2026.10.05 23:52
Найкраще з міст Скелясте
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!

хома дідим
2026.10.05 22:38
* 223 *
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем

Ігор Шоха
2026.10.05 16:17
Штампи і штами своїми іменами
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.

Сергій Губерначук
2026.10.05 15:55
І світ спростувався…
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…

Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Апостиль від збляклої волошки
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 C'EST LA VIE (стих посвящаю Надежде Ивановой - женщине, в которой живет вечно девушка)
К тебе на «ты»,
В ответ: "Не против!"-
Пускаю в душу –
Всю бери!
И «до-ре-ми…»
Звучали ноты
По нарастающей
Внутри.
Я говорила
Откровенно,
Была открыта
И собой…
Зачем теперь
Как нож по венам,
Стену возводишь?!
Боже мой!
Ответь, зачем
Словами ранишь?
Я ведь не камень,
Хоть сильна!
Не будет впредь,
Как было раньше,
Сижу я молча,
У окна.
Копаюсь в снах,
Воспоминаньях,
Напрасно, видимо,
Тогда
Я перешла
На «ты», признаюсь –
Меж нами
Пропастью года,
И города,
И поколенья,
И пыль, и суета-сует…
Скажу тебе,
Я без стеснений,
На «Вы» мы будем!
Тыща лет
Моей душе,
Она играет,
И наблюдает
Этот мир!
Душа границы
Отридцает,
Стремится к свету,
Изнутри
Сияет детской
Простотою,
И ввысь взмывает
От любви!
На «Вы» мы будем,
Я - спокойна.
Прийму законы
C'EST LA VIE.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-15 10:34:00
Переглядів сторінки твору 3928
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 10:36:10 ]
Когда чувствуешь рядом "родственную душу", то очень сложно соблюдать возрастные границы...а надо.
Хорошего было больше, отпускаю ситуацию, и рождается стих)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 11:07:49 ]
Привіт, Віто!
Гарний вірш.
Жаль, що між Вами стала вікова межа, бо, як на мене, між споріднениними душами вона має зникати))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 12:30:23 ]
Привіт!!!Сашо, безперечно, між спорідненими душами її нема!!!
Для мене на "Ви"- бар*єр, фільтр для емоцій і інформації, люблю бути самою собою, без різного роду "ужимок" і "жеманности", проте не всі розуміють (надто емоції б*ють через край)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 12:31:16 ]
а де ж зауваження, любий Сашо????
невже все так гладко??? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 13:08:26 ]
Віто, зауважень не буде - будуть поради (трохи згодом))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-06-15 14:10:05 ]
Бывает, словом друг ударит,
чтоб научить удар держать.
Друг - он затем, чтоб правду шпарить,
а не затем, чтоб льстить и врать...:)Віто, не поспішай з бар'єрами - їх потім долати доведеться, життя їх і так наставить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 16:31:28 ]
нет, Таня, уже решено...увы, на "ВЫ"...растут барьеры...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 15:31:59 ]
Віто!
Тебе, як завжди переповнюють почуття:)
Я аж дивуюсь, наскільки ти відкрита ( значить впевнена у собі).
Вірш трохи сируватий, то ж є над чим працювати))))
1."Она играет,
И наблюдает
Этот мир!
Границ душа
Не наблюдает" - повтор "наблюдает"
2.первый куплет - повтор "ты". Вариант:
"С тобой была на «ты»
Не против,
Открыла душу –
Всю бери!"




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-15 16:33:52 ]
впевнена))) й шукаю такого ж, цікавого для мене одинака))))
не звернула уваги на повтор, вчора написала вірш на одному диханні, а сьогодні...ще вирували емоції, не побачила повторів)))
Сашо, виправила ситуацію))) спасибі, що слідкуєш за моїми "ляпами"! і даєш слушні поради))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-06-15 17:13:29 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2015-02-10 22:53:01 ]
гарно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-11 12:49:11 ]
інколи треба просто відпустити, коли вичерпується спілкування... але не означає - забути