ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Козак Дума
2024.12.03 17:10
Єднаймося дорогою у прірву,
в яку ота сволота нас веде,
бо нове мінісерство – нову вирву,
пробачте міну нову, підкладе…*

Єднаймося мерщій, аби спаситися,
а радше – врятувати хоч дітей!
Усе ж допоки будемо трястися,

Юрій Гундарєв
2024.12.03 09:52
Це не просто звичайний художник, а стріт-артист, який перетворив вулиці рідного Харкова на цілу галерею графічних робіт - справді філософських, навіть поетичних.
Сьогодні він творить своє унікальне мистецтво під обстрілами у деокупованих містах. Його нап

Віктор Кучерук
2024.12.03 06:19
Чому в далекій юності дівчата
Усмішки дарували не мені, –
Чому донині болісно гадати:
Чому холодні квіти весняні?
Чому комусь блакитним цвітом рясту
Вкриває доля обрані шляхи,
А я лиш терну прорості голчасті
Підошвами вчуваю навкруги?

Микола Соболь
2024.12.03 05:55
Чи марні сни були ті, чи примарні?
Шукає вітер правди на землі.
Сирі підвали. Втеча з буцегарні.
Далекі, недосяжні кораблі…
Нехай пороги розіб’ють на друзки
ворожий флот і полчища орди.
Не стане московит ніколи руським,
в улус до хана йдуть його сл

Артур Сіренко
2024.12.03 01:33
Портрет намальований зорями
Прочанина, що приходить щоночі
На горище, де сплять кажани
До весни – дзьобатої сірої птахи,
І шукає пошерхлі слова
Зітлілої книги старої поезії,
Яку можна лише шепотіти,
Ковтаючи звуки еламські

Іван Потьомкін
2024.12.02 22:40
Їй би в матріархаті народитися годилось,-
Од ласки й доброти з десяток мужиків зомліло б,
А то лиш я один та ще онук й сини...
Немає простору у повноті розправить крила.
Отож, як на останню приступку життя зійду,
Відкіль в інші світи вже мерех

Борис Костиря
2024.12.02 19:48
Крига скувала вулиці
у свої залізні лещата.
Замерзлі думки
висять бурульками
на деревах.
Почуття ледь визирають
з-під заледенілих калюж.
Крижаніє свідомість,

Володимир Каразуб
2024.12.02 19:34
Іноді вірш скидається на неприступну фортецю,
І його ні мечем, ні облогою — ніяк не здужати,
Слова атакують інші слова на серці,
Чорніє земля, а фортеця тримається мужньо.
На схили театру війни приходять союзники
Тримають герби, що в девізах минулих

Редакція Майстерень
2024.12.02 15:17
В коментарях бажано залишати суто дворядкові композиції ___________________________________________________________ Гекзаметр, або Гексаметр (грец. hexmetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU), де в кожній ст

Ярослав Чорногуз
2024.12.02 11:21
Ця осінь повела мене з собою,
Бо я ж таки Поезії солдат,
І восени я став лауреат,
Забивши на тривоги та відбої.

Пегаса осідлавши у політ,
Ця осінь повела мене з собою.
Домінувала в небі наді мною,

Микола Дудар
2024.12.02 09:08
На порядку денному тривоги
І якого біса, звідкіля?..
Тільки відштовхнешся від порога
Згадуєш потвору-москаля
І сердешно шлеш йому прокляття
По-іменно ен-но сотні раз…
Хлопці — дорогесінькії браття —
Зупиніть маскви звіринний сказ

Віктор Кучерук
2024.12.02 05:40
Є в пам’яті миттєвості війни,
Що блискавками чиркають до смерті
І освітляють вибухами вперто
Ослаблені бідою й страхом сни.
Є в пам’яті миттєвості війни, –
Вони повз мене не проходять мимо,
А щодоби стоять перед очима,
Пояснюючи з’яву сивини.

