ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.12 22:29
Чи можна зробити
фотографію для вічності?
Фотографію, яка не пожовкне,
яку не зітре час.
Чи багатьом із фотографій
удалося подолати
навалу віків?
Від них збереглися

Микола Дудар
2025.10.12 19:37
А ось і стіл… дубовий стіл
У тиші міжпланетній
Не вистачає тільки бджіл…
І коментів від Петі…

До чого бджоли тут , скажіть,
Хіба, що меду хочте?
Скажіть, Миколо… краще — Віть…

Ярослав Чорногуз
2025.10.12 19:20
Усміхнися, осене сльотава,
Може, досить плакати дощем?!
Хай краса - сумна і величава -
Оксамитом усміхнеться ще.

Оповиє сонечком пестливо,
Хмари, як фіранки, відгорне.
І на мить хоч стану я щасливим,

Євген Федчук
2025.10.12 14:52
Були часи, як за Прутом гармати гриміли,
Козаки ледь не щороку в Молдову ходили.
Турок звідти виганяли, які там засіли,
Хижим оком на Європу звідтіля гляділи.
А Європа, що не в змозі із турком справлятись,
До козаків українських мусила звертатись.

Микола Дудар
2025.10.12 12:11
…ти, власне, хто? Ти хто такий
І звідкіля ти об’явився?
Не поспішай… обом налий.
О вибач, я погарячився.
Не встиг підставити плеча…
Забув… загострені вимоги…
І як та спалена свіча…
А ще ті слухавки… тривоги.

Сергій СергійКо
2025.10.11 22:57
Серед сльоз, серед крові й розрухи,
Де суцільне жахіття триває,
Відчуваю душі своїй рухи,
Бо її розтинає і крає.
Та молюсь не за тих, хто при владі.
Збагатіти, можливості, раді.
Не за тих, хто вдають, що хрещені
Та в поранених цуплять з кишені.

Борис Костиря
2025.10.11 22:10
Так не хочеться,
щоб закінчувалася ніч.
Так не хочеться,
щоб починалася спека.
Здавалося б, що може
бути ліпшим від світла?
Але сонце спопеляє,
воно пропікає

Олександр Буй
2025.10.11 20:45
Дешево Матвій Тебе купив
Тим, що кинув гроші на дорогу:
Грошей тих бо він не заробив,
А стягнув податком із народу!

Так чому ж не кинути було
Те, що зовсім не йому належить?..
Кажуть, що добро долає зло...

Володимир Мацуцький
2025.10.11 17:55
Першу людину створив Бог, і цією людиною була жінка, яка природно, можливо від Бога, народила сина ( ребро Адама тут ні до чого). Згодом поміж батьком і сином виникла суперечка. Син став анти Богом, тобто Сатаною. Між ними і досі іде війна.

С М
2025.10.11 15:50
дивні дні найшли нас
дивні дні йдуть по слідах
змагаючись занапастити
блаженніші миті
на цій саме сцені
і в інші міста

вічей дім дивацький

Іван Потьомкін
2025.10.11 14:55
Кажуть, як прийде Месія,
Судний день перетвориться на свято.
Отож, зодягнені в усе біле,
з накинутими поверх талітами
натщесерце простують юдеї в синагоги.
Навіть ті, хто не молиться в будень
І порушує приписи шабату.
По всі негаразди так хочеться

Микола Дудар
2025.10.11 14:36
На омріяній перерві
В колі спільних сподівань
І живі і напівмертві.
І ніяких запитань…
Жодних натяків на заздрість…
Жодно спротиву на те,
Що чекає нашу старість
Безупречне і святе…

Віктор Кучерук
2025.10.11 12:36
Не кожна жінка має вміння
В комусь запалювати дух, -
Не всім дано у час осінній
Зцілять коханням од недуг.
Тобі одній подяка й шана,
Що до цих пір не ізнеміг, -
Що в тілі сили ще не тануть
І я продовжую свій біг.

Борис Костиря
2025.10.11 00:09
Я стою під дощем, і мене обпікають потоки.
Ніби голки небес, пропікають до самого дна.
Увійду в тихоплинну печаль, в непорочність затоки,
І поглине мене невтолима п'янка глибина.

