ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.04.19 21:35
Осокір
Осокір напився мудрості неба,
стоїть і співає своїм листям,
ніби самітний подорожній
у пульсуючій плазмі буття.
Осокір хлюпає в мене спокоєм.
Це мудрець, буддійський монах,
який віщає глибину
священних книг.

Борис Костиря
2025.04.19 21:31
Майстер без Маргарити
Чи може існувати
Майстер без Маргарити?
У безмежних океанах
він пливе
напіврозваленим човном.
Маргарита існує всередині
нього. Вона є складником
його єства. Він поєднує

Іван Потьомкін
2025.04.19 12:59
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Юрій Гундарєв
2025.04.19 10:07
Читацький щоденник. Катерина Бабкіна
Кожного ранку вона прочиняє вікно і тихенько кличе. Голос її пробуджує водоспади й лавини, десь унизу перехожі піднімають обличчя, і роздивляються в небі зграї пташині, з надією, як і ти роздивляєшся цю жінку зі спини – зморшок по шкірі її непевний

Віктор Кучерук
2025.04.19 04:38
Кульбаби
Щовесни я чітко бачу,
Як, зібравшись нашвидку,
Квіточки жовтогарячі
Хороводять на лужку.
Вмиті росами й зігріті
Ніжним сонячним теплом, –
Ваблять очі світлом квіти
І красою заразом.

Борис Костиря
2025.04.18 21:19
Озеро слів
Озеро слів зовсім пересохло.
Замість нього постала долина.
Висохлий очерет нагадує
пера для ненаписаних шедеврів.
Чи було тут колись озеро?
Що нагадує про нього?
Тиха гавань для митців
стала свідченням вигасання

Артур Курдіновський
2025.04.18 16:13
Зая (рондель)
Проклинаю цей світ, проклинаю!
Підлі вбивці, брудні брехуни!
Вас чекають давно казани,
Забувайте про сходи до раю!

Не дає кровожерлива зграя
Нам відчути обійми весни.
Проклинаю цей світ, проклинаю!

Іван Потьомкін
2025.04.18 08:59
***
Якби предмети вміли говорить,
Коли ми їх шукаємо напомацки
Там, де жоден з них лежать не міг,
А ми по всіх усюдах нишпоримо,
Тоді б на одчайдушний од знемоги крик:
«Куди ж поділись кляті окуляри?
Почули б урівноважене, як і саме буття:
«На носі

Віктор Кучерук
2025.04.18 07:03
* * *
Колись ставна, квітуча, пишна
І дуже щедра заразом, –
Всихає бабця, наче вишня
Ота, що в неї за вікном.
Хвороби й час своє зробили –
Збороли сили і красу, –
Раніш завжди веселу й милу,
Переповняє нині сум.

Євген Федчук
2025.04.17 21:51
Перший комуняцький голодомор 1921-22 років
Скільки горя і нещастя комуняки принесли –
Ледь не шосту частку світу до голоду довели.
Доки вони воювали, аби владу укріпить,
Селян бідних обдирали, не давали людям жить.
Лютували продзагони. Як же їм не лютувать,
Як навчились комуняки лиш одного –

Борис Костиря
2025.04.17 21:43
Антисвіт
Антипітьма, антивогонь.
Антилюбов антиоснов.
Все навпаки. Промінь долонь
Родить не радість, а тільки кров.

Антиправа антилюдей,
Антидержава антивождів.
В антив'язницях скрегіт плечей.

Артур Сіренко
2025.04.17 16:00
Донго
Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, що називається донго. І, певно, Ви чули оповідку, що цей тане

Іван Потьомкін
2025.04.17 10:50
***
А хто бачив, а хто чув,
Хто в Максимка сюніч був?
Мабуть, хтось із зоосаду,
Де зайчаток він погладив,
Задивився- на жирафу,
Тигр нагнав такого страху...
Заспокоїв трохи півень,
Проспівав із ним нарівні...

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
* * *
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
На уік-енді (Neil Young)
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Під уламками історії
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оксана Лозова (1963) / Вірші

 ДВА КРИЛА

Як Захід заболить мені до Сходу,
Захочу неба аж до тих рівнин,
Де по стерні птахи неквапно ходять
І безневинно пахне ще полин.

Ночами місяць дивиться у вічі
І навіває найтихіша з тиш,
Що Ніжин не розгубить ніжність вічну,
Чернігів захистить від чорноти.

Удосвіта Десна зазолотиться,
Щоб світ забув журу і всякий гнів...
Узяти б цього спокою дещицю,
Як Буг бурхливо вийде з берегів.

На зміну невгамовній львівській зливі
Сяйне веселки край за край села...
Аж перехопить дух політ сміливий,
Коли почуєш сильні два крила.

Вода, повітря, простір – все єдине,
І небо, і земля, і ніч, і день.
Уранці кожен соняшник над тином
За сонцем головою поведе.

І сам до себе усміх усміхнеться,
І хліба смак не зробиться гірким,
Бо дав мені Господь соборне серце,
Що не розкрає ворог на шматки.
2000

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-06-24 12:02:59
Переглядів сторінки твору 3025
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.962 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-06-24 12:17:08 ]
:(... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-06-24 14:35:10 ]
Який звукопис!
І дякую за "соборне серце" :)
Оксано, як Вам такий варіант:
"Стернею де птахи неквапно ходять" - "по", здається, більш російське.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-06-24 14:51:56 ]
мелодія лекго плине і лине..

:-)

останній рядок (здається скромній думці) - важче виглядає ніж попередні (3р). можливо це авторська думка вивиразнити саме його - але (музично) трішки диссонує в загальному звучанні

майстерно.

С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-06-24 15:18:05 ]
Шановна п.Оксано. З захопленням прочитала Ваші твори, опубліковані на сторінках Майстерень.
Дякую Вам.
З повагою, Зоряна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-06-24 22:38:10 ]
Спасибі Вам! Шаную і ціную кожну думку, прислухаюся... Але згадаймо класику: "По діброві вітер віє, гуляє по полю..."; "Неси ж мене, коню, по чистому полю..."
Сонце Місяцю! Чого не зробила б, щоб Вам легко співалося! Думаю... А тим часом публікую нового вірша, майже пісню, де є і Сонце, і Місяць, і зорі, отже ж - майже про Вас... Дякую також Зоряні! Усім щиро бажаю натхнення і зоряних творів!:-):-)
:-)