ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.01.23 20:06
Осокір утрачає листя,
як старий лисіючий мудрець
волосся. Листя опадає,
ніби розумні думки,
які будуть спати
під покривом незрушного снігу.
Розумні думки перетворяться
на ніщо, на труху, не залишивши

Іван Потьомкін
2025.01.23 14:08
Вже мого росту сягнула лобода.
Вже схили забілила конюшина.
Вже квітом зайнялися дерева.
Проснулись бджоли, пурхають метелики,
Забілів мигдаль, японська вишня зарожевіла,
Кінерет досягає лінії червоної...
Усе готується до стрічі з ТуБіШватом,
Себто

Ніна Виноградська
2025.01.23 12:33
Несказані слова живуть в мені,
Читала я їх у твоїх очах…
Пройшли давно роки, розтали дні,
Вогонь тих слів у серці не зачах.

Твої слова спинялись на вустах,
Мовчали разом в глибині зіниць.
Злітали в небо наче дивний птах

Тетяна Левицька
2025.01.23 11:15
Не чіпай ти чуже, тільки мій:
сивокрилий, нестримний, брутальний,
і співучий, немов соловій,
і глибокий, як подих останній.

Недолюблений світом лихим,
не зігрітий промінням ласкавим.
Ой, нелегко, повір, буде з ним

Олена Побийголод
2025.01.23 09:42
Вечір 5-го дня і день 6-й. Телемах у Спарті)

1.
В Спарті (точніш, у присілочку)
наші бурлаки завзяті
встигли якраз на весіллячко
у Менелаєвій хаті:

Козак Дума
2025.01.23 06:33
Ми збирали журавлину, журавлину
і летіли журавлі великим клином.
Їх «курли» по небосхилу линуло далеко.
Клин за клином, клин за клином –
журавлі, лелеки…

Летять на південь журавлі,
«курли-курли» по всій землі.

Микола Соболь
2025.01.23 06:26
Зимова казка, але радше сон:
срібніє іній в суголоссі ранку,
крізь негури розірвану фіранку
на березі з’являється Херсон, –
величний пан південних рубежів,
наш бастіон від «братської» любові
в своїй красі і літній, і зимовій
моєї ти торкаєшся душі,

Віктор Кучерук
2025.01.23 05:54
Дивитися більше не можу,
В швидкого життя на краю, –
На ту, що вродливістю схожа
На жінку покійну мою.
Ще боляче впевнено дихать
Від мислі тієї стає,
Що створює серцю безвихідь
Становище мрійне моє.

Сонце Місяць
2025.01.22 22:40
розбудить стукнувши у шибку
на хвильку дощ а може старість
зворот кошмарів & фантазій
а може поетична примха
які ще здогадки наразі

крізь ці осліплені портали що фасади
прокрастинації зимової війни

Борис Костиря
2025.01.22 20:06
Ми працюємо
з великими особистостями.
А скільки людей
непомітно відійшли за грані,
у вічну тишу,
у вічне шумовиння дерев.
Тепер ми продираємося
крізь зарості

Олександр Сушко
2025.01.22 12:56
На плечах хрест важкий, біда, печалі...
Горять душа, любов, талант і сміх.
У тьмі дороговкази і причали,
Лишився тільки мамин оберіг.

Беру до рук - і кольки відступають,
Цілую - сльози крапають із віч.
Прошу у Бога: - Дай мені безпам'ять!

Тетяна Левицька
2025.01.22 12:51
Не осягнути думи Божі
з колиски й до лихої смерті!
Лише молю на смертнім ложі
сльозу непрохану утерти.
І долю не картати люту,
і пролежнів не набувати.
О, дай же, Господи, в покуті
себе не довести до страти!

Олена Побийголод
2025.01.22 12:05
Дні 3-й, 4-й та 5-й. Телемах у Пілосі)

1.
Вранці дістались до Пілоса
наші мандрівні герої;
там гекатомба чинилася,
й стейків напхались обоє.

