ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.09.14 13:54
Безсоння випалює розум.
Пустеля, якою йде Ромул.
Побачимо розуму розмах.
Небачена сила і розмір.
Пізнаю глибокі закони
Свідомості без перепони.
Не знають шляхи заборони,
Долаючи всі забобони.

Вячеслав Руденко
2026.09.14 12:13
Сірий дощик кропить — буде бабі клопіт:
Осінь через тиждень знов зайде в село.
Дід на дворі босий смалить папіросу,
Мокра чорна кішка моститься в відро.

А сусідка Мотря варить юшку вкотре,
І не тільки юшку — ще й густий куліш.
До вдовиці Мотрі в т

Олена Побийголод
2026.09.14 09:55
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Каска сяє у сонячній ласці,
на всі боки проміння ллючи;
у тій мідній начищеній касці
ходить милий мій на каланчі.

Він пожежник украй діловитий,

Віктор Кучерук
2026.09.14 07:16
З-під вій - блакить небесна,
З-під вій - волошок синь, -
З-під вій принада весен
І магія краси.
З-під вій - жаги ознаки
І поклики з-під вій
Роздмухують всілякі
Жариночки надій.

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зоряна Ель (1968) / Вірші

 *******
Образ твору Сполохано здійнялись чорні галки,
Над балкою, що терням поросла.
Риплять вози, прямує до села
Чумацьким шляхом подорожня валка.

"Дай, Боже", – почоломкався із батьком
Якийсь поважний сивочолий дід,
І поздоровкався за ним услід,
Кульгавий з довжелезним вусом дядько.

Спинились ненадовго – по обіді,
Спочивши трохи, вирушили в путь.
Воли помалу, знай собі, ідуть.
Ясніє день у полиновім літі.

Мені малому повідала мати,
Що чумаки ідуть у Крим по сіль.
І путівцем отим самим відтіль
З козацьким вітром будуть повертати.

Дорога куриться ген-ген – аж до стовпів
Залізних, що підперли неба край.
Ось виросту і стану, як Мамай.
І понесе на тисячі вітрів
Мене мій вірний кінь до тих степів,
Де буйна ковила і кобзи спів,
Де сумом в'ється голос чумаків.
З початку світу й до кінця віків.

21.07.2009

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-22 12:26:49
Переглядів сторінки твору 4858
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.775 / 5.5  (4.945 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.850 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2022.12.25 22:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 13:44:57 ]
Наче казка, сива, життєва дідова казка. Слухала і слухала б! Зорянко, ти, як завжди, розумничка. Сподобало-о-о-о-ось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 13:51:42 ]
Справді, гарно!
А чому СУМОМ в'ється голос чумаків?
Як на мене, мандрувати - аж ніяк не сумно:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 14:17:11 ]
Серед чумацьких пісень дуже багато сумовитих, їм не тільки мандрувати доводилось, але буквально щоденно боротись за виживання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 16:11:01 ]
Щиро дякую усім!

Пане Олександре, прошу не ображатися, але Юля має слушність. Чумаки мандрували, залишивши на довгий час свою родину, при різних погодніх умовах.Ночувати їм доводилось під відкритим небом Траплялося, хворіли та помирали у дорозі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь К (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-22 17:36:50 ]
///можливо "і тим же путівцем вони відтіль" ?
Ритм вдало передає "епічність" одвічного прямування – чумацьким шляхом до Чумацького Шляху :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 17:59:42 ]
Дякую, Олександре.
ПутІвцем - так говорить словник.
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 20:08:20 ]
чумак помовчав, шморгунв-сковтнув, витягнув люльку, посипав туди доброго тютюну викресав вогню якось запалив.. спостерігаючи, як меланхолійно куриться шлях....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 21:20:19 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 21:58:04 ]
а все таки путІвцем чи - природніше - путівцЕм?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 22:00:11 ]
і путівцЕм тим самим із відтіль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 22:38:49 ]
Дякую, пані Людмило, що цікавитесь.
Щодо наголосу: у Караванського - путівцЕм,
в інтернетівському - тому,що зліва унизу - путІвцем.
Але ж таки переконали! Змінила на природніше. :)
Чи добре так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 01:23:45 ]
Хороший вірш. Скільки я цих пісень чумацьких наспівався, як бандурист! Але більше - сумних. Авторство пісні "Ой, горе тій чайці" навіть приписують Богдану Хмельницькому та Івану Мазепі. Зараз вчу "Гуляв чумак на риночку" - весела, хоч сюжет сумний, але оптимістична кінцівка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 22:03:41 ]
Щиро дякую, пане Ярославе.
"Ой, горе тій чайці" - важка по змісту, але сильна пісня.