ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Олег Герман
2025.10.20 22:40
Більшість моїх розповідей є наболілими і базуються або на напрацьованому досвіді протягом тривалого часу, або інсайтах, що виникли в ході певного клінічного випадку. Ця історія не стала винятком. На прийомі молода жінка зі скаргами на тривожність, панічні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Проза

 О-д-и-н-о-ч-е-с-т-в-о
Проснулась утром. Выходной. Вспомнила, что сегодня праздник. День города. Классно, конечно, вечером фейерверки и массовые гуляния. Весело…
На автопилоте бреду в душ, потом на кухню. Опять закончился кофе. В надежде на чудо проверяю все полки. НЕТУ! Завариваю крепкий чай. Пью. На пару с одиночеством. Оно рядом, сидит, слушает, как я дышу, и вздыхаю.
Солнышко за окном, и так хочется на улицу.
Планы только на 15,00 дня. Концерт. Пойду, чтоб не оставаться в четырех стенах…
Нехотя готовлю завтрак. Без особого аппетита ем, потом… Включаю фильм ужасов, смотрю первые 15 минут, и последние 5 минут, поглядываю в окно, а там по прежнему солнечно и весело. Книга не ложится на душу. Постепенно устаю от одиночества, усталость клонит ко сну, опять срываю покрывало, нехотя ложусь, закрываю глаза, мечтаю… Становится легче, на некоторое время, но от реальности никуда не денешься…
Отбрасываю мрачные мысли. Засыпаю. Дрема приятна, но прерывается будильником, который предварительно заведен на 14,00, чтоб не опоздать на концерт. Еще минут пять лежа отхожу от сна, собираюсь, нехотя, будто на каторгу, одиночество опять грызет, разорвало оболочку моей ауры. Выхожу на улицу, солнце предательски веселится, радости никакой, вот ерунда. Путь лежит через прекрасный парк, вдыхаю ароматы хвойных деревьев, немного успокаиваюсь, но все же…как сложно быть одной. Есть подруги, родители, знакомые, но одиночество нагло пожирает меня изнутри. Рядом нет того, с кем просыпаешься утром, и засыпаешь в объятиях около полуночи. Нет того, кому молвишь ласковое слово, либо просто поругаешься, просто так, потому что хочется эмоционального всплеска. Хотя, вряд ли, я бы ругалась с дорогим сердцу человеком.
И где же ты? А? - мысленно кричу в равнодушное пространство вариантов.
Концерт окончен, немного отвлеклась от грустных мыслей, возвращаюсь в пустую квартиру. Одиночество молча подает тапочки.
Привет, мой спутник верный, - говорю я ему… Равнодушно, холодно, оно смотрит глубоким взглядом, долго, пристально.
Плетусь в ванную, принимаю душ, и спешу в кровать, чтобы закрыв глаза, погрузиться в мир фантазий, преисполненных любовью и счастьем.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-06-02 16:16:22
Переглядів сторінки твору 1529
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.883 / 5.5  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЩОДЕННИК
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 16:19:02 ]
"Щасливим в самотності бути неможна" - говорить один старий достойний чоловік.
Віта самотність погано. Того і гляди почнеться пиво, горілочка. А в жінки система нервова не матеріальна. Ні самотність це для Робіна Крузо. Є люди які вірять, що такий був.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2009-06-19 16:28:39 ]
А я такого Робінзона знаю)), хочу, щоб він "скрасил" мою самотність, про нього думала, коли писала