Віктор Кучерук
2025.01.22 08:12
Тільки в пору найсумнішу,
Із небес на битий шлях, –
Місяць зирить так зловіщо,
Що проймає душу страх.
У період непривітний
Він утратив світлий лик
І ледь сіє тьмяне світло
На мертвотний чад осик.

Микола Соболь
2025.01.22 05:50
Віра в людей помирає, як віра у Бога.
В нас розум Всевишній вдихнув, а навіщо він нам?
Везуть закатоване тіло в останню дорогу.
Людину убили. І навіть не в жертву богам.
Її розіп’яли заради хмільного весілля,
не винесла мук надлюдських пошматована пл

Віктор Михайлович Насипаний
2025.01.21 23:11
Місяць я ходив до Галі,-
Каже Ігор другу, -
Та вона мені вказала
Пошукати другу.

Я життя шикарне хочу:
Віллу, ресторани.
Ну, а ти не входиш, хлопче,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

все і ні про що Владислав Про
2025.01.18

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 І знов мені тривожно – хоч напийся...

І знов мені тривожно – хоч напийся.
Як гени волі – птиці в небесах.
Бездомний Бог у душу попросився,
Космічний сум зігравши на басах.

Зника мені, розширюючись, Всесвіт.
Нестерпно сниться синій сік снігів.
Сумна відраза до ділків і сесій
Спасає світ від друзів-ворогів.

...Ну тобто все і всі – як Хтось задумав
У межах битія і питія.

А горизонт –
Колючий дріт під струмом –
Мені, як зеку вічному, сія...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-07-25 21:39:27
Переглядів сторінки твору 4323
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.051 / 6  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.700
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2024.12.14 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-25 21:48:13 ]
І кожен рядок знову - до глибини душі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-25 22:02:07 ]
Так вип'ємо! І геть пусту тривогу!
І не "Женитьбу Фігаро" затим,
а Павлюкову по жінках знемогу
читатимемо кралям дорогим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-07-25 22:09:45 ]
І що би то могло значити, Пані Катерино?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-25 22:13:23 ]
А я давно кажу - не треба дивитися ТВ, особливо засідання ВР :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-07-25 22:23:33 ]
Приємно мати Вас, побратими по перу і чорнилу (по сайту-писайту також) , у світлому іронічному здоровому настрОї. :)

Будьмо і тримаймося!
Ваш ІП. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-07-25 22:29:59 ]
Ігоре, а таки у хорошій компанії трішки надпити із того моря хмелю, що навколо, - це святе.

Та прикро, що жінки вже не хміліють,
і безтурботно в небо не воліють. :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Сазанський (М.К./М.К.) [ 2009-07-25 22:31:37 ]
Пані Катерино,вибачте... але я мав на увазі лише творчий потенціал автора даної сторінки...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Криничанка (Л.П./М.К.) [ 2009-07-26 00:50:51 ]
ТеВу - ВеРу,
І недопру.
Чого той дріт під струмом?
Коли і є, і що , і з ким,
Чи з кралею, чи з другом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-07-26 14:31:17 ]
:)
І треба ж: які полюсні (хоча приємно мажорні) емоції викликав у братви цей вірш!

Дякую всім за... збуджену мудрість.

Аж мені отаке написалося:

Кипіла на зорях стара сльоза.
Біг по воді собака.
Одним оком світло сміявся, а
Другим вечірньо плакав...

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-26 20:15:07 ]
Доброго здоровя!

Прекрасні образи (птиці - гени волі, А горизонт –
Колючий дріт під струмом). Емоційно-зорове, густе, образне "еС" (... сниться синій сік снігів.
Сумна...)
А Ваша "збуджена мудрість" просто вбивча: Одним оком світло сміявся, а Другим вечірньо плакав...

Сильнющо!

З найкращими побажаннями, Костя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2009-09-08 04:12:35 ]
синій сік снігів, відкрита й чутлива душа спасають од друзів-ворогів.