Микола Соболь
2024.12.02 04:26
Освічує густу пітьму
це золотаве сяйво жовтня,
де неба зоряна безодня
в якій з тобою потону.
Давай пограєм у мовчанку
і будь-що-буде, аж до ранку,
хай заблукають у диму
ще сонні, мов коти, трамваї,

Сонце Місяць
2024.12.01 22:40
чи суттєво — позбутись ніг
адже люди завжди порядні
і навіщо ж тобі перейматися
як заходять сюди з полювання
закинути в себе пиріг

чи суттєво — втратити зір
славна праця є для осліплих

Іван Потьомкін
2024.12.01 21:28
Я думав, Десно, не тутешня ти,
Бо ж так несешся-рвешся по рівнині,
Так безнастану крутиш течію свою
І береги нещадно крушиш.
Я думав, Десно, десь з далеких гір,
Коли ще на Землі дива вершились,
Ти вийшла якось на слов”янський слід,
А повернутися

Борис Костиря
2024.12.01 19:51
Я ходжу в ліс
і шукаю там минулий рік.
Я хочу подолати
розрив часів.
Він повинен пролягати
отут, на цьому пеньку,
ніби по краю серця.
Крижана бурулька стікає,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Нікому Невідома
2024.12.03

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Лозова (1963) / Вірші

 Двадцять перше. Вже ніч. Понеділок
За Анною Ахматовою

Двадцять перше. Вже ніч. Понеділок.
Ледве видно столицю в імлі.
І придумав же хтось від безділля,
Що буває любов на землі.

І отак через лінь чи з недбальства
В це повірили майже усі,
Ждуть побачень, розлуки бояться
І любовні співають пісні.

А на тих – сумовито-безмовних –
Одкровення у тиші зійшло…
Це пізнала і я випадково,
З того часу хворію чи що…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-08-10 23:58:24
Переглядів сторінки твору 6630
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.020 / 5.5  (5.085 / 5.61)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.962 / 5.64)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2021.04.17 16:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 00:02:42 ]
Двадцать первое. Ночь. Понедельник.
Очертанья столицы во мгле.
Сочинил же какой-то бездельник,
Что бывает любовь на земле.

И от лености или со скуки
Все поверили, так и живут:
Ждут свиданий, боятся разлуки
И любовные песни поют.

Но иным открывается тайна,
И почиет на них тишина...
Я на это наткнулась случайно
И с тех пор все как будто больна.

Январь 1917, Петербург


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 00:24:27 ]
Доброї ночі, Оксано! Давненько Вас не було :)
Маю парочку пропозицій:
"Двадцять першого ніч. Понеділок"
і оте "чи що" - все ж таки не ахматівське :) А якщо так:
"Але іншим відкриється слово,
тиші хлине на них течія,
Я на це наштовхнулась раптово,
З того часу мов хвора і я".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 01:40:18 ]
А у мене зустрічна пропозиція - перекладіть ще дві строфи, тим паче, що маєте вже перший рядок, і це буде Ваш переспів. А якщо хочете - використайте моїх дві строфи (перекладу), тоді це буде спільний переспів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 02:11:19 ]
Хм. Думаєте? Добре, спробую :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 20:42:15 ]
Ну, ось, Оксано, подивіться, що з того вийшло :)
http://maysterni.com/publication.php?id=35893


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-11 12:15:22 ]
:-)

сподобалося чомусь безвідносно
наче як власний текст


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 19:00:19 ]
А знаєте, цей вірш написала Ахматова для Амадео Модільяні, з яким у неї почалися ніжні відносини підчас її перебування із чоловіком (Гумільовим) у Парижі... Принаймні так нам розповів гід у Парижі.

Ще один вірш про і для Модільяні:

* * *
Сжала руки под тёмной вуалью...
"Отчего ты сегодня бледна?"
- Оттого, что я терпкой печалью
Напоила его допьяна.

Как забуду? Он вышел, шатаясь,
Искривился мучительно рот...
Я сбежала, перил не касаясь,
Я бежала за ним до ворот.

Задыхаясь, я крикнула: "Шутка
Всё, что было. Уйдешь, я умру."
Улыбнулся спокойно и жутко
И сказал мне: "Не стой на ветру"
1911

PS. Пардон за відхилення від теми...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2009-08-11 19:28:35 ]
Знову хочу в Париж... Один раз уже хотіла:)
Дякую за "відхилення від теми" і подаю переклад вірша, про який Ви нагадали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анатолій Мельник (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-11 19:40:37 ]
Мое любимое стихотворение Анны. Последний катрен переведа немного выпадает.ИМХО