Ніби голос небес, прозвучать ці потоки стозвучні
І дістануть з д

Юрій Гундарєв
2025.10.10 21:23
Отже, 9 жовтня Шведська академія оголосила ім‘я лавреата Нобелівської премії з літератури 2025 року. Володарем цієї найпрестижнішої нагороди «за переконливу та пророчу творчість, що серед апокаліптичного терору підтверджує силу мистецтва", став 71-річний

Микола Дудар
2025.10.10 19:21
Плаксивий Жовтень… що тут вдієш?
У нього стрес, йому видніше…
А ти не жнеш, ще тільки сієш.
Сказав би ЩО, як би не вірші…
І спокій твій давно не спокій.
Ти як шахед, і зліт щоночі
В уяві, в снах… їх безліч поки
І голос: — О, (між ними) Отче…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Романчук (1961) / Вірші

 Мой пожизненный срок
Неучастия участь
тихо сводит с ума.
Столько лет меня мучит
белый край – Колыма.

До звонка, до финала,
до кипения строк,
я его отмотала,
свой пожизненный срок.

На магнитную ленту
свою боль якоря,
уходили в легенду
лагеря, лагеря.

Факела Иван-чая –
негасимый очаг,
и горит, не сгорая,
черный Бутугычаг.

Блики солнца так робки,
значит, лету конец.
Не у этой ли сопки
погибал мой отец?

Сосчитать их пора мне,
превратившихся в дым…
Расскажите мне, камни,
как он был молодым?

Как он жил, как он выжил,
как терпел и молчал…
С каждым годом он ближе,
мой колымский причал.

Изнутри – как картинка,
а снаружи – рентген.
Бурхала, Серпантинка,
Известковый, Эльген…

Эти страшные пятна,
черных лет облака.
Ты и впрямь необъятна,
золотая Тенька!

Без суда, прокурора,
без сумы и тюрьмы
ты мне стал приговором –
детский срок Колымы.

И по праву рожденья
моя родина – сон.
Приговор в исполненье
приведен. Приведен.

14.06.2009




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-02 21:27:41
Переглядів сторінки твору 7929
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.176 / 6  (5.108 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 5.157 / 6  (5.096 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2011.02.07 19:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-02 21:52:49 ]
Ну от, епічна туга, спресована у різкі чорно-білі тони...
Лесю, це талановито.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:05:38 ]
Спасибо, Василинко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-02 22:17:33 ]
Якщо говорити про ці речі - то тільки так, як Ви: вражаюче-біло, вражаюче-сумно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:06:24 ]
Світлано, якщо Вам видалося білим, я рада. Не люблю чорного, навіть якщо йдеться про біль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 05:52:25 ]
Лесю, я давно не писала коментарsd? але тут не втримаюсь: яка ж Ви розумничка! Гарно, лаконічно, талановито!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2009-09-03 05:53:58 ]
Перепрошую: якась програма мені літери міняє весь час...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:07:18 ]
Люба Ларисо, Ваші візити на ПМ - такі ж нечасті, як і мої, тому особливо цінні. Ваша думка для мене важить багато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 08:19:53 ]
Безподобно і... страшно.Вічна пам'ять усім хто пройшов через це пекло.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:08:19 ]
Страшно. Насправді все ще страшніше, ніж ми собі можемо уявити, Патаро. Дякую за пам'ять.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-03 09:47:46 ]
Схоже на баладу Стівенсона. Тільки в Стівенсона балада, а тут жива правда. Леся Іванівна, я розумію, Вам коментарі тут не треба, Ви про батька і себе написали?
Можливо втішить хоч те, що таке більш не повториться. Вірити без хочеться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:09:32 ]
Про батька. І про себе. Є ще фото, але завелике, не проходить. Хіба зменшу, може, тоді...
Сашо, рада Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-03 17:30:23 ]
Це не просто - гарно, це Істина глаголить чере Тебе Ле`. Такі вірші хочеться запам`ятати і носити у серці. Я давно вже чекав появи цього вірша тут після стіхіри. Дякую за нього і за можливість "пережити" його ще раз.
Можливо було би доречно зробити українську версію - я зараз опублікую свій варіант.
З теплом,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2009-09-05 19:11:10 ]
Юрасю, часом буває, що глаголить. Останнього разу було про твою маму. А як істина мовчить, чого пету дурно стрясати ефір?
Дякую тобі за потужний переклад - все збережено. Так міг зробити тільки ти, із твоїм чуттям слова і правди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 20:33:49 ]
Гидота памяті. Місця згубні. В покоління, як у кістки вїлося. І немає порятунку, немає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 12:50:24 ]
Дорога Лесю, моя дружина, Оленка, із захопленням прочитала ваше "Місто карликів" і дуже просить дізнатись, коли буде продовження.
І висловлює свою вдячність!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Синюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-26 21:17:51 ]
Пані Лесю!
Нормально зменшує фотографії, майже без шкоди для якості програмка Microcoft picture manager