ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юлія Фульмес (1979) / Вірші

 * * * * * * *

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Олеся Овчар 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Зоряна Ель 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-06 12:40:54
Переглядів сторінки твору 7166
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.107 / 5.67  (4.961 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.917 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.02.12 17:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 13:02:03 ]
Зачепило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 13:12:13 ]
Дякую, Зорянко, хай відпускає :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 13:35:43 ]
Юль, а що це тебе молоду і веселу на такі нотки блоковсько-єсєнінськи? Я знаю Блок і Єсєнін два береги, а ти так по серйозному. Серйозно.
Юля, я от тут наче нахабно, але щиро - ти ж серйозна поетка, тобі застосовувати "немов, мов, наче"... можна вже і без них. Давай серйозно!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 14:08:47 ]
Сашко, мов-немов аби розмов.
Хто ж тобі сказав, що я серйозна? Та я і сплю, і пишу, і живу з усмішкою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 14:35:30 ]
Про життя і солдатську кашу - супер! Так зазвучало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:52:53 ]
Спасибі, Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-06 15:19:08 ]
Образила пані Юля туристів...
А державні мужі кажуть, що за туризмом в Україні- майбутнє...
...
Підтримую Миколу:
"Життя—не ягідна полива,
А спалена солдатська каша." - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:52:35 ]
Просто вчора сиділа і спостерігала за ними і писала, поки дощ не пшов :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 17:27:42 ]
Цікавий вірш. Ви будете його читати у Бандерштаті ? )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:51:54 ]
Оксаночко, ще не вирішила, чи поїду. Та й без запрошення якось не личить. Тож зустрінемось у Львові!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-06 17:59:21 ]
Взагалі мені дуже сподобалось і про кашу і про чашу, але останні дві стрічки...

Якщо у тебе вогкі вії—
Повір, це прикра випадковість (с)

Ти наче не знала як закінчити, чи поспішала, чи не знаю що, вибачай коли мені здалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-08-06 20:39:31 ]
а, якщо на моє запрошення ? ;) у нас літ сцена у неділю о 16.00-17.00 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 12:59:32 ]
Дужжже тішуся! Старатимусь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-08-07 18:55:09 ]
Це просто прикра випадковість,
це переконаність, так - мусить...
прожити на одному дусі,
заткнутися у першім слові ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:50:27 ]
Заткнутися на першім слові,
розговоритись на останнім,
Чи кіно буде кольорове?
Чи тільки титри на екрані?

Так би подумав Зеньо Збиток :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-08 06:09:38 ]
усе в цім світі часта випадковість, брате
розум між жорнами відчаю і печалі, брате
нам дано було більше, брате, ти згадуєш
іноді, хоч ніхто не йме тої віри.. пішли, брате?

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:50:51 ]
Пішли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 02:36:57 ]
Дуже сподобався Ваш вірш, пані Юліє! А прочитавши історію його написання, уявила Вас, туристів і народилися деякі рядки. Беру на себе сміливість написати їх Вам.
Вони-Вона
(читай – Туристи і Юлія Фульмес)
Вони
Вони поспішають, обмежені літом,
Вхопити, ковтнути шматочок від світу.
Спраги душевної не відчувають:
Столиці, курорти – ковтають, ковтають.

Рахунок ведеться, напевно, ретельно:
Усім розказати буде приємно.
Венеція... Гауді... Майя... Париж...
Спогадів стільки – просто тремтиш!

Вони метушаться, обмежені часом,
Сувенірне бажання просто не гасне!
Пазл сувенірний сучасного світу
Всі поспішають дешевше купити.



Вона
Осторонь стала. Всміхається легко.
Синя панчоха? Червона шкарпетка!
У руці – олівець і старенька чернетка.
Напоює спраглих юна поетка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 16:47:06 ]
Олесю, дякую!!! Маю враження, що ти все знаєш і все бачила, бо саме так і було!
Гм, юна провидиця? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 18:53:25 ]
Та де там провидиця. Просто вище по коментарях прочитала, а все решта - справа уяви (ну, може, трішечки жіночої інтуїції).